Рішення

від 05.05.2023 по справі 910/2313/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.05.2023Справа № 910/2313/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «КИЇВКОМУНСЕРВІС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАЛІ ЛТД»

про стягнення 61 199,98 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «КИЇВКОМУНСЕРВІС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАЛІ ЛТД» про стягнення 61 199,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12200-Об від 18.06.2015.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.02.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/2313/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) .

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 20.02.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутою на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з відміткою «за закінчення терміну зберігання».

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС» на виконання умов договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12200-Об від 18.06.2015 надав відповідачу послуги на загальну суму 62 950,22 грн, на підтвердження чого надав Акти надання послуг.

Відповідачем частково сплачено на користь позивача надані послуги у розмірі 21 016,00 грн, у зв`язку з чим за період з 01.09.2018 по 31.12.2022 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 41 934,22 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12200-Об від 18.06.2015, у зв`язку із чим позивачем нараховані пеня у сумі 1113,29 грн, 3% річних у сумі 2791,21 грн та інфляційні втрати у сумі 15361,26 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.06.2015 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАЛІ ЛТД» (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12200-Об (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі за текстом - ТПВ), що утворюються на об`єкті замовника (продтоварна крамниця), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 3, а замовник зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ становить 6 м3 в місяць.

Згідно з п. 2.1. договору тариф на послуги, які передбачені п.1.1. цього договору встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від « 02» червня 2015 року № 186 «Про встановлення тарифів на послугу з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення).

Тариф на послуги за цим договором становить: 72 (сімдесят дві) грн. 50 коп. без ПДВ за 1 м3.

Відповідно до п. 2.2. договору сторонами погоджено, що тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання послуг за цим Договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.

Оплата послуг за цим договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів, на розрахунковий рахунок виконавця, на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

При цьому, сторони погодили, що за умови досягнення згоди між виконавцем та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - КП «ГІОЦ»), розрахунок за надані послуги між сторонами будуть здійснюватися через КП «ГІОЦ» щомісячно», до 15 числа місця, що є наступним за місяцем в якому здійснено надання послуг, в такому випадку виконавець повідомляє замовника письмово шляхом направлення замовників листа та/або факсограми. Замовник з моменту отримання листа та/або факсограми зобов`язується здійснювати розрахунок з виконавцем через КП «ГІОЦ» в порядку та строки визначені цим договором та листом та/або факсограмою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 2.4. договору при надходженні коштів, які перевищують вартість наданих послуг, різниця оплати зараховується для погашення заборгованості попереднього періоду, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що місячна оплата послуг, у розмірі, що вказаний у п. 2.1 даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником не пізніше 15 числа поточного місяця на підставі виписаного КП «ГІОЦ» рахунку (за умови отримання письмового повідомлення від виконавця).

Згідно з п 2.6 договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним. Після підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати підписання, повернути вищезазначений Акт наданих послуг Виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Замовник зобов`язується здійснювати 100% оплату послуг на умовах, зазначених у п. 2.3 та п. 2.5 цього договору (п. 3.9. договору).

Відповідно до п. 4.2 договору за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У пунктах 7.1. та 7.2. договору сторони визначили, що цей договір вступає в силу з 01.07.2015 та діє до 31.12.2015. У разі, якщо жодна із сторін протягом п`ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного договору та припинення дії договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього договору, вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

Враховуючи відсутність заяв про припинення, відповідно до п. 7.2 договору, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12200-Об від 18.06.2015 вважається пролонгованим на тих самих умовах і на той самий строк.

Звертаючись із даним позовом до суду позивач зазначив, що на виконання умов договору останнім було надано відповідачу послуги у період з вересня 2018 року по грудень 2022 року у загальному розмірі 42196,92 грн, на підтвердження чого позивач надав рахунки на оплату та Акти надання послуг: №32076 від 30.09.2018, №34913 від 31.10.2018, №41682 від 30.11.2018, №48343 від 31.12.2018, №1706 від 31.01.2019, №1951 від 28.02.2019, №11931 від 31.03.2019, №19091 від 30.04.2019, №19344 від 31.05.2019, №29858 від 30.06.2019, №30113 від 31.07.2019, №41310 від 31.08.2019, №41571 від 30.09.2019, №52989 від 31.10.2019, №53256 від 30.11.2019, №51034 від 31.12.2019, №2830 від 31.01.2020, №3049 від 29.02.2020, №14407 від 31.03.2020, №14609 від 30.04.2020, №25788 від 31.05.2020, №25994 від 30.06.2020, №36478 від 31.07.2020, №36688 від 31.08.2020, №49672 від 30.09.2020, №49880 від 31.10.2020, № 59092 від 30.11.2020, №59305 від 31.12.2020, №3128 від 31.01.2021, №3352 від 28.02.2021, №14191 від 31.03.2021, №14419 від 30.04.2021, №25992 від 31.05.2021, №26221 від 30.06.2021, №40151 від 31.07.2021, №40384 від 31.08.2021, № 49944 від 30.09.2021, № 50177 від 31.10.2021, № 62096 від 30.11.2021, № 62329 від 31.12.2021, №3559 від 31.01.2022, №3798 від 28.02.2022, №28073 від 31.06.2022, №42616 від 31.07.2022, №42861 від 31.08.2021, №52963 від 30.09.2022, №53231 від 31.10.2021, №67260 від 30.11.2022, № 67008 від 01.11.2022, №67535 від 30.12.2022.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги, оскільки відповідачем не здійснено повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 41 934,22 грн, пені у сумі 1113,29 грн, 3% річних у сумі 2791,21 грн та інфляційних втрат у сумі 15361,26 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між сторонами укладений договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12200-Об від 18.06.2015, згідно із умовами якого позивач зобов`язується надавати відповідачу послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об`єкті замовника (прод.крамниця), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 3, а відповідач зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи Актами надання послуг: №32076 від 30.09.2018, №34913 від 31.10.2018, №41682 від 30.11.2018, №48343 від 31.12.2018, №1706 від 31.01.2019, №1951 від 28.02.2019, №11931 від 31.03.2019, №19091 від 30.04.2019, №19344 від 31.05.2019, №29858 від 30.06.2019, №30113 від 31.07.2019, №41310 від 31.08.2019, №41571 від 30.09.2019, №52989 від 31.10.2019, №53256 від 30.11.2019, №51034 від 31.12.2019, №2830 від 31.01.2020, №3049 від 29.02.2020, №14407 від 31.03.2020, №14609 від 30.04.2020, №25788 від 31.05.2020, №25994 від 30.06.2020, №36478 від 31.07.2020, №36688 від 31.08.2020, №49672 від 30.09.2020, №49880 від 31.10.2020, № 59092 від 30.11.2020, №59305 від 31.12.2020, №3128 від 31.01.2021, №3352 від 28.02.2021, №14191 від 31.03.2021, №14419 від 30.04.2021, №25992 від 31.05.2021, №26221 від 30.06.2021, №40151 від 31.07.2021, №40384 від 31.08.2021, № 49944 від 30.09.2021, № 50177 від 31.10.2021, № 62096 від 30.11.2021, № 62329 від 31.12.2021, №3559 від 31.01.2022, №3798 від 28.02.2022, №28073 від 31.06.2022, №42616 від 31.07.2022, №42861 від 31.08.2021, №52963 від 30.09.2022, №53231 від 31.10.2021, №67260 від 30.11.2022, № 67008 від 01.11.2022, №67535 від 30.12.2022 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 42 196,92 грн.

Судом враховано, що надані позивачем Актами надання послуг не підписані представником відповідача.

Позивач зазначає, що Акти наданих послуг та відповідні рахунки на оплату були направлені відповідачу за допомогою електронного сервісу «M.E.Doc», на підтвердження чого позивачем надано Витяг із вказаної програми.

Відповідно до інформації, яка міститься на сайті https://medoc.ua/, «M.E.Doc» є програмним забезпеченням для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді. На час впровадження Реєстру електронних документів створення первинних документів (актів, рахунків тощо) також можливо виконувати у Реєстрі податкових документів. Ці документи доступні як у Реєстрі електронних документів, так і у Реєстрі податкових документів.

Судом враховано, що пунктом 2.3. договору сторони погодили, що отримання направленого виконавцем замовнику рахунку фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

При цьому, за умови досягнення згоди між виконавцем та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - КП «ГІОЦ»), розрахунок за надані послуги між сторонами будуть здійснюватися через КП «ГІОЦ» щомісячно», до 15 числа місця, що є наступним за місяцем в якому здійснено надання послуг, в такому випадку виконавець повідомляє замовника письмово шляхом направлення замовників листа та/або факсограми. Замовник з моменту отримання листа та/або факсограми зобов`язується здійснювати розрахунок з виконавцем через КП «ГІОЦ» в порядку та строки визначені цим Договором та листом та/або факсограмою, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача заперечень чи зауважень щодо послуг, визначених у Актах надання послуг. Доказів в спростування надання позивачем послуг в розмірі 41 934,22 грн відповідачем суду не надано.

Згідно з п 2.6 договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним. Після підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати підписання, повернути вищезазначений Акт наданих послуг Виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, Акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

Отже, у розумінні умов договору, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань з наданих послуг.

Загальна вартість послуг, що залишились неоплаченими відповідачем становить 41 934,22 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 41 934,22 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованим позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 41 934,22 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 1113,29 грн, 3% річних у сумі 2791,21 грн та інфляційних втрат у сумі 15361,26 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за надані послуги передбачена у п. 4.2. договору, відповідно до якого за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Позивачем, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України, нараховано пеню за порушення строків оплати за перший період, який перевищує шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

За таких обставин, оскільки сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), то визначений позивачем період нарахування пені обмежується шестимісячним строком.

Позивач здійснює нарахування пені з 08.07.2022 по 01.02.2023; з 08.08.2022 по 01.02.2023; з 08.09.2022 по 01.02.2023; з 10.10.2022 по 01.02.2023; з 08.11.2022 по 01.02.2023; з 08.12.2022 по 01.02.2023, то у межах визначеного позивачем періоду, вірними періодами нарахування пені є: з 08.07.2022 по 08.01.2023; з 08.08.2022 по 01.02.2023; з 08.09.2022 по 01.02.2023; з 10.10.2022 по 01.02.2023; з 08.11.2022 по 01.02.2023; з 08.12.2022 по 01.02.2023,

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума пені у розмірі 1086,30 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розрахунок нараховані 3% річних у сумі 2791,21 грн та інфляційних втрат у сумі 15 361,26 грн є арифметично вірним, у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище обставини, суд частково задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «КИЇВКОМУНСЕРВІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАЛІ ЛТД».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАЛІ ЛТД» (04210, місто Київ, проспект ОБОЛОНСЬКИЙ, будинок 2-А, квартира 10, ідентифікаційний код 23503235) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, ідентифікаційний код 33745659) заборгованість у сумі 41 934,22 грн, пеню у сумі 1086,30 грн, 3 % річних у сумі 2791,21 грн, інфляційні втрати у сумі 15 361,26 грн та судовий збір у розмірі 2 682, 82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.05.2023.

Суддя О.В. Гулевець