Рішення

від 05.05.2023 по справі 320/9584/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2023 року м. Київ320/9584/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Пристоличної сільської ради та просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га в с. Щасливе № 1066-7-VIII від 07.09.2021;

зобов"язати надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 га в с. Щасливе Бориспільського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Рішення набрало законної сили 27.02.2023..

25.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій позивач просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 9 000,00грн.

Згідно з ч. 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Суд здійснив розгляд заяви у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як убачається з поданої позивачем заяви, сумою, яку останній просить включити до складу судових витрат оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом справи у сумі 9 000,00 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а відповідно до ч. 5 цієї ж статті КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Як убачається з заяви позивача та доданих до неї копій документів, на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн суду надано: договір № 29/07/21 про надання правової допомоги від 29.07.2021, додаток до договору від 29.07.2021 до вказаного договору, акт приймання-передачі від 26.05.2021 та платіжне доручення № 1564 від 26.05.2022 на суму 9 000,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також, Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18 зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у справі «Баришевський проти України», у справі «Двойних проти України», у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Lavents vs. Latvia зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Також, у справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії».

У п. 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак, судом встановлено, що 17.05.2022 між позивачем та АО «Щиглов і Партнери» було укладено договір про надання правової допомоги № 17/05/22.

Згідно з додатком до договору від 17.05.2022 сторонами погоджену вартість послуг з надання правової допомоги за даним адміністративним позововом.

Відповідно акту приймання-передачі від 06.02.2023 адвокатом надано наступні юридичні послуги:

досудовий аналіз документів 3 год 3 000,00 грн;

підготовка та подача адвокатського запиту 1 000,00 грн;

підготовка та подача позовної заяви 4 000,00 грн;

підготовка та подача заяви про відшкодування судових витрат 1 000,00 грн.

Відповідно до квитанції № 0.0.2739546208.1 від 13.11.2022 позивачем було сплачено вартість наданих послуг у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, суд зазначає, що не відповідають ознакам «неминучості» такі складові заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу:

досудовий аналіз документів 3 год 3 000,00 грн;

підготовка та подача адвокатського запиту 1 000,00 грн;

підготовка та подача заяви про відшкодування судових витрат 1 000,00 грн.

Такі дії адвоката не були обов`язковими для розгляду та вирішення цієї справи, та, окрім того, адвокатом до складу витрат включена вартість інших дій, які фактично охоплюють необхідність таких консультацій та підготовчих дій, зокрема, підготовка позовної заяви до суду.

Зокрема, Верховний Суд у п. 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Також надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом справи, суд зазначає, що дана справа відноситься до категорії малозначних, а предмет позову та його підстави не характеризуються складністю.

У матеріалах справи від імені представника позивача наявна лише позовна заява. Судове засідання у рамках даного провадження не проводилось, справа розглядалась у порядку письмового провадження.

Зазначене у сукупності свідчить про незначні дії, вчинені під час здійснення представником позивача представництва.

З огляду на наведене, на думку суду, заявлена відповідачем сума не є пропорційною до предмета спору та є дуже завищеною. У той же час, суд вважає, що обсяг виконаних робіт має бути оцінений у 2 000,00 грн.

За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Пристоличної сільської ради.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 КАС, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Пристоличної сільської ради (код ЄДРПОУ 04527520) витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп).

Копію рішення надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.