Рішення

від 07.04.2023 по справі 915/370/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року Справа № 915/370/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 02910048)

електронна пошта: orgpredstavn@myk.gp.gov.ua

офіційна електронна адреса в системі "Електронний суд": sekretariat@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722)

електронна пошта: odesa@spfu.gov.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ", АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 40001979)

електронна пошта: bisnes@gmail.com

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Миколаївський окружний адміністративний суд, вул. Декабристів, 41/10, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35356555)

електронна пошта: inbox@adm.mk.court.gov.ua

про стягнення коштів в сумі 1 131 096, 22 грн., розірвання договору оренди та повернення державного майна

за участю представників сторін:

прокурор: Дзюбан О.В.,

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ", в якій просить суд:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях кошти у сумі 1 131 096, 22 грн., із яких заборгованість з орендної плати становить 1 098 151, 67 грн., штраф - 32 944, 55 грн.

2. Розірвати договір оренди державного майна № РОФ-1590 від 01.08.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ".

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ" повернути на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях передане згідно договору оренди № РОФ-1590 від 01.08.2017 державне нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 2 935, 1 кв. м. та нежитлові приміщення сховища площею 102, 7 кв. м., розташоване за адресою вул. Заводська, 11, м. Миколаїв.

4. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Миколаївський окружний адміністративний суд. Призначено підготовче засідання на 07.11.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2022 задоволено заяву прокурора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 07.11.2022 об 11:20 не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 11:22 по 11:45 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.11.2022 призначено підготовче засідання на 19.12.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю прокурора.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 відкладено підготовче засідання на 23.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 10.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.04.2023.

Відповідач явку повноважного представника в підготовчі засідання 19.12.2022, 23.01.2023, 06.02.2022 та в судові засіданні 10.03.2023 та 07.04.2023 не забезпечив.

Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.10.2022, від 07.11.2022, від 19.12.2022, від 23.01.2023, від 06.02.2023, надіслані на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ", АДРЕСА_1 повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. 79-83, 110-114, 129-140).

Додатково судом вжито заходи щодо повідомлення відповідача телефонограмою за номером телефону, вказаному в позовній заяві, що підтверджується телефонограмою (арк. 121).

Крім того, ухвали суду від 23.01.2023, від 06.02.2023, від 10.03.2023 надсилались судом на електронну пошту відповідача bisnes@gmail.com, яка була зазначена позивачем в клопотанні від 11.11.2022, поданому за допомогою системи "Електронний суд".

В суду відсутні інші відомості щодо місцезнаходження відповідача та відомості щодо засобів зв`язку з відповідачем.

Ухвали суду надіслані на юридичну адресу відповідача, яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Позивач та третя особа у судове засідання 07.04.2023 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення (арк. 49, 128) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 78).

Явка учасників процесу не визнавалась судом обов`язковою.

Крім того, 14.11.2022 від позивача до Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» надходила заява (вх. № 5349/22 від 14.11.2022), в якій позивач просив суд розглянути справу № 915/370/22 без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

Заява про розгляд справи за відсутності представника позивача судом розглянута та задоволена відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та представника третьої особи.

В судовому засіданні 07.04.2023 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція прокуратури.

Підставою позову прокуратурою зазначено, що 01.08.2017 року між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Миколаївській області (орендодавець) та ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» (орендар) укладено договір № РОФ-1590 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, що перебуває а оперативному управлінні Миколаївського окружного адміністративного суду, зі строком дії до 30.07.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ" не виконує обов`язок щодо своєчасної оплати орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати перед державним бюджетом за період з червня 2019 по лютий 2022 (включно) в сумі 1 161 814, 88 грн.

Враховуючи строки позовної давності, стягненню підлягає сума заборгованості з орендної плати за період з серпня 2019 по лютий 2022 (включно) в сумі 1 098 151, 67 грн.

За порушення зобов`язання відповідачу нараховано штраф в сумі 32 944, 45 грн.

Прокуратура зазначає, що беручи до уваги факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ" умов договору щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за користування майном державної власності, наявні підстави для стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення визначеного майна в судовому порядку.

Крім того, 13.10.2022 до Господарського суду Миколаївської області від прокуратури надійшла заява про зміну підстав позову (вх. № 4433/22 від 13.10.2022), яка відповідно до ст. 46 ГПК України прийнята судом до розгляду. В обґрунтування заяви прокуратура зазначила, що як свідчать фото у публікації від 08.02.2022 відповідачем не забезпечено належного збереження майна, що призвело до руйнування та часткового знищення переданого в оренду об`єкта державного майна. Отже, відповідачем в порушення ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 629 ЦК України та п. 5.4 договору оренди не забезпечено збереження орендованого майна, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є додатковою підставою для розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 610, 612, 629, 651, 762, 782 ЦК України, ст. 188, 193, 283, 291 ГК України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Законом України "Про прокуратуру", судовою практикою та умовами договору.

2.2. Правова позиція позивача.

Позивачем подано суду заяву №10-07-02733 від 27.10.2022 (вх. № 5349/22 від 14.11.2022), в якій позивач повідомив, що Регіональне відділення в повному обсязі підтримує позовні вимоги прокуратури.

2.3. Правова позиція третьої особи.

Від третьої особи на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшло повідомлення (вх. № 2854/23 від 09.03.2023), в якому зазначено, що станом на 01.03.2023 заборгованість ТОВ "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ" по орендній платі згідно договору становить 1 457 171, 02 грн.

2.4. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу ФДМУ від 11.05.2019 № 445 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській області шляхом злиття Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області (п. 1 наказу).

Відповідно до п. 2 наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.

Наказом Фонду державного майна України № 753 від 30.07.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській області 02.08.2019.

01.08.2017 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Миколаївській області (орендодавець) та ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» (орендар) укладено договір № РОФ-1590 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, що перебуває в оперативному управлінні Миколаївського окружного адміністративного суду (арк. 17-19).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, та діє з 01.08.2017 року до 30.07.2020 року включно.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Додатками до договору, які є невід`ємною і складовою частиною, є: додаток 1 - план розміщення орендованого майна, додаток 2 - розрахунок орендної плати, додаток 3 - акт приймання-передавання орендованого майна (розділ 13 договору) (арк. 19).

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно:

- нежитлову будівлю літ. А-2 загальною площею 2935, 1 кв. м. (реєстровий номер 35356555.1.ШПЖАДФ001);

- нежитлові приміщення сховища літ. Апд площею 102, 7 кв. м. (реєстровий номер 35356555.1.ЕЦФЯКВ441), (далі - майно) згідно з планом розміщення орендованого майна (додаток 1 до договору оренди), розташоване за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, що перебуває в оперативному управлінні Миколаївського окружного адміністративного суду (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.04.2017 і становить за незалежною оцінкою 6 506 962 (шість мільйонів п`ятсот шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві грн.).

27.02.2018 до договору між сторонами було укладено Договір про внесення змін № 1 від 27.02.2018, яким договір оренди № РОФ-1590 від 01.08.2017 викладено в новій редакції (арк. 23-25).

Договір про внесення змін підписано та скріплено печатками сторін, а також посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р. В. та зареєстровано в реєстрі за № 132.

Судом встановлено, що договором про внесення змін сторони погодили строк дії договору на 15 років, який діє з 27.02.2018 року по 26.02.2033 року включно (п. 10.1 договору про внесення змін).

У зв`язку з проведенням реєстрації права власності на нерухоме майно за орендодавцем пункт 1.1 договору викладено у наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно:

- нежитлову будівлю літ. А-2 загальною площею 2935,1 кв.м. (реєстровий номер 35356555.1.ШПЖАДФ001);

- нежитлові приміщення сховища літ.Апд. Площею 102,7 кв.м. (реєстровий номер 35356555.1.ЕЦФЯКВ441), (далі-майно) згідно планом розміщення орендованого майна (додаток 1 до договору оренди), розташоване за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, що перебуває в оперативному управлінні Миколаївського окружного адміністративного суду (далі - Балансоутримувач), вартість яких визначена згідно з висновком про вартість на 30.04.2017 р. і становить за незалежною оцінкою 6 506 962 грн.

Право власності зареєстроване 27.02.2018 за № 25036643. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1495975148101.

Відповідно до п. 1.3 договору стан майна на момент укладення договору оренди визначається в акті приймання-передачі.

Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно:

- нежитлову будівлю літ. А-2 загальною площею 2935, 1 кв. м.;

- нежитлові приміщення сховища літ. Апд. площею 102, 7 кв. м., розташоване за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, що перебуває в оперативному управлінні Миколаївського окружного адміністративного суду, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.04.2017 і становить за незалежною оцінкою 6506362 (шість мільйонів п`ятсот шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві грн.), що підтверджується Актом приймання - передавання від 01.08.2017 (арк. 22 на звороті).

