Ухвала

від 02.05.2023 по справі 904/366/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

02.05.2023м. ДніпроСправа № 904/366/22за заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м Дніпро

до боржника Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району міста Дніпропетровська, м. Дніпро

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

за участю секретаря судового засідання Ільєнко В.Ю.

Представники:

Від ініціюючого кредитора: Яцишин О.Й., дов. №184/2023 від 22.03.2023, адвокат;

Від Дніпровської міської ради: Ярличенко І.В., представник;

Від Дніпровської міської ради: Костюченко О.Т., представник;

Ліквідатор Павлова Ю.М.

Інші учасники провадження по справі у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району міста Дніпропетровська на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі №904/366/22 за заявою АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про визнання банкрутом КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком до 10.08.2022. Призначено розпорядником майна боржника - КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська арбітражного керуючого Павлову Ю.М.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022 припинено процедуру розпорядження майном КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська. Визнано КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 20.06.2023. Ліквідатором КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська призначено арбітражного керуючого Павлову Юлію Михайлівну.

02.01.2023 на електронну пошту господарського суду від ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська арбітражної керуючої Павлової Ю.М. надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 призначено судове засідання на 06.02.2023 для розгляду заяви ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська Павлової Ю.М. про покладення субсидіарної відповідальності.

06.02.2023 до суду від Дніпровської міської ради надійшли пояснення на заяву про покладення субсидіарної відповідальності, за змістом яких останній заперечує проти задоволення поданого клопотання про покладення субсидіарної відповідальності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 відкладено судове засідання для розгляду заяви ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська Павлової Ю.М. про покладення субсидіарної відповідальності на 06.03.2023 та витребувано докази у Дніпровської міської ради.

20.02.2023 на електронну пошту суду від ліквідатора банкрута Павлової Ю.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

06.03.2023 до суду від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшли заперечення на пояснення Дніпровської міської ради щодо заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

06.03.2023 до суду від Дніпровської міської ради надійшли пояснення з додатками для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2023 відкладено судове засідання з розгляду заяви ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська Павлової Ю.М. про покладення субсидіарної відповідальності на 04.04.2023.

28.03.2023 до суду від АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшло клопотання про встановлення граничного строку для подання доказів.

03.04.2023 до суду від Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

04.04.2023 на електронну пошту суду від ліквідатора банкрута Павлової Ю.М. надійшла відповідь на пояснення Дніпровської міської ради.

04.04.2023 до суду від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про зобов`язання ліквідатора надати до суду інформацію щодо виявлення та стягнення дебіторської заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023 відкладено судове засідання з розгляду заяви ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська Павлової Ю.М. про покладення субсидіарної відповідальності на 17.04.2023.

17.04.2023 до суду від ліквідатора банкрута Павлової Ю.М. надійшла відповідь на пояснення Дніпровської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 відкладено судове засідання на 02.05.2023 для розгляду заяви ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська Павлової Ю.М. про покладення субсидіарної відповідальності.

26.04.2023 до суду від ліквідатора банкрута Павлової Ю.М. надійшли додаткові пояснення з додатками для долучення до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 02.05.2023 заяву ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська Павлової Ю.М. про покладення субсидіарної відповідальності, заслухавши присутніх учасників провадження у справі, господарським судом встановлено наступне.

В обґрунтування заяви про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності ліквідатор зазначив, що 20.06.2022 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено постанову по справі №904/366/22 про визнання банкрутом КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська та введена процедура ліквідації. 20.06.2022 року ліквідатором призначено арбітражного керуючого Павлову Юлію Михайлівну.

