10/36-07
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2007 Справа № 10/36-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідача).,
суддів: Швеця В.В., Чус О.В
Секретар судового засідання Корх К.В.
Представники сторін:
від позивача: Миронова І. В., довіреність № б/н від 30.12.06, представник;
від відповідача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.07 р. у справі № 10/36-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський обласний виробничо –будівельний оформлювальний комбінат” “ДОПСОК”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору.
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2006 Закрите акціонерне товариство “ДОПСОК”, м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія”, м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2007 року (суддя –Кощеєв І.М.) –заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково: відповідачу та будь - яким іншим особам заборонено вживати дії по відчуженню спірного майна.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року у справі № 10/36-07 здійснено процесуальне правонаступництво позивача та замінено закрите акціонерне товариство “ДОПСОК” на реорганізоване товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський обласний виробничо –будівельний оформлювальний комбінат” “ДОПСОК”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2007 року (суддя –Кощеєв І.М.) –позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір купівлі –продажу нерухомого майна, що находиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний 7, укладений 23.12.2005 року між Закритим акціонерним товариством “ДОПСОК” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія” (Покупець), за яким Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно: торговельні кіоски літ. К-1, загальною площею 6,5 кв. м., літ. Л-1 загальною площею 6,5 кв. м., літ. О-1 загальною площею 3,3 кв.м., літ. Н –1 загальною площею 6,5 кв. м., торгівельний павільйон літ. Ф-1 загальною площею 6,9 кв. м., торгівельні навіси літ. Ю, літ. Є, в загальному користуванні № 3- огорожа. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія” повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський обласний виробничо –будівельний оформлювальний комбінат ДОПСОК” –нерухоме майно, а саме: торговельні кіоски літ. К-1, загальною площею 6,5 кв. м., літ. Л-1 загальною площею 6,5 кв. м., літ. О-1 загальною площею 3,3 кв.м., літ. Н –1 загальною площею 6,5 кв. м., торгівельний павільйон літ. Ф-1 загальною площею 6,9 кв. м, торгівельні навіси літ. Ю, літ. Є, в загальному користуванні № 3- огорожа, що було придбано на підставі договору купівлі –продажу від 23.12.2005 року. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський обласний виробничо – будівельний оформлювальний комбінат ДОПСОК” - повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія” - грошову суму в розмірі 36 106, 75 грн., сплачену останнім на виконання договору купівлі –продажу нерухомого майна від 23.12.2005 року. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський обласний виробничо –будівельний оформлювальний комбінат ДОПСОК” –223, 04 грн. витрат по сплаті державного мита, 59 грн витрат пов'язаних зі сплатою інформаційно –технічного забезпечення судового процесу. Заходи забезпечення позову застосовані на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2007 року по справі № 10/36-07 стосовно заборони товариству з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія” та будь яким іншим особам вчиняти будь –які дії направлені на відчуження (продаж, оренда, застава та інше) нерухомого майна, що складається з торгівельних кіосків літ. К-1, загальною площею 6,5 кв. м., літ. Л-1 загальною площею 6,5 кв. м., літ. О-1 загальною площею 3,3 кв.м., літ. Н –1 загальною площею 6,5 кв. м., торгівельний павільйон літ. Ф-1 загальною площею 6,9 кв. м, торгівельні навіси літ. Ю, літ. Є, в загальному користуванні № 3- огорожа та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Парусний, б. 7 – скасовано.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою і посилаючись на неправильне застосування господарським норм процесуального та матеріального права, просить скасувати прийняте рішення, винести постанову, якою в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що господарський суд приймаючи в якості доказу Огляд ринку нерухомості в м. Дніпропетровську допустився значної помилки, оскільки ні за формою, ні за своєю суттю ці матеріали не є висновком експерта по справі.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у відзиві зазначає, що підтримує повністю апеляційну скаргу, а також надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, просить задовольнити апеляційну скаргу та винести постанову якою в позові відмовити.
В судовому засіданні сторони надали свої пояснили, що підтримують апеляційну скаргу, просять скасувати рішення господарського суду, в позові відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2005 року між Закритим акціонерним товариством “ДОПСОК” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія” (Покупець) укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно: торговельні кіоски літ. К-1, загальною площею 6,5 кв. м., літ. Л-1 загальною площею 6,5 кв. м., літ. О-1 загальною площею 3,3 кв.м., літ. Н –1 загальною площею 6,5 кв. м., торгівельний павільйон літ. Ф-1 загальною площею 6,9 кв. м, торгівельні навіси літ. Ю, літ. Є, в загальному користуванні № 3- огорожа, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний, буд. 7. Вартість проданого нерухомого майна склала 36 106, 75 грн.
Від імені продавця договір підписано головою правління Царенко М.Г., а від імені покупця –Байрамовою В.О.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М., зареєстровано в реєстрі.
Відповідач посилається на те що даний договір від 23.12.2005 року укладений внаслідок зловмисної угоди представника однієї сторони з іншою і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням іншої сторони щодо укладення угоди.
Відповідач обґрунтовує свої посилання щодо зловмисної змови представника однієї сторони з другою стороною тим, що під час підписання договору від 23.12.2005 року існувала явна невигідність для ЗАТ “ДОПСОК”, для укладання такої угоди було взято Огляд ринку нерухомості в м. Дніпропетровську, що складений ТОВ НВП “Фінансова та технічна експертиза”.
Також відповідач зазначає, що середні ціни пропозиції на продаж об'єктів нежитлової нерухомості, в саме торгових приміщень в периферійному районі міста в лютому складали 1120, 2 дол. США/ кв. м.
Господарський суд зазначив, що даний факт є підтвердженням того, що представник ЗАТ “ДОПСОК” Царенко М.Г. уклав договір купівлі –продажу нерухомого майна за ціною, яка була в 6 разів нижчою за реальну ринкову вартість майна на момент продажу.
Згідно ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороню, визнається судом недійсним.
Відповідно до Постанови № 3 від 28.04.1978 року Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, з наступними змінами - при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 (статті 232 Цивільного кодексу України) суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.
Згідно приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Укладаючи спірну угоду, сторони, з урахуванням вищенаведених вимог Цивільного кодексу України, вільно визначили умови договору, в тому числі і ціну на нерухоме майно, яке реалізувалось, відповідно до вимог ст. 189, 190 Господарського кодексу України.
Таким чином, господарський суд прийняв рішення по справі посилаючись на документи походження яких не відомо, та які взагалі не можуть прийматись судом, як докази при розгляді питання зловмисної домовленості між представниками сторін.
Сторони не надали жодного доказу, який би свідчив про те, що на час укладання спірного договору, на ринку нерухомості України існували більш високі ціни на аналогічну проданій нерухомості.
Так, з огляду на вищевикладене та обставина, що голова правління Царенко М.Г., який уклав від імені позивача спірний правочин, не може бути доказом наявності зловмисної угоди голови правління Царенка Т.Г. та директора Байрамовою В.О. іншої сторони за договором.
З огляду на вищевикладене, господарський суд помилково дійшов висновку про зловмисну згоду представників сторін за договором.
Позивач не довів факту зловмисної угоди представника однією сторони за договором з другою стороною. (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України)
За таких обставин рішення суду повинно бути скасовано у відповідності до приписів п. 3 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 101 - 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Софія”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.07 р. у справі № 10/36-07 –задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.07 р. –скасувати.
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.В.Швець
Суддя О.В. Чус
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1106783 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Павловський П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні