Постанова

від 29.10.2007 по справі 6/549пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/549пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29.10.07                                                                                 Справа № 6/549пн-ад.

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали  за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську

про стягнення  2 890 грн. 19 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Момот О.В., дов. № 2666/01-20/01 від 26.06.07;

від відповідача –Лаптінова Н.М., дов. № 03/04 від 09.01.07;

В судовому засіданні 24.09.07. було оголошено перерву до 08.10.2007., а потім з 08.10.07. по 29.10.07 відповідно до вимог ст. 150 КАС України.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу зобов'язати відповідача відшкодувати виплачену пенсію Слесаревій Ю.О. по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2 055 грн. 61 коп., щомісячну цільову допомогу на прожиття в розмірі 790 грн. 19 коп. та суму витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 44 грн. 39 коп.

Під час попереднього засідання, 24.09.07. за клопотанням сторін суд перейшов до судового розгляду справи.

В обґрунтування  адміністративного позову позивач посилається на те, що згідно п.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(Закон-1058) Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готовить документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій та допомоги.

Відповідно до ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та  професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(Закон –1105) передбачено обов'язок Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В той же час, призначення та виплата таких пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого Постановою правління ПФУ та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003. № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003. за № 376/7697 (далі за текстом Порядок).

У період з 01.09.04. по 31.03.07. гр. Слесарева Ю.О. отримувала пенсію по втраті годувальника Слесарева О.Б., який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві 02.04.1998.

Згідно з умовами Порядку витрати, пов'язані з виплатою пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві Слесаревій Ю.О. ( 2 055 грн. 61 коп.), витрати на  виплату щомісячної цільової допомоги (790 грн. 19 коп.) та витрати на виплату та доставку (44 грн. 39 коп.) включено до списку осіб, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень 2007 року. Вказані витрати звірені по особовій справі та узгоджені ПФУ в Артемівському районі в акті щомісячної звірки за березень 2007 року. Зазначений акт підписаний представниками відповідача без урахування зазначених сум.

На підставі викладеного, позивач просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати виплачену пенсію Слесаревій Ю.О. по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2 055 грн. 61 коп., щомісячну цільову допомогу на прожиття в розмірі 790 грн. 19 коп. та суму витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 44 грн. 39 коп.

Відповідач надав до суду заперечення на позов від 19.09.07 та від 29.10.07., за якими з позовними вимогами не погодився, зокрема посилаючись на наступне.

До Фонду особова справа загиблого Слесаева О.Б. була передана підприємством ВАТ «Луганськводбуд»21.08.01. Дружина погиблого  почала отримувати щомісячні страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві з 28.08.01.

У вересні 2001 р. Фонд направив позивачу довідку про те, що Слесарева Ю.О. (дочка потерпілого) отримує страхові виплати внаслідок вказаних  обставин, проте до акту звірки суму в розмірі 2 890 грн.19 коп. позивач включив лише у березні 2007 р., чим порушив п. 5 Порядку.

Таким чином, на думку відповідача неможливо включити до акту звірення за особовими справами потерпілих за березень 2007 р. та відшкодувати витрати на пенсію Слесаревій Ю.О. по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного  випадку на виробництві за період з 01.09.04 по 31.03.07. , окрім цього відповідно до Закону 1105 Фонд не зобов'язаний відшкодовувати виплати щодо щомісячної цільової допомоги на прожиття, оскільки фактично Слесарева С.О. за вказаний період отримувала пенсію в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання.

З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Сторони не досягли примирення.

Оцінивши обставини справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян України здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Вказаним Законом передбачено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч.2 п.5 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно зі ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 01.04.01,  відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 № 5-4/4 затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку  на виробництві або професійного захворювання»(далі за текстом - Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що  відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно –правових актів, в тому числі: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію.

                     Відповідно до п. 5 Порядку органи Пенсійного фонду України щомісячно

до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено

пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного

захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та Списку

померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих,

складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким

виплачено пенсії по інвалідності та подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України  і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  в  АРК,  областях,  містах  Києві  та  Севастополі.          

На підставі даних особових справ інвалідів, занесених до актів звірки, робочі органи

Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню в централізованому порядку.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту про нещасний випадок №2 від 24.06.98 із Слесаревим О.Б. стався нещасний випадок на ВАТ «Луганськводбуд», даний нещасний випадок був пов'язаний із виробництвом.

Разом із цим, із довідки від 17.09.04 вбачається, що Слесарева Ю.О. одержує щомісячну страхову виплату у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Водночас з цим, із наданих позивачем до суду матеріалів вбачається, що відповідно до розпорядження № 17351 від 08.11.04.  Слесаревій Ю.О. призначена пенсія по втраті годувальника у зв'язку із загальним захворюванням або каліцтвом не пов'язаним з роботою та згідно протоколу від 08.11.04 їй призначена доплата до прожиткового мінімуму. Виплата зазначеної пенсії та дотації також підтверджується розпорядженнями № 179351 від 15.04.05, № 179351 від 05.02.06, № 179351 від 20.09.06.

Тобто фактично за період з 01.09.04.  Слесарева Ю.О. отримувала пенсію по втраті годувальника Слесарева О.Б. який помер внаслідок  загального захворювання або каліцтва не пов'язаних із виробництвом.

В той же час, згідно розпорядження позивача   № 179351  від 16.02.07  Слесаревій Ю.О. була призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання.

У зв'язку з винесенням вказаного розпорядження позивачем був здійснений перерахунок пенсії Слесаревій Ю.О. з 01.09.04., внаслідок чого за розрахунком позивача було визначено, що за період з 01.09.04. по 31.03.07. Слесаревій Ю.О. було виплачено пенсію по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2 055 грн. 61 коп., щомісячну цільову допомогу на прожиття в розмірі 790 грн. 19 коп. та суму витрат на виплату та доставку пенсії в розмірі 44 грн. 39 коп.

Але вказане суперечить матеріалам справи та наведеним вище обставинам.

В той же час, вказані суми були внесені позивачем до  акту щомісячної звірки списків потерпілих, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за березень 2007 року, який був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей, без урахуванням зазначених сум.

Як було вказано вище, взаємини сторін регулюються відповідними Законами та Порядком, які не передбачають відшкодування виплат пов'язаних із виплатою пенсій та інших допоміг особам, яким призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника внаслідок захворювання або каліцтва не пов'язаних із виробництвом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають до задоволення, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

 Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки сторони звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку.

 Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

  На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          У задоволенні позову відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 05.11.2007.  у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Суддя                                                                                           Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                              Т.В.Шкуть