На виконання вимог ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор Павлова Ю.М. зробила запити до

- Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській обл.;

- Територіального сервісного центру МВС №1242;

- ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській обл.;

- Державної авіаційної служби України;

- Департаменту інтелектуальної власності Мінекономрозвитку України;

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- Головного управління Держпрацї України у Дніпропетровській обл.;

- Державного космічного агентства України;

- Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській обл.;

- Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській обл.;

- Дніпропетровської митниці ДФС України;

- Філії «Головного інформаційного обчислювального центру» ПАТ «Укрзалізниця»;

- Державної служби морського та річкового транспорту України;

- Головне управління статистики у Дніпропетровській області;

- КП Водоканал;

- ПАТ Горгаз;

- КПМБТІ;

- Дніпропетровській міській раді;

- Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради;

- Департамент по роботі з активами Дніпровської міської рада;

- Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради

- Виконавчий комітет Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради

- Голові комісії з припинення Носенко Н.М.

На запити ліквідатору були надані частково відповіді. Дніпровська міська рада, Департамент житлового господарства Дніпровської міської рада, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, голова ліквідаційної комісії Носенко Н.М. не набули відповіді на запити. Не передано первинні бухгалтерські документи, печатки, штампи, інформацію про дебіторську-кредиторську заборгованість та інші документи на підстав» яких можливо провести аналіз діяльності підприємства та ліквідаційні дії. Управління статистики у Дніпропетровській області надало відповідь, що підприємство з 2016 року не подавало звітність.

Адміністрація Шевченківського району листом від 04.08.2022 року № 4\4-69 повідомила, що відповідно до рішення міської ради «Про затвердження положень про адміністрації Дніпропетровської міської ради » від 24.02.2021 року № 71 /4 є правонаступником Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, але будь які документи Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району Дніпропетровська відсутні.

Відсутність первинних документів змусила ліквідатора Комунального житлове ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району міста Дніпропетровська відсутні звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області клопотанням про витребування документів,

07.11.2022 року Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив клопотання ліквідатора КЖРЕВП Бабушкінського району міста Дніпропетровська Павлової Ю.М. про витребування документів.

У відповідності до ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Таким чином, робота проведена ліквідатором по даній справі свідчить, що у банкрута відсутні майнові активи для формування ліквідаційної маси, а отже і джерело погашення вимог кредиторів.

Ліквідатором зазначено, що на офіційному інтернет-сайті Дніпровської міської ради розміщено рішення від 20.09.2017 року № 53/24 «Про реорганізацію Комунального ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська та внесення змін до рішення міської ради від 29-07.2011 року № 40/14 «Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради».

Пунктом 1 рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року № 53/24 було прийнято Реорганізувати Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне виробниче підприємство Бабушкінського району м. Дніпропетровська код 033364262, з припиненням як юридичної особи шляхом приєднання до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційного підприємства №6» Дніпропетровської міської ради, код ЄДРПОУ 32495326.

Пунктом 2 рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року № 53/24 було прийнято у результаті приєднання передати усі майнові права та обов`язки Комунального житлового експлуатаційного виробничого підприємство Бабушкінського району м. Дніпропетровська до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №6» Дніпропетровської міської ради.

Також ліквідатором зазначено, що на офіційному інтернет-сайті Дніпровської міської ради розміщено рішення ради від 29.07.2011 року №40/14 «Про припинення юридичних осіб деяких житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради». Підставою для припинення юридичних осіб, в тому числі Комунального житлового експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська була збитковість, що підтверджував лист департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради. Рішенням від 29.07.2011 року № 40/14 «Про припинення юридичних осіб деяких житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради» вносились зміни у рішення міської ради від 02.03.2011 року № 16/9 про реорганізацію комунальних підприємств.

Тобто власник комунального підприємства в особі Дніпропетровської міської ради, який в подальшому змінив назву на Дніпровську міську раду прийняв рішення про припинення Комунального житлового експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська в 2011 року в зв`язку з його збитковістю.

Ліквідатор зазначає, що ним проведено аналіз кредиторських вимог, які були заявлені та затверджені судам в провадженні у справі про банкрутство і становить за період з 2006 року по 2016 рік. Тобто це період, який підпадає під дію рішення Дніпровської міської ради рішення від 20.09.2017 року № 53/24 «Про реорганізацію Комунального ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська та внесення змін до рішення міської ради від 29.07.2011 року №40/14 «Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради», яким було передана усімайнові права та обов`язки до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційного підприємство № 6» Дніпропетровської міської ради.

Ліквідатор банкрута у поданій заяві вказує на те, що власник в особі Дніпровської міської ради передав усі активи банкрута до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційного підприємство №6» Дніпропетровської міської раби, а зобов`язання залишились у Комунального ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська, що фактично унеможливлює виконання зобов`язань перед кредиторами.

Враховуючи, що контроль за виконанням рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №53/24 «Про реорганізацію Комунального ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська та внесення змін до рішення міської ради від 29.07.2011 року №40/14 «Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради» був покладений на органи міської ради, ліквідатор Комунального житлового експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська вважає, що наявні усі підстави для заявлення субсидіарної відповідальності до власника банкрута - Дніпровської міської ради та стягнення з останньої 5 651 507, 95 грн. як субсидіарну відповідальність за доведення до банкрутства.

Дніпровська міська рада у поданих поясненнях просить у задоволенні заяви ліквідатора Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника відмовити.

У поданих поясненнях Дніпровська міська рада, що ліквідатором не визначено які саме дії або бездіяльність Дніпровської міської ради призвели до банкрутства Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району та жодним доказом не підтверджено, що саме з вини Дніпровської міської ради настала неплатоспроможність боржника.

Кредитор АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" у поданих 06.03.2023 запереченнях не погоджується із вищезазначеними поясненнями Дніпровської міської ради та вважає їх необґрунтованим (безпідставним) та такими, що не відповідають нормам Кодексу України з процедур банкрутства, позиції Європейського суду з прав людини та Верховного суду викладеним з даних питань.

У відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Отже, головним завданням ліквідаційної процедури закон визначив саме погашення вимог кредиторів.

Одним зі способів погашення вимог кредиторів є вимога до третіх осіб, а відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

При цьому, звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності є складовою принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 927/1099/13, від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 23.06.2022 року справі 904/3551/20), а отже ліквідатор вважає, що без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб винних у доведенні до банкрутства, господарський суд позбавлений можливості з дотриманням принципу повноти дій ліквідатора розглянути його звіт та ліквідаційний баланс.

Господарське правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 908/314/18.

Ліквідатор вважає, що дії Дніпропетровської міської ради, а саме прийняття рішення 20.09.2017 року №53/24 «Про реорганізацію Комунального ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська та внесення змін до рішення міської ради від 29.07.2011 року №40/14 «Про припинення юридичних осіб деяких комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Дніпропетровської міської ради» має повний склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: об`єктом цього правопорушення є права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у прийнятті суб`єктом відповідальності рішення з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення). Безпосередньо це прийняття Дніпропетровською міською радою рішень, які призвели до відсутності у банкрута майнових активів для ведення господарської діяльності та задоволення вимог кредиторів; суб`єктами субсидіарної відповідальності, що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Також ліквідатор стверджує, що суб`єкт даного правопорушення - Дніпровська міська рада - є єдиним засновником банкрута, та відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мала право безпосередньо давати обов`язкові для виконання банкрутом вказівки, приймати рішення, видавати впорядження чи накази, а суб`єктивною стороною даного правопорушення є безперечно умисел, так як час прийняття рішення банкрут вже мав великі суми заборгованості, і виведенняактивів беззаперечно вказує на ухилення від погашення боржником заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Ураховуючи норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частиною першою статті 619 якого визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно з частиною третьою статті 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Господарський суд також звертає увагу, що статтею 219 ГК України визначено межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності. Згідно з частинами першою та другою статті 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Засновники суб`єкта господарювання не відповідають за зобов`язаннями цього суб`єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб`єкта (ч. 2 ст. 219 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення мають бути доведені у встановленому законом порядку. Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Господарський суд звертає увагу, що Верховний Суд у справі № 927/219/20 виклав правову позицію у постанові від 15.02.2022, в якій визначено, що: Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. ч. 1 і 3 ст. 4 КУзПБ.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення - «доведення до банкрутства», за яке передбачена «санкція» у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 ГК України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

При цьому, виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові №910/21323/16 від 16.06.2020).

У пунктах 52, 53 постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 908/314/18, Верховний Суд з посиланням на правову позицію викладену у постановах від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17 зазначив, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Отже, для задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності необхідним є встановлення у діях засновника складу цивільного правопорушення та наявності саме протиправної поведінки і причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданням шкоди.

Верховним Судом зроблено висновки про застосування норм права викладені у постанові 16 червня 2020 року № 910/21232/16, які аналогічні висновкам у постанові від 10 червня 2021 у справі № 5023/2837/11, від 02.08.2022 у справі № 908/314/18, щодо наступного.

У спорах про покладення субсидіарної відповідальності виникає/існує проблема у доведенні суб`єктом звернення (ліквідатором) та в об`єктивному встановленні (судом) обставин існування цього правопорушення.

А тому, для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, суд, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), дійшов висновку про необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів: 1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення); 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

У цих висновках Суд звертається, у тому числі до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16.

Окремо слід відзначити, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 Господарського кодексу України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності окрім вини (пункт 10.5) є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Отже, розгляд питання щодо субсидіарної відповідальності засновника можливий лише після недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси.

Господарський суд звертає увагу та не, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), визначено, що: право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно зі статтею 16 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Отже, Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування (ідентифікаційний код юридичної особи 26510514) та відповідно до статей 1, 5, 16, 26 цього Закону відповідні ради здійснюють від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності.

Відповідно до частини 7 статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Отже, відповідно до норм статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд звертає увагу на те, що майно, на виведення якого з балансової належності банкруту посилається ліквідатор, не могло бути включено до ліквідаційної маси.

В той же час ліквідатор посилається на те, що передача майна з балансу КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська довела його до банкрутства, оскільки останній втратив можливість отримувати (як балансоутримувач) 50 відсотків від орендної плати з відповідного майна на підставі рішення Дніпровської міської ради №19/10 від 06.04.2011, а згодом 30 відсотків від орендної плати на підставі рішення Дніпровської міської ради №29/6 від 13.04.2016.

Проте ліквідатором належним чином не обґрунтовано і не доведено обсягів надходжень грошових коштів від оренди комунального майна, та їх співвідношення із витратами та утримання належного банкруту на балансі майна. За таких обставин неможливо зробити обґрунтований висновок щодо наслідків передачі нерухомого майна з балансу банкрута.

Таким чином, у поданій заяві ліквідатором Павловою Ю.М. не встановлено та не доведено чіткий причинний зв`язок між протиправною поведінкою Дніпровської міської ради та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Господарським судом встановлено що, до заяви ліквідатора не надано належних доказів щодо існування обставин доведення боржника до банкрутства, ліквідатором також не доведено склад правопорушення Дніпровської міської ради, що унеможливлює задоволення заяви ліквідатора.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку, що ознаки доведення до банкрутства, які є обов`язковими для покладення на засновника Дніпровську міську раду субсидіарної відповідальності, не підтверджені достатніми та допустимими доказами, у зв`язку з чим у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви ліквідатора.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив в задоволенні заяви ліквідатора №29/12-1 від 29.12.2022 про притягнення Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська (ідентифікаційний код 03364263) та стягнення з Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) на користь КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська суму непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 5651507,08 грн. - відмовити.

Керуючись ст.ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ліквідатора №29/12-1 від 29.12.2022 про притягнення Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська (ідентифікаційний код 03364263) та стягнення з Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) на користь КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська суму непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 5 651 507, 08 грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 02.05.2023.

Повний текст ухвали складено 08.05.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя С.В. Мартинюк