Рішення

від 01.03.2023 по справі 911/1945/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. Справа № 911/1945/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Петренко А. А.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Олешко А. М. (керівник відомості з ЄДР);

від відповідача: Якубов Я. Е. (адвокат довіреність б/н від 22.01.2023 р.)

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ралекс Буд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдпан», м. Бровари, Київська область

про виселення товариства із нежитлових приміщень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Ралекс Буд» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Ворлдпан» про примусове виселення відповідача із нежитлових приміщень, загальною площею 4346,2 кв. м, що знаходяться у будівлі літ. «А-3» за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 24.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного звільнення та повернення орендованих нежитлових приміщень у зв`язку із закінченням строку дії договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/1945/22 за позовом ТОВ «Ралекс Буд» до ТОВ «Ворлдпан» про виселення товариства із нежитлових приміщень, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 07.12.2022 р.

07.12.2022 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 11.01.2023 р.

11.01.2023 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 25.01.2023 р. Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2023 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 08.02.2023 р.

08.02.2023 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.03.2023 р.

01.03.2023 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У процесі розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ралекс Буд» є власником нежитлових приміщень загальною площею 4346,2 кв. м, що знаходяться у будівлі літ. «А-3» за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 24, що підтверджується інформаційною довідкою № 295945881 від 24.01.2022 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

01.08.2019 р. між позивачем (надалі Наймодавець/Орендодавець) та відповідачем (надалі Наймач/Орендар) було укладено договір № 26-19 оренди нерухомого майна, згідно з умовами п. 1.1. якого Наймодавець (Орендодавець) передає Наймачу (Орендарю), а останній приймає в користування (оренду) нежитлові приміщення загальною площею 4346,2 кв. м загальною ринковою вартістю 32 596 500, 00 (тридцять два мільйони п`ятсот дев`яносто шість тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) грн., що розташоване за адресою: м. Бровари, бул. Незалежності, 24 (надалі приміщення) за плату, що визначається цим договором. Приміщення, що здаються в оренду, є власністю Наймодавця (Орендодавця). Наймачу (Орендарю) також надається право користування прилеглою територією.

Відповідно до п. 1.2. договору приміщення складаються з частині будівлі літер «А 3».

Пунктом 1.3. договору передбачено, що передача зазначених приміщень оформляється двостороннім Актом прийому-передачі, який після підписання його уповноваженими сторін стає невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.4. договору визначено, що право користування приміщенням виникає у Наймача (Орендаря) з моменту підписання Акту прийому-передачі, що свідчить про фактичний прийом приміщень та прилеглої території.

Згідно з п. 1.6. договору цей договір укладений по 31 серпня 2019 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.

Пунктом 1.7. договору встановлено, що строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року. Наймодавець (Орендодавець) не зобов`язаний повідомляти Наймача (Орендаря) про завершення строку оренди приміщень. В день закінчення строку оренди, визначений цим пунктом, Наймач (Орендар) зобов`язується повернути приміщення та прилеглу територію Наймодавцю (Орендодавцю).

Згідно з п. 2.4.1. договору Наймач (орендар) зобов`язаний використовувати приміщення виключно за цільовим призначенням: розміщення виробництва панельних та сталевих радіаторів. Зміна цільового призначення приміщення можлива лише за умови отримання попередньої письмової згоди Наймодавця (Орендодавця) та відповідних погоджень, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.4.25 договору Наймач (Орендар) зобов`язаний в день закінчення строку дії (п. 1.7. цього договору) або розірвання цього договору Наймач (Орендар) зобов`язується звільнити приміщення Наймодавця (Орендодавця) та повернути ці приміщення в стані, не гіршому, ніж при отриманні. Повернення Наймачем (Орендарем) Наймодавцю (Орендодавцю) приміщень оформлюється Актом прийому-передачі, який після підписання його уповноваженими представниками сторін стає невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що зміна умов цього договору, або його розірвання чи припинення може бути здійснена тільки за взаємною письмовою згодою сторін, окрім випадків зазначених в п. 2.2.8., п. 2.3.1. (2.4.9.), п. 3.3.4., п. 5.2. цього договору.

01.08.2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт № 1 прийому-передачі приміщень, згідно з яким Наймодавець (Орендодавець) передав, а Наймач (Орендар) отримав в належному стані нежитлові приміщення загальною площею 4346,2 кв. м, що знаходяться в будівлі літер «А 3» на території м. Бровари, бульвар Незалежності, 24.

30.08.2019 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 09 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 30 листопада 2019 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 30 листопада 2019 року.»

28.11.2019 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 2 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 31 березня 2020 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 31 березня 2020 року.»

25.03.2020 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 3 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 31 травня 2020 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 31 травня 2020 року.»

25.05.2020 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 4 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 30 вересня 2020 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 30 вересня 2020 року.»

25.09.2020 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 5 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 30 листопада 2020 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 30 листопада 2020 року.»

26.11.2020 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 6 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 31 січня 2021 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 31 січня 2021 року.»

28.01.2021 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 07 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 30 квітня 2021 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 30 квітня 2021 року.»

26.04.2021 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 08 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 31 липня 2021 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 31 липня 2021 року.»

29.07.2021 р. між позивач та відповідачем було підписано угоду № 09 про внесення змін до договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., відповідно до положень якої сторони дійшли викласти, зокрема, пункти 1.6., 1.7. договору у наступній редакції:

« 1.6. Цей договір укладений по 31 жовтня 2021 року. Дія цього договору починається з моменту його підписання.»

« 1.7. Строк оренди приміщень: з 01 серпня 2019 року по 31 жовтня 2021 року.» У червні 2022 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 01/11 від 17.06.2022 р. про повернення орендованих приміщень, у якій пропонував відповідачу у строк до 01.07.2022 р. звільнити та передати позивачеві орендовані за договором № 26-19 від 01.08.2019 р. приміщення у зв`язку з закінченням 31.10.2021 р. строку договору. Факт направлення вищезазначеної претензії відповідачу підтверджується копією конверту із довідкою підприємства зв`язку про причини повернення/досилання зі штрих-кодом 0740029790136, наявним у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд примусово виселити відповідача із нежитлових приміщень, загальною площею 43462,2 кв. м, що знаходяться у будівлі літ. «А-3» за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 24.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 цього ж кодексу передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 763 цього ж кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні граничні строки договору найму окремих видів майна.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 цього ж кодексу передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 284 цього ж кодексу строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до частин 2, 4 ст. 291 цього ж кодексу договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об`єкта оренди;

ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря;

загибелі (знищення) об`єкта оренди.

3. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нежитловим приміщенням за договором № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р. з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна, у період дії договору, а також у заявлений позивачем період з 01.08.2019 р. по 31.10.2021 р., що не заперечується відповідачем та підтверджується, зокрема, актом № 1 прийому передачі приміщень від 01.08.2019 р., відповідними актами надання послуг за період з січня 2019 по жовтень 2021 р., наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, у відповідності до положень пунктів 1.6., 1.7. договором № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р. сторонами було погоджено, що строк договору та відповідно оренди приміщень встановлено до 31.10.2021 р. (з урахуванням положень додаткової угоди № 09 від 29.07.2021 р.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зміни умов договору в частині його продовження (пролонгації) на новий термін, а тому суд дійшов висновку, що дія договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р. припинилась 31.10.2021 р. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача згідно з положеннями п. п. 1.7., 2.4.25 договору та вимог законодавства виник обов`язок повернути позивачу орендоване нерухоме майно у зв`язку з закінченням строку дії договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р., а саме 31.10.2021 р.

Згідно з ст. 328 цього ж кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 386 цього ж кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів статті 391 ЦК право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, на яку здійснено посилання скаржником в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК).

Разом із тим однією з умов застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів (аналогічний за змістом правовий висновок наведено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18).

Приписами ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як присудження виконання обов`язку в натурі та примусове виконання обов`язку, а отже, коли колишній орендар не звільнив приміщення після закінчення договору оренди, вимога орендодавця або визначеної ним особи виконати такий обов`язок шляхом виселення є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи після припинення дії договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р. відповідач обов`язок щодо повернення позивачу орендованого майна у зв`язку із припиненням дії договору оренди не виконав, що підтверджується відсутністю складеного відповідачем акта приймання-передачі орендованого майна, без відповідної правової підстави володіє і продовжує користуватись орендованим майном, чим відповідно порушує права орендодавця вказаного майна позивача і створює перешкоди у здійсненні ним права користування, у зв`язку із чим у останнього виникло право вимагати від відповідача звільнити та примусово виселити з вищевказаного приміщення, що є предметом договору № 26-19 оренди нерухомого майна від 01.08.2019 р.

Отже, вимоги позивача до відповідача про примусове виселення відповідача із нежитлових приміщень, загальною площею 4346,2 кв. м, що знаходяться у будівлі літ. «А-3» за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 24 є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Примусово виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворлдпан» (07400, бульвар Незалежності, буд. 24, м. Бровари, Київська область; ідентифікаційний код 38564562) із нежитлових приміщень, загальною площею 4346,2 кв. м, що знаходяться у будівлі літ. «А-3» за адресою: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 24.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдпан» (07400, бульвар Незалежності, буд. 24, м. Бровари, Київська область; ідентифікаційний код 38564562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ралекс Буд» (03680, провулок Червоноармійський, буд. 3, м. Київ; ідентифікаційний код 34804133) судові витрати 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

02 травня 2023 р.