Рішення

від 05.05.2023 по справі 910/137/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.05.2023Справа № 910/137/22

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай плюс»

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 183 153,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Урожай плюс» (надалі - ТОВ «Урожай плюс») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - МТСБУ) про стягнення 183 153,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») було пошкоджено автомобіль Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, при цьому, на момент скоєння ДТП відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого його скоєно, не була застрахована згідно договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим позивач вказує, що на підставі ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок з відшкодування йому збитків у розмірі 130 000,00 грн. покладається на відповідача. Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 458,35 грн., 3% річних у розмірі 598,00 грн. та інфляційних у розмірі 1 040,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

22.02.2022 через канцелярію суду від МТСБУ надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що при проведенні представником відповідача огляду пошкодженого автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою оцінки завданого його власнику матеріального збитку, було виявлено, що автомобіль був частково розібраний та на ньому відсутності складові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 призначено у справі №910/137/22 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі №910/137/22 зупинено на час проведення судової експертизи, а матеріали справи направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Крім того, вказаною ухвалою суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог про страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн., пеню у розмірі 25 477,94 грн., 3% річних у розмірі 2 928,00 грн. та інфляційних у розмірі 24 777,95 грн.

13.12.2022 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Урожай плюс» надійшло клопотання, в якому позивач вказує на продаж позивачем автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , іншій фізичній особі, що унеможливлює його надання для проведення експертизи, у зв`язку з чим позивач просить суд скасувати ухвалу про призначення експертизи та поновити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 поновлено провадження у справі №910/137/22 для розгляду клопотання про надання додаткових матеріалів, погоджено строк проведення експертизи у справі №910/137/22 понад 90 календарних днів, частково задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Урожай плюс» надати судовому експерту необхідні для проведення експертизи матеріали, провадження у справі №910/137/22 зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 поновлено провадження у справі та запропоновано сторонам у справі надати письмові пояснення по справі протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

28.04.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Урожай плюс» надійшли пояснення по справі, відповідно до яких позивач підтримав позов та росив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

06.10.2021 о 07:30 год., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Набережна в с. Любомирівка Броварського району Київської області, при виїзді на головну дорогу на вул. Шевченка не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11 та 8.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Згурівського районного суду Київської області від 21.10.2021 у справі №365/493/21.

З висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №001-RD, складеного 29.10.2021 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Абрамкіним Б.П., вбачається, що ринкова вартість автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату оцінки складає 232 864,80 грн., вартість відновлювального ремонту 241 071,04 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 139 558,15 грн.

Відповідно до звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №001/1-RD, складеного 27.12.2021 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Абрамкіним Б.П., ринкова вартість пошкодженого Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 93 306,45 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

Крім цього, особливі правила ст. 1187 Цивільного кодексу України діють тільки тоді, коли шкода завдана тими шкідливими властивостями об`єкту, завдяки яким діяльність з ним визнається джерелом підвищеної небезпеки. Так, шкода, завдана автомобілем, буде відшкодовуватися за правилами ст. 1187 Цивільного кодексу України тільки тоді, коли автомобіль знаходився в русі, а не тоді, коли він стояв в гаражі або на стоянці.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був власником пошкодженого під час спірної ДТП автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована не була.

Відповідно до підпункту а пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не була застрахована, ТОВ «Урожай плюс» звернулось до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 13.10.2021.

Листом №3-01-б/39823 від 03.11.2021 МТСБУ повідомило ТОВ «Урожай плюс» про відмову у відшкодуванні шкоди з огляду на акт огляду від 01.11.2021 та рапорт від 02.11.2021 незалежного експерта, відповідно до яких зафіксовано те, що автомобіль Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при його огляді 01.11.2021, було частково розібрано, а деякі складові відсутні, у зв`язку з чим відповідач зазначив про невиконання позивачем вимог п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до п. 33.3 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Згідно з п. 331.1 статті 331 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

У відповідності до п. 35.1-35.3 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах «а» - «ґ» цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Статтею 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

В даному випадку, відповідно до акту огляду від 01.11.2021 та рапорту від 02.11.2021 експерта відповідача, позивачем не виконано вимог п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» оскільки не збережено, пошкоджений в наслідок спірної ДТП, автомобіль Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, факт чого не спростовується відповідачем.

