Ухвала

від 08.05.2023 по справі 910/5040/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.05.2023Справа № 910/5040/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповіда льністю "Натімпекс"

до Товариства з обмеженою відповіда льністю "Фудком"

про стягнення 760 816 грн 47 коп.

Представники учасників:не викликалися

ВСТАНОВИВ:

31.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Натімпекс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення 760 816 грн 47 коп. заборгованості за договором поставки від 11.11.2020 № 4600047660, в тому числі: 634 272 грн 18 коп. основного боргу, 108 402 грн 23 коп. інфляційного боргу та 18 142 грн 02 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 11.11.2020 № 4600047660 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 634 272 грн 18 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 108 402 грн 23 коп. інфляційного боргу та 18 142 грн 02 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/5040/23, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

01.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

Розглянувши подану відповідачем заяву про залишення позову у справі без розгляду, суд дійшов висновку щодо її обґрунтованості, зважаючи на наступні обставини.

Як погоджено сторонами у пункті 10.1 договору поставки № 4600047660 від 11.11.2020, всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з правовідносин, встановлених даними, в тому числі, але не обмежуючись, щодо його дійсності, укладення, виконання, зміни та припинення договору, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, стягнення заборгованості, а також збитків сторін, спричинених невиконанням чи неналежним виконанням договору, тощо, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа" відповідно його регламенту та законодавства України. Третейський розгляд справи відбувається за місцезнаходженням Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа", за адресою: 01133, м. Київ, вулиця генерала Алмазова, будинок 18/7. Правом, що регулює даний договір - є матеріальне право України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

За приписами статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (стаття 2 Закону України "Про третейські суди").

Юридичні та/або фізичні особи мають право згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законодавством. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно до частин 1, 4, 9 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, підписавши договір, у якому міститься третейське застереження, позивач фактично погодився з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що виникають з вказаного договору.

Отже, обставини щодо підписання договору поставки з третейським застереженням свідчить про вільне волевиявлення сторін на розгляд спору саме третейським судом.

Підвідомчість справ третейським судам та визначений вичерпний перелік винятків, коли спір не може бути розглянутий таким судом, встановлена статтею 6 Закону України "Про третейські суди".

За приписами цієї статті третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов`язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб`єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Таким чином, з системного аналізу положень вищевказаної норми закону вбачається, що третейські суди в передбаченому цим Законом порядку можуть розглядати будь-які справи, які виникають із цивільних та господарських правовідносин, за певним винятком. Вищезгадана правова норма носить імперативний характер і встановлює вичерпний перелік справ, не підвідомчих третейському суду.

Оскільки предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 4600047660 від 11.11.2020, суд вважає, що даний спір підвідомчий третейському суду та може бути розглянутий останнім.

За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Водночас, за приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Таким чином, виходячи з положень даної статті та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що підписуючи договір поставки № 4600047660 від 11.11.2020, сторони досягли згоди щодо розгляду спорів, пов`язаних із цим договором у Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа".

За наведених обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності перешкод у виконанні угоди позивача та відповідача про передачу спорів на вирішення третейського суду (Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа").

Обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання угоди позивача та відповідача про передачу даного спору на вирішення третейського суду Господарським судом міста Києва не встановлено.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

З наведеного вбачається, що господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, залишає позов без розгляду у випадку, якщо від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передбачене пунктом 10.1 договору третейське застереження відповідає вимогам діючого законодавства, а обставин, з якими закон пов`язує визнання третейської угоди недійсною, судом не встановлено.

З огляду на наведене та те, що відповідач з посиланням на пункт 10.1 договору наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, про що останнім подано відповідну заяву до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду згідно з пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Натімпекс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про стягнення 760 816 грн 47 коп. залишити без розгляду.

Згідно частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Плотницька