Постанова

від 23.10.2007 по справі 9/538пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/538пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.10.07                                                                                 Справа № 9/538пн-ад.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаверне», м. Луганськ

до 1. Державної податкової інспекції у Жовтневому р-ні м. Луганська

    2. Головного управління державного казначейства України в Луганській області

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 4940,0 грн.  

в присутності представників:

від позивача –Цукер І.Б., дов. від 02.10.07,

від 1-го відповідача –не прибув,

від 2-го відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:                                                                                                

1) визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Жовтневому р-ні м. Луганська щодо ненадання органу Держказначейства висновку про бюджетне відшкодування,

2) стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4940,0 грн. за декларацією за липень 2006 року.

1-й відповідач, ДПІ, не скористався своїм правом відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 49 КАС України та не надав суду письмових пояснень та заперечень щодо позову.

2-й відповідач, ГУДК, у відзиві від 02.10.07р. за № 271 зазначив, що відповідного висновку чи рішення суду на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на користь позивача за липень 2006 року у розмірі 4940 грн. не отримував.

В обгрунтування позову позивач виклав таке.

23.08.06р. позивач надав 1-му відповідачу декларацію за липень 2006 року разом з розрахунком бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок підприємства в сумі 4940,0 грн.

12.09.06р. 1-й відповідач, на підставі акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки № 101/2/160 від 12.09.06р., прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003411510/1022/1, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за декларацією за липень 2006 року на суму 4940,0 грн.

Постановою господарського суду Луганської області по справі № 18/140н-ад від 08.05.07р., залишеною в силі ухвалою апеляційної інстанції від 24.07.07р., зазначене податкове повідомлення-рішення було скасоване.

Відповідно до пп. 7.7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»1-й відповідач повинен був протягом 5-ти днів з дня судового оскарження надати органу Держказначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, однак податковий орган цього не зробив, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній… справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, 23.08.06р. позивач надав 1-му відповідачу декларацію за липень 2006 року разом з розрахунком бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок підприємства в сумі 4940,0 грн.

Податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0003411510/1022/1, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за декларацією за липень 2006 року на суму 4940,0 грн.

Постановою господарського суду Луганської області по справі № 18/140н-ад від 08.05.07р., залишеною в силі ухвалою апеляційної інстанції від 24.07.07р. податкове повідомлення-рішення № 0003411510/1022/1, яким 1-й відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування за декларацією за липень 2006 року на суму 4940,0 грн., було скасоване.

Таким чином підстави, які заважали позивачу отримати відповідну суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету, а 1-му відповідачу, податковому органу, надати до органу Держказначейства відповідний висновок, з набранням чинності ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду були відсутні.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі –Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України  в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті  зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно залучено в якості 2-го відповідача.

Відповідно до ч. 2 пп. 7.7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97р. (далі - Закон про ПДВ) після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Всупереч цієї вимоги 1-й відповідач не надав 2-му відповідачу відповідний висновок, що призвело до протиправної затримки відшкодування ПДВ з боку державного органу, який відповідно до ст. 19 Конституції України повинен діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України, зокрема ст. 7 Закону про ПДВ.

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Жовтневому р-ні м. Луганська щодо ненадання органу Держказначейства висновку про бюджетне відшкодування підлягає задоволенню.

Щодо другої позовної вимоги, суд вважає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування), та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону про ПДВ: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як було встановлено у постанові господарського суду Луганської області від 08.05.07р. № 18/140/н-ад, залишеній в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.07р., 1-й відповідач безпідставно оспорюваним податковим повідомленням-рішенням позбавив позивача права на надання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4940 грн.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4940,0 грн. за декларацією за липень 2006 року підлягає задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.  Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Жовтневому р-ні м. Луганська щодо ненадання органу Держказначейства висновку про бюджетне відшкодування з ПДВ позивачу, ТОВ «Лаверне», код 21841459.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь позивача, ТОВ «Лаверне», код 21841459, 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, рахунок 260043011060 у Луганському міському відділенні Ощадбанка, МФО 364393, суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4940,0 грн. за декларацією за липень 2006 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України, на користь позивача, ТОВ «Лаверне», код 21841459, 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, рахунок 260043011060 у Луганському міському відділенні Ощадбанка, МФО 364393,  судові витрати у розмірі 53 грн. 80 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26.10.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов