Рішення

від 01.05.2023 по справі 908/2857/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/17/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2023 Справа № 908/2857/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМЕТ ДНІПРО ПЛЮС (49000, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 44340933)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Марко Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 )

про стягнення 39 780 грн 85 коп.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМЕТ ДНІПРО ПЛЮС про стягнення з Фізичної особи-підприємця Марко Андрія Вікторовича грошових коштів в розмірі 39780 грн. 85 коп.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.12.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2857/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 03.01.2023, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 27/17/23 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 03.01.2023 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 23.01.2023.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Ухвала суду від 03.01.2023, яка була направлена на адресу відповідача (69002 м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84) повернулася на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2857/22.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.05.2023.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОМЕТ ДНІПРО ПЛЮС» (позивач) було замовлено профнастил у Фізичної особи - підприємця Марко Андрія Вікторовича (відповідач), матеріал ПК-20, товщина - 0,45 мм, колір - 8017, ширина - 1150 мм, довжина - 4200 мм, кількість - 30 штук, загальна площа - 144,90 кв.м, на загальну суму 39 780 грн 85 коп.

Між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленостей, що вказаний профнастил буде доставлено та встановлено спеціалістами підприємства відповідача.

11.11.2022 з метою виконання зобов`язання позивачем на рахунок відповідача було перераховано 39 780 грн 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 11.11.2022.

Позивач у позовній заяві зазначив, що сторонами було погоджено, що товар буде поставлено та встановлено протягом трьох днів від дати оплати. 15.11.2022 при встановленні профнастилу співробітниками підприємства позивача було виявлено, що він не відповідає розмірам даху будівлі та не може бути встановлений. Після виявлення того що профнастил не відповідає розмірам даху будівлі відповідач забрав доставлений профнастил та повідомив що замінить його на той який відповідає розмірам даху будівлі та встановить.

Однак на день звернення позивача з позовом до суду профнастил не поставлено та не встановлено, що свідчить про невиконання підприємством відповідача взятих на себе зобов`язань.

15.11.2022 позивач на адресу відповідача направив лист вимогу № 03- 11/22, в якому зазначив, що ним 11.11.2022 було проведено оплату за профнастил. Але, оскільки при встановленні профнастилу було виявлено що останній не відповідає параметрам даху будівлі та відповідно не може бути встановлений, а інший профнастил не поставлено відповідачем, то позивач просить повернути перераховані на рахунок відповідача кошти у розмірі 39 780 грн 85 коп.

16.11.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 04-11/22 з вимогою перерахувати кошти за не поставлений профнастил, у розмірі 39 780 грн 85 коп.

21.11.2022 відповідач направив відповідь на листи позивача, в якій повідомив, що підтверджує отримання коштів згідно платіжного доручення № 13 від и11.11.2022 за замовлення № 32 від 11.11.2022 та як підставу для відмови у поверненні коштів посилається на застосування норм Закону «Про захист прав споживачів», та Постанову Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів", якою затверджено, що лінійний та листовий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревоволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником) товари що не підлягають обміну.

Відповідач профнастил не поставив та не встановив, що свідчить про невиконання підприємством відповідача взятих на себе зобов`язань, грошові кошти в розмірі 39 780 грн 85 коп. не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із матеріалів справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОМЕТ ДНІПРО ПЛЮС та Фізичною особою-підприємцем Марко Андрієм Вікторовичем, на підставі ст.ст. 11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов`язання на підставі укладеного у спрощений спосіб договору, який за своїм змістом фактично є договором поставки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з наведених приписів законодавства, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, із припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є

правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне

зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, отримання грошових коштів в розмірі 39 780 грн 85 коп. не заперечив, про що зазначив у відповіді вих. № 12 від 21.11.2022.

Позивач у позові зазначив, що відповідач профнастил не поставив та не

встановив, грошові кошти в розмірі 39 780 грн 85 коп., сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення № 13 від 11.11.2022 в розмірі 39 780 грн 85 коп. не повернув.

Посилання відповідача у листі вих. № 12 від 21.11.2022 на ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанову Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів", якою затверджено, що лінійний та листовий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревоволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником) товари що не підлягають обміну, не приймаються судом, на підставі наступного.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, якщо відповідач посилається на Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанову Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів", то не зрозуміло, чому профнастіл після виявлення того, що він не відповідає розмірам даху будівлі позивача, був забраний відповідачем 15.11.2022, а не залишений позивачеві, у зв`язку із тим, що профнастіл не підлягає обміну або поверненню

Не дивлячись на відсутність між позивачем та відповідачем укладеного договору, фактичні дії сторін свідчать про виникнення між ними господарських правовідносин та належного виконання кожною із сторін своїх зобов`язань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 39 780 грн 85 коп. є обґрунтованою, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов судом задовольняється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, з якого на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 42, 123,129, 232, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМЕТ ДНІПРО ПЛЮС до Фізичної особи-підприємця Марко Андрія Вікторовича задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Марко Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМЕТ ДНІПРО ПЛЮС (49000, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 44340933) 39 780 (тридцять дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн 85 коп. грошових коштів. 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 05.05.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.