Рішення

від 05.05.2023 по справі 924/130/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2023 р. Справа № 924/130/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Мироненко Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця

до Вінницького обласного військово-патріотичного об`єднання, м. Деражня, Хмельницька область

про стягнення 26797,60 грн. заборгованості за надані послуги

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023р. відкрито провадження у справі №924/130/23, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - строк для надання відповіді на відзив, відповідачу - строк для подання заперечень.

Позиції сторін.

Позивач в обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №963 від 03.11.2014. Зокрема, зазначає, що на виконання умов даного договору за період з лютого 2018 року по травень 2019 року відповідачу позивачем здійснено постачання теплової енергії на загальну суму 26797,60 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Несплата заборгованості стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала суду, надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських організацій, повернуті відділенням поштового зв`язку з причини відсутності адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи зазначене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи.

03.11.2014 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник) та Вінницьким обласним військово-патріотичним об`єднанням (Споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №963, відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов`язання продавати та постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та за параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а Споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Температурний графік теплової мережі є невід`ємним додатком цього договору. (п.1)

Згідно з п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку теплової енергії. У випадку відсутності або несправності приладу комерційного обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається, як виняток, розрахунковим шляхом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до додатку №2 цього договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для Сторін з моменту введення їх в дію.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3. договору).

За змістом п. 6.4. договору розрахунки по договору виконуються в наступному порядку:

- Споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період;

- остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору (п. 6.5. Договору).

У п. 6.6. договору сторони погодили, що у разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаний споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Даний Договір набуває чинності з 01.11.2014 року та діє до 31.12.2014 року, а в частині розрахунків - до повного їх проведення (п.11.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4. Договору).

В додатку №1 до договору визначені обсяги постачання теплової енергії Споживачу.

Додатком №2 до договору є Акт розмежування меж балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін

Додатком № 4 до договору сторони погодили сплату за теплову енергію по двоставковому тарифу, що діє на день підписання додатку: умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 23729,52 грн. за Гкал/годину в місяць з ПДВ; умовно-змінна частина воставкового тарифу на теплову енергію 1065,79 грн. за Гкал з ПДВ. Крім того за використану питну воду для потреб гарячого водопостачання 8,23 грн. за 1 куб.м. з ПДВ. У випадку зміни тарифу, який затверджується в установленому порядку Споживач розраховується по новому тарифу з моменту введення його в дію.

На виконання умов договору позивачем оформлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за приєднане навантаження та теплову енергію за період з лютого 2018 року по травень 2019 року на загальну суму 27458,19 грн., які направлялися для підписання відповідачу: від 28.02.2018 р. на суму 3959,14 грн.; від 31.03.2018 р. на суму 3328,72 грн.; від 30.04.2018 р. на суму 919,30 грн.; від 31.05.2018 р. на суму 232,78 грн.; від 30.06.2018 р. на суму 232,78 гр.; від 31.07.2018 р. на суму 232,78 грн.; від 31.08.2018 р. на суму 232,78 грн.; від 30.09.2018 р. на суму 232,78 грн.; від 31.10.2018 р. на суму 1166,26 грн.; від 30.11.2018 р. на суму 2977,33 грн.; від 31.12.2018 р. на суму 3774,42 грн.; від 31.01.2019 р. на суму 3578,66 грн.; від 28.02.2019 р. на суму 2887,27 грн.; від 31.03.2019 р. на суму 2167,14 грн.; від 30.04.2019 р. на суму 984,25 грн.; від 31.05.2019 р. на суму 251,80 грн. (позивачем до матеріалів справи надані дублікати).

Дані акти направлялися супровідними листами (від 04.07.18 №15/3947, від 07.08.2018 315/4590, від 08.09.2018 №15/5064, від 18.10.2018 №13/3751, від 09.11.2018 №15/6286, від 11.12.2018 №15/7034, від 17.01.2019 №15/363, від 14.02.2019 №15/1132, від 20.05.2019 №15/3726, від 12.06.2019 №15/4622), акти не підписані відповідачем, в матеріалах справи наявні копії повернутих окремих конвертів з довідками поштового відділення про причину повернення „за закінченням терміну зберігання".

Листом від 31.05.2019 за №2441 КЕВ м. Вінниця повідомив КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", що у зв`язку із закінченням договору оренди №4/2012 від 07.05.2014 з Вінницьким обласним військово-патріотичним об`єднанням у будівлі НОМЕР_2 військового містечка № НОМЕР_1 , яке знаходиться на балансі квартирно-есплуатаційного відділу АДРЕСА_1, згідно акту приймання-передачі нерухомого військового майна від 26.03.2015 та розподілу даного приміщення під житло на квартиронаймачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), просив відкрити особові рахунки з червня 2019 та укласти договори про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання на квартиронаймачів згідно тарифів для населення.

Позивачем було направлено відповідачу претензію від 27.05.2019 за №15/4001щодо невиконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії та гаряче водопостачання №963 від 03.11.2014, в якій вимагав протягом 7-ми днів з дня пред`явлення претензії сплати заборгованість в розмірі 26454,81 грн.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 26797,60 грн. (з урахуванням проплати в лютому 2018 в розмірі 360,59 грн.) позивачем надано виписку з журналу нарахувань і оплати за період з лютого 2018 по січень 2023.

Несплата відповідачем вартості отриманої теплової енергії та приєднаного навантаження стало підставою для звернення Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" із відповідним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2014 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник) та Вінницьким обласним військово-патріотичним об`єднанням (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №963, відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов`язання продавати та постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та за параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а Споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Зазначений договір за своєю правовою природою договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з елементами договору про надання послуг (змішаний договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

В силу приписів ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплений обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі - Порядок).

Згідно із п. 1 Порядку він визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.

Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів (п. 2).

Відповідно до п. 5 Порядку двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії.

Умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання гарячої води - вартість одиниці послуги (1 куб. метр) як грошовий вираз відповідної умовно-змінної частини вартості планованого обсягу теплової енергії, необхідної для надання послуги з постачання гарячої води, витрат на електроенергію та холодну воду для потреб гарячого водопостачання.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - абонентська плата за одиницю теплового навантаження об`єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно - змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії з урахуванням планованого прибутку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість формування двоставкового тарифу, який фактично складається з двох складових, а саме:

- вартості спожитої теплової енергії, яка є платою за одиницю фактично спожитої теплової енергії (грн/Гкал) та вираховується в залежності від обсягу спожитої теплової енергії (умовно-змінна частина - вартість одиниці (1 Гкал) спожитої теплової енергії);

- вартості приєднаного теплового навантаження, яка становить абонентську плату за одиницю (Гкал/год) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання споживачів та вираховується виходячи з розміру опалювальної площі (умовно-постійна частина - абонентська плати за одиницю (Гкал/год) теплового навантаження).

Зі змісту Порядку слідує, що абонентська плата за приєднане теплове навантаження є складовою ціни, яку споживач зобов`язаний сплатити теплопостачальній організації за надані йому послуги теплопостачання.

У п. 6.2. договору сторони передбачили, що Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію. При цьому згідно із п. 6.4. розрахунки по договору виконуються в наступному порядку:

- Споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період;

- остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки в матеріалах справи наявні актів здачі-прийняття виконаних робіт в дублікаті, що не містять підпису зі сторони відповідача, суд бере до уваги, що за умовами пунктів 6.5., 6.6. договору, по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому Договору. У разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаний споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Отже, за змістом вищевказаних умов договору, обов`язок отримання рахунків на оплату теплової енергії та актів здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання та подальшого повернення підписаного примірника Постачальнику покладено саме на відповідача як Споживача.

Поряд з цим акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за приєднане навантаження та теплову енергію з лютого 2018 року по травень 2019 року, які направлялися відповідачу супровідними листами, не підписані та не повернуті позивачу.

Відсутність в матеріалах справи опису вкладення про направлення відповідачу актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) не спростовує обов`язку відповідача в силу приписів п. 6.5. договору отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по договору.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від підписання надісланих актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за відповідний період. Тому суд дійшов висновку, що теплову енергію з урахуванням приєднаного навантаження прийнято відповідачем у період з лютого 2018 по травень 2019 на загальну суму 27158,19 грн.

Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" відповідно до виписки з журналу нарахувань і оплати за період з лютого 2018 по січень 2023 по особовому рахунку №963 зафіксовано основний борг Вінницького обласного військово-патріотичного об`єднання в сумі 26797,60 грн., з урахуванням здійсненого відповідачем погашення за спірний період в розмірі 360,59 грн. (в лютому 2018).

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №963 від 03.11.2014 становить 26797,60 грн.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості.

Суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

З огляду на вище зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 26797,60 грн. заборгованості є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Вінницького обласного військово-патріотичного об`єднання (вул. Миру, буд. 58, м. Деражня, Хмельницька область, 32200, код ЄДРПОУ 13298403) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) 26797,60 грн. (двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто сім гривень 60 коп.) заборгованості, 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 05.05.2023р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 13); ел.пошта: office@vmte.vn.ua ; 3 - Вінницьке обласне військово-патріотичне об`єднання (32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, буд. 58).