Постанова

від 25.04.2023 по справі 300/5282/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/5282/21 пров. № А/857/9551/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 300/5282/21 (головуючий суддя Панікар І.В., час ухвалення: 13 год. 43 хв., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складений 12 травня 2022 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Міленд Груп до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

20 вересня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Міленд Груп звернулося із позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 №001593/0705.

Рішенням від 28 квітня 2022 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 19.03.2021 №001593/0705.

Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Міленд Груп сплачений судовий збір в розмірі 5528,04 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ТзОВ ,,Міленд Груп на порушення вимог Податкового кодексу України допустило заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість за липень 2020 року на суму 215809,00 грн, а також завищення податкового кредиту на загальну суму 265340,00 грн, в результаті чого завищене від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 368536,00 грн.

Суд першої інстанції вказані обставини не дослідив належним чином та не дав відповідної оцінки, а тому дійшов помилкових висновків щодо задоволення позову.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ТзОВ ,,Міленд Груп правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю ,,Міленд Груп відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області (а.с.48-52).

За наслідками проведеної в період з 10.02.2021 року по 16.02.2021 року посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,Міленд Груп щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, оформленої актом за № 829/09-19-07-01/41322073 від 23.02.2021 року, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 року № 001593/0705, яким позивачу зменшене від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 368536,00 грн (а.с.42-43).

Висновки контролюючого органу базуються на тому, що ТзОВ ,,Міленд Груп допустило порушення вимог п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (з 01.05.2019 по 31.12.2020) (а.с. 16-36).

Так, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (за грудень 2020) встановлено її завищення на суму 368536 грн, внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації, в результаті передумов, що відображені у пунктах 3.1 та 3.2 Акту (а.с. 35).

Така сума завищення від`ємного значення з ПДВ у декларації за грудень 2020 року в розмірі 368536 грн. виникла внаслідок того, що: - ТзОВ ,,Міленд Груп не задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ на суму 215809,00 грн. по платнику податку ПП ,,Захід Госпторг у декларації за липень 2020 року, внаслідок чого виникло заниження податкового зобов`язання на вказану суму;

-ТзОВ ,,Міленд Груп проводило нереальні операції по взаємовідносинах із ТзОВ ,,Група Ліард та без мети настання реальних наслідків, а з метою безпідставного заниження бази оподаткування податком на додану вартість шляхом завищення податкового кредиту на загальну суму 265340 грн. Тобто, ТзОВ ,,Міленд Груп здійснило безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання обладнання та робіт у ТзОВ ,,Група Ліард, та, як наслідок, порушило вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 265340 грн., з них: за листопад 2019 року на 58211 грн., за грудень 2019 року на суму 73687 грн., за травень 2020 року на 54363 грн., за червень 2020 року на 55383 грн., за серпень 2020 року на 23696 грн.

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки за № 829/09-19-07-01/41322073 від 23.02.2021 року та винесеному на підставі вказаного акта перевірки податковому повідомленні-рішенні від 19.03.2021 №001593/0705 містяться розбіжності в частині суми завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Так, на думку суду першої інстанції, сумарно вищевказана сума завищення повинна була б скласти 481149 грн. = (215809 грн. + 265340 грн.), натомість відповідачем в оскарженому податковому-повідомленні рішенні відображена сума - 368536 грн.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані процедурні порушення є суттєвими в розумінні положень статті частини 2 статті 2 КАС України, оскільки зазначена сума в розмірі 368536 грн. не відображає належним чином висновків акту перевірки в розрізі виокремлення розмірів сум щодо конкретних контрагентів, а отже, в майбутньому є передумовою для притягнення до інших видів відповідальності, внаслідок чого, оскаржене рішення прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, на досягнення яких спрямоване це рішення, що є підставою для його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом (ПК) України, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 якого визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПК України).

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу) (підпункт ,,г пункту 198.5).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до приписів статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4).

За змістом п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки, акти, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла переконання, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Лише на підставі первинних документів формується податкова звітність та визначаються податкові зобов`язання.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що згідно висновків акту перевірки ТзОВ ,,Міленд Груп проводило нереальні операції по взаємовідносинах із ТзОВ ,,Група Ліард без мети настання реальних наслідків, а з метою безпідставного заниження бази оподаткування податком на додану вартість шляхом завищення податкового кредиту на загальну суму 265340 грн.

Контролюючий орган встановив, що товариство позивача не надало жодного документального підтвердження щодо транспортування придбаного у ТзОВ ,,Група Ліард обладнання як власними силами, так і з залученням сторонніх організацій.

Також позивач не надав деталізовану Специфікацію до акту надання послуг № 55 від 13.08.2020 по монтажу обладнання, виконаних ТзОВ ,,Група Ліард.

За даними ЄРПН ТзОВ ,,Міленд Груп придбало колонки паливороздавальні у ТзОВ ,,Група Ліард, в ланцюгах постачання відсутній рух товару з номенклатурою колонки паливороздавальні (комплекс керування та автоматизованого обліку для нафтобаз з насосом 500л/хв (30м3) з дистанційною передачею даних).

Окрім того, на вимогу контролюючого органу товариство позивача не надало для перевірки документів та пояснень щодо транспортування обладнання (ТТН, довіреності, тощо), накази на відрядження працівників, які безпосередньо приймали товар, роботи/послуги.

Оцінюючи усі докази в сукупності, колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій ТзОВ ,,Міленд Груп з придбання обладнання та робіт у ТзОВ ,,Група Ліард, а тому формування податкового кредиту по вказаних господарських операціях на загальну суму 265340,00 грн. є безпідставним.

ТзОВ ,,Міленд Груп визнало факт помилкового не включення до бази оподаткування податком на додану вартість у декларації за липень 2020 року суми попередньої оплати, яка поступила на розрахунковий рахунок товариства від ПП ,,Захід Госпторг, в розмірі 215809 грн., а тому не оскаржувало податкове повідомлення-рішення форми ,,Р від 19.03.2021 за № 001590/0705, яким ТзОВ ,,Міленд Груп визначене податкове зобов`язання з ПДВ на суму 112613,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів визнає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 року № 001593/0705, яким позивачу зменшене від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 368536,00 грн., оскільки контролюючий орган належними та допустимими доказами довів відсутність реального характеру господарських операцій ТзОВ ,,Міленд Груп з придбання обладнання та робіт у ТзОВ ,,Група Ліард, внаслідок чого безпідставно був сформований податковий кредит на загальну суму 265340 грн.

Наведені обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому колегія суддів визнає правильним відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

При цьому колегія суддів акцентує увагу на тому, що єдиною підставою для задоволення позову суд першої інстанції зазначив наявність факту розбіжностей між даними акта перевірки за № 829/09-19-07-01/41322073 від 23.02.2021 року та винесеному на підставі вказаного акта перевірки податковому повідомленні-рішенні від 19.03.2021 №001593/0705, а саме: згідно акта сумарно вищевказана сума завищення повинна була б скласти 481149 грн. = (215809 грн. + 265340 грн.), натомість в оскаржуваному податковому-повідомленні рішенні відображена сума - 368536 грн.

Однак, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи та не звернув уваги на податкове повідомлення-рішення форми ,,Р від 19.03.2021 за № 001590/0705, яким ТзОВ ,,Міленд Груп визначене податкове зобов`язання з ПДВ на суму 112613,00 грн., копія якого міститься на а.с. 44.

Так, з врахуванням даних вказаних податкових повідомлень-рішень від 19.03.2021 за №001593/0705 та № 001590/0705 сумарний розмір суми завищення податкового кредиту складає 481149 грн. ( 368536 грн. + 112613 грн.), що відповідає даним акта перевірки, згідно якого загальна сума порушення становить 481149 грн. = (215809 грн. + 265340 грн.).

Таким чином, суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 300/5282/21 - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ,,Міленд Груп до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 05.05.2023.