Рішення

від 05.05.2023 по справі 343/715/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/715/23

Провадження №: 2/0343/261/23

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2023 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Служба у справах дітей Витвицької сільської ради ОТГ Калуського району, Івано-Франківської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований виконкомом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції 30 вересня 2005 року.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за його, ОСОБА_1 місцем проживання в буд. АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за ним.

Свої вимоги мотивує тим, що 30 вересня 2005 року він, ОСОБА_1 , уклав шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований виконкомом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції, про що зроблено актовий запис №5 .

З часом стосунки між ними стали різко погіршуватись. Вони почали не розуміти одне одного, у них з`явились різні погляди на життя, між ними часто виникали суперечки, скандали та сварки, що кожний раз спричиняло йому душевні страждання.

Відповідачка почала вести себе агресивно, без поваги відноситись до нього, а також перестала розуміти сутності проблем, які виникають в їх сім`ї, вона не здатна підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ними та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги як передбачено вимогами Сімейного кодексу України.

Відповідачка постійно пред`являє йому необгрунтовані претензії, постійно ганьбить, ображає його і принижує його честь і гідність влаштовує скандали та сварки свідками яких нерідко стають їх діти та близькі. Така поведінка відповідачки негативно впливає на його психологічний стан.

Таким чином, спільне життя у них з відповідачкою не склалося. У них виявились відсутність спільних інтересів, різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Отже, сім`я їх фактично розпалась, а шлюб носить формальний характер, будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів. Вони не підтримують шлюбні стосунки, спільне господарство не ведуть. Короткі розмови по телефону закінчуються тільки сварою, вони не мають спільних тем для розмов, вони просто стали фактично чужими людьми.

Такі напружені відносини між ними приводили до того, що відповідачка на кілька днів ішла з дому, а останні два роки взагалі проживає окремо в с.Кальна.

Однак від даних стосунків у них народилось двоє дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Він піклується про своїх дітей намагається забезпечити їх усім необхідним і дбає про їх благополуччя. На даний час він створив для них всі умови для їх комфорту та намагатиметься уберегти їх від будь яких можливих негативних наслідків, які можуть виникнути після розірвання шлюбу. Він намагатиметься докласти максимум зусиль щоб діти відчували опіку обох батьків.

На даний час мама залишила дітей проживати разом з ним, він дітям вже забезпечив нормальні умови проживання із наданням кожній дитині окремої кімнати, письмових столів, ліжок, шкільного приладдя і протягом останніх двох років відповідачка частково брала участі у вихованні дітей , інколи їх відвідувала, але не брала участі у їх матеріальному забезпеченні. Зміна місця проживання дітей (від нього до їхньої матері) завдала би великого психологічного удару дітям, які вже відвикли від матері і привикли жити з ним.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 постійно проживають з ним, перебувають на його утриманні та вихованні, а відповідачка рідко ними цікавиться, то після розірвання шлюбу, враховуючи вік дітей , просить залишаються їх (дітей) проживати з ним, так як на його думку це відповідатиме їх інтересам.

Вважає, що причини, які спонукають його наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя їх із відповідачкою як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме його інтересам.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кобилинець Т.В. (ордер серії АТ №1033725 а.с.18) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Просили позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі. Не заперечила проти розірвання цього шлюбу, та визначення місця проживання дітей з батьком. Додатково пояснила, що через непорозуміння, конфлікти, які виникали у неї з позивачем, вона приблизно два роки тому, перейшла проживати до своєї родички в с.Кальна Витвицької ОТГ Калуського району. В будинку, в якому вона на даний час проживає, крім неї живуть ще шестеро осіб. Враховуючи умови її проживання, вона вважає, що на даний час дочкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 буде краще,комфортніше проживати з батьком в с.Витвиця, де вони ходять у школу та дитячий садок і в будинку позивача для них створені всі умови. Крім цього вона являється ФОП та сама виконує функції продавця у магазині, тому більше частину свого часу , вона перебуває на своєму робочому місці, та немає можливості займатись дітьми.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Служби у справах дітей Витвицької сільської ради ОТГ Калуського району, Івано-Франківської області - О.Сорока, в судове засідання не з`явилася, хоч про дату, час та місце слухання була повідомлена у встановленому Законом. Подала заяви, згідно яких просить розгляд справи №343/715/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей провести без її участі. Служба у справах дітей щодо задоволення позовної заяви не заперечує, просить врахувати інтереси дитини. Висновок органу опіки та піклування в даній справі не надають, із-за відсутності ознак предмету спору між батьками (а.с.27,33).

Cуд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідачки, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов, підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Ч.3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя.

У відповідності до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.10) свідчить про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , 30 вересня 2005 року був укладений шлюб зареєстрований виконкомом Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис №5. Прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка " ОСОБА_1 ", дружини " ОСОБА_2 ".

У сторін за час спільного проживання народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 а.с.11) та 05 червня 2017 року - донька ОСОБА_3 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 а.с.13).

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім`ї. Сторони не бажають зберегти сім`ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту , їх сім`я розпалася.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З огляду на те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Беручи до уваги волевиявлення сторін щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі та їх дітей порушені не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задоволити.

Щодо позовних вимог в частині визначення місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком, суд дійшов до наступного висновку:

Відповідно до положень ч.2 ст.3 СК України, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Статтями 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ч.1, ч.3 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо батьки проживають окремо , місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з ч.1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до положень ч.2 ст.29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Акт обстеження від 09.02.2023 свідчать про те, що ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак по місцю реєстрації не проживає протягом 2 років (а.с.16).

Згідно акту обстеження від 10.02.2023, ОСОБА_2 фактично проживає в с.Кальна впродовж 2 років, але зареєстрована в с.Витвиця (а.с.15).

Акт обстеження від 09.02.2023 свідчать про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживають разом з батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (а.с.17).

У відповідності до акту обстеження №27 від 11.04.2023 (а.с.34) - позивач ОСОБА_1 проживає в буд. АДРЕСА_1 . Склад його сім`ї: дочка- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочка- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дружина - зареєстрована, але не проживає. Сім`я проживає в будинку батьків загальною площею - 197.3 м.кв., житловою площею - 92.6 м.кв. В результаті обстеження встановлено, що для виховання, розвитку та проживання дітей, батьком створені всі необхідні умови. Діти мають окремі кімнати з сучасними меблями, письмові столи, шафи для одягу, спальні місця.

Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.

Суд бере до уваги вік дитини ОСОБА_3 , 5 років, те що донька ОСОБА_3 з дня народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відвідує у вказаному населенному пункті дитячий садок, останні два роки проживає за вказаною адресою разом з своїм батьком та старшою сестрою ОСОБА_4 .

Мати дитини відповідачка ОСОБА_2 , на даний час проживає в АДРЕСА_3 в будинку своєї родички, де не створені умови для проживання дітей, та не заперечує щодо визначення місця проживання дитини з батьком, ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком - ОСОБА_1 , так як останній у повній мірі здатний забезпечити належні умови для проживання та виховання дитини, що буде повністю відповідати її інтересам та вимогам Закону.

При цьому суд відмічає, що таке рішення суду не позбавляє можливості та обов`язку кожного з батьків, приймати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дитини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення місця проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, відповідатиме інтересам дитини.

В частині позовних вимог щодо залишення неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на проживання з позивачем слід відмовити, оскільки, на момент розгляду справи, донька сторін по справі, ОСОБА_4 досягла сімнадцяти років , а тому вона вправі визначати місце свого проживання самостійно.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 160 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Служба у справах дітей Витвицької сільської ради ОТГ Калуського району, Івано-Франківської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - задоволити частково .

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 вересня 2005 року виконкомом Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис №5 - розірвати.

Малолітню дитину : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити проживати з батьком, позивачем по справі, ОСОБА_1 .

В частині позовних вимог щодо визначення місця проживання доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Витвицької сільської ради ОТГ Калуського району, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44336272, вул.З.Красівського,3, с.Витвиця, Калуського району, Івано-Франківської області, 77533.

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш