Рішення

від 04.05.2023 по справі 420/178/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/178/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул.Суворова,2-А, смт.Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ:43096047) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби в якому позивач (з урахуванням збільшення позовних вимог) просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200035/2 від 27.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000062 від 27.01.2022 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200034/2 від 27.01.2022 року, картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000061 від 27.01.2022 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200044/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000072 від 29.01.2022 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200045/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000073 від 29.01.2022 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200048/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000076 від 29.01.2022 року;

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200049/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000077 від 29.01.2022 року;

визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA500500/2022/200026/2 від 25.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000050 від 25.01.2022 року;

стягнути з Одеської митниці Державної митної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджував, що на виконання зовнішньоекономічного договору, укладеного між ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» та «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» від 06.07.2019 року № 0607/1 поставлені позивачу партії товару.

Також 30.07.2021 року між компанією «PILSAN», як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 30/07/21/1 від 30.07.2021 року, за умовами якого продавець, зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього договору.

З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем було подано митні декларації, в яких митну вартість товару визначено за першим методом ціною договору.

Позивачем до митних декларацій надано всі наявні у позивача документи.

Після отримання відповідних документів, митним органом ініційовано процедуру консультацій, в ході якої позивачем надано роз`яснення стосовно застосування першого методу ціни товару.

За результатами отриманих роз`яснень митним органом складено оскаржувані картки-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

21.03.2023 року Одеська митниця подала суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, наведено мотиви, зазначені в оскаржуваних рішеннях та, зокрема, зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП».

Ухвалою суду від 31.03.2023 року прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Крім того, відповідачем 19.04.2023 року надано відзив на позовну заяву, та вважає що позивачем пропущено строк звернення із заявою про збільшення позовних вимог. Також просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією МД №UA500500/2022/002399 від 24.01.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200026/2 від 25.01.2022 та встановлені форми контролю.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: між ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» (покупець) та «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір від 06.07.2019 року № 0607/1 та додаткові угоди до цього контракту.

Відповідно до п. 1.1. до додаткової угоди № 4 до договору поставки № 0607/1 від 10.08.2020 року, Продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується купити товари (надалі Товар), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.

Умови цього Контракту викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс-2010» (п. 1.2. додаткової угоди № 4).

Згідно з п. 3.1. додаткової угоди № 4, поставка товару продавцем покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в специфікації та/або інвойсі, відповідно до «Інкотермс -2010».

Відповідно до п. 5.6. додаткової угоди № 4, сторони погодили, що Товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.

На виконання умов зазначеного Контракту компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставлено ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» партії товарів, задекларованих та поданих за наступними Митними деклараціями:

- №UA500500/2022/002976 від 27.01.2022 року;

- №UA500500/2022/002970 від 27.01.2022 року;

- №UA500500/2022/003306 від 29.01.2022 року;

- №UА500500/2022/003303 від 29.01.2022 року;

- №UA500500/2022/003478 від 31.01.2022 року;

- №UA500500/2022/003455 від 31.01.2022 року;

Позивач подав відповідачу вищезазначені декларації із документами, необхідними для митного оформлення; відповідачем за наслідками розгляду декларацій з документами були прийняті наступні рішення та картки відмови:

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200035/2 від 27.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000062 від 27.01.2022 року;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200034/2 від 27.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000061 від 27.01.2022 року;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200044/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000072 від 29.01.2022 року;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200045/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000073 від 29.01.2022 року;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200049/2 від 31.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000077 від 31.01.2022 року;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200048/2 від 31.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000076 від 31.01.2022 року.

Також між ТОВ «Торгівельна компанія Юніон Груп» (покупець) та «PILSAN DIS TICARET LTD/ STI» укладено контракт 30/07/2021 від 30.07.2021 на міжнародний комерційний продаж товарів Відповідно до розділів 2,3 Контакту,продавець поставляє товар лише покупцю. Таким чином, можлива доставка товару лише на територію України виключно до компанії ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП».

Доставка відповідно до умов ICC Інкотермс (з посиланням на останню версію Інкотермс на дату створення договору), EXW (самовивіз).

Дата або період доставки: 30 днів після підтвердження оплати.

На виконання умов зазначеного контракту компанією «PILSAN» поставлено ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» партію товарів, задекларованих та поданих за митною декларацією №UA500500/2022/002339 від 24.01.2022 року.

Позивач подав відповідачу вищезазначену декларацію із документами, необхідними для митного оформлення; відповідачем за наслідками розгляду декларації з документами були прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200026/2 від 25.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000050 від 25.01.2022 року

Суд встановив, що на виконання вимог договору продавцем здійснено поставку партії товару та з метою здійснення митного оформлення товару, декларантом до Одеської митниці Держмитслужби були подані митні декларації, в яких митну вартість товару було визначено за першим методом ціною товару, додавши на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення відповідні пакети документів, а саме: пакувальні листи; рахунки фактури (інвойси); коносаменти; автотранспортні накладні; прейскуранти виробника; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); зовнішньоекономічний контракт; угоди про спільну діяльність, акти зважування, копії митної декларації країни відправлення

За результатами визначення правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200035/2 від 27.01.2022 року, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно розділу 5 додаткової угоди від 10.08.2020 № 4 до зовнішньоекономічного договору від 06.07.2019 № 0607/1 продавець вживає всіх заходів щодо надійної і належної упаковки та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в розділі 4 додаткової угоди від 10.08.2020 № 4 до зовнішньоекономічного договору від 06.07.2019 № 0607/1 вказані можливі умови оплати товару: передоплата, оплата частинами або протягом 300 днів з моменту надходження товару в Україну. Однак в інвойсі від 10.12.2021 № J25421- 686 відсутні умови оплати та до митного оформлення документи щодо здійснення передплати за товар не надавались і не зрозуміло, яким чином проводяться розрахунки за товар.

Згідно рішення про коригування митної вартості Митницею було проведено аналіз баз даних ПІК ДСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 5,52 дол. США за кг ваги нетто (МД від 06.11.2021 №UA500110/2021/211513) ніж заявлено декларантом 4,0854 дол. США за кг ваги нетто США.

Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000062 від 27.01.2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось. Проте такі пояснення не були враховані відповідачем.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить з умов контракту.

Так, відповідно до п. 5.6. до додаткової угоди № 4 до договору поставки № 0607/1 від 10.08.2020 року, сторони погодили, що Товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.

З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.

Стосовно зазначення відповідачем щодо п.4 додаткової угоди від 10.08.2020 року, що оплата може здійснюватися як на умовах передплати, так і відстрочення платежу, а у наданих документах умови оплати не визначені, суд зазначає, що відповідно до положень договору, оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3 договору оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненні взаєморозрахунків. А тому, суд погоджується з думкою позивача, що як умови оплати, так і не зазначення цих умов у інвойсах безпосередньо на ціну товару не впливають.

Суд вважає, що не зазначення в інвойсах умов проплати за товар - не є розбіжністю, та жодним чином не заважає митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно. Крім того, контрактом не передбачено обов`язкового визначення умов проплати за товар у інвойсах.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Згідно Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200034/2 від 27.01.2022 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно розділу 5 додаткової угоди від 10.08.2020 № 4 до зовнішньоекономічного договору від 06.07.2019 № 0607/1 продавець вживає всіх заходів щодо надійної і належної упаковки та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в розділі 4 додаткової угоди від 10.08.2020 № 4 до зовнішньоекономічного договору від 06.07.2019 № 0607/1 вказані можливі умови оплати товару: передоплата, оплата частинами або протягом 300 днів з моменту надходження товару в Україну. Однак в інвойсі від 10.12.2021 № J25421- 687 відсутні умови оплати та до митного оформлення документи щодо здійснення передплати за товар не надавались і не зрозуміло, яким чином проводяться розрахунки за товар.

Згідно рішення про коригування митної вартості Митницею було проведено аналіз баз даних ПІК ДСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 5,52 дол. США за кг ваги нетто (МД від 06.11.2021 №UA500110/2021/211513) ніж заявлено декларантом 3,52 дол. США за кг ваги нетто США.

Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000061 від 27.01.2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось. Проте такі пояснення не були враховані відповідачем.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить з умов контракту.

Так, відповідно до п. 5.6. до додаткової угоди № 4 до договору поставки № 0607/1 від 10.08.2020 року, сторони погодили, що Товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.

З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.

Стосовно зазначення відповідачем щодо п.4 додаткової угоди від 10.08.2020 року, що оплата може здійснюватися як на умовах передплати, так і відстрочення платежу, а у наданих документах умови оплати не визначені, суд зазначає, що відповідно до положень договору, оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3 договору оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненні взаєморозрахунків. А тому, суд погоджується з думкою позивача, що як умови оплати, так і не зазначення цих умов у інвойсах безпосередньо на ціну товару не впливають.

Суд вважає, що не зазначення в інвойсах умов проплати за товар - не є розбіжністю, та жодним чином не заважає митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно. Крім того, контрактом не передбачено обов`язкового визначення умов проплати за товар у інвойсах.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200053/2 від 01.02.2022 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) згідно п.п.4.3. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 №4 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. П.п.5.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.12.202 № 0607/1 також передбачено, що оплата за товар здійснюється за фактично поставлений товар або можливе здійснення передоплати на умовах, що зазначені в інвойсі. Проте, в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 08.12.202 № 0607/1 відсутні умови оплати. В прайс-листі від 08.12.2021 №J25421-882-PR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо. В копії митної декларації країни відправлення від 08.12.2021 2021 №E20210000758481391 зазначений інший номер коносаменту, який до митного Оформлення не надавався та також вказані умови поставки товару, але не зазначено географічний пункт поставки товару.

Згідно рішення про коригування митної вартості Митницею було проведено аналіз баз даних ПІК ДСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості на задекларований товар №1, є більшим та становить по товару № 1 «самокати» 5,52 дол. США/кг (МД від 06.11.2021 № UA 1003802021/ 029044) ніж заявлено декларантом 3,02 дол. США/кг.

Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000072 від 29.01.2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось. Проте такі пояснення не були враховані відповідачем.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить з умов контракту.

Так, відповідно до п. 5.6. до додаткової угоди № 4 до договору поставки № 0607/1 від 10.08.2020 року, сторони погодили, що Товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.

З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.

Стосовно зазначення відповідачем щодо п.4.3 додаткової угоди від 10.08.2020 року, що оплата може здійснюватися як на умовах передплати, так і відстрочення платежу, а у наданих документах умови оплати не визначені, суд зазначає, що відповідно до положень договору, оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3 договору оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненні взаєморозрахунків. А тому, суд погоджується з думкою позивача, що як умови оплати, так і не зазначення цих умов у інвойсах безпосередньо на ціну товару не впливають.

Суд вважає, що не зазначення в інвойсах умов проплати за товар - не є розбіжністю, та жодним чином не заважає митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно. Крім того, контрактом не передбачено обов`язкового визначення умов проплати за товар у інвойсах.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Водночас, посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії тощо суд відхиляє, з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17.

Суд вважає, що митна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості, позивач не відповідає за її заповнення.

Окрім того, суд зазначає, що відсутність зазначення географічного пункту поставки товару в митній декларації країни-відправлення не впливає на рівень заявленої митної вартості декларантом.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200045/2 від 29.01.2022 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 , а саме:

1) відповідно до п. в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно розділу 5 додаткової угоди від 10.08.2020 № 4 до зовнішньоекономічного договору від 06.07.2019 № 0607/1 продавець вас всіх заходів щодо надійної і належної упаковки та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2)в розділі 4 додаткової угоди від 10.08.2020 № 4 до зовнішньоекономічного договору від 06.07.2019 № 0607/1 вказані можливі умови оплати товару передоплата, оплата частинами або протягом 300 днів з моменту надходження товару в Україну. Однак в інвойсі від 08.12.2021 № J25421-680 відсутні умови оплати та до митного оформлення документи щодо здійснення передплати за товар не надавались і не зрозуміло, яким чином проводяться розрахунки за товар;

3)в копії митної декларації країни відправлення від 08.12.2021 2021 №E20210000759371053 зазначений номер коносаменту, який до митного оформлення не надавався, також вказані умови поставки товару, але не зазначено географічний пункт поставки товару, що може впливати на митну вартість задекларованого товару.

Згідно рішення про коригування митної вартості Митницею було проведено аналіз баз даних ПІК ДСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим - МД від 04.11.2021 №UA500020/2021/218727 та становить 5,51 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,02 доларів США за кг нетто.

Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000073 від 29.01.2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось. Проте такі пояснення не були враховані відповідачем.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить з умов контракту.

Так, відповідно до п. 5.6. до додаткової угоди № 4 до договору поставки № 0607/1 від 10.08.2020 року, сторони погодили, що Товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.

З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.

Стосовно зазначення відповідачем щодо п.4 додаткової угоди від 10.08.2020 року, що оплата може здійснюватися як на умовах передплати, так і відстрочення платежу, а у наданих документах умови оплати не визначені, суд зазначає, що відповідно до положень договору, оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3 договору оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненні взаєморозрахунків. А тому, суд погоджується з думкою позивача, що як умови оплати, так і не зазначення цих умов у інвойсах безпосередньо на ціну товару не впливають.

Суд вважає, що не зазначення в інвойсах умов проплати за товар - не є розбіжністю, та жодним чином не заважає митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно. Крім того, контрактом не передбачено обов`язкового визначення умов проплати за товар у інвойсах.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Суд вважає, що митна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості, позивач не відповідає за її заповнення.

Окрім того, суд зазначає, що відсутність зазначення географічного пункту поставки товару в митній декларації країни-відправлення не впливає на рівень заявленої митної вартості декларантом.

Згідно Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200049/2 від 31.01.2022 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 , а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) п.п.4. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 №4 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. П.п.5.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 №0607/1 також передбачено, що оплата за товар здійснюється за фактично поставлений товар або можливе здійснення передоплати на умовах, що зазначені в інвойсі. Проте, в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 08.12.2021 № J25421-683 не зазначено яким саме буде здійснюватись оплата за товар;

3) надані до митного оформлення прайс-листи не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо.

Згідно рішення про коригування митної вартості Митницею було проведено аналіз баз даних ПІК ДСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 5,51 дол. США за кг ваги нетто (МД від 10.11.2021 №UA500020/2021/219368), ніж заявлено декларантом 3,028 дол. США за кг ваги нетто.

Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000077 від 31.01.2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось. Проте такі пояснення не були враховані відповідачем.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить з умов контракту.

Так, відповідно до п. 5.6. до додаткової угоди № 4 до договору поставки № 0607/1 від 10.08.2020 року, сторони погодили, що Товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.

З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.

Стосовно зазначення відповідачем щодо п.4 додаткової угоди від 10.08.2020 року, що оплата може здійснюватися як на умовах передплати, так і відстрочення платежу, а у наданих документах умови оплати не визначені, суд зазначає, що відповідно до положень договору, оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3 договору оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненні взаєморозрахунків. А тому, суд погоджується з думкою позивача, що як умови оплати, так і не зазначення цих умов у інвойсах безпосередньо на ціну товару не впливають.

Суд вважає, що не зазначення в інвойсах умов проплати за товар - не є розбіжністю, та жодним чином не заважає митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно. Крім того, контрактом не передбачено обов`язкового визначення умов проплати за товар у інвойсах.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Водночас, посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії тощо суд відхиляє, з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200048/2 від 31.01.2022 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) Згідно п.п. 4.3. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.08.2020 №4 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена, як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. П.п.5.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.12.202 №0607/1 також передбачено що оплата за товар здійснюється за фактично поставлений товар або можливе здійснення передоплати на умовах, що зазначені в інвойсі. Проте, в даному до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 08.12.202 №J25421-681 відсутні умови оплати.

3) в прайс-листі від 08.12.2021 №J25421-681-PR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо у продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо. В копії митної декларації країни відправлення від 08.12.2021 2021 №E20210000758481391 зазначений інший номер коносаменту, який до митного оформлення не надавався та також вказані умови поставки товару, але не зазначено географічний пункт поставки товару.

Згідно рішення про коригування митної вартості Митницею було проведено аналіз баз даних ПІК ДСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару № 1 «самокати 5,52 дол. США/кг (МД від 06.11.2021 № UA1003802021/029044) ніж заявлено декларантом 3,0238 дол. США/кг.

Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000076 від 31.01.2022 року.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось. Проте такі пояснення не були враховані відповідачем.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить з умов контракту.

Так, відповідно до п. 5.6. до додаткової угоди № 4 до договору поставки № 0607/1 від 10.08.2020 року, сторони погодили, що Товар поставляється покупцю у безповоротній упаковці.

З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.

Стосовно зазначення відповідачем щодо п.4 додаткової угоди від 10.08.2020 року, що оплата може здійснюватися як на умовах передплати, так і відстрочення платежу, а у наданих документах умови оплати не визначені, суд зазначає, що відповідно до положень договору, оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3 договору оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненні взаєморозрахунків. А тому, суд погоджується з думкою позивача, що як умови оплати, так і не зазначення цих умов у інвойсах безпосередньо на ціну товару не впливають.

Суд вважає, що не зазначення в інвойсах умов проплати за товар - не є розбіжністю, та жодним чином не заважає митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно. Крім того, контрактом не передбачено обов`язкового визначення умов проплати за товар у інвойсах.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Водночас, посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії тощо суд відхиляє, з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові 23 жовтня 2020 року по справі № 810/690/17.

Суд вважає, що митна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості, позивач не відповідає за її заповнення.

Окрім того, суд зазначає, що відсутність зазначення географічного пункту поставки товару в митній декларації країни-відправлення не впливає на рівень заявленої митної вартості декларантом.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200026/2 від 25.01.2022 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33, а саме:

1) відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) у наданій копії сертифікаті про походження товару від 30.11.2021 №0515951 зазначено номер рахунку-фактури (інвойсу) відмінного від того, який (інвойсу) відмінного від того, який був наданий до митного оформлення;

3) в копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2022 №22590400EX00001730 зазначено номер рахунку-фактури (інвойсу) відмінного від того, який був наданий до митного оформлення.

Згідно рішення про коригування митної вартості Митницею було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 5,57 дол. США за кг ваги нетто (МД від 14.11.2021 №UA408020/2021/31116), ніж заявлено декларантом 4,82 дол. США за кг ваги нетто; по товару №2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 5,51 дол. США за кг ваги нетто (МД 16.11.2021 №UA408020/2021/31308), ніж заявлено декларантом 5,21 дол. США за кг ваги нетто; по товару №5 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено в більшим 5,52 дол. США за кг ваги нетто (МД від 03.11.2021 №UA110140/2021/12497), ніж заявлено декларантом 4,82 дол. США за кг ваги нетто.

Також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000050 від 25.01.2022 року.

Стосовно вартості упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає, що позивачем надано пояснення, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось.

З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.

Щодо зауважень митного органу про те, що у наданій копії сертифікату про походження товару зазначено номер рахунку-фактури (інвойсу), відмінного від того, який був наданий до митного оформлення, суд зазначає, що номер рахунку-фактури (інвойсу) РТА2022000000025 від 19.01.2022 року повністю співпала з номером рахунку-фактури, який надано до митного оформлення.

Стосовно зауважень митниці про те, що в копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2022 № 22590400ЕХ00001730 зазначено номер рахунку-фактури (інвойсу), що відмінний від наданого до митного оформлення, суд виходить із того, що митна декларація країни відправлення не є первинним документом митної вартості.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеними митними деклараціями встановлено, що подані документи містять розбіжності.

Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно із ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Нормами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: І) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку Митниці, подані позивачем разом з МД документи містили зазначені розбіжності, Одеською митницею складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості.

Згідно із ч.ч.1,2,5 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 6, 8 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації,

Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 826/18258/13-а, від 27.03.2020року у справі №540/2605/18, від 06.05.2020року у справі №140/1713/19, від 16.04.2021 року у справі №140/2000/19, від 22.07.2021 року у справі №540/1918/20, від 11.11.2021 року у справі №808/1411/17.

За приписами ч.3 ст. 53, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 54. ст. 58 МК України митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Процедура витребування митним органом додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, зазначення які саме документи викликали сумнів та обґрунтування таких сумнівів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком встановленим у ч. З ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів передбачених частиною З статті 53 МК України можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів. Однак, винесене митним органом рішення про коригування митної вартості товарів не містить інформації щодо затребуваних митним органом документів та пояснень з приводу обставин, які можуть бути підтверджені даними документами.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Згідно із ч. 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Суд зазначає, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не є обґрунтованими, оскільки у даному випадку ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» діяло на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митних декларацій документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента та їх домовленостей за контрактом.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, визначено обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд зазначає, що відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив в оскаржуваних рішеннях докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме: ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

У всіх рішеннях, які оскаржує позивач, відповідачем наведені номери та дати митних декларацій, з урахуванням відомостей яких відповідач дійшов висновку про заниженння задекларованої позивачем вартості товарів, однак вказані декларації не надані відповідачем, що унеможливлює їх оцінку судом на предмет належності, допустимості та достовірності за правилами ст.ст.72-79 КАС України.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 року у справі №160/4944/19).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення Митниці не містять детальних характеристик товару, який брався за основу для коригування митної вартості, не містять країни експорту товару та інші комерційні умови поставки, що суперечить вимогам обґрунтованості, об`єктивності та неупередженості рішення суб`єкта владних повноважень.

Посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не встановлений. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДПС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови Верховного Суду від 21.02.2018року у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17).

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Тому саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформлених митних декларацій з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Проте ці декларації відповідачем не надані, що позбавляє суд можливості навіть перевірити ці докази на предмет їх належності та достовірності в контексті алгоритму визначення митної вартості за резервним методом.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціпи, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів.

Витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У постанові Верховного суду від 21.02.2020 року по справі №813/1229/16 суд дійшов висновку, що витребуючи додаткові документи, Митниця зобов`язана зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару; неможливості перевірки числового значення митної вартості товарів на підставі поданих декларантом документів та пояснень, істотних недоліків при визначенні вартості товарів за ціною контракту.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів частини третьої статті 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

До того ж, відповідно до вимог частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Верховний суду постановах від 27.02.2019 року по справі№814/1647/16, від 06.03.2019року по справі №809/278/17, від 13.06.2019 року по справі №820/6315/15, від 21.01.2020 року по справі №813/2719/15) вказував, що висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначила країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасуванні такого рішення та картки відмови (така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.04.2020року по справі №826/4827/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав підстав витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту у зв`язку з їх відсутністю (неподанням).

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Покликання відповідача на те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити таку вартість товару.

Наявність у такій інформаційній системі даних про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не спричиняє наслідків у вигляді відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки господарські операції випливають із принципу свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, тощо.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять суттєвих розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митними деклараціями є неправомірною, оскаржувані картки відмови №UA500500/2022/200034/2 від 27.01.2022 року, №UA500500/2022/200035/2 від 27.01.2022 року, №UA500500/2022/200044/2 від 29.01.2022 року, №UA500500/2022/200045/2 від 29.01.2022 року, №UA500500/2022/200048/2 від 29.01.2022 року, №UA500500/2022/200049/2 від 29.01.2022 року, UA500500/2022/200026/2 від 25.01.2022 року, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/000061 від 27.01.2022 року, № UA500500/2022/000062 від 27.01.2022 року, № UA500500/2022/000072 від 29.01.2022 року, № UA500500/2022/000073 від 29.01.2022 року, №UA500500/2022/000076 від 29.01.2022 року, № UA500500/2022/000077 від 29.01.2022 року, № UA500500/2022/000050 від 25.01.2022 року є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідачем законність оскаржуваних рішень та карток відмови не доведена та не обґрунтована, його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів, а надані ним докази не спростовують те, що товар міг бути розмитнений за цінами контракту.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінивши надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем було подано заяву по збільшення позовних в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення, які були прийняті в період винесення рішень по яким судом було поновлено строк звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул.Суворова,2-А, смт.Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ:43096047) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200035/2 від 27.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000062 від 27.01.2022 року Одеської митниці;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200034/2 від 27.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000061 від 27.01.2022 року Одеської митниці;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200044/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000072 від 29.01.2022 року Одеської митниці;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200045/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000073 від 29.01.2022 року Одеської митниці;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200048/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000076 від 29.01.2022 року Одеської митниці;

рішення про коригування митної вартості №UA500500/2022/200049/2 від 29.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000077 від 29.01.2022 року Одеської митниці;

рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2022/200026/2 від 25.01.2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000050 від 25.01.2022 року Одеської митниці;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп» (код ЄДРПОУ 43096047, місцезнаходження: 67801, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-а) судовий збір в розмірі 31582, 21 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.К. Василяка