Ухвала

від 02.05.2023 по справі 753/5481/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5481/23

провадження № 4-с/753/82/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.

при секретарі - Григораш Н.М.,

учасники справи:

представник заявника (боржник) ОСОБА_1 - адвокат Діденко А.О.,

представник заінтересованої особи (стягувач) - адвокат Кострюков В.І.,

особа, дії та рішення якої оскаржуються - старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кондратюк Дар`я Петрівна,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,

розглянув в судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу боржника ОСОБА_1 на постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_3,

В С Т А Н О В И В:

05.04.2023 року заявниця ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявниця) в особі представника ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Голосіївський РВ ДВС у м.Києві) Кондратюк Д.П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Скарга обґрунтована такими обставинами. Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 30 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Михайлівна, Державне підприємство "Київський міський центр державного земельного кадастру та приватизації землі", ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації та визнання права власності, позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:90:597:0031, площею 0,0583 (га) з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувано земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:90:597:0031, площею 0,0583 (га) з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , рнокпп. НОМЕР_2 ).

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31913305 від 18.10.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоєю Миколаївною та запис про право власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:90:597:0031, площею 0,0583 (га) з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 8 930 гривень 00 копійок.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року в частині визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Касаційного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 753/9334/18 відкрито касаційне провадження № 61-12828ск22.

10 березня 2023 року ОСОБА_7 було одержано постанову старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Кондратюк Д.П. про відкриття виконавчого провадження зі стягнення судового збору в сумі 8 930 грн. за виконавчим листом № 753/9934/18 від 18.01.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 930 грн.

Вважає, що жодних правових підстав для відкриття виконавчого провадження Голосіївським відділом державної виконавчої служби у місті Києві немає. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 , що територіально належить до Дніпровського району м. Києва. Спірне нерухоме майно знаходиться на території Дарницького району м. Києва. Місцем роботи відповідача є Національний банк України, місцезнаходженням якого є м. Київ, вул. Іститутська,9, що територіально належить до Печерського району м. Києва.

Посилаючись на незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної старшим державним виконавцем Кондратюк Д.П. просила поновити строк на її оскарження, визнати протиправною та скасувати постанову від 25.01.2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Київ) Кондратюк Д.П.

В судовому засіданні представник боржника вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Крім того просив поновити пропущений з поважних причин строк подання скарги.

Державний виконавець Кондратюк Д.П. вважала скаргу необґрунтованою, просила відмовити у її задоволенні. Пояснила, що постанову про відкриття виконавчого провадження було винесено нею помилково (помилилася в назвах вулиць Микільсько-Слобідська, що розташована в Дніпровському районі з іншою вулицею, яка має назву «Слобідська» та знаходиться в Голосіївському районі м.Києва), однак про цю помилку вона дізналася лише після закінчення виконавчого провадження на підставі статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із виконанням рішення суду, після отримання скарги боржника ОСОБА_1 на постанову про відкриття виконавчого провадження.

Представник стягувача заперечував проти задоволення скарги вказуючи, що доводи боржника безпідставні і надумані, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили виконано та права боржника цим не порушені.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали скарги та копії матеріалів виконавчого провадження, суд встановив такі обставини.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 30 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоя Михайлівна, Державне підприємство "Київський міський центр державного земельного кадастру та приватизації землі", ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації та визнання права власності, позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:90:597:0031, площею 0,0583 (га) з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувано земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:90:597:0031, площею 0,0583 (га) з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , рнокпп. НОМЕР_2 ).

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31913305 від 18.10.2016, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоєю Миколаївною та запис про право власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:90:597:0031, площею 0,0583 (га) з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 8 930 гривень 00 копійок.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року в частині визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Касаційного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 753/9334/18 відкрито касаційне провадження № 61-12828ск22. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Діденка Антона Олександровича про зупинення виконання/дії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року відмовлено.

25 січня 2023 року старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кондратюк Д.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 за виконавчим листом № 753/9334/18 від 18.01.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 930 грн.

10 березня 2023 року ОСОБА_7 одержала постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.

Боржниця вважає, що жодних правових підстав для відкриття виконавчого провадження Голосіївським відділом державної виконавчої служби у місті Києві немає. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 , що територіально належить до Дніпровського району м. Києва. Спірне нерухоме майно знаходиться на території Дарницького району м. Києва. Місцем роботи відповідача є Національний банк України, місцезнаходженням якого є м. Київ, вул. Інститутська,9, що територіально належить до Печерського району м. Києва.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним в цій справі є питання правомірності дій державного виконавця з відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового стягнення з скаржника грошових коштів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Належне виконання рішення суду є важливим і невід`ємним елементом ефективного захисту прав і свобод людини.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження"» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписом статті 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Стаття 18 Закону зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.

За приписами частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Даючи оцінку доводам скарги про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, суд на підставі встановлених у цій справі обставин справи та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин виходить із такого.

Як вже було зазначено, за приписами частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 , що територіально належить до Дніпровського району м. Києва. Спірне нерухоме майно знаходиться на території Дарницького району м. Києва. Місцем роботи відповідача є Національний банк України, місцезнаходженням якого є м. Київ, вул. Інститутська,9, що територіально належить до Печерського району м. Києва.

Тобто, державним виконавцем відкрите виконавче провадження з порушенням правил, встановлених статтею 24 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Разом з тим, в судовому засіданні державний виконавець Кондратюк Д.П. пояснила, що дізналася про те, що виконавче провадження було відкрито нею з порушенням правил підвідомчості лише після фактичного виконання в повному обсязі рішення суду та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 ЗУ № 1404-VIII, що позбавило її можливості виконати дії передбачені пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, тобто повернути документ стягувачу.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, оцінюючи дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження суд приходить до висновку, що відкриття виконавчого провадження винесено з порушенням правил, встановлених статтею 24 Закону № 1404-VIII, однак таке порушення виявлено державним виконавцем лише після фактичного виконання рішення суду та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Заяви про направлення матеріалів виконавчого провадження за встановленою підвідомчістю від сторін не надходило.

Суд звертає увагу, що незважаючи на те, що державним виконавцем було допущено порушення, однак дослідження фактичних обставин справи дозволяє прийти до висновку, що скаржницею не доведеноналежними та допустимими доказами, що під час виконання рішення суду, було порушено її права як сторони виконавчого провадження - боржника.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення регламентований нормами розділу VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стаття 451 ЦПК України визначає, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За принципами цивільного судочинства, які поширюються і на стадію судового контролю за виконанням судових рішень, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а захисту підлягає лише порушене право чи законний інтерес (статті 2, 4, 12, 13, 447 ЦПК України, статті 15, 16 ЦК України).

Оскільки з даною скаргою до суду звернувся боржник, саме він повинен обґрунтувати та довести неправомірність рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а також порушення його прав чи свобод.

Водночас скарга ОСОБА_1 не містить належних обґрунтувань та доказів, які б свідчили про порушення її прав виконанням рішення суду, що набрало законної сили та поновлення її прав таким способом після закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження вичерпала свою дію фактичним виконанням рішення суду та закінченням виконавчого провадження. Звернення до суду з відповідною скаргою не є ефективним способом захисту її прав, а відтак суд приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись статтями 450, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА