Ухвала
від 01.05.2023 по справі 757/16828/23-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16828/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 16.03.2023 року у справі №11-сс/824/936/2023 в рамках кримінального провадження № 12022000000000801,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувсядо слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 16.03.2023 року у справі №11-сс/824/936/2023 в рамках кримінального провадження № 12022000000000801 на майно, тимчасово вилучене під час обшуку 07 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 190 000 доларів США, печатка ТОВ «Авто-Люкс» (код ЄДРПОУ 8527651), печатка ТОВ «Валд Хорс» (код ЄДРПОУ 40953384), печатка ТОВ «Нова Трейд Україна» (код ЄДРПОУ 4279965), печатка ALPHA TRADE LTD (код ЄДРПОУ 12415037), печатка ТОВ «Аква Сістем» (код ЄДРПОУ 40679590), печатка ТОВ «Карс Груп» (код ЄДРПОУ 41138231), печатка ТОВ «Кепітал Вайт» (код ЄДРПОУ 41613183), печатка PLANTY-BUSINESS, кліше підпису. В обґрунтування клопотання, представник заявника вказує на те, що арешт майна накладено необґрунтовано, без всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин по справі, накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. До того ж, при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для його арешту, не відомо, що є підставою для накладення арешту на майно. Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у відсутність, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Прокурор/слідчий в судове засідання не прибули, про розгляд клопотання повідомлені належним чином, причини невяки невідомі. Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, у зв`язку з наступним. Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17 серпня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022000000000801 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України. Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.03.2023 року у справі №11-сс/824/936/2023 в рамках кримінального провадження № 12022000000000801 накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час обшуку 07 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 190 000 доларів США, печатка ТОВ «Авто-Люкс» (код ЄДРПОУ 8527651), печатка ТОВ «Валд Хорс» (код ЄДРПОУ 40953384), печатка ТОВ «Нова Трейд Україна» (код ЄДРПОУ 4279965), печатка ALPHA TRADE LTD (код ЄДРПОУ 12415037), печатка ТОВ «Аква Сістем» (код ЄДРПОУ 40679590), печатка ТОВ «Карс Груп» (код ЄДРПОУ 41138231), печатка ТОВ «Кепітал Вайт» (код ЄДРПОУ 41613183), печатка PLANTY-BUSINESS, кліше підпису. Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 07 грудня 2022 року майно, вилучене цього ж дня в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту, оскільки правова підстава для арешту спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому нерухомим майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання - задовольнити. Скасувати арешт накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 16.03.2023 року у справі №11-сс/824/936/2023 в рамках кримінального провадження № 12022000000000801 на майно, тимчасово вилучене під час обшуку 07 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 190 000 доларів США, печатка ТОВ «Авто-Люкс» (код ЄДРПОУ 8527651), печатка ТОВ «Валд Хорс» (код ЄДРПОУ 40953384), печатка ТОВ «Нова Трейд Україна» (код ЄДРПОУ 4279965), печатка ALPHA TRADE LTD (код ЄДРПОУ 12415037), печатка ТОВ «Аква Сістем» (код ЄДРПОУ 40679590), печатка ТОВ «Карс Груп» (код ЄДРПОУ 41138231), печатка ТОВ «Кепітал Вайт» (код ЄДРПОУ 41613183), печатка PLANTY-BUSINESS, кліше підпису. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.05.2023
Оприлюднено08.05.2023
Номер документу110665033
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —757/16828/23-к

Ухвала від 01.05.2023

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні