Рішення

від 04.05.2023 по справі 926/1067/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 травня 2023 року Справа № 926/1067/23

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , с. Митків Заставнянського району Чернівецької області,

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 42399,96 грн.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

представників сторін: не з`явилися (явка необов`язкова),

ВСТАНОВИВ :

Початкова школа Пасічнянська Івано-Франківської міської ради звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 42399,96 грн., у тому числі 30613,53 грн. коштів, набутих без достатньої правової підстави, 10080,46 грн. інфляційних втрат та 1705,97 грн. 3% річних.

На обгрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що помилково перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 30613,53 грн., який належало сплатити органу державної виконавчої служби, вимогу щодо повернення коштів відповідач проігнорував, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти згідно зі статтею 1212 ЦК України та компенсаційні платежі, нараховані у відповідності до статті 625 ЦК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 позовну заяву Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2023 відкрито провадження у справі за позовною заявою Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням представників сторін, судове засідання призначено на 11.04.2023.

Ухвалою від 29.03.2023 задоволено заяву адвоката позивача Рогів Т.Р. від 28.03.2023 про участь у судовому засіданні 11.04.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою інтернет сервісу ЕasуСоn.

У зв`язку з не врученням відповідачеві ухвали від 17.03.2023 ухвалою від 11.04.2023 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 04.05.2023 у режимі відеоконференції з представником позивача адвокатом Рогів Т.Р. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку easycon.com.ua.

У судове засідання 04.05.2023 представники сторін не з`явилися.

Адвокат Рогів Т.Р. по телефону повідомила секретаря судового засідання Гаврилюк І.С. про неможливість взяти участь у засіданні 04.05.2023 через зайнятість в іншому судовому процесі, просила розглянути справу без її участі.

Відповідач ФОП ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, надіслана йому ухвала від 11.04.2024 повернулася без вручення з відміткою АТ Укрпошта про причини не вручення рекомендованого поштового відправлення-судової повістки: адресат відсутній за вказаною адресою.

При цьому, суд надіслав відповідачеві ухвалу від 11.04.2024 на усі три відомі поштові адреси, у тому числі на адресу, зазначену як місце реєстрації ФОП ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на вказану позивачем у позовній заяві електронну пошту.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 7 статті 120 ГПК України ухвала суду від 11.04.2023 вважається врученою відповідачеві, оскільки надіслана на його офіційну юридичну адресу, а про зміну свого місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 суд не повідомляв.

Відтак, враховуючи викладене, а також те, що участь представників сторін у засіданні обов`язковою не визнавалася, неявка представника позивача і відповідача та відсутність відзиву на позов не перешкоджають розгляду справи. З огляду на це, суд вирішив розглядати справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши в судовому засіданні 04.05.2023 матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Обставини справи.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Любенько Н.Я. винесено постанову від 20.11.2020 про відкриття виконавчого провадження за № 63683293 про примусове стягнення з Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості в сумі 306135,31 грн. на підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2020 у справі № 909/322/20.

25.02.2021 головним державним виконавцем Любенько Н.Я. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 63683293, відповідно до якої постановлено стягнути з Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради виконавчий збір у розмірі 30613,53 грн., стягувач Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Згідно з платіжним дорученням № 104 від 19.04.2021 Початкова школа Пасічнянська Івано-Франківської міської ради сплатила на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 кошти в сумі 30613,53 грн. з призначенням платежу: виконавчий збір згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63683293.

Відділ державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надіслав Початковій школі Пасічнянська Івано-Франківської міської ради виклик державного виконавця від 18.10.2022 № 64653184 щодо перевірки питання сплати виконавчого збору згідно з постановою № 63683293, виданої 25.02.2021 про стягнення виконавчого збору на суму 30613,53 грн. на користь Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби.

Як слідує з позовної заяви, після з`ясування факту, що виконавчий збір у сумі 30613,53 грн. школою було помилково сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_1 , а не Івано-Франківському міському відділу ДВС, позивач звернувся до відповідача з листом від 25.10.2022 № 58, в якому повідомив про помилкове перерахування зазначених коштів і просив їх повернути або перерахувати за призначенням на користь ВДВС у м. Івано-Франківську за наведеними реквізитами. Проте, ФОП ОСОБА_1 від отримання даного листа відмовився, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням за штрих номером 76008 0326129 9, на якому є відповідні відмітки: дата вручення 25.11.2022 перекреслена і зазначено про відмову адресата від отримання.

Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми чинного законодавства України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно приписів статті 1212 Глави 83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (так звані кондикційні зобов`язання суд).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав, а предметом доказування у цьому випадку є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Подані позивачем докази свідчать про безпідставне набуття відповідачем грошових коштів виконавчого збору у сумі 30613,53 грн., які Початкова школа Пасічнянська Івано-Франківської міської ради мала перерахувати на рахунок Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) згідно з постановою про стягнення виконавчого збору від 25.02.2021 ВП 63683293, однак помилково сплатила на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Будь яких доказів на спростування позовних вимог, зокрема про повернення безпідставно отриманих коштів позивачеві чи їх перерахування на рахунок відділу ДВС, відповідач до суду не надав. Н

Наведене в сукупності свідчить про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 30613,53 грн. як таких, що отримані без достатньої правової підстави.

Також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 нараховані за період з 24.04.2021 по 28.02.2023 інфляційні втрати в сумі 10080,46 грн. і 3% річних у сумі 1705,97 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У низці постанов Верховного Суду України, зокрема, від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17, зроблено правовий висновок, що дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 № 6-113цс14 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат і 3% річних мають правове підгрунтя.

Разом з тим, перевіривши розрахунки позивача (а.с. 20, 21), суд дійшов до висновку, що заявлені до стягнення суми інфляційних втрат і 3% річних обчислені неправильно.

Так, початком періоду прострочення повернення коштів позивач визначив 22.04.2021 року наступний день після проведення казначейською службою платежу в сумі 30613,53 грн. на рахунок відповідача згідно з платіжним дорученням № 104 від 19.04.2021.

Однак, чинним законодавством не встановлено строку повернення отримувачем коштів, одержаних без достатньої правової підстави.

Згідно з приписом частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Вище судом встановлено, що позивач надіслав відповідачеві лист від 25.10.2022 № 58 з вимогою про повернення коштів. Проте, відповідач від отримання даного листа відмовився і про це підприємством зв`язку здійснено повідомлення від 25.11.2022 за штрих номером 76008 0326129 9.

Таким чином, прострочення відповідачем виконання обов`язку з повернення коштів позивачеві розпочалося зі спливом 7 днів від 25.11.2022 з 03.12.2022.

Відповідно, інфляційні втрати і 3% річних мають нараховуватися за період з 03.12.2022 по 28.02.2023 та становитимуть;

1) інфляційні втрати:

(100,7 (індекс інфляції за грудень 2022) х 100,8 (індекс інфляції за січень 2023) : 100 х 100,7 (індекс інфляції за лютий 2023) : 100) х 30613,53 грн. : 100 = 31291,97 грн.

31291,97 грн. - 30613,53 грн. = 678,44 грн.

2) 3% річних:

30613,53 грн. х 3% : 365 дн. х 88 дн. = 221,42 грн.

Решта інфляційних втрат у розмірі 9402,02 грн. (10080,46 грн. - 678,44 грн.) і 3% річних у розмірі 1484,55 грн. (1705,97 грн. - 221,42 грн.) нараховані позивачем необгрунтовано.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статей 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами розгляду справи суд встановив, що у частині вимог про стягнення з відповідача 30613,53 грн. коштів, отриманих без достатньої правової підстави, 678,44 грн. інфляційних втрат і 221,42 грн. 3% річних позов є обґрунтованим і підтвердженим належними доказами, тому в цій частині підлягає задоволенню, в решті вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 9402,02 грн. і 3% річних у розмірі 1484,55 грн. у позові належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується відповідними положеннями ГПК України.

Так, при зверненні з позовною заявою до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн. (квитанція до платіжної інструкції 0.0.2885863444.1 від 03.03.2023). Також позивачем надано докази понесення витрат на правову допомогу адвоката: укладений з адвокатом Рогів Тетяною Романівною договір № 02-5/23 про надання правової допомоги від 20.02.2023, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.03.2023, в якому зазначено обсяг виконаної адвокатом роботи і проведення з нею розрахунку на суму 3000,00 грн., квитанцію серії 03 ААВ № 1379654 від 01.03.2023 про надання правової допомоги адвокатом Рогів Т.Р. вартістю 3000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких передбачено витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до пункту 2 частини 1, пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з вини відповідача ФОП ОСОБА_1 , який самостійно не повернув позивачеві безпідставно отримані кошти, ухилився від отримання листа Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради з вимогою повернути гроші, не надав відзиву на позов, не прийняв участі у справі, не забезпечив отримання судової кореспонденції за місцем знаходження, не повідомив суд про зміну місцеперебування.

Наведене в сукупності свідчить про неправильні дії відповідача, що призвели до виникнення спору, і надає суду підстави для покладення на ФОП ОСОБА_1 судових витрат позивача повністю незалежно від результатів вирішення спору, а саме судового збору у сумі 2684,00 грн. та витрат на правову допомогу адвоката Рогів Т.Р. у сумі 3000,00 грн., які підтверджені наявними у справі доказами та не є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 42399,96 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Початкової школи Пасічнянська Івано-Франківської міської ради (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна, буд. 3, код ЄДРПОУ 42242119) 30613,53 грн. коштів, отриманих без достатньої правової підстави, 678,44 грн. інфляційних втрат, 221,42 грн. 3% річних, 2684,00 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У частині вимог про стягнення 9402,02 грн. інфляційних втрат та 1484,55 грн. 3% річних у задоволенні позову відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

Повний текст рішення підписано 04 травня 2023 року.

Суддя Т. Ковальчук