Рішення

від 04.05.2023 по справі 369/13547/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13547/20

Провадження № 2/369/312/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.05.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчко А.Я.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр» Моя Київщина», ОСОБА_2 , про захист гідності, честі та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр» Моя Київщина» про захист гідності, честі та ділової репутації.

Позивач просив визнати недостовірною інформацію, що розміщена на веб-ресурсі " Моя Київщина " за веб-адресою:

ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме - цитати:

a) "ІНФОРМАЦІЯ_11".

b) "Як стало відомо «Моїй Київщині», під час попередніх слідчо-оперативних дій було виявлено, що керівництво ДУ «Держгідрографія» при замовленні тендерів на послуги з ремонту кораблів, використовували низку підставних учасників і переможця тендерних закупівель, а також низку підставних субпідрядних організацій, привласнили державні кошти в особливо великих розмірах.

Переможцем по трьох тендерним закупівлям на загальну суму понад 24 млн. грн. Було шахраи?ським чином встановлено «підставну фірму» із штатом співробітників з однієі? особи та відсутністю будь-яких виробничих чи ремонтних приміщень та відповідного кваліфікованого штату для виконання замовлених за державні кошти робіт.

По заздалегідь погодженіи? схемі кошти у повному обсязі переведені в готівку та використані на нецільові потреби, чим державі завдано збитків у особливо великих розмірах.

Матеріали попереднього розслідування стали предметом кримінального провадження за ст. 191 Кримінального кодексу Украі?ни".

c) "На теперішній час проводяться додаткові слідчі дії для встановлення міри провини кожного з учасників злочинної? схеми розкрадання державних коштів посадовими особами ДУ «Держгідрографія» та і?хніми спільниками".

Також позивач просив зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "МОЯ КИЇВЩИНА", місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 101А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42798690, що є власником веб-ресурсу "Моя Київщина", електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, видалити з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 статтю під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11" доступну за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 та усі зображення ОСОБА_1 , які розміщенні у вказаній статті; зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "МОЯ КИЇВЩИНА", місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 101А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42798690, що є власником веб-ресурсу " Моя Київщина ", електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, розмістити на веб-ресурсі " Моя Київщина ", електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким самим шрифтом та у тому самому розділі інформації публікацію про те, що опублікована стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11", містить у собі недостовірну інформацію, а саме інформацію про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення; судові витрати покласти на Відповідача.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом позивач посилається на те, що громадянину України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 08 год. 00 хв. на веб-ресурсі "Моя Київщина", було розміщено статтю під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11", доступну за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - "Стаття").

Оскільки інформація, поширена у зазначеній Статті, на думку позивача, грубо порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та її спростування.

Власником сайту виступає ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "МОЯ КИЇВЩИНА" (далі - «Відповідач»).

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Чаюном В.В. було направлено адвокатський запит до Офісу Генерального прокурора про надання інформації щодо повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення.

На адвокатський запит було отримано відповідь Офісу Генерального прокурора від 03.07.2020 № 25/3-690вих-20, якою було повідомлено, що за результатами опрацювання масиву ЕРДР кримінальні провадження, в яких містяться дані про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності як підозрюваного, обвинуваченого не встановлені.

Таким чином, відсутні будь-які судові рішення та/або вироки судів, будь-які процесуальні рішення та/або документи слідчих, детективів або прокурорів, які би будь-яким чином підтверджували причетність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до вчинення злочинів.

Отже, є недостовірною інформація про:

- виявлення фактів, що мають ознаки вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення на посаді начальника ДУ «Держгідрографія»;

- те, що описані обставини стосуються періоду діяльності ОСОБА_1 на посаді начальника державної установи «Держгідрографія», мають ознаки кримінального характеру, що тягне за собою завдання майнової шкоди ДУ «Держгідрографія» щодо розтрати державних коштів.

Поширена щодо Позивача інформація стосується його честі, гідності та ділової репутації, оскільки формує його морально-етичний портрет в очах громадськості. Розповсюдження такого роду недостовірної інформації порушує особисті немайнові права Позивача, зокрема, принижує його гідність, честь та погіршує ділову репутацію, а тому така інформація підлягає спростуванню шляхом виключення (видалення) з сайту.

Порушене право Позивача, закріплене Конституцією України, а також нормами ЦК України, а саме його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації підлягає судовому захисту у спосіб, обраний Позивачем.

ОСОБА_1 є високопрофесійним державним службовцем із бездоганною діловою репутацією. Має 6 (шостий) ранг державного службовця, присвоєний наказом № 157-к від 01.08.2014, що підтверджується записом у його трудовій книжці.

Впродовж 10 років роботи на державній службі ОСОБА_1 ніколи не піддавався заходам дисциплінарного стягнення чи впливу.

Натомість, ОСОБА_1 неодноразово отримував заохочення за особливі трудові заслуги, що підтверджується записами у його трудовій книжці, нагороди, відзнаки, а саме:

- нагрудний знак Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства «За значний внесок» на підставі наказу Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства № 497-к від 01.10.2010 за вагомі досягнення в організації взаємодії Інспекції ГДРФ, Регістру судноплавства України та Державної інспекції України з безпеки судноплавства у навігацію 2010 року;

- подяку Міністерства інфраструктури України на підставі наказу № 117-О від 17.07.2014 за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток морського і річкового транспорту та з нагоди професійного свята Дня флоту України;

- нагрудний знак «Почесна відзнака Асоціації портів України - Укрпорт» відповідно до Протоколу № 66 від 28.05.2019 засідання Ради Асоціації портів України «Укрпорт» за сумлінну працю, високий професіоналізм та досягнуті успіхи у виконанні виробничих завдань, за особливий внесок у розвиток Держгідрографії України та з нагоди професійного свята - Дня працівників морського і річкового флоту України.

Поширення Недостовірної інформації, порушує право на повагу до гідності та честі, право на недоторканність ділової репутації, завдає суттєвої шкоди цим особистим немайновим благам ОСОБА_1 .

Окрім недостовірних відомостей про Позивача у Статті розміщено фотографію ОСОБА_1 поряд із неправдивими твердженнями про вчинення ним кримінальних правопорушень.

До того ж, використання зображення особи без її на те згоди визнається порушенням права на повагу до приватного життя у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні Sciacca проти Італії (№ 50774/99) 11.01.2005, ЄСПЛ визнав порушенням ст. 8 ЄКПЛ публікацію фото г-ки ОСОБА_9 у двох газетах, в той час коли заявниця була обвинувачуваною в різних злочинах, зокрема, у несплаті податків. У справі Gurgenidze проти Грузії (№ 71678/01) 17.10.2006 ЄСПЛ визнав порушенням ст. 8 ЄКПЛ публікацію в газеті фото г-на ОСОБА_8, та в серії статей, в яких він звинувачувався у викраденні рукопису відомого письменника.

Позивач не надавав Відповідачу своєї згоди на розміщення фотографій із своїм зображенням у Статті. Більше того, Відповідач не звертався до Позивача за відповідним дозволом.

Таким чином, розміщення зображень Позивача поряд із інформацією, яку поширив Відповідач, та яка не відповідає дійсності і є недостовірною, порушує особисте немайнове право Позивача, гарантоване ст. 308 ЦК України.

Щодо визначення відповідача за позовною заявою позивач зазначив наступне.

Як вбачається зі змісту статті, автора публікації не зазначено, що вказує на неможливість персоніфікації особи автора.

Згідно довідки Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український Центр підтримки номерів і адрес" реєстрантомдоменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 є ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ". Разом з тим, відомості про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 (власника сайту) встановити не вдалось через знеособленість даних про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 в службі WHOIS та їх нерозкриття реєстратором доменного імені - ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ".

Після одержання довідки Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі інтернет" Консорціуму "Український Центр підтримки номерів і адрес" адвокатом в інтересах Позивача було направлено адвокатський запит до ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ" з вимогою про надання інформації про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 (власника сайту).

Згідно відповіді на адвокатський запит від 24.09.2020 вих. № 310 ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ" дійсно надає послуги з реєстрації доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі публічного договору.

Разом з цим, ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ" не може розкрити третім особам інформацію стосовно реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до чинного Закону України "Про телекомунікації" та Закону України "Про захист персональних даних". Зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди реєстранта (власника сайту) або може бути надана на вимогу суду.

