Рішення

від 05.05.2023 по справі 905/1020/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.05.2023 Справа №905/1020/22

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна", м. Київ, код 40121452,

до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району Донецької області, с. Андріївка Донецької області, код 44143045,

про стягнення 148 707,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району Донецької області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в листопаді-грудні 2021 року в загальному розмірі 148 707,57 грн, з якої 108 547,93 грн основного боргу, 16 029,40 грн пені, 2 159,06 грн 3% річних та 21 971,18 грн інфляційних втрат. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині оплати вартості спожитого газу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1020/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Україна" до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району Донецької області про стягнення 148 707,57 грн. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом, враховуючи наявність у суду обмеженої кількості знаків поштової оплати, копії ухвал суду від 26.12.2022 було направлено на електронні адреси позивача - info@gas.ua та відповідача - olgalisnyk2017@ukr.net, а також направлено відповідачу копію цієї ухвали поштою.

Згідно довідок про доставку електронного листа ухвалу суду від 26.12.2022 в електронному вигляді доставлено до електронних скриньок сторін.

06.01.2023 на електронну адресу та 16.01.2023 поштою до суду у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволені. У відзиві відповідач не заперечує, що зазначена позивачем заборгованість за поставлений газ на суму 108 547,93 грн дійсно існувала, але зазначає, що дана заборгованість була сплачена відповідачем з власної ініціативи 14.12.2022, до подачі позову, який було подано 15.12.2022, та до відкриття провадження у справі. Заперечуючи проти нарахування пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, посилається на обставини непереборної сили, а саме початок збройної агресії РФ та введення в країні воєнного стану. Зазначає, що у зв`язку із тим, що Андріївська територіальна громада розташована на відстані прямих обстрілів РЗСО ворога, відповідач не мав змоги вчасно оплатити за поставлений газ позивачу.

16.01.2023 у встановлений судом строк на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з обставинами, викладеними у відзиві на позов. Зокрема, зазначає, що кошти в сумі 108 547,93 грн, сплачені відповідачем 14.12.2022, були зараховані на рахунок позивача 15.12.2022, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 108 547,93 грн підлягає закриттю у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Заперечуючи проти посилання відповідача на неможливість нести відповідальність за порушення зобов`язання внаслідок військової агресії РФ проти України, зазначає, що зобов`язання відповідача зі своєчасної оплати вартості поставленого природного газу виникло 31.01.2022, тобто до настання вказаних обставин, а лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини та доказом дії обставин непереборної сили. У відповіді на відзив позивач просить суд:

- закрити провадження у справі № 905/1020/22 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 108 547,93 грн у зв`язку із відсутністю предмета спору;

- винести ухвалу про повернення судового збору у розмірі 1 810,99 грн, пропорційно позовним вимогам, провадження щодо яких підлягає закриттю, сплаченого позивачем згідно платіжного доручення № 8347 від 12.12.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 905/1020/22;

- позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 16 029,40 грн, 3% річних у сумі 2 159,06 грн, інфляційних втрат у сумі 21 971,18 грн задовольнити в повному обсязі.

20.01.2023 на електронну адресу та 23.01.2023 поштою до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району є бюджетною установою та має відкриті рахунки виключно в органах Державної казначейської служби України, а тому для реєстрації бюджетних зобов`язань для оплати природного газу необхідні наступні підтвердні документи при отриманні товарів, послуг: Договір, рахунок-фактура, акт надання послут/акт приймання-передавання товарної продукції. Але для проведення здійснення фактичної оплати у відповідача був відсутній договір, так як відповідач отримав примірник договору лише у відповідь на лист від 22.11.2022, у зв`язку з чим був позбавлений можливості здійснити оплату. Стверджує, що "Типовий договір" не може бути укладеним та чинним з точки зору Цивільного та Господарського законодавства, з причин того, що він не містить таких істотних умов як ціна договору та строк дії. Вважає, що за відсутності вини щодо несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді фінансових санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Враховуючи те, що сторони подали заяви по суті справи, то сторони є такими, що належним чином обізнані про наявність даного спору в суді та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Суд вважає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 248 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України, а також тим, що відповідач зареєстрований у м. Маріуполі, яке є тимчасово окупованим.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) № 880 від 04.07.2017 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району Донецької області є бюджетною установою згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, (далі Кодекс ГТС) (в редакції станом на момент споживання газу) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції станом на момент споживання газу) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику "останньої надії" перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

З матеріалів справи вбачається, що ЕІС-код споживача природного газу Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району Донецької області є 56ХS000183Z1900S.

В листі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 28.09.2022 № ТОВВИХ-22-10438 зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56ХS000183Z1900S був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період з 29.10.2021 по 10.12.2021. Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56ХS000183Z1900S у вказаний період внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та становить: з 29.10.201 по 31.10.2021 - 1 007,60 куб.м, з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 8 495,38 куб.м, з 01.12.2021 по 10.12.2021 - 2 385,42 куб.м.

З матеріалів справи вбачається, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" також підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS000183Z1900S (роздруківка з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

З огляду на матеріали справи протягом періоду з 29.10.2021 по 10.12.2021 діяв типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", укладений між Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району Донецької області (споживач) та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник "останньої надії").

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник "останньої надії" зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії", крім випадків дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.1-4.4 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником "останньої надії" на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником "останньої надії" відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником "останньої надії" на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником "останньої надії" і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику "останньої надії" за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

До матеріалів справи додано копію Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який укладений у Типовій редакції та підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками.

В позовній заяві позивач зазначає, що в період з 01.11.2021 по 31.12.2021 ним було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 251 570,31 грн, однак відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату вартості спожитого газу, внаслідок чого у відповідача сформувалась заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ на загальну суму 108 547,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01.11.2021 по 10.12.2021 поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 10,88080 тис.куб.м. З наданих позивачем розрахунків вбачається, що спожитий відповідачем природний газ у листопаді 2021 року був своєчасно сплачений відповідачем у сумі 142 722,38 грн. Тобто, фактично заявлена до стягнення позивачем сума основної заборгованості є заборгованістю за спожитий відповідачем природний газ у грудні 2021 року в об`ємі 2,38542 тис.м.куб. загальною вартістю 108 547,93грн.

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021 оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (роздруківка додана позивачем до позовної заяви). Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

З урахуванням оприлюднених показників вартості природного газу позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 01.12.2021 по 10.12.2021 та направив на адресу відповідача рахунок на оплату (природний газ) № 1442 за постачання 2,38542тис.м.куб на загальну суму 108 547,93 грн.

Рахунок № 1442 направлений на адресу відповідача 18.01.2022 рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення пункту 4.4 договору відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за період з 01.12.2021 по 10.12.2021 до 31.01.2022.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості природного газу, поставленого позивачем за період з 01.12.2021 по 10.12.2021, в розмірі 108 547,93 грн виконав. Так, відповідачем 14.12.2022 виставлено платіжні доручення на оплату заборгованості за природний газ у загальній сумі 108 547,93 грн, фактично платіж був проведений та кошти зараховані на рахунок позивача 15.12.2022, тобто оплата здійснена з порушенням строку.

У відзиві на позов відповідач не заперечує, що заборгованість за поставлений газ на суму 108 547,93 грн існувала.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу природного газу та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 108 547,93 грн.

Як вже зазначено судом відповідачем оплачена основна заборгованість, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1070 від 14.12.2022 на суму 24 433,50 грн, № 1071 від 14.12.2022 на суму 53 310,93 грн та № 1072 від 14.12.2022 на суму 30 803,50 грн, та підтверджується позивачем заявах по суті справи. Одночасно суд звертає увагу на те, що фактично кошти в сумі 108 547,93 грн надійшли на рахунок позивача 15.12.2022. Судом встановлено, що даний позов направлений до суду (здано до відділення поштового зв`язку) 15.12.2022. За таких обставин суд приходить до висновку, що основна заборгованість оплачена відповідачем після подання позивачем даного позову до суду.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору, зокрема, є стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у грудні 2021 року в розмірі 108 547,93 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, спір в частині стягнення основного боргу у розмірі 108 547,93 грн в даній справі припинив своє існування під час розгляду справи у зв`язку з оплатою відповідачем боргу в відповідному розмірі.

Суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу в сумі 108 547,93 грн, оскільки заборгованість сплачена та спір припинив існування після подачі позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 2 159,06 грн та інфляційні втрати у розмірі 21 971,18 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування 3% річних та інфляційних за період прострочення з 01.02.2022 по 30.09.2022 на суму заборгованості в розмірі 108 547,93 грн.

Перевіривши надані розрахунки 3% річних у розмірі 2 159,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 21 971,18 грн, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 16 029,40 грн.

Пунктом 4.5 типового договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З наданих позивачем розрахунків пені вбачається, що ним нарахована пеня в розмірі 16 029,40 грн за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму заборгованості у розмірі 108 547,93 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Перевіривши наданий розрахунок пені суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими.

Заперечуючи проти нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач посилається на те, що порушення строку оплати зобов`язання сталося внаслідок виникнення обставин непереборної сили, а саме військової агресії з боку Російської Федерації.

В підтвердження наявності обставин непереборної сили відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, виходячи з наступного.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В межах розгляду цієї справи, суд зауважує, що обставини непереборної сили, які впливають на виконання зобов`язань за договором, звільняють сторін від відповідальності, якщо зобов`язання порушено внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України). У цих випадках достатньо дослідити факт існування обставин непереборної сили та залежність виконання договірних зобов`язань від цих обставин.

Проте, коли мова іде про інші наслідки, пов`язані з настанням форс-мажорних обставин, про які сторони домовилися у договорі, необхідно виходити саме з цих умов та реалізовувати їх у тому порядку, який погоджений в договорі.

Умовами розділу 10 договору сторони погодили наступне:

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 10.1).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору (п. 10.2).

Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 10.3).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п. 10.4).

Як вбачається з умов договору, відповідач мав негайно повідомити позивача про виникнення форс-мажорних обставин та надати підтверджуючі документи про їх настання протягом 14 днів з дня їх виникнення.

Однак, доказів здійснення відповідного повідомлення матеріали справи не містять.

Отже, за умовами договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимоги договору щодо отримання сертифікату Торгово-промислової палати України щодо наявності форс-мажорних обставин та вплив таких обставин саме на невиконання спірних зобов`язань.

Суд приходить до висновку, що відсутність своєчасного повідомлення відповідачем про настання форс-мажорних обставин та відсутність доказів, передбачених договором, про наявність цих обставин та вплив цих обставин на можливість виконання ним грошового зобов`язання перед позивачем за спірним договором позбавляє відповідача права вимагати застосування наслідків, передбачених п. 10.1 договору (звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань).

Суд зауважує, що лист Торгово-промислової палати України вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є належним та допустимим доказом наявності форс-мажорних обставин у даних спірних правовідносинах.

Відповідачем не доведено, що порушення щодо несплати відповідачем заборгованості за отриманий ним природний газу сталося внаслідок випадку або непереборної сили, що відповідно до приписів ст. 617 ЦК України могло б бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, в разі якщо б таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Стосовно тверджень відповідача про те, що "Типовий договір" не може бути укладеним та чинним з точки зору Цивільного та Господарського законодавства, з причин того, що він не містить таких істотних умов як ціна договору та строк дії, а також таке укладення суперечить вимогами положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо оформлення первинних документів, суд зазначає, що такі твердження є безпідставними, оскільки, як вже було зазначено судом, відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника, не потребує двостороннього підписання та вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Отже, за відсутності укладеного договору з постачальником природного газу, споживаючи природний газ, відповідач автоматично включається оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" та є таким, що акцептував публічну оферту постачальника "останньої надії".

Суд також не погоджується з твердженнями відповідача про неможливість здійснення своєчасної оплати через те, що Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району є бюджетною установою та має відкриті рахунки виключно в органах Державної казначейської служби України, а тому для реєстрації бюджетних зобов`язань для оплати природного газу необхідно мати, зокрема, примірник Договору, який у відповідача був відсутній та який відповідач отримав лише у відповідь на лист від 22.11.2022. Так, суд звертає увагу на те, що відповідачем своєчасно здійснена оплата за спожитий газ в листопаді 2021 року, отже, відповідачу достеменно було відомо, що постачальником газу в листопаді 2021 є позивач, як постачальник "останньої надії", при цьому, відсутність договору за підписами обох сторін не перешкодила відповідачу здійснити оплату газу за листопад 2021 року.

Суд приходить до висновку, що відповідач достеменно був обізнаний і про те, що до 10.12.2021 позивач також є його постачальником "останньої надії". Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, на письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Відповідачем же не надано доказів своєчасного звернення до позивача з питання надання йому підписаного примірника Договору. Таке звернення було зроблено лише 22.11.2022, при тому, що строк оплати спожитого в грудні 2021 року газу настав 31.01.2022.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2 159,06 грн, інфляційних втрат у розмірі 21 971,18 грн, пені в розмірі 16 029,40 грн підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу за відсутністю предмету спору та заяву позивача, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1810,88 грн, в іншій частині, а саме в розмірі 670,12 грн, удовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Андріївської сільської ради Краматорського району Донецької області (83436, Донецька область, Краматорський район, с. Андріївка, вул. Миру, буд. 7Б, код 44143045) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 40121452) пеню в сумі 16 029,40 грн, 3% річних у сумі 2 159,06 грн, інфляційні втрати в сумі 21 971,18 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 670,12 грн.

Закрити провадження у справі № 905/1020/22 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 108 547,93 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 40121452) 1810,88 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 8347 від 12.12.2022 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.05.2023.

Суддя Т. О. Лобода