Рішення

від 03.05.2023 по справі 930/344/23

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/344/23

№2/930/260/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2023 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 відбулася домовленість щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 0523080400:01:001:0319 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9729 га та земельної ділянки кадастровий номер 0523080400:01:001:0318 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9477 га, які знаходяться на території Боблівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, що підтверджується доказами та відбулося повне виконання договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення.

Земельні ділянки належали власнику ОСОБА_3 , яка є мамою відповідача ОСОБА_2 , яка згідно заповіту від 24.04.1997 року заповіла все належне майно відповідачу, а також земельні ділянки своєму сину ОСОБА_2 .

Право власності на земельну ділянку 0523080400:01:001:0319 площею 2,9729 га цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підтверджується за ОСОБА_3 державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №720915 від 04.12.2007 року. Також право власності на земельну ділянку 0523080400:01:001:0318 площею 2,9477 га цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підтверджується за ОСОБА_3 державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №720914 від 04.12.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 власник земельних ділянок ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з чим була заведена спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі 33890262 від 26.04.2014 р. та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, наданою приватним нотаріусом Люлько Л.М. від 26.04.2013 року за №33890171.

Земельні ділянки за заповітом належать відповідачу ОСОБА_2 оскільки відповідач прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріуса.

Відповідач ОСОБА_2 якому належать як спадкоємцю земельні ділянки управляв ними, здавав їх в оренду, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.09.2021 року відносно земельної ділянки кадастровий номер 0523080400:01:001:0319 та відносно земельної ділянки кадастровий номер 0523080400:01:001:0318, вказані земельні ділянки перебували в оренді у Фермерського господарства «Олексієнка Руслана Павловича». .

25 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельних ділянок, що також підтверджується попереднім договором, згідно якого обумовлено було порядок наших дій, а саме, що основний договір між ними буде укладений за три місяці від дати укладення попереднього договору, відповідач повинен був зібрати необхідні для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки документи та явитися до нотаріуса до 25.11.2022 року.

У підтвердження правочину купівлі-продажу земельних ділянок відповідач ОСОБА_2 передав позивачу самі земельні ділянки, а ОСОБА_1 сплатив гроші у їх вартість в сумі 6000 доларів США, про що у підтвердження отримання грошей від нього, відповідач написав власноручно розписку від 25.08.2022 року.

При передачі грошей відповідачу та отримання позивачем земельних ділянок, відповідач зобов`язався збирати документи для оформлення купівлі-продажу земельних ділянок.

Домовленість, що відповідач явиться до нотаріуса для оформлення правочину нотаріально не виконав до наступного часу. Спроби позивача вплинути на відповідача не мали вирішення, вказує, що для збору документів в нього немає часу, передав позивачу оригінали державних актів в грудні 2022 року, визнає, що позивач є власником майна земельних ділянок.

ОСОБА_1 вважає, що між ним та відповідачем були виконані усі істотні умови договору купівлі-продажу земельних ділянок, позивач передав гроші у вартість майна, а відповідач передав позивачу земельні ділянки та оригінали державних актів.

Відповідач ОСОБА_2 не зробив документів, які необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельних ділянок. З дати укладання між ними договору купівлі-продажу позивач фактично користується придбаними ним земельними ділянками, утримує їх та господарює як власник.

Відповідач вважає позивача власником земельних ділянок, претензій до позивача щодо оспорювання права власності не висовує, однак збирати документи та оформляти нотаріально договір купівлі-продажу земельних ділянок відповідач ОСОБА_2 ухиляється.

ОСОБА_1 вважає, що між ними був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 0523080400:01:001:0319 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9729 га та земельної ділянки кадастровий номер 0523080400:01:001:0318 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9477 га, які знаходяться на території Боблівської сільської ради Немирівського району Вінницької області за суму 6000 доларів США. З відповідачем ОСОБА_2 вони домовилися про усі істотні умови правочину, які в подальшому були виконанні ними, тобто позивач сплатив суму вартості за земельні ділянки, а відповідач передав йому вказане майно та земельні ділянки. Придбаним позивачем майном, земельними ділянками у відповідача ОСОБА_2 позивач користується з моменту укладання правочину між ними тобто з 25.08.2022 року. Умови правочину купівлі-продажу земельних ділянок між ними повністю виконані, тому вважає, що земельні ділянки є його власністю.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, у яких вимоги позовної заяви підтвердили, просили їх задовольнити, розглянути справу без їх участі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами договору було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору передбачених ч.1 ст. 638, ст. ст. 655-657 ЦК України.

Згідно ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідност. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатись у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У відповідності зіст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

При вирішенні справи по суті суд приймає до уваги правову позицію, яка викладена в Постанові ВСУ № 6-1288цс17 від 06 вересня 2017 року, згідно якої суди дійшли неправильного висновку про те, що норма ч. 2ст. 220 ЦК Українине застосовується до спірних правовідносин у зв`язку з необхідністю державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Однією з умов застосування ч. 2ст. 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Відповідно до п. 13постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 рокупри розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

ВСУ в своїй Постанові від 04 жовтня 2017 року зазначив, що однією з умов застосування частини другоїстатті 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Таким чином, суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд констатує, що позивач письмовими доказами по справі довів правомірність та обґрунтованість позовних вимог, а отже, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 220,328,334,638,639,657 ЦК України, ст.ст. 82, 200, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу земельних ділянок кадастровий номер 0523080400:01:001:0319 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9729 га та кадастровий номер 0523080400:01:001:0318 цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9477 га, які знаходяться на території Боблівської сільської ради Немирівського району (Вінницького району) Вінницької області укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523080400:01:001:0319 цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9729 га яка знаходяться на території Боблівської сільської ради Немирівського району (Вінницького району) Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523080400:01:001:0318 цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9477 га яка знаходяться на території Боблівської сільської ради Немирівського району (Вінницького району) Вінницької області.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко