Рішення

від 03.05.2023 по справі 912/260/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 рокуСправа № 912/260/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/260/23

за позовом Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області

до Приватного підприємства "Комфорт"

про стягнення 4 204,55 грн, розірвання договору та зобов`язання повернути приміщення,

представники:

від позивача - Ришков В.О., довіреність від 14.12.22 № 842/06;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, яка містить вимоги до Приватного підприємства "Комфорт" про наступне:

- стягнути 4 204,55 грн заборгованості по орендній платі згідно Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39;

- розірвати Договір оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 та зобов`язати Приватне підприємство "Комфорт" у десятиденний термін з дня розірвання договору повернути Управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 88,74 кв.м, з яких: адміністративні будівлі (33,1 кв.м), побутові приміщення (9,4 кв.м) та господарські приміщення (46,24 кв.м), що розташовані по вул. Григорія Усика, 29, в м. Олександрії Кіровоградської області за актом приймання-передачі в такому ж стані, в якому вони були отримані, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 в частині сплати орендної плати.

Ухвалою від 15.02.2023 господарський суд позовну заяву Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради до Приватного підприємства "Комфорт" про стягнення 4 204,55 грн, розірвання договору та зобов`язання повернути приміщення залишив без руху.

21.02.2023 до господарського суду від Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 22.02.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/260/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 22.03.2023 на 12:00 год та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

22.03.2023 суд відкрив підготовче засідання.

Ухвалою від 22.03.2023 господарський продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/260/23 на тридцять днів. Закрив підготовче провадження у справі № 912/260/23. Справу № 912/260/23 призначив до судового розгляду по суті на 03.05.2023 на 11:00 год.

01.05.2023 до господарського суду від Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради надійшла заява з процедурних питань від 01.05.2023 № 335/06, в якій позивач просить закрити (припинити) провадження у справі № 912/260/23 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 4 204,55 грн заборгованості по орендній платі згідно Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39, у зв`язку з її сплатою.

03.05.2023 суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні брав участь представник позивача. Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Представник позивача підтримав подану заяву з процесуальних питань, просив її задовольнити та подав супровідний лист від 03.05.2023 № б/н про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості по орендній платі Приватного підприємства "Комфорт" за Договором оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 станом на 01.05.2023.

Ухвалою від 03.05.2023 господарський суд закрив провадження у справі № 912/260/23 в частині позовних вимог Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Комфорт" про стягнення 4 204,55 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд зазначає, що відповідач відзив на позов не подав та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Органом поштового зв`язку повернуто конверти з вкладенням (ухвали від 22.02.2023, від 22.03.2023) з відмітками "такого підпр. немає" та "адресат відсутній за вказаною адресою", які направлялись на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того про дату, час та місце проведення судового засідання 03.05.2023 відповідач повідомлений шляхом розміщення оголошення на вебсайті Судової влади України, а також телефонограмою від 24.03.2023 № 16, однак за номером телефону, який зазначено у сформованому судом витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного підприємства "Комфорт", не вдалось зв`язатись (абонент не відповідає).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи, або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

06.07.2006 між Фондом комунального майна Олександрійської міської ради (далі -Орендодавець) правонаступником якого є Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області та Приватним підприємством "Комфорт" (далі - Орендар) укладений Договір оренди нерухомого майна приміщення № 39, яке розміщено за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29, та належать до комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради (а.с. 30-31).

Згідно з п. 1.1., р. 2., п. 4.1.- 4.6., 4.9., 9.4., 10.2, 10.5 Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 6 липня 2006 року № 528 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29, загальна площа якого становить 377,22 кв.м згідно плану і знаходиться на балансовому обліку комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора № 4" для використання відповідно під розміщення адмінбудівлі -115,72 кв.м, побутових приміщень - 133,4 кв.м, господарських приміщень - 128,1 кв.м. Вартість орендованого майна, визначена за його залишковою вартістю за актом оцінки вартості індивідуально визначеного майна станом на 1 липня 2006 року становить 0 гривень.

Договір оренди укладений на термін з 6 липня 2006 року по 5 липня 2007 року і вступає в дію з моменту підписання.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендна плата встановлюється згідно Методики та розрахунку, проведеному за ставками орендної плати, затвердженими рішенням Олександрійської міської ради. Розрахунок орендної плати є невід`ємною частиною договору.

Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць.

Встановлена Договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Мінстатом України.

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку,змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Оренда плата вноситься платіжними дорученнями шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунок "Орендодавця" № 37110006001863 УДК у Кіровоградській області м. Кіровоград МФО 823016 код 30225269.

Встановлена орендна плата перераховується "Орендодавцеві" щомісячно до 25 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується за який період проводиться оплата та номер договору.

Орендар має право сплачувати орендну плату згідно розрахунку (додаток № 2), який додається до договору оренди, але раз на рік, не пізніше 31 січня, "орендар" зобов`язаний на підставі акта звірки провести додаткові перерахування орендної плати відповідно до індексів інфляції.

Орендодавець має право пред`явити в суді вимогу про дострокове розірвання цього договору, зокрема, якщо "Орендар" не вніс плати за користування приміщення протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а також у разі невиконання або не належного виконання Орендарем своїх зобов`язань за цим договором, які завдали матеріальної шкоди "Орендодавцю" на суму, що перевищує 3-х місячну орендну плату за цей об`єкт оренди або загибелі об`єкта оренди.

Зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

Дія Договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об`єкта оренди;

- загибелі об`єкта оренди;

- достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду);

- банкрутства Орендаря;

- ліквідації Орендаря;

- при невиконанні умов цього Договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39, сторонами 06.07.2006 підписано акт передачі приміщення (будівлі) в оренду, яким засвідчено фактичне передання відповідачу орендованого майна (а.с. 32).

Додатковою угодою до Договору від 10.02.2011 Орендодавець та Орендар на підставі рішення Олександрійської міської ради від 10 лютого 2011 року № 117 "Про продовження терміну оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Червоноармійська, 29" прийшли до згоди:

"Продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення від 06 липня 2006 року № 39, яке розташоване за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 29 з 05.07.2010 року по 04.07.2015 року.

Зменшити орендну площу з 377,22 кв.м на 88,74 кв.м, що включає в себе

- Адміністративні приміщення - 33,1 кв.м;

- Побутові приміщення - 9,4 кв.м;

- Господарські приміщення - 46,24 кв.м.

Інші умови вищевказаного договору, не порушені даною додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Дана додаткова угода вступає в дію з моменту підписання та діє до внесення нових змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна."

Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання умов Додаткової угоди відповідач повернув позивачу частину орендованого приміщення площею 248,44 кв.м (акт прийому приміщення (будівлі) з оренди (а.с. 37), а позивач передав відповідачу частину орендованого приміщення площею 88,74 кв.м. (акт передачі приміщення в оренду (а.с. 35 об. - 36).

За твердженням позивача, строк дії Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 закінчується 01.07.2023 на підставі того, що 03.10.2019 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, з 01.07.2020 року договори оренди державного або комунального майна укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються на строк, на який вони були укладені але в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-ІХ.

Згідно п. 2.1. Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 встановлено, що дія Договору починається з 06.07.2006 і закінчується 05.07.2007 року, тобто Договір укладався на 1 рік.

Позивач вважає, що в зв`язку зі змінами в законодавстві та прийняття нового Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-ІХ, дія діючого Договору розпочалася з 01 липня 2020 року і закінчується 01 липня 2023 року, оскільки автоматично пролонговувалася на підставі п. 2.2. Договору у 2021 році та 2022 році.

Також позивач зазначає, що відповідач не виконує неналежним чином господарські зобов`язання та постійно затримує орендну плату за користування приміщенням площею 88,74 кв.м, по вул. Григорія Усика 29, в м. Олександрія Кіровоградської області, зокрема, за січень - березень 2022 року, та червень - вересень 2022 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4 204,55 грн.

За викладених обставин Управління приватизації оренди майна та землі Олександрійської міської ради зазнає збитків у вигляді недоотриманої орендної плати, а тому вважає правомірним заявити вимогу про дострокове розірвання Договору № 39 від 06.07.2012 та повернення Орендодавцеві об`єкта оренди.

Позивач також зазначає, що відповідачем не виконано вимоги п. 5.13. Договору щодо страхування орендованого майна.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Господарський суд зазначає, що під час розгляду справи № 912/260/23 у суді, відповідачем було сплачено 4 204,55 грн заборгованості, що стало підставою для закриття провадження у справі № 912/260/23 в цій частині.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Господарський суд зазначає, що предметом заявлених Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Комфорт" є позовні вимоги про розірвання Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 та зобов`язання повернути приміщення, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати, заборгованість по якій була сплачена після відкриття провадження у даній справі.

При цьому позивач стверджує, що договір був продовжений у порядку, визначеному ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, до 01.07.2023 року, отже, у Приватного підприємства "Комфорт" наявний невиконаний обов`язок щодо сплати орендної плати.

Відповідно до п. 9.4. Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 орендодавець має право пред`явити в суді вимогу про дострокове розірвання цього договору, зокрема, якщо "Орендар" не вніс плати за користування приміщення протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а також у разі невиконання або не належного виконання Орендарем своїх зобов`язань за цим договором, які завдали матеріальної шкоди "Орендодавцю" на суму, що перевищує 3-х місячну орендну плату за цей об`єкт оренди або загибелі об`єкта оренди.

В силу положень ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приписами ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України врегульовано, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Статтею 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

В силу вимог п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Господарський суд зазначає, що за загальним правилом закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, який набрав чинності 27.12.2019.

В силу вимог ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Враховуючи положення спеціального закону, який має бути застосований до спірних правовідносин у зв`язку з передачею у користування Приватному підприємству "Комфорт" комунального майна, господарський суд доходить висновку, що закінчення строку дії договору має наслідком припинення правовідносин сторін, оскільки за умовами договору оренди орендарю надано право користуватись майном протягом певного визначеного у договорі строку.

Господарський суд зазначає, що Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області має право вимагати сплати орендних платежів (провадження щодо такої вимоги закрито на підставі ухвали від 03.05.2023 № 912/260/23) та, відповідно, розірвання Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 у випадку, якщо договір є чинним, тобто строк дії договору не сплинув на момент звернення до суду із позовною заявою та на момент вирішення спору судом, оскільки після набрання рішенням суду законної сили зобов`язання сторін будуть припинені на майбутнє. Таким чином, суд не може стягувати орендну плату за договором, строк дії якого закінчився. Крім того, договір оренди, строк дії якого закінчився, не може бути розірваний у судовому порядку, оскільки за таким договором зобов`язання сторін припинились.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Додатковою угодою до Договору від 10.02.2011 сторонами по справі було продовжено Договір оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 з 05.07.2010 по 04.07.2015.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В матеріалах справи відсутні заяви сторін стосовно припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 після 04.07.2015.

Таким чином Договір оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 був продовжений з 05.07.2015 по 04.07.2020.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Враховуючи вимоги п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суд доходить висновку, що Договір оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39, починаючи з 01.07.2020, підлягає пролонгації із застосуванням вимог зазначеного Закону.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводам Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, яким у поданій до суду позовній заяві було наголошено, що строк дії Договір оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 був продовжений із дотриманням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до 01.07.2023, фактично без проведення аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, щобез проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

1) укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

2) укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

3) укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

4) укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Пунктом 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, визначено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають: музеї; державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв чи громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні); заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності; громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів; реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для розміщення таких реабілітаційних установ; державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги"; державні видавництва і підприємства книгорозповсюдження; вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); народні депутати України і депутати місцевих рад для розміщення громадської приймальні; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організації конгресів і торговельних виставок; державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг; потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); молодіжні та дитячі громадські об`єднання, які протягом останніх двох років, що передують року звернення, співпрацюють з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування щодо виконання державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм у сфері молодіжної політики; молодіжні центри, що є неприбутковими установами державної та комунальної форм власності.

Строк дії Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 був продовжений Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області та Приватним підприємством "Комфорт" неодноразово, а, отже, відсутні підстави для продовження дії договору без проведення аукціону у випадку, передбаченому абзацом 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна. При цьому Приватне підприємство "Комфорт" не входить до переліку установ, організацій, передбаченому ч. 1 та ч. 2 ст. 15 названого Закону; докази надання відповідачем соціально важливих послуг населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування, в матеріалах справи також відсутні.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку про недоведеність Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області наведених у поданій до суду позовній заяві правових підстав для продовження строку дії Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 без проведення аукціону саме до 01.07.2023.

З урахуванням наведеного, враховуючи недоведеність Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна" правових підстав для продовження строку дії Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 без проведення аукціону, суд доходить висновку, що спірний договір припинив свою дію 05.07.2020 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28.03.2023 по справі № 922/3965/21.

Закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 свідчить про відсутність в Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області правових підстав нараховувати Приватному підприємству "Комфорт" орендну плату за період січень - березень 2022 року та червень - вересень 2022 року, оскільки зобов`язання відповідача у названій частині припинилось.

В свою чергу позивач, пред`являючи позовні вимоги про розірвання спірного договору оренди та зобов`язання відповідача повернути приміщення виключно на підставі нарахованої останньому заборгованості з орендної плати у період січень - березень 2022 року та червень - вересень 2022 року, жодним чином не обґрунтовує наявність підстав для такого нарахування.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Таким чином заявлені доводи позивача щодо наявності у Приватного підприємства "Комфорт" (до звернення до суду з даним позовом) заборгованості зі сплати орендної плати або невиконання ним зобов`язання у частині сплати орендної плати у відповідні періоди є безпідставними та протиправними.

Наведене дозволяє суду дійти висновку про правомірність та необхідність відмови у задоволенні заявлених Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Комфорт" позовних вимог про розірвання Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Комфорт" позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повернути приміщення, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позовна вимога Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області про зобов`язання Приватного підприємства "Комфорт" у десятиденний термін з дня розірвання договору повернути нежитлові приміщення загальною площею 88,74 кв.м, з яких: адміністративні будівлі (33,1 кв.м), побутові приміщення (9,4 кв.м) та господарські приміщення (46,24 кв.м), що розташовані по вул. Григорія Усика, 29, в м. Олександрії Кіровоградської області за актом приймання-передачі в такому ж стані, в якому вони були отримані, є похідною вимогою, задоволення якої залежить від задоволення позовної вимоги про розірвання договору.

Відмовляючи у задоволенні заявлених Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області позовних вимог про розірвання Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 судом було встановлено, що договір припинив свою дію 05.07.2020 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Господарський суд зазначає, що, з одного боку, встановлений судом факт припинення дії Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 свідчить про наявність у Приватного підприємства "Комфорт" обов`язку повернути орендоване майно. Проте, з іншого боку, позовні вимоги Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області у названій частині обґрунтовані наявністю у відповідача обов`язку повернути майно після розірвання судом договору у зв`язку з істотним порушення договору відповідачем. Доводи про наявність у Приватного підприємства "Комфорт" обов`язку повернути майно у зв`язку з припиненням дії договору 05.07.2020, Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області наведені не були.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 дійшла висновку, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Великою Палатою Верховного Суду також зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

У процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони). Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Принцип jura novit curia застосовується у випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов певними обставинами, проте посилається на помилкові норми права. Проте, застосування судом цього принципу не є безмежним.

Отже, принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі Гусєв проти України (скарга № 25531/12)).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що невірно обрана позивачем правова кваліфікація позовних вимог та підстави позову в частині зобов`язання Приватного підприємства "Комфорт" повернути приміщення має наслідком неможливість задоволення заявлених позивачем вимог у названій частині, оскільки зобов`язання відповідача повернути приміщення з підстав припинення дії Договору оренди нерухомого майна приміщення від 06.07.2006 № 39 матиме наслідком зміну підстав позову, правом на розпорядження яким наділений лише позивач.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Комфорт" позовних вимог про зобов`язання у десятиденний термін з дня розірвання договору повернути нежитлові приміщення загальною площею 88,74 кв.м, з яких: адміністративні будівлі (33,1 кв.м), побутові приміщення (9,4 кв.м) та господарські приміщення (46,24 кв.м), що розташовані по вул. Григорія Усика, 29, в м. Олександрії Кіровоградської області за актом приймання-передачі в такому ж стані, в якому вони були отримані.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно норм ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За встановлених обставин справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Приватному підприємству "Комфорт" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, буд. 143, корп. 1, кв. 49).

Повне рішення складено 05.05.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко