Ухвала

від 05.05.2023 по справі 120/5484/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

05 травня 2023 р.Справа № 120/5484/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Фермерського господарства "Струмок-ВВ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства "Струмок-ВВ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

При цьому, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Таким чином, в даному випадку підлягають застосуванню саме норми КАС України, а не ПК України щодо строків позовної давності.

Вказана правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 №640/20468/18.

Більше того, у ході перегляду судових рішень у справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20) Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 липня 2020 року дійшов аналогічних висновків, сформулювавши правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному ж випадку, предметом оскарження визначено рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області №3325022/31348467 від 04.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.09.2021.

При цьому, як свідчить зміст позовної заяви, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення, однак, рішенням ДПС України №58565/31348467/2 від 22.12.2021 його скаргу залишено без задоволення, а саме рішення №3325022/31348467 від 04.11.2021 без змін.

В той же час, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 01.05.2023, тобто із пропуском тримісячного строку звернення, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України.

При цьому, в прохальній частині позовної заяви представником позивача відображено клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача просить врахувати, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався. З метою збереження життя та здоров`я голова ФГ "Струмок-ВВ" Третяк В.В. прийняла рішення про переїзд на більш безпечнішу територію України, а тому протягом декількох місяців вона та інші працівники господарства перебували на західній частині території України.

Позивач зазначає, що повномасштабне вторгнення РФ та бойові дії суттєво вплинули на психологічний стан працівників господарства та нормальну роботу колективу загалом. Водночас це, а також військові дії на території України та систематичні ракетні обстріли агресора стали для господарства об`єктивними та непереборними обставинами для своєчасного звернення до адвоката з метою отримання правничої допомоги та пред`явлення відповідного позову до суду.

Також позивач звертає увагу на рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо функціонування судів в умовах воєнного стану, згідно з якими судам рекомендовано за можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Відтак представник позивача зауважує, що ФГ "Струмок-ВВ" з поважних причин пропустило строк звернення до адміністративного суду, що обумовлюється введенням в Україні воєнного стану, а тому просить відкрити провадження у справі за цим позовом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, оцінивши наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на введення в Україні воєнного стану.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 16.03.2023 в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом статті 9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Приписами статті 26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Вінницької області, могло об`єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме позивач зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

Втім, як видно зі змісту заявленого клопотання, позивач лише обмежився загальним посиланням на введення в країні воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, однак при цьому не надає жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку з мотивів введення воєнного стану.

Також позивачем не наведено жодних обставин, які б об`єктивно, внаслідок введення воєнного стану, перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк (оголошення простою підприємства або припинення його діяльності, вимушене залишення території України керівником або іншими уповноваженими особами юридичної особи, участь підприємства та його працівників у забезпеченні обороноздатності держави тощо).

Щодо посилання позивача на тимчасовий переїзд керівника та інших працівників фермерського господарства на західну частину території України, то такі жодними належними й допустимими доказами не підтверджується.

Крім того, позивач ніяк не пояснює протягом якого строку це відбувалося, яким чином це насправді перешкодило звернутися за правовою допомогою до адвоката та до суду впродовж усього 2022 року та включно до 01.05.2023, а також яким саме чином військові дії на території України об`єктивно перешкодили господарству захистити свої порушені права в суді, якщо не у перші місяці після повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022, то, принаймні, починаючи з другої половини 2022 року, зважаючи на відновлення нормальної життєдіяльності регіону навіть в умовах воєнного стану.

Більше того, із долученого до матеріалів позову ордеру від 07.03.2023 слідує, що адвокат Бойко А.М. представляє інтереси ФГ "Струмок-ВВ" на підставі договору про надання правової допомоги №40-2022 від 26.06.2022.

Тобто, ще в червні 2022 року ФГ "Струмок-ВВ" звернулось за отриманням правової допомоги адвоката, втім до суду даний позов подано до суду лише 01.05.2023.

Також суд враховує, що позивач є фермерським господарством, тобто аграрним підприємством. А відтак, якщо слідувати доводами позивача про виїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість країни керівника та інших працівників господарства, його діяльність мала би повністю призупнитися, в тому числі на період весняно-літньо-осінньої кампанії 2022 року. Натомість жодних документів на підтвердження цього позивача не надає, будь-яких даних, які б свідчили про те, що підприємством протягом 2022 року перебувало в простої через військові дії та введений у державі воєнний стан суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Варто зазначити, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Натомість позивач таких конкретних причин не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Варто звернути увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

В даному ж випадку, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки є непідтвердженими та, відповідно, не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом внаслідок введення на території України воєнного стану.

Суд враховує, що свої доводи з приводу неспроможності своєчасно звернутися до суду з цим позовом позивач не доводить жодними належними та допустимими доказами, посилаючись виключно на загальні факти та події, без пояснення того, яким чином ці факти і події об`єктивно перешкодило йому вчасно звернутися до суду.

Враховуючи наведене, приходжу висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, враховано, що позивачем уже долучено до матеріалів позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак, наведені у ньому причини пропуску такого строку, на переконання суду, не є поважними.

Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску (в разі існування таких).

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фермерського господарства "Струмок-ВВ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску (в разі існування таких).

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна