Рішення

від 05.04.2023 по справі 760/33818/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/33818/21 2/760/2494/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року Солом"янський районний суд м. Києві в складі:

головуючого- судді - Усатової.А.

за участю секретаря - Омелько Г.Т.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно її дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати дітей на опікування Органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дітей.

Посилається в позові на те, що відповідачка є одинокою матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 07.10.2021 діти перебувають на обліку служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що проживають в сім`ї, де батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Так, вперше інформація про родину ОСОБА_1 до служби надійшла 28.01.2019 від санаторної школи - інтернат I-II ступенів № 20 Шевченківського району міста Києва, з якої вбачається, що матір дітей неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки та не забезпечує отримання дітьми освіти.

Аналогічні листи зазначеного закладу освіти про відсутність дітей на навчанні надходили неодноразово у період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року. З листів вбачається, що ОСОБА_1 не займається навчанням та вихованням своїх дітей, не забезпечує їх необхідними речами, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. Діти тривали час не відвідували школу. На неодноразові дзвінки від представників школи ОСОБА_1 не реагувала.

Також інформація про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 надходила від служби у справах дітей та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.10.2019, 16.01.2020, 03.03.2020, 08.10.2020.

Спеціалістами служби спільно із працівниками правоохоронних органів та суб`єктами iз соціальної роботи під час відвідувань родини у період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року (38 відвідувань) двері помешкання жодного разу ніхто не відчинив. У ході спілкування із сусідами родини, останні повідомляли, що матір дітей веде асоцiальний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, до помешкання постійно приходять особи сумнівної зовнішності. На запрошення з`явитися до служби ОСОБА_1 не реагувала.

Відповідно до листів комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва від 17.01.2020 та 28.05.2021 стало відомо, що декларації укладені з лікарем-педіатром. До амбулаторії з 2019 року матір з дітьми не з`являлася. 11.05.2021 на запрошення до амбулаторії матір з дітьми також не прийшла. На телефонні дзвінки не вiдвiдала.

Фахівцями із соціальної роботи Солом`янського районного в місті Києві центру соціальних служб постійно здiйснювалися соціальні інспектування родини за місцем реєстрації, залишалася інформація щодо необхідності звернення до СРЦСС для отримання соціальних послуг. Проте жодного разу дверей помешкання ніхто не відчинив, на залишену інформацію ОСОБА_1 не відреагувала.

Також до служби постійно надходила інформація від сектору ювенальної превенції Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про те, що інспекторами СЮП неодноразово відвідувалася адреса проживання родини ОСОБА_1 , але двері квартири ніхто не відчиняв, на запрошення до відділення поліції матір дітей не реагувала.

За весь час перебування дітей на обліку служби матір дітей, ОСОБА_1 , ухилялася від співпраці з працівниками правоохоронними органами та іншими суб`єктами соціальної роботи.

Питання щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків відносно дітей розглянуто комісією з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації, засідання якоi вiдбулося 07.10.2021. Рiшенням комiсii рекомендовано iнiцювати у судовому порядку питання про позбавлення батьківських прав матерi дiтей.

Враховуючи викладене, ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, виходячи з інтересів дітей, просить задовольнити позов.

17.12.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.

На адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачці з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 06.10.2022 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова повістка, що направлялись відповідачу повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Разом з тим, від позивача 19.01.2023 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з д ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом ст. 155 СК України здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що відповідачка є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів справи вбачається, що інформація про відповідачку, як матір дітей, та родину до Служби в справах дітей надійшла 28.01.2019 від санаторної школи - інтернат I-II ступенів № 20 Шевченківського району міста Києва, про те, що протягом 10 днів (з 08.01.2019 по 21.01.2019), діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відвідують заняття з невідомих причин. Останній раз мати дітей, ОСОБА_1 , на зв`язок виходила 26.12.2018 і повідомила, що діти прийдуть до школи 10-11 січня, однак діти до школи так і не з`явилися. Класному керівнику вдалося додзвонитися ОСОБА_1 , і остання повідомила, що діти перебувають в Хмельницькій області. Останній раз зв`язок з родиною був 11 січня.

Аналогічні листи зазначеного закладу освіти про відсутність дітей на навчанні та неналежного виконання відповідачкою свої батьківських обов`язків щодо забезпечення отримання дітьми освіти, надходили неодноразово у період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року. З листів вбачається, що ОСОБА_1 не займається навчанням та вихованням своїх дітей, не забезпечує їх необхідними речами, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. Діти тривали час не відвідували школу. Періодично дітьми займається їх тітка ОСОБА_4 , у помешканні якої, за адресою: АДРЕСА_1 , діти періодично проживають, оскільки квартира, в якій зареєстровані діти не придатна для проживання. На неодноразові дзвінки від представників школи ОСОБА_1 не реагувала. Діти схильні до бродяжництва, у ОСОБА_3 наявні проблеми в соціалізації та комунікації, наявні прояви Інтернет-залежності, частішають прояви вербальної та фізичної агресії по відношенню до дітей та дорослих.

Також інформація про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 надходила від служби у справах дітей та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.10.2019, 16.01.2020, 03.03.2020, 08.10.2020.

