Ухвала

від 08.05.2023 по справі 913/254/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

08 травня 2023 року м. Харків Справа № 913/254/22

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області (вх. 824 Л) на рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №913/254/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славдорстрой", м. Миколаївка Донецької області

до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 48921463,78 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №913/254/22 (суддя Шеліхіна Р.М.) позов задоволено повністю, стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славдорстрой" заборгованість в розмірі 48921463,78 грн та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 733821,96 грн.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області (далі - Служба) звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 у справі №913/254/22 та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Славдорстрой" до Служби автомобільних доріг у Луганській області (на теперішній час Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області) про стягнення 48921463,78 грн. у повному обсязі.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

За положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1, п. 2 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 733821,96 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1100732,94 грн. (733821,96 *150%).

Проте, заявником апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Водночас, Служба звернулася з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на те, що вона є державною, неприбутковою організацією, отримувачем бюджетних коштів, які спрямовуються на утримання, розвиток, будівництво та реконструкцію мережі автомобільних доріг у Луганській області. Кошти на утримання Служби надходять після підписання актів приймання виконаних робіт з поточного середнього, капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та проведення активних бойових дій та подальшої тимчасової окупації території Луганської області було призупинено роботи з поточного середнього, капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, у зв`язку з чим Служба (як замовник робіт) не отримує грошові кошти на своє утримання. На сьогоднішній день на розрахункових рахунках Служби знаходиться 127836,38 грн. На підтвердження вказаних обставин заявником апеляційної скарги до матеріалів апеляційної скарги додано довідку АТ «Приватбанк» станом на 12.04.2023 про залишок коштів на рахунку у розмірі 114980,93 та виписку з АТ «Ощадбанк» станом на 12.04.2023, відповідно до якої вихідний залишок складає 12855,45 грн.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, заявник апеляційної скарги не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У той же час заявник апеляційної скарги всупереч вимогам статті 74 ГПК України не надав жодних доказів, які б давали підстави сподіватися, що судовий збір може бути сплачений до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області залишити без руху.

2. Встановити Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (1100732,94 грн.).

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Крестьянінов