Рішення

від 04.05.2023 по справі 303/6912/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/8083/22

2/303/1236/22

ряд. стат. звіту - 15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Мирошниченка Ю.М.

при секретарі Лукач К.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Верхньокоропецької сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимоги на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року керівник Мукачівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом про витребування з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,6 га, що розташована в урочищі «За ГРП» і повернути її до складу земель Верхньокоропецької сільської ради. Вказував, що в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР 18.05.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, встановлено, що 16 грудня 2015 року ОСОБА_2 на підставі підроблених документів набула право власності на спірну земельну ділянку, яку наступного дня продала ОСОБА_3 , який день по тому за договором купівлі-продажу відчужив її на користь ОСОБА_1 .

Представник Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району до суду не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до суду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Пунктом 7 ст. 92 Конституції України передбачено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Пунктом «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, на землю.

Порядок набуття у власність земельних ділянок громадянами передбачені нормами ст.ст. 118 - 122 ЗК України, зокрема шляхом прийняття рішення про передачу у власність уповноваженим органом державної виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, який здійснюється, у тому числі, шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, припинення господарських правовідносин, застосування інших, передбачених законом способів.

Як убачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка розташована у межах с. Верхній Коропець, що підтверджується даними поземельної книги.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 010972 від 16.08.2002 року ОСОБА_2 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,6 га за цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства.

За змістом цього акту, його видано на підставі рішення 10 сесії 21 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 07.09.1993 року та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3289.

Надалі ОСОБА_2 звернулася до розробника документації із землеустрою ТзОВ «Зодчий і К», яким було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка стала підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, що підтверджується відкриттям 15.12.2015 року поземельної книги Державним кадастровим реєстратором.

Таким чином земельній ділянці, яка зазначена у державному акті на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 010972 від 16.08.2002 року, присвоєно кадастровий номер № 2122781600:10:101:0074.

16.12.2015 року Державним реєстратором Мукачівського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

17.12.2015 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого у реєстрі за №3214, відчужила земельну ділянку під кадастровим номером № 2122781600:10:101:0074 на користь ОСОБА_3 .

18.12.2015 ОСОБА_3 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого у реєстрі за № 3231, передав земельну ділянку ОСОБА_1 .

Отже, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наразі власником земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Однак, за повідомленням архівного відділу Мукачівської РВА від 07.06.2022 р., рішення щодо ОСОБА_2 у матеріалах 10-ї сесії 21-го скликання Верхньокоропецької сільської ради від 07.09.1993 р. не прослідковується.

Також цей факт підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом засідання 10-ї сесії 21-го скликання Верхньокоропецької сільської ради від 07.09.1993 р., з якого вбачається, що рішення Верхньокоропецькою сільською радою про передачу у власніcть ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,6 га не приймалось.

Крім того, у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю відомості про державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 010972 від 16.08.2002 року відсутні, а за № 3289 зареєстровано державний акт серії І-ЗК № 010588 від 29.08.2002 року, виданий на земельну ділянку площею 0,25 га мешканцю с. Станово.

Наведені обставини свідчать про незаконне вибуття з володіння Верхньокоропецької сільської ради спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з п. 3 частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України можливість витребувати майно від добросовісного набувача залежить від відсутності у діях власника майна волі на передачу майна.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (територіальної громади с. Верхній Коропець в особі Верхньокоропецької сільської ради) незаконно поза його волею, оскільки сільська рада не ухвалювала жодних рішень щодо передачі землі у власність ОСОБА_2 , що тягне відсутність правових підстав для її подальшого відчуження.

Відповідно до вимог ст. ст. 330, 387, 388 ЦК України право власності на майно, яке відчужено поза волею власника, не набувається, оскільки це майно може бути витребуване. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами.

Тож за встановлених судом у цій справі обставин належним та ефективним способом захисту прав територіальної громад є витребування спірної земельної ділянки від останнього набувача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системний аналіз норм ст. 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави для висновку про те, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, зокрема, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

Водночас Верхньокоропецька сільська рада не належним чином здійснює повноваження, покладені на неї чинним законодавством, для захисту інтересів держави. Зокрема, сільська рада вчасно не виявила факт незаконного заволодіння спірною земельною ділянкою.

Прокуратур листом від 05.08.2022 р. № 07.51-95-1439ВИХ-22 повідомив Верхньокоропецьку сільську раду про виявлені порушення закону. Проте, незважаючи на обізнаність про протиправне вибуття з власності сільської громади спірної земельної ділянки, сільрада жодних заходів на захист інтересів держави, зокрема позовного характеру не вжила та не повідомила прокурора про намір здійснювати захист порушених прав територіальної громади.

За таких обставин суд вважає звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави у цій справі правомірним.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Закарпатської обласної прокуратури підлягають стягненню 49369,5 грн., сплаченого прокурором судового збору, розмір якого визначено відповідно до правил ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ціни позову, встановленої за висновком про ринкову вартість спірної земельної ділянки від 03.08.2022 року, що становить 3291300 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76-83, 141, 200, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером №2122781600:10:101:0074 загальною площею 0,6 га вартістю 3 291 300 гривень з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Верхній Коропець Мукачівського району в урочищі «За ГРП» на користь територіальної громади с. Верхній Коропець в особі Верхньокоропецької сільської ради.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000018475, код 02909967, МФО 820172 ДКС України) суму сплаченого судового збору у розмірі 49 369 (сорок дев`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Мукачівська окружна прокуратура, місцезнаходження м. Мукачево, вул. А. Літуна, 15.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 04.05.2023 року.

Головуючий Юрій Мирошниченко