З метою встановлення належного Відповідача за цим позовом Позивач 13.10.2020 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви у якій просив суд витребувати інформацію у формі довідки, що видається реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 - ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ", станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 та на дату складання довідки про:

- володільця облікового запису (власника веб-сайту), що використовується для розміщення веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет;

- про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2; реєстранта (власника ) доменного імені - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами судового розгляду заяви про забезпечення доказів суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 було постановлено ухвалу від 15.10.2020 у справі № 369/12905/20, якою було повністю задоволено подану заяву, та витребувано у ТОВ "ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ" запитувану інформацію.

Разом з тим, до спливу 10 денного строку з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду не надійшла запитувана інформація, що позбавляє Позивача можливості достовірно визначити відповідача за цим позовом на момент звернення до суду, але дозволить встановити ці обставини після виконання ухвали про забезпечення доказів.

Крім того, Позивачем було вжито додаткових заходів, спрямованих на встановлення особи, що порушила його права.

Так, із відомостей авторизованого електронного майданчику публічних закупівель - https://prozorro.gov.ua/ Позивачу стало відомо про те, що 04.02.2020 Києво-Святошинською районною радою Київської області було проведено закупівлю (ідентифікатор закупівлі

UA-2020-02-05-001223-a) послуг з підготовки та розміщення інформаційно-публіцистичних матеріалів (висвітлення діяльності Замовника). Переможцем цієї закупівлі стало ТОВ "Регіональний інформаційний центр "Моя Київщина", ЄДРПОУ 42798690, що знаходиться за адресою: 08150, Україна, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 101 А, контактний телефон: НОМЕР_5.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" авторизований електронний майданчик це - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", є частиною електронної системи закупівель та онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Згідно ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Згідно договору № 11-20 про надання послуг з розміщення інформаційних матеріалів редакцією порталу "Моя Київщина" від 04.02.2020, який розміщено у вільному доступі

з накладенням електронного цифрового підпису на майданчику публічних

закупівель - https://prozorro.gov.ua/, предметом цього договору є підготовка і розміщення публікацій на порталі "Моя Київщина" у розділах "НОВИНИ", "АНАЛІТИКА", "ІНТЕРВ`Ю" та "БЛОГИ".

В ході огляду веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що портал "Моя Київщина", містить розділи, аналогічні тим, що зазначені у Договорі № 11-20 від 04.02.2020. Крім того, на веб-сайті вказано інформацію наступного змісту, що збігається з відомостями у тендерній документації:

"Усі права захищені. Цитування та використання будь-яких матеріалів в Інтернеті можливе лише за гіперпосилання на « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Редакція залишає за собою право не погоджуватися з думкою авторів блогів та аналітичних матеріалів.

Електронна пошта для зв`язку з редакцією: ІНФОРМАЦІЯ_2 Контактний телефон: НОМЕР_1 ".

Аналогічну закупівлю послуг із розміщення інформації на веб-ресурсі

"Моя Київщина" було проведено виконавчим комітетом Вишневої міської ради

Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-17-001290-a). Переможцем закупівлі 17.03.2020 стало ТОВ "Регіональний інформаційний центр "Моя Київщина", яке вказано власником веб-ресурсу "Моя Київщина".

За результатами проведення вказаної державної закупівлі було укладено Договір

№ 1986/03-20 про надання послуг з розміщення інформаційних матеріалів редакцією порталу "Моя Київщина" від 17.03.2020. У вказаному договорі контактним номером телефону редакції теж вказано номер НОМЕР_1 , що вказаний і на веб-ресурсі "Моя Київщина".

Зазначені відомості дають достатні підстави вважати, що саме ТОВ "Регіональний інформаційний центр "Моя Київщина" є належним відповідачем за цим позовом, а тому цю позовну заяву подану до суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться

ТОВ "Регіональний інформаційний центр "Моя Київщина".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2020 року, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатову Д.Д.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

19 березня 2021 року представник позивача - адвокат Чаюн В.В. подав до суду клопотання про залучення у справі співвідповідача - ОСОБА_2 та часткову зміну предмету позову.

У зв`язку зі зміною предмету позову позивач просив визнати недостовірною інформацію, що розміщена на веб-ресурсі " Моя Київщина " за веб-адресою:

ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме - цитати:

a) "ІНФОРМАЦІЯ_11".

b) "Як стало відомо «Моїй Київщині», під час попередніх слідчо-оперативних дій було виявлено, що керівництво ДУ «Держгідрографія» при замовленні тендерів на послуги з ремонту кораблів, використовували низку підставних учасників і переможця тендерних закупівель, а також низку підставних субпідрядних організацій, привласнили державні кошти в особливо великих розмірах.

Переможцем по трьох тендерним закупівлям на загальну суму понад 24 млн. грн. Було шахраи?ським чином встановлено «підставну фірму» із штатом співробітників з однієі? особи та відсутністю будь-яких виробничих чи ремонтних приміщень та відповідного кваліфікованого штату для виконання замовлених за державні кошти робіт.

По заздалегідь погодженіи? схемі кошти у повному обсязі переведені в готівку та використані на нецільові потреби, чим державі завдано збитків у особливо великих розмірах.

Матеріали попереднього розслідування стали предметом кримінального провадження за ст. 191 Кримінального кодексу Украі?ни".

c) "На теперішній час проводяться додаткові слідчі дії для встановлення міри провини кожного з учасників злочинної? схеми розкрадання державних коштів посадовими особами ДУ «Держгідрографія» та і?хніми спільниками".

Також позивач просив зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "МОЯ КИЇВЩИНА", місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 101А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42798690, що є власником веб-ресурсу "Моя Київщина", електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , що є реєстр антом веб-ресурсу «Моя Київщина», видалити з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 статтю під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11" доступну за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 та усі зображення ОСОБА_1 , які розміщенні у вказаній статті; зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР "МОЯ КИЇВЩИНА", місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 101А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42798690, що є власником веб-ресурсу "Моя Київщина", електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , що є реєстр антом веб-ресурсу « Моя Київщина », розмістити на веб-ресурсі "Моя Київщина", електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2, таким самим шрифтом та у тому самому розділі інформації публікацію про те, що опублікована стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11", містить у собі недостовірну інформацію, а саме інформацію про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення; судові витрати покласти на відповідачів

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2021 року залучено до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_2 .

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідур М.О. щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Волчко А.Я.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року цивільну справу було прийнято до провадження судді Волчко А.Я., постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Палько Микола Олександрович надав клопотання розглядати справу у відсутності сторони позивача, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання жодного разу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставили.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, всебічно та повно розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно із Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з ч.1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація … а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Глава 22 ЦК України визначає, що до особистих немайнових прав включені, зокрема, право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України). Гідність та честь фізичної особи, її ділова репутація є недоторканними (згідно із ч. 2 ст. 297 та ч. 1 ст. 299 ЦК України).

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб (ч. 1 ст. 275 ЦК України). Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (ч.3 ст. 297 ЦК України). Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ч.2 ст. 299 ЦК України).

При цьому, у ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлений перелік способів захисту особистих немайнових та/або немайнових прав та інтересів. До таких способів відносяться: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Разом із цим, статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.

Судом встановлено, що в статті, розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 08 год. 00 хв. на веб-ресурсі було розміщено статтю під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11", доступну за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме цитати:

a) "ІНФОРМАЦІЯ_11".

b) "Як стало відомо «Моїй Київщині», під час попередніх слідчо-оперативних дій було виявлено, що керівництво ДУ «Держгідрографія» при замовленні тендерів на послуги з ремонту кораблів, використовували низку підставних учасників і переможця тендерних закупівель, а також низку підставних субпідрядних організацій, привласнили державні кошти в особливо великих розмірах.

Переможцем по трьох тендерним закупівлям на загальну суму понад 24 млн. грн. Було шахраи?ським чином встановлено «підставну фірму» із штатом співробітників з однієі? особи та відсутністю будь-яких виробничих чи ремонтних приміщень та відповідного кваліфікованого штату для виконання замовлених за державні кошти робіт.

По заздалегідь погодженіи? схемі кошти у повному обсязі переведені в готівку та використані на нецільові потреби, чим державі завдано збитків у особливо великих розмірах.

Матеріали попереднього розслідування стали предметом кримінального провадження за ст. 191 Кримінального кодексу Украі?ни".

c) "На теперішній час проводяться додаткові слідчі дії для встановлення міри провини кожного з учасників злочинної? схеми розкрадання державних коштів посадовими особами ДУ «Держгідрографія» та і?хніми спільниками".

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 09 липня 2007 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 10 травня 2019 року було призначено на посаду начальника держаної установи «Держгідрографія», та звільнено 04 березня 2020 року у зв`язку з припиненням повноважень, відповідно до п. 5 ст. 41 КЗпП України.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції. У разі коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної 10 Справи про захист гідності, честі та ділової репутації Огляд судової практики КЦС ВС особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 233/2020-Д, наданої 09 вересня 2020 року ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», щодо доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2, яким адресується веб-сайт на якому розміщена спірна стаття, відомості про реєстранта доменного імені в службі WHOIS станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 скриті, IP-адреса, якій відповідає доменне ім`я: НОМЕР_3 , реєстратором доменного імені станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 року та на дату видачі довідки є ТОВ «Інтернет Інвест», код ЄДРПОУ: 32493292.

Так, за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб сайту "Моя Київщина", на якому розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори телефон: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2

Враховуючи викладене, знеособленість даних про реєстранта доменного імені є ІНФОРМАЦІЯ_2 в службі WHOIS та їх нерозкриття реєстратором доменного імені, а також нерозкриття даних про отримувача послуг хостингу веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 хостинг-провайдером в досудовому порядку, з метою встановлення власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, витребувати відповідно до законодавства (зокрема, в судовому порядку).

Відповідно до повідомлення № 310 від 24 вересня 2020 року, наданого ТОВ «Інтернет Інвест» на запит адвоката Чаюна В.В. , ТОВ «Інтернет Інвест» надає послуги з реєстрації доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 » на підставі публічного (сервісного) договору згідно зі ст. 633, ст. 641 Цивільного Кодексу України. Згідно до ст. 642 Цивільного Кодексу України.

Разом з цим, ТОВ «Інтернет Інвест» не може розкрити третім особам інформацію стосовно Реєстранта доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 » відповідно до чинного Закону України «Про телекомунікації» та Закону України «Про захист персональних даних». Зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди реєстранта або може бути надана суду на відповідний запит, адресований безпосередньо до компанії.

На виконання ухвали судді Києво-Святошинського суду від 15 жовтня 2020 року щодо надання інформації стосовно власника доменного імені « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ТОВ «Інтернет Інвест» зви х. №472 від 16 лютого 2021 року повідомило наступне: ТОВ «Інтернет «Інвест» надає послуги реєстрації 3 доменного « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі публічного (сервісного) договору згідно зі ст. 633, ст. 641 Цивільного Кодексу України, договір в письмовій формі не укладався, копія Публічного (сервісного) договору додається.

Процес замовлення послуг в системі по реєстрації доменних імен і замовленню хостингу відбувається дистанційно через засоби мережі Інтернеті не вимагає надання документів, що засвідчують особу. Замовник самостійно декларує достовірність наданих даних і сам несе за них відповідальність.

Так, особа, яка бажає зареєструвати/перереєструвати/делегувати доменне ім`я, подає замовлення на реєстрацію будь-яким чином, включаючи електронні засоби e-mail та веб- форми на сайті ТОВ «Інтернет Інвест». ТОВ «Інтернет Інвест» перевіряє можливість зареєструвати таке доменне ім`я за допомогою публічного сервісу WHOIS. У разі можливості реєстрації замовленого доменного імені ТОВ «Інтернет Інвест», особа, яка бажає зареєструвати доменне ім`я приймає умови публічного договору. За результатами чого ТОВ «Інтернет Інвест» здійснює реєстрацію доменного імені. Анкетні дані, що були надані реєстрантом «ІНФОРМАЦІЯ_2» станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 та на адату складання відповіді: ОСОБА_7 .

Відповідно до Звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель UA-2020-02-05-001223-a від 04 лютого 2020 року Києво-Святошинською районною радою Київської області було проведено закупівлю послуг з підготовки та розміщення інформаційно-публіцистичних матеріалів (висвітлення діяльності Замовника). Переможцем цієї закупівлі стало ТОВ "Регіональний інформаційний центр "Моя Київщина", ЄДРПОУ 42798690, що знаходиться за адресою: 08150, Україна, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 101 А, контактний телефон: НОМЕР_5.

Згідно договору № 11-20 про надання послуг з розміщення інформаційних матеріалів редакцією порталу "Моя Київщина" від 04 лютого 2020 року, який розміщено у вільному доступі з накладенням електронного цифрового підпису на майданчику публічних

закупівель - https://prozorro.gov.ua/, предметом цього договору є підготовка і розміщення публікацій на порталі "Моя Київщина" у розділах "НОВИНИ", "АНАЛІТИКА", "ІНТЕРВ`Ю" та "БЛОГИ".

В ході огляду веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачем було встановлено, що портал "Моя Київщина", містить розділи, аналогічні тим, що зазначені у Договорі № 11-20 від 04.02.2020 року та на веб-сайті вказано інформацію наступного змісту, що збігається з відомостями у тендерній документації: "Усі права захищені. Цитування та використання будь-яких матеріалів в Інтернеті можливе лише за гіперпосилання на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », однак суд не приймає такі твердження позивача до уваги, оскільки вони є тільки припущеннями позивача, а розділи "НОВИНИ", "АНАЛІТИКА", "ІНТЕРВ`Ю" та "БЛОГИ" є шаблоними розділами, які використовують різні не пов`язані між собою сайти.

Аналогічну закупівлю послуг із розміщення інформації на веб-ресурсі

"Моя Київщина" було проведено виконавчим комітетом Вишневої міської ради

Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-17-001290-a). Переможцем закупівлі 17.03.2020 стало ТОВ "Регіональний інформаційний центр "Моя Київщина", яке вказано власником веб-ресурсу "Моя Київщина".

За результатами проведення вказаної державної закупівлі було укладено Договір

№ 1986/03-20 про надання послуг з розміщення інформаційних матеріалів редакцією порталу "Моя Київщина" від 17.03.2020. У вказаному договорі контактним номером телефону редакції теж вказано номер НОМЕР_1 , що вказаний і на веб-ресурсі "Моя Київщина".

Зазначені відомості не дають достатні підстави вважати, що саме ТОВ "Регіональний інформаційний центр "Моя Київщина" є неналежним відповідачем за цим позовом.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Так, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета спору та підстав позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.

Відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року (справа № 439/1469/15-ц, провадження № 61-5189св18).

Ураховуючи наведене, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайта відповідного інформаційного матеріалу.

Враховуючи, що автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_11" не зазначений, належним відповідачем по справі є власник веб-сайта, особу якого позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Доказів того, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр» є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, суду не надано.

Отже, власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Аналогічна правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 742/3812/18.

Згідно із усталеною практикою реєстрація доменних імен здійснюється в онлайн-режимі та на підставі даних, повідомлених особисто заявником (реєстрантом доменного імені) без проведення ідентифікації його особи та додаткових перевірок таких даних реєстратором доменного імені.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Право користування доменним іменем може бути передано реєстрантом доменного імені іншій особі. Для такої передачі реєстрант доменного імені звертається до реєстратора такого доменного імені щодо проведення процедури переделегування доменного імені (зміни реєстранта доменного імені). Про переделегування доменного імені реєстратором доменного імені вноситься відповідний запис до реєстру домену верхнього рівня, внаслідок чого цей запис відображається в службі WHOIS.

Право користування доменним іменем може бути також передано повністю або частково реєстрантом доменного імені іншій особі на договірних засадах без переделегування такого доменного імені (без зміни реєстранта доменного імені). За відсутності у реєстранта доменного імені доказів передачі права користування таким доменним іменем (договору тощо) іншій особі, відповідальність за адресацію доменного імені до відповідного веб-сайту та за функціонування такого веб-сайту несе виключно реєстрант доменного імені.

Оскільки реєстрант доменного імені має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені, отримувач послуг хостингу має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації веб-сайту таким доменним іменем, вони є відповідальними за створення технологічної можливості функціонування (працездатності) веб-сайту та доступу до нього інших осіб через мережу Інтернет. А володілець облікового запису встановлює порядок та умови використання веб-сайту та є особою, відповідальною за зміст веб-сайту. При цьому першочерговою умовою для можливості адресації веб-сайту відповідним доменним іменем є реєстрація такого доменного імені.

Отже, власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується веб-сайт, та/або отримувач послуг хостингу.

Отже, належним відповідачем по справі та власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 вважається ОСОБА_2 , який був реєстрантом доменного ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 та на день надання відповіді ТОВ «Інтернет Інвест» 16 лютого 2021 року.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

А відтак, враховуючи викладене, а також те, що, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайта відповідного інформаційного матеріалу, суд вважає, що ТовариствО з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр» Моя Київщина» є неналежним відповідачем за позовом.

Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Свобода слова передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. При дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які обурюють, шокують чи викликають стурбованість. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства».

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Гіпербола - вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки.

Алегорія - спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв`язок між значенням і образом встановлюється за подібністю.

Сатира - гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов`язковими принципами чи встановленими ідеалами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Разом з тим, використання ряду мовних зворотів може перетворити твердження про факт в оціночне судження. Наприклад, поширеним прийомом з перетворення твердження про факт в оціночне судження є форма припущення і особистої думки (оцінки). Спірні (оціночні) висловлювання не містять фактичних даних, оскільки часто виражені з застосуванням мовних засобів не у стверджувальній формі, а як припущення, з використанням словосполучень «можливо», «у мене склалося враження», «на мою думку», «схоже на те», «мені видається».

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя. Суд наголошує, що вимогу доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо, отже, ця вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 29 травня 2005 року в справі «Українська прес-група проти України», заява № 72713/01, п. 41).

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року роз`яснено судам, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Отже, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 як власником веб-сайту було поширено інформацію відносно ОСОБА_1 , яка, як зазначає позивач, є недостовірною та не відповідає дійсності, порушує його немайнові права, зокрема, честь, гідність та ділову репутацію.

Отже, станом на день розміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-ресурсі статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11", ОСОБА_1 був звільнений та не перебував на посаді начальника держаної установи «Держгідрографія» три місяці.

На думку суду, хоча прямої вказівки на прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 у статті немає та у тексті публікації не згадується ПІБ позивача, однак вказана інформація у статті стосується саме позивача - ОСОБА_1 , оскільки містить його фотографію, що дає можливість ідентифікувати його, та як показує заголовок аналізованої публікації, центральною постаттю, якій вона присвячена, є «колишній керівник «Держгідрографії»».

Так, позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Дослідивши зміст статті "ІНФОРМАЦІЯ_11", що розміщена за веб-адресою:

ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме - цитати:

a) "ІНФОРМАЦІЯ_11";

b) "Як стало відомо «Моїй Київщині», під час попередніх слідчо-оперативних дій було виявлено, що керівництво ДУ «Держгідрографія» при замовленні тендерів на послуги з ремонту кораблів, використовували низку підставних учасників і переможця тендерних закупівель, а також низку підставних субпідрядних організацій, привласнили державні кошти в особливо великих розмірах;

Переможцем по трьох тендерним закупівлям на загальну суму понад 24 млн. грн. було шахраи?ським чином встановлено «підставну фірму» із штатом співробітників з однієі? особи та відсутністю будь-яких виробничих чи ремонтних приміщень та відповідного кваліфікованого штату для виконання замовлених за державні кошти робіт;

По заздалегідь погодженіи? схемі кошти у повному обсязі переведені в готівку та використані на нецільові потреби, чим державі завдано збитків у особливо великих розмірах.

Матеріали попереднього розслідування стали предметом кримінального провадження за ст. 191 Кримінального кодексу Украі?ни";

c) "На теперішній час проводяться додаткові слідчі дії для встановлення міри провини кожного з учасників злочинної? схеми розкрадання державних коштів посадовими особами ДУ «Держгідрографія» та і?хніми спільниками", суд дійшов висновку, що не можуть вважатись оціночними судженнями та є фактичними твердженнями вищезазначені цитати.

Крім того, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначав, що поширювана відповідачами інформація стверджує факт вчинення ним злочинів, що пов`язані зі зловживанням шахрайством.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не притягувався до кримінальної відповідальності на території України, відносно нього відсутні відомості щодо притягнення його до кримінальної відповідальності як підозрюваного, обвинуваченого в Україні.

Згідно до відповіді № 25/3-690вих-20 від 03 липня 2020 року, наданої Офісом Генерального прокурора адвокату Чаюну В.В. на його запит, офісом Генерального прокурора розглянуто запит щодо надання відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та повідомлено, що в Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, облік осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які підозрюються у їх вчиненні, здійснюється з моменту вручення письмового повідомлення про підозру.

За результатами опрацювання масиву даних ЄРДР кримінальні провадження, в яких містяться дані про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до кримінальної відповідальності як підозрюваного, обвинуваченого не встановлені.

Відповідальність за своєчасність, повноту та об`єктивність внесення зазначеної інформації, відповідно до вимог розділу VII Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, покладається на реєстраторів.

Зазначені обставини відповідачі належними та допустимими доказами не спростували.

Відтак суд дійшов висновку, що такі висловлювання в бік позивача є недостовірними, не відповідають дійсності, та, відповідно, принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Згідно з ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Не зважаючи на те, що тягар доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідачів, під час розгляду даної справи останніми у порядку, визначеному ст. 81 ЦПК України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження достовірності розповсюдженої ними інформації щодо позивача.

Відповідно до п. п. 24, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1, передбачено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності а також враховуючи те, що частина інформації, викладена у спірних статтях відносно позивача є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, а також враховуючи право позивача на спростування недостовірної інформації щодо себе, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 та відмову у задоволенні позовних вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр» Моя Київщина».

За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 32, 34, 40, 68, 129 Конституції України, ст. 16, 200, 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 14, 30 Закону України «Про інформацію», керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 76-81, 89, 209, 263-265, 267, 272, 273,296, 351, 352, 354-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний інформаційний центр» Моя Київщина», про захист гідності, честі та ділової репутації, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист гідності, честі та ділової репутації, - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності наступну інформацію, що розміщена за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме - цитати:

«a) "ІНФОРМАЦІЯ_11".

b) "Як стало відомо «Моїй Київщині», під час попередніх слідчо-оперативних дій було виявлено, що керівництво ДУ «Держгідрографія» при замовленні тендерів на послуги з ремонту кораблів, використовували низку підставних учасників і переможця тендерних закупівель, а також низку підставних субпідрядних організацій, привласнили державні кошти в особливо великих розмірах.

Переможцем по трьох тендерним закупівлям на загальну суму понад 24 млн. грн. Було шахраи?ським чином встановлено «підставну фірму» із штатом співробітників з однієі? особи та відсутністю будь-яких виробничих чи ремонтних приміщень та відповідного кваліфікованого штату для виконання замовлених за державні кошти робіт.

По заздалегідь погодженіи? схемі кошти у повному обсязі переведені в готівку та використані на нецільові потреби, чим державі завдано збитків у особливо великих розмірах.

Матеріали попереднього розслідування стали предметом кримінального провадження за ст. 191 Кримінального кодексу Украі?ни".

c) "На теперішній час проводяться додаткові слідчі дії для встановлення міри провини кожного з учасників злочинної? схеми розкрадання державних коштів посадовими особами ДУ «Держгідрографія» та і?хніми спільниками".»

Зобов`язати ОСОБА_2 , що є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити статтю під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11" доступну за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та усі зображення ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 розмістити на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2, таким самим шрифтом та у тому самому розділі інформації публікацію про те, що опублікована стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_11", містить у собі недостовірну інформацію, а саме інформацію про причетність колишнього керівника «Держгідрографії» до вчинення кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: ТОВ Регіональний Інформаційний центр "Моя Київщина", код ЄДРПОУ: 42798690, адреса: вул. Шевченка 101А оф. 1, м. Боярка, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 08150.

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: Андрій Волчко