Рішення

від 27.04.2023 по справі 308/12161/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12161/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2023 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Козак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковальчук Олеся Василівна, до повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» товариства з обмеженою відповідальністю «Монета» і компанії» про стягнення заборгованості із заробітної плати та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковальчук О.В., звернувся в суд з позовною заявою до повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» про стягнення заборгованості із заробітної плати та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що з 01.11.2021 до 31.01.2022 позивач ОСОБА_1 працював в повному товаристві «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» на посаді керівника відокремленого підрозділу за адресою: м. Ужгород, пр. Свободи, 32. У зв`язку із закриттям відділення відокремленого підрозділу за адресою: м. Ужгород, пр. Свободи, 32, його останній робочий день припадав на 31.01.2022. На наступний день повинна була відбутися процедура передачі матеріальних цінностей, що повинно було бути підтверджено відповідним актом. Однак на прохання позивача оформити акт передачі матеріальних цінностей, особи, які були там присутні повідомили, що ломбард вже не працює. На прохання позивача надати йому документи, що підтверджують закриття ломбарду, була негативна відповідь. Також під час розмови з працівниками ломбарду виявилося, що позивача не правильно табелювали весь період його роботи в повному товаристві «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» та замінили кількість днів та години. 01.01.2022 позивач відправив відповідачу заказаним листом заяву про звільнення, в якій вказав, що його не було попереджено про закриття відокремленого підрозділу, а саме за два місяці до закриття, та не запропоновано аналогічну посаду з відповідною оплатою праці. Також відповідач не виплатив позивачу вихідну допомогу в розмірі середнього місячного окладу, відпускні, заробітну плату, а також всі понаднормові години праці, не повернув трудову книжку. Крім того, позивачу було надано зразок заяви на звільнення та наказ про звільнення з посади керівника відокремленого підрозділу.

Як зазначає у позовній заяві представник позивача, позивач визначає, що станом на день подання позову до суду середній заробіток становить 6500 грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Загальна кількість місяців затримки становить 9 місяців. Отже, затримка по зарплаті за 2022 рік становить: 9 х 6500 = 58500 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд: стягнути з повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за період з 01.01.2022 до 01.09.2022 у розмірі 58500 грн.; зобов`язати повне товариство «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» видати ОСОБА_1 трудову книжку.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

Позивача та його представник у судове засідання не з`явилися, при цьому остання подала до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомлено, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

За приписами ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду керівника відокремленого підрозділу повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» з 02.11.2020 з оплатою праці згідно з штатним розписом, що підтверджується наказом № 30/10/20-5ос, виданим директором повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» ОСОБА_2 .

З копії наказу директора повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» ОСОБА_2 № 31/01/22-ос від 31.01.2022 вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.01.2022 його звільнено з посади керівника відокремленого підрозділу повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін 31.01.2022.

Матеріали справи містять відомість про оплату готівки та особову картку працівника, що не підписано та належним чином не засвідчено роботодавцем.

Позивач шляхом направлення поштовим відправленням звернувся до директора повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» із заявою від 01.02.2022, в якій просив звільнити його із займаної посади у зв`язку із закриттям філії ломбарду «Діамантовий дім» ТОВ «Монета» і компанії» № 58 в м. Ужгород на пр. Свободи 32, оскільки його не було попереджено вчасно (за два місяці) та не було запропоновано аналогічної заробітної плати, посади, та виплатити йому вихідну допомогу в розмірі середнього місячного окладу, відпускні, оскільки він жодного разу їх на брав, заробітну плату та всі понаднормові години праці.

Відповідно до наявної матеріалах справи копії наказу про звільнення у графі «з наказом ознайомлений: ОСОБА_1 » відсутній будь-який підпис.

Трудову книжку позивачу не видано.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно з пунктом 4.1 та пунктом 4.2 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Частиною п`ятою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

До аналогічного висновку дійшов й Верховний Суд у своїй постанові від 09 березня 2013 року у справі № 600/121/19.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, обов`язок доведення розподіляється між сторонами таким чином: позивач повинен довести факти, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, відповідач - факти, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Матеріалами справи встановлено та відповідачем не спростовано, що позивачу повернуто трудову книжку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідач видати позивачу трудову книжку підлягають до задоволення.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь невиплаченої заробітної плати за період з 01.01.2022 до 01.09.2022 у розмірі 58500 грн. суд вважає такими, що не підлягають до задоволення через їх недоведеність, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок).

Як роз`яснено у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9 (зі змінами), у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (зі змінами).

Між тим, середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 п. 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Аналогічну позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-419цс16.

Проведений представником позивача у позовній заяві розрахунок середнього заробітку суд вважає помилковим. При цьому у порушення вищезазначених вимог суду не надано довідки про доходи позивача, у якій зазначено розмір його заробітної плати за останні два місяці, що передували звільненню становить. Відтак, суд позбавлений можливості вирахувати відповідний середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Клопотання про витребування відповідного доказу під час розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ковальчук Олеся Василівна, до повного товариства «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» товариства з обмеженою відповідальністю «Монета» і компанії» про стягнення заборгованості із заробітної плати та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати повне товариство «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» товариства з обмеженою відповідальністю «Монета» і компанії» видати ОСОБА_1 трудову книжку.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

повне товариство «Ломбард Заставне товариство «Діамантовий дім» товариства з обмеженою відповідальністю «Монета» і компанії», код ЄДРПОУ 41112171, що знаходиться за адресою: вул. Васильківська, 30, корпус 2, літера Б, м. Київ.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2023 року.

Головуюча А.І. Сарай