3/345-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.10.07р.
Справа № 3/345-07
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград
про спонукання внести зміни до договору про постачання електричної енергії №50/03-Ц/129-НП від 20.01.2004р.
Суддя Юзіков С.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
позивача - Коптєлова Н.Л., провідний юрисконсульт, дов. №59 від 04.04.2007р.
Мороз В.М., керівник групи інспекції служби постачання електричної енергії споживачам, дов. №176 від 16.07.2007р.
відповідача - Скиба С.Г., начальник відділу претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, дов. від 28.12.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить зобов'язати Відповідача укласти Додаткову угоду №3/07 від 28.03.2007р. до договору на постачання електричної енергії №50/03-Ц/129-НП від 20.01.2004р. в редакції Позивача.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач проти включення до умов договору п. 3 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей до додаткової угоди №4/05 до договору на постачання електричної енергії №50/03-Ц/129-НП від 20.01.2004р. згідно з яким: "До моменту підпису угоди Енергопостачальник здійснює зобов'язання по оплаті послуг Споживача з передачі електроенергії технологічними електромережами за цінами затвердженими у договорі №63-ЦТ". Це, на думку Позивача, не відповідає предмету договору на постачання електроенергії. З огляду на ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента, та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укладати договір в якому містяться елементи різних договорів (змішаних договір). Таким чином не існує заборони на укладання змішаного договору, тому дії Відповідача відповідають вимогам цивільного законодавства. Позивач не довів, вимоги яких нормативних актів чи умов самого договору постачання електроенергії порушує запропоноване доповнення в редакції протоколу розбіжностей до додаткової угоди про розрахунки за транзит за договором №63-ЦТ. Позивач заперечує проти запропонованого виключення з умов додатку №9 до договору (таблиця 1) пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15 та у таблиці 2 додатку №9 п. 1, п. 2, посилаючись на те, що Відповідач не обґрунтував підстави включення. Відповідач не згоден з позицією Позивача з огляду на те, що відповідно до правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 в редакції станом на 22.11.2006р., на які посилається Позивач, а саме п. 1.2 абз. 44 плата за перетікання реактивної електроенергії –плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних мереж змушені надати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки. Відповідач запропонував виключити вищеназвані пункти додатку №9 у зв'язку з тим, що там відсутні відповідні компенсуючі потужності Позивача, використовуючи які, він може надавати послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії. Крім того, з Позивачем укладено договір на постачання електричної енергії, а відповідно до п. 1.2 Методики на отримання платежів за компенсацію має електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж. На день звернення з позовом власником електричних мереж, через які здійснюється живлення Відповідача є ТОВ "Сервіс-Інвест". У зв'язку з цим підлягає виключенню обладнання вказане в таблиці 3 п. 1.2 додатку №9. Також Відповідач вказав, що додаткові угоди підписані обома сторонами, пропозиції про зміну умов договору Відповідач не отримував, тому слід вважати, що Позивачем не дотримані вимоги ст. 11 ГПК України.
09.10.2007р. Позивачем подано пояснення до позовної заяви, у якому вказано, що посилання Відповідача на договір від 01.11.2005р. № 63-ЦТ безпідставне, оскільки дію вказаного договору припинено. У справі № 28/120(3/105-П3/38) встановлено факти щодо розмежування балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності сторін і вказані обставини є преюдиціальними для даної справи. Також Позивач надав копію Сертифікату відповідності програмного засобу "Комп'ютерний комплекс "Методики розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами" (КВАРЕМ).
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
20.01.2004р. сторонами укладено договір №50/03-Ц/129-НП про постачання електричної енергії (далі Договір).
Позивач направив на адресу Відповідача проект додаткової угоди №3/07 від 28.03.2007р. стосовно додатку № 9 до Договору (далі Додаткова угода).
19.04.2007р. Відповідач підписав вказану додаткову угоду з протоколом розбіжностей від 19.04.2007р. та направив її Позивачеві.
Факт отримання від Відповідача підписаної Додаткової угоди з протоколом розбіжностей Позивач не заперечує, це підтверджується і резолюцією керівника підприємства Позивача від 24.04.2007р. на супровідному листі Відповідача від 20.04.2007р. до Додаткової угоди з протоколом розбіжностей.
Статтею 275 ГК України (Договір енергопостачання) передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі ст. 181 ГК України (Загальний порядок укладання господарських договорів) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
За ст. 11 ГПК України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Позивач звернувся до суду з приводу врегулювання розбіжностей при укладанні Додаткової угоди 29.08.2007р., тобто більш ніж через 20 днів, з моменту отримання від Відповідача протоколу розбіжностей, у зв'язку з чим позовна заява задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 11, 33, 34, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане 05.11.2007р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1106637 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Юзіков С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні