Ухвала

від 08.05.2023 по справі 211/2755/23

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2755/23

Провадження № 2-н/211/702/23

У Х В А Л А

іменем України

08 травня 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши матеріали заяви Обслуговуючого кооперативу « Житлово-будівельний кооператив « ВЕСЕЛКА-5» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті в житлово -комунальних послуг , -

В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив « Житлово-будівельний кооператив « ВЕСЕЛКА-5» 04 05 2023 року звернулось до суду зі вказаною заявою. Просять стягнути з боржника заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 47982 грн., з них основна заборгованість за житлово- комунальні послуги- 45020,50 грн., 3 % річних - 714,98 грн., інфляційні - 2246,71грн. Дана заборгованість виникла станом на червень 2022 року.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

У відповідності до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 5 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк загальної позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, встановлений тривалістю у три роки.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити якщо із поданих документів вбачається пропуск позовної давності, оскільки така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.

З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником заявлено вимогу про стягнення боргу що утворилася за період який перевищує строк позовної давності.

Згідно розрахунку заборгованості розрахунок проводиться з квітня 2020 року ( що в рамках трирічного строку ). Однак сальдо на початок даного періоду складає 16766 грн. і дана сума входить в загальну суму боргу, яку просить стягнути заявник , що підтверджує, що заявник звернувся до суду з пропуском строку позовної давності .

З наведеного вбачається, що стягувач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу поза межами строків позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

При цьому, суд роз`яснює заявнику наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно з ч.2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. За приписами ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно з ч.2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 166, 259, 260, 353 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Обслуговуючого кооперативу « Житлово-будівельний кооператив « ВЕСЕЛКА-5» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті в житлово -комунальних послуг.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: С. В. Ткаченко