В той же час, позивачем до позовної заяви додано висновок автотоварознавчого дослідження (звіту) №001-RD, складеного 29.10.2021 суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Абрамкіним Б.П., відповідно до якого встановлено, що ринкова вартість автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату оцінки складає 232 864,80 грн., а вартість відновлювального ремонту 241 071,04 грн., у зв`язку з чим позивач, посилаючись на положення ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує на обов`язок МТСБУ виплатити йому різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, за твердженням позивача, ремонт автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження при спірному ДТП вважається економічно необґрунтованим та відповідач зобов`язаний відшкодувати різницю між вартістю вказаного транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, посилаючись на висновок автотоварознавчого дослідження (звіту) №001-RD та звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №001/1-RD позивач стверджує, що різниця між вартістю вказаного транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди складає 139 558,35 грн.(232 864,80-93 306,45) та заявляє про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Судом, за допомогою інструменту «Калькулятор розрахунку вартості автомобіля» веб-сайту https://auto.ria.com, було здійснено запит на розрахунок середньої вартості автомобіля Volkswagen Caddy за параметрами аналогічними пошкодженому (зокрема: рік випуску - 2016 рік, об`єм двигуна - 1,6 л, тип пального - дизельне паливо, тип кузову - універсал-В, пробіг - 343 281,00 км) та встановлено, що середня ціна такого автомобіля становить значно більшу суму, ніж та, що зазначена у висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №001-RD, зокрема, станом на момент прийняття рішення його середня ціна становить 394 489,00 грн., хоча, виходячи із тенденції формування ціни на вживані автомобілі, вона має становити ціну значно меншу ніж та, що зазначена у висновку станом на дату оцінки, а саме 22.10.2021, проте різниця становить 161 264,20 грн.

Також, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення та фото з місця ДТП, які надані позивачем, аналіз яких, з урахуванням встановленої обставини значно вищої середньої вартості автомобіля, викликав сумніви в об`єктивності висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №001-RD.

При цьому, судом також враховано, що звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення майна, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт, які складаються суб`єктами, які здійснюють відповідний ремонт.

З огляду на викладені обставини, суд не приймає в якості належних доказів в підтвердження розміру збитків, завданих позивачу в результаті спірної ДТП, висновок автотоварознавчого дослідження (звіту) №001-RD, складений 29.10.2021, та звіт про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №001/1-RD, складений 27.12.2021, суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Абрамкіним Б.П.

З метою визначення розміру збитків завданих позивачу в результаті спірної ДТП, ухвалою суду від 21.09.2022 у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Урожай плюс» попередньо оплатити вартість експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі, провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

В той же час, матеріали справи повернулись до суду без висновку експерта, оскільки експертиза залишена без виконання з огляду на відсутність оплати за проведення судової експертизи.

За твердженням представника ТОВ «Урожай плюс», ані позивачу, ані його представнику жодних рахунків від експертної установи для оплати вартості експертизи не надходило, а відтак, враховуючи, що відповідач не спростував наданий позивачем доказ в підтвердження розміру спричиненого збитку, враховуючи тривалий розгляд справи, позивач просив суд розглянути справу за наявними у ній доказами.

Разом з тим, в ухвалі від 31.01.2023 суд зазначав, що разом із клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів надійшла копія листа про направлення позивачу рахунку на оплату за проведення судової експертизи, тобто позивач був обізнаний про направлення йому рахунку, однак отримавши 09.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493525499, копію вказаної ухвали ТОВ «Урожай плюс» не здійснив жодної дії направленої на виконання п. 6 ухвали суду від 21.09.2022 та здійснення оплати за призначену судом експертизу, хоча мав на це права і мав би бути зацікавлений у встановленні об`єктивної істини у даній справі та відшкодуванні йому збитків.

Більш того, із змісту листа Головного сервісного центру №31/1126АЗ-10221-2022 від 31.10.2022, який наданий позивачем, вбачається, що автомобіль Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 27.01.2022 був перереєстрований з позивача на іншу фізичну особу на підставі договору комісії №7296/22/1/035757 від 25.01.2022 та договору купівлі продажу №7296/22/1/035791 від 26.01.2022, копії яких позивачем не надані, хоча за допомогою них можливо було б встановити реальну ціну продажу автомобіля Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що сприяло б визначенню розміру понесених позивачем збитків, однак, знову ж таки, позивач подаючи зазначений лист сервісного центру та стверджуючи про неможливість забезпечення надання для огляду пошкодженого автомобіля і необхідність суду скасувати ухвалу про призначення експертизи та поновлення провадження у справі лише ухилявся від сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а також від подання усіх наявних у нього доказів.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд відзначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту завдання йому збитків на суму 139 558,35 грн.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

При цьому, суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є не обґрунтованим, оскільки позивачем належними, достовірними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і фактів порушення власних прав та інтересів відповідачем у справі.

Таким чином, позивач не довів перед судом відповідними засобами доказування наявності підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 25 477,94 грн., 3% річних у розмірі 2 928,00 грн. та інфляційних у розмірі 24 777,95 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання у суду відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай плюс» відмовити повністю.

2 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий