Рішення

від 27.04.2023 по справі 495/3985/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3985/23

Номер провадження 2/495/2389/2023

27 квітня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Савицького С.І.

при секретарі Гасанзаде М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 36 цивільну справу у м. Білгород-Дністровському за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, згідно якого позивач просить:

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений 03.02.2022 року між ними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 в, НОМЕР_4 в масиві № НОМЕР_3 кадастровий №5120884600:01:002:0292 площею 8,6563 га., яка знаходиться на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю I-ОД № 037887 від 26.03.2002 року.

У судове засідання позивачка не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

В судове засідання відповідачка, не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позивні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

03.02.2022 року між позивачкою ОСОБА_1 (далі по тексту, позивачка) та відповідачем ОСОБА_2 (далі по тексту, відповідач), в простій письмовій формі, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_2 в, НОМЕР_4 в масиві № НОМЕР_3 кадастровий №5120884600:01:002:0292 площею 8,6563 га., яка знаходиться на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить відповідачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю I-ОД № 037887 від 26.03.2002 року.

За їх домовленістю з відповідачем, вони повинні були оформити договір купівлі-продажу землі нотаріально, але відповідачка відмовляється від цього, посилаючись на відсутність коштів, на відсутність часу, або те, що його не має у місті.

На теперішній час позивачка маємо бажання переоформити належну їй землю, але з вищевикладених підстав це неможливе, тому вважає, що порушується її право власності.

Відповідно до ст.224 ЦК України (в редакції 1960 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.128 ЦК України (в редакції 1960 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.153 ЦК України (в редакції 1960 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 41 Конституції України закріплює право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець - передає майно (товар) у власність іншій стороні - покупцю, а покупець приймає і сплачує за нього визначену грошову суму.

Згідно з ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства та той факт, що сторонами були виконані усі істотні умови договору, а також що майно було правомірно придбано позивачкою, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.3, 9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 15, 16, ч.2 ст. 220, 316-317, 334, 638, 655 Цивільного кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був укладений 03.02.2022 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 в, НОМЕР_4 в масиві № НОМЕР_3 кадастровий №5120884600:01:002:0292 площею 8,6563 га., яка знаходиться на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належить продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю I-ОД № 037887 від 26.03.2002 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: С.І. Савицький