Рішення

від 05.05.2023 по справі 754/7845/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1404/23

Справа №754/7845/22

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2023 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Якименко А.І

за участю представника позивача - адвоката Дзюбенко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»</a>, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Допомога» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньої транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньої транспортної пригоди.

Позивачем до суду подана уточнена позовна заява, яка була прийнята судом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.10.2021 о 15год 40хв по вул. Братиславській в Деснянському районні м.Києва в результаті зіткнення двох транспортних засобів сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу і автомобіля «Renault», державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Авто Допомога». В наслідок зіткнення автомобіль «Hyundaі» отримав значні пошкодження. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 . Транспортний засіб, автомобіль «Renault», за договором найму автотранспорту від 06.01.2021 був переданий у користування ТОВ «Авто Допомога» до ТОВ «Океаніка Лоджистік». На момент скоєння ДТП транспортний засіб «Renault», державний номер НОМЕР_2 , було застраховано за договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 300 000,00грн. Позивачем ОСОБА_1 було замовлено оцінку транспортного засобу автомобіля «Hyundaі», відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику даного автомобіля становить 112331,98грн. Позивач звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» з заявою про виплату страхового відшкодування, однак станом на момент подачі позову, страховою компанією виплат не проведено, а припинення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання обов`язків згідно з укладеним ними договорами. В позовній заяві позивач зазначає, що ним за власні кошти було замовлено запчастини для ремонту автомобіля Hyundaі» на суму 30060,00грн, крім того інфляційні нарахування на суму боргу становлять 21 277,75грн. Також позивач зазначає, що в наслідок ДТП погіршився стан його здоров`я та він отримав сильне емоційне потрясіння. На підставі наведеного просить стягнути з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» на його користь відшкодування майнової шкоди, завданої в наслідок ДТП у розмірі 163 669,73грн та моральну шкоду в розмірі 50 000,00грн

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 16.09.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

04.10.2022 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзюбенко О.В. до суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи в порядку позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 06.10.2022 судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Допомога» 20.12.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Renault», державний номер НОМЕР_2 ТОВ «Авто Допомога» є власником даного автомобіля. Відповідно до Договору найму автотранспорту № 2021/01/06-АД/ОЛ від 05.01.2021 зазначений транспортний засіб був переданий в оренду ТОВ «Океаніка Лоджистік», яка відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/4270984, виданим ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» здійснила його обов`язкове страхування та виступала в якості страхувальника з метою подальшого розпорядження ним на власний розсуд для ведення власної господарської діяльності. У відзиві зазначають, що ОСОБА_2 , який визнаний винуватцем ДТП ніколи не перебував з ТОВ «Авто Допомога» в трудових відносинах. У своєму відзиві представник ТОВ «Авто Допомога» вказує, що позивач подав позов до неналежного відповідача, а належним відповідачем в даній справі повинно виступати ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». А припинення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» членства в МТСБУ не звільняє страховика від виконання обов`язків згідно з укладеним ними договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» не визнана банкрутом. На підставі наведеного просять відмовити ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Авто Допомога» матеріальної і моральної шкоди в повному обсязі.

19.01.2023 в судовому засіданні суд на місці ухвалив замінити неналежного відповідача ТОВ «Авто Допомога» на належного ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай», а ТОВ «Авто Допомога» було залучено в якості третьої особи у справі, про що було занесене до протоколу судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дзюбенко О.В., в судове засідання 02.05.2023 не з'явились. Від представника позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у їх відсутності, позов підтримують та просять задовольнити.

Відповідач Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»</a> в судове засідання 02.05.2023 свого представника не направляли. Про час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення повістки за адресою зазначеною в позовній заяві. Однак до суду повернулись конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також відповідач ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» повідомлявся судом про розгляд справи, шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» про виклик до суду.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Допомога» в судове засідання 02.05.2023 свого представника не направляли. Про час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення повістки за адресою зазначеною в позовній заяві. До суду повернулось зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого 06.04.2023 відправлення вручено представнику за довіреністю Гайдукові. Також третя особа повідомлялась судом про розгляд справи, шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» про виклик до суду представника ТОВ «Авто Допомога».

Однак суд вважає за необхідне розглянути справу, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення без участі учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

09.10.2021 о 15год 40хв по вул. Братиславській в Деснянському районні м. Києв водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Renault», державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого сталась зіткнення з автомобілем «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкоджень транспортних засобів, завдання матеріальних збитків за порушення вимог п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

19.11.2021 постановою Дніпровського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом спричинення ДТП, стягнено у вигляді штрафу в розмірі 850,00грн.

У відповідності з ч. 4 та ч.6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не потребує доведенню.

Згідно ізсвідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Renault», державний номер НОМЕР_2 , ТОВ «Авто Допомога» є власником даного автомобіля.

Згідно із Договору найму автотранспорту № 2021/01/06-АД/ОЛ від 06.01.2021, транспортний засіб «Renault», державний номер НОМЕР_2 був переданий в оренду ТОВ «Океаніка Лоджистік».

ТОВ «Океаніка Лоджистік» відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № 20.010100.1203-1222 від 06.10.2020, виданий ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» яка здійснила його обов`язкове страхування, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 300000,00грн,та виступала в якості страхувальника з метою подальшого розпорядження ним на власний розсуд для ведення власної господарської діяльності.

Крім того на момент ДТП транспортний засіб «Renault», державний номер НОМЕР_2 було застраховано за договором (Полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/4270984 від 24.10.2020 (дійсний до 23.10.2021), виданий ТДВ «СК «Ю.ЕС.Ай.» з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 130000,00грн.

09.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 09.10.2021 о 15год 40хв по вул. Братиславській в м.Києві за участю транспортних засобів «Renault», державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом НОМЕР_1 і автомобілем «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 .

29.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» з повідомленням про страхове відшкодування завдану в наслідок ДТП, яка сталась 09.10.2021.

Однак, судом установлено, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» проігнорували свій обов`язок передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не виплатили суму страхового відшкодування власнику автомобіля «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 .

Позивачем ОСОБА_1 було замовлено оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 . Відповідно до Звіту №8291/11/21 від 03.12.2021 складеного ТОВ «Сател Груп», вартість матеріального збитку завданого власнику даного автомобіля становить 112 331,98грн.

10.12.2021 ОСОБА_1 придбав за власні кошти, на суму 30060,00грн запчастин для ремонту автомобіля «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копіює замовлення.

Отже судом установлено, що загальний розмір матеріального збитку завданого власнику легкового автомобіля «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 становить сума в розмірі 142 391,98грн, яка не перевищує ліміт визначений в Договорі добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтями 7, 8 Закону України «Про страхування» визначено, що до видів обов`язкового страхування відноситься страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про страхування» - договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положення ст. 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Стаття 979 ЦК України регламентує, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За приписами ч. 1 ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше, як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом установлено, що дорожньо-транспортна подія, яка сталася 09.10.2021 є страховим випадком. Позивач ОСОБА_1 09.10.2021 звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» з повідомленням про ДТП, а з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся 29.10.2021, та з повторною заявою від 08.07.2022.

Однак ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» не виконала вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не сплатила страхове відшкодування, а саме після спливу 90 днів з дати подання позивачем заяви про відшкодування.

Зокрема відповідно до положення ст. 988 ЦК України установлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених вище норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (висновком) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N1074/8395 (з відповідним змінами).

Таким чином суд приймає та визнає, що Звіт № 8291/11/21 від 03.12.2021 складений ТОВ «Сател Груп» щодо оцінки автомобіля «Hyundaі», державний номер НОМЕР_1 , проведений та розрахований відповідно до ліцензованої програмно-технічного комплексу «AUDATEX» є належним та допустимим доказом щодо визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundaі», оскільки не викликає сумнівів щодо правильного використання нормативно-правових актів та інформаційних джерел із застосування Методики товарознавчої експертизи.

Зважаючи на вимоги чинного законодавства України, з огляду на те, що під час розгляду справи не було отримано доказів, які свідчать про виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором страхування та оспорювання відповідачем суми збитку, зазначеному у звіті, вимоги позивача в частині стягнення суми в розмірі 142391,98грн, яка складається з 112331,98грн - страхового відшкодування та покупки (замовлення) нових запчастин в розмірі 30060,00грн з ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» знайшли своє обґрунтування та підлягають задоволенню.

До того ж суд вважає правильним зазначити, що під час розгляду справи встановлено, що ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» припинила своє членство в МТСБУ, однак ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» не визнана банкрутом, а тому остання не звільняється від виконання зобов`язань згідно з укладеними ними договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того згідно з п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов`язанням.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що зобов`язання по сплаті страхового відшкодування є в розумінні положень чинного законодавства України, грошовими зобов`язаннями, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних збитків в розмірі 21277,75грн підлягають також задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд дійшов до такого.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу ОСОБА_3 в результаті ДТП було заподіяно тілесних ушкоджень, згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №3177/1025 останній знаходився на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 11 з 18.10.2021 по 27.10.2021 після скарг на болі в шийному відділі хребта, плечовому поясі, погіршення зору, головної болі та йому було встановлено діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення) - радикулопатія С3-С4, С4-С5 на тлі ускладнення остеохондрозу шийного відділу хребта з корнцевим больовим синдромом, нейрон-торфічними, мязово-тонічними порушеннями; - стан після перенесеної закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку 09.10.2021, церебрастенічний, вестибулярний синдром, стійкі цервікркраніалгїї). Також 20.10.2021 ОСОБА_1 було проведено електроенцефалографічне дослідження.

Як вбачається з листа Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» № 01/2606/2020 від 26.06.2022, згідно з реєстрацією викликів у базі даних - 09.10.2021 о 15год 55хв з приводу «нещасні випадки при ДТП» за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований один виклик екстреної медичної допомоги за № 323654 . За адресою виклику до ОСОБА_1 , 50 років, був здійснений виїзд бригади (швидкої) медичної допомоги; - 11.10.2021 о 16год 08хв з приводу «хвора людини» за адресою: АДРЕСА_2 , був зареєстрований один виклик медичної допомоги за № 327280. За адресою виклику до ОСОБА_1 , був здійснений виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено висновок про те, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють під час розгляду справи. Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь - якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Заявлений розмір моральної шкоди в сумі 50000,00грн є непропорційним до обсягу моральних страждань, спричинених потерпілому.

Водночас суд, урахувавши характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, моральний стан та стан його здоров`я, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля витрачені позивачем для відновлення та відстоювання своїх порушених прав, дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00грн є пропорційним до обсягу моральних страждань у цій ситуації і достатнім для сатисфакції потерпілого.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягнення за наслідками дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 163669,73грн, з яких: страхове відшкодування в розмірі 112331,98грн, покупка (замовлення) нових запчастин в розмірі 30060,00грн та інфляційні збитки в розмірі 21277,75грн. Крім того підлягає до задоволенню стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000,00грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2136,70грн.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про страхування", Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 11, 22, 23 625, 993, 979, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191 ЦК України, статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»</a>, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Допомога» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»</a> на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 163669,73грн (сто шістдесят три тисячі шістсот шістдесят дев`ять гривень) 73 копійки.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»</a> на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2136,70грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»</a>, місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6А, ЄДРПОУ: 32404600.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Допомога», місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, 32, ЄДРПОУ: 39985067.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2023, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.

Суддя В.В. Бабко