Ухвала

від 05.05.2023 по справі 391/97/23

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/97/23

Провадження № 2/391/75/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2023 р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Ревякіної О.В., за участю секретаря Степанової Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Компаніївський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд зняти арешт з її нерухомого майна. В обґрунтування вимог зазначила, що являється власником земельної ділянки, під час реєстрації права оренди в серпні 2022 дізналася про обтяження на все нерухоме майно: номер запису 39249603 від 31.08.2011. Арешт нерухомого майна було накладено за борговими зобов`язаннями про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору від 30.12.2009 у розмірі 11512,15 грн. в рамках виконавчого провадження № 28299944 з примусового виконання виконавчого листа 2-155, виданого 20.07.2011 Компаніївським районним судом Кіровоградської області. Наявність заборони відчуження майна порушує її право власності та позбавляє права розпорядження майном, зняти арешт в позасудовому порядку неможливо, оскільки матеріали виконавчого провадження знищені, тому позивач вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 20.02.2023 року позовна заява залишена без руху з наданням строку на усунення недоліків. Ухвалою суду від 27.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача та представник відповідача направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі, представник відповідача надав відзив на позов, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші ж особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Тобто, законодавством визначено, що з позовом про зняття арешту з майна можуть звернутися інші особи, відмінні від сторін виконавчого провадження, якщо вважають, що такий арешт порушує їх права. Натомість сторони виконавчого провадження мають право на захист порушених прав в порядку визначеному ст. 447 ЦПК України, тобто шляхом подання відповідної скарги на дії, рішення чи бездіяльність ДВС.

Схожі правові висновки містяться в постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від02жовтня 2019року усправі N904/51/19 (провадження N 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі N 712/12136/18 (провадження N 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі N 127/11276/20 (провадження N 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі N 369/3757/20 (провадження N 61-3588св21), від 19 січня 2022 року у справі N 577/4541/20 (провадження N 61-8240св21).

Верховний Суд зауважує, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України

Отже ОСОБА_1 , як боржник у виконавчому провадженні, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Враховуючи те, що арешт накладено на майно ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вона не може виступати позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у зв`язку з чим суд роз`яснює позивачці її право подати відповідне клопотання.

Керуючись ст. ст. 255, 353-355, 447 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Компаніївський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту з нерухомого майна на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Роз`яснити позивачу право звернутися до суду зі скаргою у порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області О.В. Ревякіна