Ухвала

від 03.05.2023 по справі 904/1697/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

03.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1697/23

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від заявника: не з`явився

від арбітражного керуючого: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 10.04.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху та зобов`язано заявника не пізніше п`яти днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.

Зазначеною вище ухвалою суд роз`яснив заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

21.03.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2023.

Ухвалою суду від 20.04.2023 призначено підготовче судове засідання на 03.05.2023.

02.05.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшла заява арбітражного керуючого Лихопьока Д.П., за змістом якої останній просить суд долучити до матеріалів справи докази укладання договору страхування професійної відповідальності від 2023 року.

В підготовче засідання, призначене на 03.05.2023, заявник не забезпечила явку.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до приписів ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:

- неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

- грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20 (пункти 53-56) зробив наступні правові висновки стосовно основної мети Кодексу України з процедур банкрутства:

- процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес (пункт 53);

- захист публічного інтересу знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України) (пункт 54);

- захист приватного інтересу полягає у максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (пункт 55);

- однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (пункт 56).

Згідно зі ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Як визначено частиною 1 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 2 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначено статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

При цьому, суд зазначає, що право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1, 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Отже, у підготовчому засіданні, суд перевіряє відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясовує на підставі поданих заявником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №902/227/20, від 17.06.2021 у справі №926/2987-6/20, від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Відповідно до поданих заявником документів, вбачається, що 23.03.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) було укладено кредитний договір №DNHLGA00000674, відповідно до умов якого банк надав споживчий кредит у загальній сумі 82 000,00 (вісімдесят дві тисячі) доларів США. Погашення заборгованості за Кредитним договором повинно було здійснюватися щомісячними платежами. Остаточне погашення за умовами Кредитного договору повинно було відбутися не пізніше 20.03.2009 року.

Забезпеченням виконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором виступає іпотека квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що оформлено договором іпотеки квартири №DNHLGA00000674 від 22.03.2007.

Відповідно до п.33.3 Договору іпотеки, в забезпечення виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 07.03.2007 року за №13816465 (реєстраційний номер), предмет іпотеки має наступний опис: в житловому будинку літ А-16 квартира № 195 , яка складається з: 1-коридор, 2,5,6-житлові, 3-туалет, 4-кухня, 7-ванна, І-лоджія, загальна площа 68,6 кв. м, житлова площа - 41, 0 кв. м.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 і ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" як до поручителя про стягнення заборгованості.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/4852/2012 від 15.10.2015 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 і ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" про стягнення заборгованості - задоволено частково, та стягнуто, зокрема з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості за договором №DNHLGA00000674 від 22.03.2007 станом на 05.02 2015 року в розмірі 2974573,20 доларів США, що є еквівалентом 6 528 806 грн. 76 коп. та складається з: 74 286 94 дол. США (еквівалент 1 629 320 грн. 60 коп.) - заборгованість за кредитом; 148 937, 56 дол. США (еквівалент 3 266 617 грн. 71 коп.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 161,76 доларів США (еквівалент) 3 547 грн. 85 коп.) - заборгованість по комісії за користування кредитом; 74 286, 94 доларів США (еквівалент 1 629 320 грн. 60 коп.) - пені.

Станом на час розгляду справи є відкрите виконавче провадження №66586130 від 23.08.2021 зі стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/4852/2012 від 15.10.2015 року.

Окрім викладеного, заявник зазначає, що 25.12.2007 року між ОСОБА_2 (чоловік ОСОБА_1 ) та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту №1277148000 від 25.12.2007 року та отримано грошові кошти у розмірі 200 000,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 1 010 000,00грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього Договору. Термін виконання основного зобов`язання - 25.12.2017 року.

На підставі договору поруки №№11277148000 від 25.12.2007 року, ОСОБА_1 було взяте зобов`язання перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов`язань перед АКІБ "УкрСиббанк", що виникли з Основного договору, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та моїм чоловіком, у повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.3. Договору поруки №11277148000 від 25.12.2007 року, ОСОБА_1 відповідає перед АКІБ "УкрСиббанк" у тому ж обсязі, що і її чоловік, за всіма зобов`язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

Заявник зазначає, що, станом на 29.03.2023 заборгованість перед АКІБ "УкрСиббанк" складає 200 000,00 доларів США що дорівнює еквіваленту 7 312 000,00 гривень (сім мільйонів триста дванадцять тисяч гривень 00 копійок) за курсом Національного банку України на день подання заяви до суду.

З огляду на викладене заявниця зазначає, що загальна сума заборгованості перед кредиторами - АКІБ "УкрСиббанк" (як поручителя) та АТ КБ "Приватбанк" (як боржника) складає загальну суму 13 840 806,76грн., без врахування пені та штрафу.

Як зазначає заявник на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і має наступний опис: в житловому будинку літ А-16 квартира № 195 , яка складається з: 1 -коридор, 2,5,6-житлові, 3-туалет, 4-кухня, 7-ванна, І-лоджія, загальна площа 68,6 кв. м, житлова площа - 41,0 кв. м. та знаходиться в іпотеці у Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк.

Рухоме майно у боржника відсутнє.

У боржника відкриті наступні рахунки:

- картковий рахунок № НОМЕР_2 в AT "Ощадбанк". Станом на 17.03.2023 залишок коштів на рахунку становить 5'257,15 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят сім грн. 15 коп.).

- картковий рахунок № НОМЕР_3 в AT "Ощадбанк". Станом на 17.03.2023 залишок коштів на рахунку становить 0,00 UAH (Нуль грн. 00 коп.).

Боржник працевлаштована в ТОВ "Валеолайф" (код ЄДРПОУ 40420407), де вона працює на посаді лікаря - ендокринолога, лікаря ультразвукової діагностики за сумісництвом.

За 2022 рік її доходи у вигляді заробітної плати склали -111 766,66 грн., за січень-лютий 2023 року - 18 785,15 грн.

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 01.09.1997 року та має дітей: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо майнового стану членів сім`ї, ОСОБА_1 зазначає наступне:

1) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рухоме майно - відсутнє.

Нерухоме майно - на праві спільної сумісної власності разом з Боржником належить квартира за адресою: квартиру АДРЕСА_1 і має наступний опис: в житловому будинку літ А-16 квартира № 195 , яка складається з: 1-коридор, 2,5,6-житлові, 3-туалет, 4-кухня, 7-ванна, І-лоджія, загальна площа 68,6 кв. м, житлова площа - 41, 0 кв. м. та знаходиться в іпотеці у Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_7 ; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_8 .

Картковий рахунок № НОМЕР_5 в MONOBANK/AT "УНІВЕРСАЛ БАНК". Станом на 23.03.2023 залишок коштів на рахунку становить 0,00 UAH (Нуль грн. 00 коп.).

2) донька боржника: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Майна не має;

3) донька Боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.08.2022 року перебуває у шлюбі.

Нерухоме майно - три квартири за адресами: АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 , приміщення XVIII; нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_12 .

Рухоме майно - автомобілі легкові: ВАЗ 2102, 1984 р.в.; MITSUBISHI, LANCER, 2008 p.в.

Щодо поданого боржником проекту плану реструктуризації.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до вимог частини 5 стаття 119 Кодексу України з процедур банкрутства відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.

Як визначено частиною 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Частиною 1 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Також, відповідно до приписів ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів повинен містити, зокрема, розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.

Так, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до яких останній визначає суму для задоволення вимог кредиторів та забезпечення проведення процедури реструктуризації у розмірі 3 000,00грн., з розрахунку середньомісячного доходу боржника у розмірі 8 000,00грн.

В плані реструктуризації боржник зазначає про витрати, які може понести в процедурі реструктуризації боргів, а саме - сплата винагороди арбітражному керуючому, на яку планує виділятись 3 000,00грн. в місяць (через ймовірність продовження строку процедури реструктуризації боргів через продаж квартири, що перебуває в іпотеці у АТ КБ "Приватбанк").

Окрім викладеного, заходом щодо проведення задоволення вимог кредиторів за умовами реструктуризації зазначено продаж квартири ( АДРЕСА_1 ), яка знаходиться в іпотеці АТ КБ "Приватбанк" та яка перебуває у спільній власності з чоловіком ОСОБА_2 та визначена в деклараціях 2020-2022 рр. як місце проживання боржника з чоловіком та єдина нерухомість, яка перебуває у власності боржника.

Разом з тим, відповідно до Закону від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України розділ VI "Прикінцеві положення" Закону "Про іпотеку" доповнено пунктом 5-2 такого змісту:

"5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія:

статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки);

статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки);

статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти);

статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону".

Враховуючи ту обставину, що на даний час воєнний стан в Україні триває (продовжено закон "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Ним передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 18 серпня 2023 року), виконання судових рішень у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах зупинено на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

З огляду на викладене, реалізація майна, що перебуває в іпотеці є неналежним заходом для проведення задоволення вимог кредиторів.

Окрім викладеного, в плані реструктуризації боргів боржника, як один із заходів щодо проведення задоволення вимог кредиторів за умовами реструктуризації визначено "припинення у судовому порядку зобов`язань ОСОБА_1 зобов`язань перед АКІБ "УкрСиббанк" як поручителя через непред`явлення їх вимог у встановлений законодавством строк та списання вказаної заборгованості".

Відповідно до п.3.1 Договору поруки, Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань Боржника за Основним Договором.

В свою чергу, відповідно до п.1.2.1 Договору про надання споживчого кредиту №1277148000 від 25.12.2007 року Позичальник ( ОСОБА_2 ) у будь-якому випадку зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 25 грудня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підстав додаткової угоди.

Оскільки, за загальним правилом якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. (ч.4 ст.559 ЦК України).

З огляду на викладене, вимога заявника, зазначена у плані реструктуризації боргів, не має правового обґрунтування такого припинення із посиланням на фактичні обставини з урахуванням ст.559 Цивільного кодексу України. Так, зокрема, заявником не додано доказів, що АКІБ "УкрСиббанк" звертався до боржника - ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 з вимогою про повернення кредитних коштів за споживчим кредитом, або ініціювання АКІБ "УкрСиббанк" судового процесу щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошових коштів за споживчим кредитом №1277148000 від 25.12.2007 року, та ін.

Із зазначеного вище суд дійшов висновку, що задоволення по плану реструктуризації боргів боржника передбачає погашення вимог АТ КБ "Приватбанк" шляхом продажу квартири, що перебуває в іпотеці; прощення 4 600 000,00грн. боргу; припинення у судовому порядку зобов`язань перед АКІБ "УкрСиббанк" через непред`явлення вимог у встановлений законодавством строк та списання вказаної заборгованості.

Із системного аналізу викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що проект плану реструктуризації боргів не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до нього не може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника.

На думку суду, наданий до заяви план реструктуризації боргів, засвідчує про зловживання правом ОСОБА_1 на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу повністю або частково з боржника.

Щодо обов`язку подання декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, у контексті подання доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно з частиною 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Крім того, відповідно до п.9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

Зі змісту декларацій про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022 роки, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "Член сім`ї не надав інформацію" у Розділі ІІ, водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Окрім викладеного відсутні відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, які б підтверджувались довідкою податкового органу.

Разом із тим із Розділу ІІІ Декларацій за 2020-2022 роки вбачається наступне:

1) у власності ОСОБА_2 на праві власності перебувають земельні ділянки:

- АДРЕСА_7 ;

- АДРЕСА_8 .

та квартира:

- АДРЕСА_1 (на праві спільної власності з ОСОБА_1 ).

2) у власності ОСОБА_3 перебувають квартири:

- АДРЕСА_9 ;

- АДРЕСА_10 ;

- АДРЕСА_11 (право спільної часткової власності, 1/2).

та інше нерухоме майно:

- АДРЕСА_12 .

У Розділі V Декларацій за 2020-2022 роки зазначена наступна інформація. Так, ОСОБА_3 є власником легкових автомобілів ВАЗ 2102, 1984 р.в. (дата набуття права власності - 22.11.2022) та MITSUBISHI, LANCER, 2008 p.в. (дата набуття права власності - 22.09.2022).

В Розділі VІ Декларацій за 2020-2022 роки боржник зазначає про відсутність грошових коштів на рахунку чоловіка - ОСОБА_3 .

Разом з тим, згідно з Розділом ІХ Декларацій за 2020-2022 роки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають частки в капіталах наступних підприємств:

1) ОСОБА_2 :

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Естейт", ЄДРПОУ 33717684, АДРЕСА_14 (розмір частки - 29 000,00грн.);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Естейт Ріелті Сервіс", ЄДРПОУ 34409181, АДРЕСА_14 (розмір частки - 36 663,00грн.);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр -Контакт", ЄДРПОУ 35164803, АДРЕСА_1 (розмір частки - 42 000,00грн.);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерний", ЄДРПОУ 34983662, АДРЕСА_1 (розмір частки - 20 000,00грн.);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Жизель" ЄДРПОУ 35340236, АДРЕСА_1 (розмір частки - 22 000,00грн.).

2) ОСОБА_3 :

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Валеолайф", ЄДРПОУ 40420407, АДРЕСА_11 (розмір частки - 10 000,00грн.);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Метр 24", ЄДРПОУ 42889170, АДРЕСА_15 (розмір частки - 204 340,00грн.).

Розділ Х Декларацій за 2020-2022 роки містить інформацію про майно членів сім`ї боржника, що передано в заставу (іпотеку) або є обтяженим в інший спосіб.

Так земельна ділянка, що перебуває у власності ОСОБА_2 та розташована за адрескою: АДРЕСА_8 перебуває під обтяженням ВСДРУЮ.

Окрім викладеного, в обтяженні перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1 (на праві спільної власності з ОСОБА_1 ), заставодержатель/іпотекодержатель/обтяжувач - Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська та квартира за адресою: АДРЕСА_13 , заставодержатель/іпотекодержатель/обтяжувач ЗАТ КБ "Приватбанк".

Так, в зазначеному Розділі є інформація про майно ОСОБА_3 , зокрема, обтяженим є наступне майно:

- квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 . Заставодержатель/іпотекодержатель/обтяжувач - ТОВ "МЕТР 24" ЄДРПОУ 42889170;

- нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_12. Заставодержатель/іпотекодержатель/обтяжувач - ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Інші Розділи не містять додаткової інформації про доходи та майно боржника та членів його сім`ї.

Разом з тим, заявником долучено до матеріалів справи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на 20.03.2023.

За параметрами пошуку ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) зазначено перелік об`єктів речових прав ОСОБА_2 (том 1, а.с.124-129) відмінний від того, що зазначений в Деклараціях поданих боржником (том 1, а.с.49-92).

За параметрами пошуку ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) зазначено перелік об`єктів речових прав ОСОБА_2 (том 1, а.с.152-158) відмінний від того, що зазначений в Деклараціях поданих боржником (том 1, а.с.49-92).

Разом з тим в матеріалах справи відсутня інформація щодо зазначених в Реєстрі об`єктів нерухомості, зокрема інформації щодо її відчуження на користь третіх осіб.

Так, у справі № 910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

На переконання суду, коло членів сім`ї боржника в частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв`язку із встановленням його обов`язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім`ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов`язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов`язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов`язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов`язками.

Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у наданні фіктивного та не виконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, пасивній участі боржника в цій процедурі.

Суд звертає увагу, що вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3); суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ж до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов`язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.

За змістом положень ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи за принципом диспозитивності сторін, згідно з яким справи розглядаються судом в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тобто, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність застосування даного принципу диспозитивності полягає у здійсненні судом розгляду справи не інакше як на підставі доказів, які подав заявник або доказів, які витребувано судом у випадках, що передбачені Господарського процесуального кодексу України.

При цьому збирання доказів по справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина 3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (частина 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системний аналіз положень статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підготовче засідання у справі про неплатоспроможність, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 Кодексу України з процедур банкрутства , з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Таким чином, з урахуванням обставин викладених вище, аналізуючи в комплексі, долучені до матеріалів справи докази та використовуючи судовий розсуд, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд роз`яснює боржнику, що згідно з частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , суд заяву арбітражного керуючого Лихопьока Д.П. про участь у справі про неплатоспроможність, залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст.115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 03.05.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 08.05.2023.

Суддя А.В. Суховаров