Рішення від 24.04.2023 по справі 445/1788/22

Справа № 445/1788/22

провадження № 2/445/233/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 квітня 2023 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом керівника Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Природного заповідника "Медобори" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,-

в с т а н о в и в :

14.11.2022 року керівник Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Природного заповідника "Медобори" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника. В обгрунтування позову зазначив, що т.в.о. директора ПЗ "Медобори" Ходиня О.Б. № 8-К від 27.01.2021 року "Про звільнення майстра лісу Городницького лісництва" ОСОБА_3 з 27.01.2021 року, на підставі п.п. 2,3 ст. 40 КЗпП України, наказ №5-К від 20.01.2021 року та №7-К від 22.01.2021 "Про оголошення догани ОСОБА_3 ", рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.06.2021 року, визнано незаконним та скасовано, поновлено ОСОБА_3 на посаді майстра лісу "Городницького лісництва" ПЗ "Медобори", та стягнуто з ПЗ "Медобори" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 36033,77 грн. та 11000,00 грн. витрат на правову допомогу. Дане рішення набрало законної сили 28.10.2021 року. Вказане рішення суду виконано, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та випискою по рахунках підприємства. Вказує, що між прийняттям незаконного наказу про звільнення працівника т.в.о. ПЗ "Медобори" ОСОБА_2 та стягнення із ПЗ "Медобори" коштів існує причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідач, як посадова особа, яка видала незаконний наказ про звільнення, винний у завданій шкоді, що заподіяна ПЗ "Медобори", у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу та несе повну матеріальну відповідальність за вказані дії. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини. Таким чином, шкода завдана незаконним звільненням працівника у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причин неявки суд неповідомив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Тому, суд ухвалює заочне рішення в порядкуст. 280 ЦПК Українина підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч. 8 ст.178 ЦПК України,так як представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення Гусятинського районного суду Львівської області від 24.06.2021 року, визнано незаконними та скасовано: наказ від 20.01.2021 року № 5-К «Про оголошення догани ОСОБА_3 » природного заповідника «МЕДОБОРИ», наказ від 22.01.2021 року № 7-К «Про оголошення догани ОСОБА_3 » природного заповідника «МЕДОБОРИ», наказ від 27.01.2021 року № 8-К «Про звільнення майстра лісу Городницького лісництва» ОСОБА_3 з 27 січня 2021 року на підставі п.п.2,3 ст. 40 КЗпП України. Стягнуто з ПЗ "Медобори на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 36033,77 грн. та 11000,00 грн. витрат на правову допомогу. Вказане рішення суду після апеляційного оскарження залишено без змін та набрало законної сили 28.10.2021 року.

З копій вказаних вище наказів, що досліджені в судовому засіданні, судом встановлено, що такі видані т.в.о. директора Ходинь О.

Судом встановлено, що наказом №83-К від 12.07.2021 року, на підставі рішення Гусятинського районного суду Львівської області від 24.06.2021 року, вказані вище накази скасовано та поновлено ОСОБА_3 на посаді майстра лісу Городницького лісництва природного заповідника "Медобори" з 27.01.2021 року.

Із платіжних доручень №121 від 15.11.2021 року, №122 від 15.11.2021 року, № 123 від 15.11.2021 року, та листів УДКС України у Гусятинському районі Тернопільської області "2-06-06/661 від 23.08.2022 року, встановлено, що ПЗ "Медобори" виплачено ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 36033,77 грн.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно п. 8 ст. 134 КЗпП України, службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації.

За нормами ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Згідно ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, зокрема, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, зокрема, у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

За п. 20 вищевказаної постанови, право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що при незаконному звільненні або переведені на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 КЗпП України та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11.04.1992) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб. Обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, при незаконному звільненні працівника настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону.

Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 56 ЦПК України з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), в якій самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Положення про ПЗ "Медобори", затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 141 від 23.02.2021 року, ПЗ "Медобори" є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науко-водослідною установою загальнодержавного значення. Заповідник утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до ч. 1, 3 ЗУ "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

ПЗ "Медобори" та Міндовкілля, як уповноважені суб`єкти владних повноважень, усвідомлюючи порушення інтересів держави, не вжили заходів з метою захисту інтересів держави, зокрема, з позовом про відшкодування шкоди, внаслідок незаконного звільнення працівника, не зверталися.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Згідно ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову.

Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд України у Постанові від 21.12.2016 у справі № 675/28/15-ц.

З врахуванням того, що строк позовної давності один рік з моменту виплати підприємством грошової суми (середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу) незаконно звільненому працівнику, однак протягом цього строку ні ПЗ "Медобори", ні Міністрество захисту довкілля та природних ресурсів України, не зверталися з позовом до службової особи, винної у незаконному звільненні працівника, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника, тому прокурор Чортківської окружної прокуратури правомірно звернувся, в межах строку позовної давності, з даним позовом з метою захисту інтересів держави, в порядку ст. 56 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд, беручи до уваги наведені вище норми Конституції України та норми діючого трудового та цивільного законодавства, приходить до висновку, що прокурор є належним позивачем та ним надано достатньо доказів в підтвердження своїх вимог, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2481 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 2,4,5,11,13,141,246, 258,259,263-265,272,273 ЦПК України,-

у х в а л и в:

позов керівникаЧортківської окружноїпрокуратури Тернопільськоїобласті вінтересах державив особіМіністерства захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни,Природного заповідника"Медобори"до ОСОБА_2 про відшкодуванняшкоди,завданої внаслідокнезаконного звільненняпрацівника -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Природного заповідника "Медобори"(код ЄДРПОУ 21137571, р/р UA478201720343110004000012715 в ДКСУ м. Київ), 36033,77 грн. (тридцять шість тисяч тридцять три гривні 77 коп.) шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Тернопільської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910098, МФО 820172, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ) 2481,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В. М. Сивак