Згідно наявних в матеріалах справи актів обстеження умов проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , комісією Служби у справах дітей Солом`янскої районної у м.Києві державної адміністрації у період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року було здійснено загалом 38 відвідувань за місцем проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, двері помешкання жодного разу ніхто не відчинив. Згідно свідчень сусідів, зафіксованих в актах, останні повідомляли, що матір дітей веде асоцiальний спосіб життя, вживає наркотичні речовини, до помешкання постійно приходять особи сумнівної зовнішності, дітей бачать рідко.

На запрошення з`явитися до служби ОСОБА_1 не реагувала.

З листа від 17.01.2020 №108/01-29 комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва, вбачається, що декларація на медичне обслуговування дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з лікарем-педіатром укладена. У липні 2019 року діти були на прийомі з тіткою. У вересні 2019 року медична сестра випадково зустріла матір дітей та запропонувала путівки у санаторій для оздоровлення, однак від путівок вона відмовилась. 16.01.2020 медична сестра відвідала адресу, за якою зареєстровані діти, проте двері ніхто не відчинив, зі слів сусідки, останнім часом вона дітей не бачила, повідомила, що вночі у квартирі хтось буває. На телефонні дзвінки мати дітей не відповідає.

Згідно листа від 28.05.2021 №108/01-917 комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва, у липні 2020 року дітям, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , видані довідки та зроблена реакція Манту, діти були у супроводі тітки. 11 травня 2021 року мати з дітьми була запрошена для проведення медичного огляду, однак до амбулаторії з 2019 року не з`являється, на телефонні дзвінки не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями із соціальної роботи Солом`янського районного в місті Києві центру соціальних служб здiйснювалися соціальні інспектування родини за місцем реєстрації, залишалася інформація щодо необхідності звернення до СРЦСС для отримання соціальних послуг. Проте жодного разу дверей помешкання ніхто не відчинив, на залишену інформацію ОСОБА_1 не відреагувала.

Згідно листів сектору ювенальної превенції Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, що інспекторами СЮП неодноразово відвідувалася адреса проживання родини ОСОБА_1 , але двері квартири ніхто не відчиняв, на запрошення до відділення поліції матір дітей не реагувала.

Згідно наказів Служби у справах дітей Солом`янскої районної у м.Києві державної адміністрації №65-с від 07.10.2021, №66-с від 07.10.2021, з 07.10.2021 діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на обліку служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що проживає в сім`ї, де батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Таким чином, вбачається, що за весь час перебування дітей на обліку служби матір дітей, ОСОБА_1 , ухилялася від співпраці з працівниками правоохоронними органами та іншими суб`єктами соціальної роботи.

Питання щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків відносно дітей розглянуто комісією з питань захисту прав дитини при Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації, засідання якоi вiдбулося 07.10.2021. Рiшенням комiсii рекомендовано iнiцювати у судовому порядку питання про позбавлення батьківських прав матерi дiтей.

Відповідно до Висновку від 16 грудня 2021 року №108-17296 Орган опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації з урахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно дітей.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У ч. 5 ст. 23 1 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що у разі, якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.

Пункт 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 визначає, що органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленого батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координації діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на службу у справах дітей та сім`ї районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських. Селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», п. 10 ч. 5 Типового положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року № 1068, служби у справах дітей мають право представляти у разі необхідності інтереси дітей в судах.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід

вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що дії відповідачки свідчать про те, що вона неналежним чином виконувала та виконує свої батьківські обов`язки щодо дитини, не приділяє належної уваги умовам життя та навчання, харчування, що привело до його занедбаності та втручання соціальних та інших служб у життя сім`ї.

Відповідно до ч.ч.1, 2,4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 травня 2020 року в справі № 641/2867/17-ц, тлумачення п.2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як зазначено в вище приведеній постанові Пленуму зазначені фактори можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З точки зору ст.166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Верховний Суд зазначає, що суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Як встановлено судом, відповідачка не піклується про своїх дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з дітьми в достатньому обсязі, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, тобто свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому вона повинна бути позбавлена батьківських прав відносно них.

Порядок передачі дитини в разі позбавлення батьків батьківських прав на опікування органу опіки та піклування врегульовано ч.3 ст.167 СК України, згідно з якою дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування (ч.5 ст.167 СК України).

Згідно листа Солом`янського районного у м.Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), державна реєстрації дитини проведена на підставі ч.1 ст.135 СК України (за вказівкою матері).

Родичів бажання залишити дітей на проживання в своїй сім`ї не виявили.

За таких обставин неповнолітній підлягає передачі на опікування Органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Що стосується вимог про стягнення з відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як встановлено судом, відповідачка добровільно матеріальної допомоги на утримання своїх дітей не надає.

Згідно ч. 3 зі ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 3 ст. 193 СК України за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ч. 3 вказаної статті при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Виходячи з того, що відповідачка працездатна, може працювати та утримувати свого неповнолітнього сина, зобов`язана до цього законом, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими і в цій частині.

Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий зібр» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становив 2 270, 00 грн.

При цьому, за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру юридичною особою розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з відповідачки на корить держави підлягає стягненню 6 810,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 7, 150, 155, 164,165,167, 180, 182, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на опікування Органу опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від усіх видів заробітку /доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку /доходу/, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави 6 810,00 грн. судового збору.

Позивач: Орган опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, адреса: 03020 м. Київ Повітрофлотський проспект, 41, ЄДРПОУ: 37378037.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 14.06.2005 ТУМ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м.Києві.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.А.Усатова