Рішення

від 26.04.2023 по справі 758/11481/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11481/21

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

26 квітня 2023 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Рибалки Ю. В.,

за участю секретаря судового засідання - Наливайко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Радченка Сергія Миколайовича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмотрейд" про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 17.04.2023 позовні вимоги були задоволені. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмотрейд» (код ЄДРПОУ: 40672307, місцезнаходження: Україна, 04108, місто Київ, проспект Свободи, буд. 2) на користь ОСОБА_2 595 580,00 грн - неустойку за прострочення виконання зобов`язання; 5955,80 грн - судового збору.

21.04.2023 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Радченко Сергій Миколайович звернувся до суду із заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив прийняти додаткове рішення у справі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмотрейд» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, проаналізувавши заяву та її підстави, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статті 270 ЦПК України і воно не може змінити суті основного рішення. Додаткове рішення суду це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18). Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначене також узгоджується з правовими висновками, наведеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 липня 2020 року у справі № 909/452/19, від 17 серпня 2020 року у справі № 925/1067/19, від 19 серпня 2020 року у справі № 910/6029/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 904/4387/19 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Убачається, що між ОСОБА_3 та адвокатом Радченком С.М. укладено договір № SO19/01/22-СП про надання правової допомоги від 19.01.2022.

Згідно з п. 1.1. договору, клієнт надає завдання, а адвокат приймає на себе обов`язки з надання клієнту юридичних послуг, необхідних для забезпечення його діяльності, які клієнт зобов`язується оплатити.

Відповідно до п. 3.1.3. Договору, клієнт зобов`язаний оплатити послуги адвоката та супутні витрати в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

За умовами п.п. 4.2.-4.3. Договору, сторони погодили, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначається та здійснюється відповідно до протоколу погодження гонорару, що є додатком до цього договору та є його невід`ємною частиною. Крім того, клієнт зобов`язаний окремо компенсувати адвокату будь-які обґрунтовані додаткові витирати, пов`язані з наданням юридичних послуг, в тому числі але не виключно - вартість всіх видів зв`язку, пересилання кореспонденції, витрат на відрядження, збори, платежі, оплату послуг третіх осі, тощо.

Згідно з Додатком № 1 до Договору, Сторони узгодили два альтернативних механізми оплати за надані послуги:

1. У випадку надання правової допомоги з розгляду судової справи в загальному провадженні, вартість правової допомоги встановлюється відповідно до розрахунку вартості правової допомоги, який обчислюється за встановленою Додатком № 1 до Договору формулою.

При застосуванні такого розрахунку, сторони визначили базову вартість за 1 годину роботи адвоката впродовж 2022-2023 років на рівні - 2100,00 грн.

2. Альтернативно, сторони встановили, що у випадку надання правової допомоги з розгляду судових справ в спрощеному провадженні та/або із застосуванням засобів віддаленого зв`язку, формула розрахунку вартості правової допомоги не застосовується, а вартість правової допомоги встановлюється в фіксованій сумі у розмірі 45 000,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, а рішенням Подільського районного суду міста Києва від 17.04.2023 р. позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, 18.04.2023 року ОСОБА_2 та адвокатом Радченком С.М. складено Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг по Договору, в п.п. 4 - 7 якого зазначено, що перелічені в акті послуги з надання правової допомоги в період з 19.01.2022 р. по 17.04.2023 р. надані якісно та в повному обсязі, прийняті клієнтом, сторони не мають одна до одної жодних претензій. Вартість надання правової допомоги склала 45 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 сплатив (а в разі не сплати чи неповної сплати - повинен буде сплатити) адвокату Радченко С.М. гонорар в сумі 45 000,00 грн, які відповідно несе на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної цивільної справи.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, у питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

У вищенаведеній справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Як свідчить судова практика, зокрема у справі № 910/20852/20, Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Таким чином, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Судом встановлено, що на поштову адресу Відповідача надсилалася копія заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Радченка С.М. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, утім на момент прийняття даного рішення, відповідач не надав жодних пояснень, заперечень щодо заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи.

Отже, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Отже, враховуючи обставини справи та відсутність будь-яких заперечень, міркувань відповідача по суті поданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Радченком Сергієм Миколайовичем по справі заяви, з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі.

Керуючись ст. ст. 247, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Радченка Сергія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення -задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі 758/11481/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмотрейд" про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмотрейд» (код ЄДРПОУ: 40672307, місцезнаходження: Україна, 04108, місто Київ, проспект Свободи, буд. 2) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Ю.В.Рибалк а