В акті зазначено: "Майно, що передається в оренду знаходиться у задовільному стані, фізичний знос - 30 %".

Акт підписано та скріплено печатками орендаря, орендодавця та балансоутримувача.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2017) 55 808, 49 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісім грн. 49 коп.)

Відповідно до п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно здійснює щомісячний розподіл платежів до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.8 договору у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, до Державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до п. 5.4 договору орендар зобов`язується забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченими санітарними норами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Відповідно до п. 5.5 договору орендар зобов`язується забезпечувати орендодавцю і балансоутримувачу доступ до об`єкта оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов договору.

Відповідно до п. 5.9 договору орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання Договору оренди повернути орендодавцю за участю балансоутримувача орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 8.1 договору орендодавець має право контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов договору та використання майна, переданого в оренду за договором, і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати необхідних заходів реагування.

Відповідно до п. 8.2 договору орендодавець має право виступати з ініціативою відносно внесення змін цього Договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору, в тому числі якщо орендарем прострочено внесення орендної плати до Державного бюджету протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 8.3 договору орендодавець має право здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

Відповідно до п. 10.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;

- банкрутства орендаря;

- ліквідації орендаря.

Відповідно до п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача.

У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до п. 10.10 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за участю балансоутримувача. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

25.05.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на адресу відповідача ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» направлено повідомлення № 11-003-02437 про відмову від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2017 № РОФ-1590, в якому Регіональне відділення вимагало від орендаря протягом трьох робочих днів з дня отримання цього повідомлення повернути балансоутримувачу державне нерухоме майно, зазначене в пункті 1 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.08.2017 № РОФ-1590 у зв`язку з відмовою від договору (арк. 27).

Суду не подано доказів ані отримання відповідачем вищевказаного повідомлення, ані доказів направлення вищевказаного повідомлення на адресу відповідача.

Отже, в суду відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 782 ЦК України щодо права наймодавця на відмову від договору.

24.11.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на адресу відповідача ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» направлено пропозицію № 11-07-05312 про розірвання договору оренди від 01 серпня 2017 року № РОФ-1590.

24.11.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на адресу відповідача ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ» направлено претензію № 11-07-05313, в якій Регіональне відділення вимагало від орендаря сплатити заборгованість з орендної плати, пеню та штраф, що виникла за договором (арк. 29). Факт направлення листа підтверджується поштовим поверненням (арк. 32).

Судом встановлено, що за період користування майном з червня 2019 по лютий 2022 відповідачу нараховано орендну плату на загальну суму 1 164 814, 88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості з орендної плати (арк. 26).

Прокуратура у позовній заяві зазначила, що у відповідності до ст. 257 ЦК України стягненню підлягає заборгованість за період з серпня 2019 по лютий 2022 у розмірі 1 098 151, 67 грн. (1 164 814, 88 грн. - 33 431, 90 грн. (зобов`язання з орендної плати за липень 2019 року, яке виникло з 16.07.2019) - 33 231, 31 грн. (зобов`язання з орендної плати за червень 2019 року, яке виникло з 16.08.2019).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за період користування майном з серпня 2019 по лютий 2022 становить 1 098 151, 67 грн.

Третя особа Миколаївський окружний адміністративний суд (балансоутримувач) повідомленням № 02-13/4033/2023 від 09.03.2023 (вх. № 2854/23 від 09.03.2023) зазначив, що заборгованість ТОВ «Бізнес Інтеграл» по орендній платі згідно договору оренди № РОФ-1590 від 01.08.2017, державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, що перебуває в оперативному управлінні Миколаївського окружного адміністративного суду складає 1 457 171, 02 грн.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи, що прокуратурою заявлено до стягнення суму заборгованості (основний борг зі сплати орендної плати) в розмірі 1 098 151, 67 грн., суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог та не виходить за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони.

Суду не подано доказів проведення відповідачем оплати орендних платежів за вищевказаний період. Враховуючи, що заборгованість з орендної плати становить більше трьох місяців, відповідачу також нараховано штраф.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокуратури до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (набрав чинності 27.12.2019, дата введення в дію 01.02.2020) регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до абз. 4 п. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1-3, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (закон діяв до 01.02.2020) орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано судом вище, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з орендної плати за період користування майном з серпня 2019 по лютий 2022 (31 місяць) становить 1 098 151, 67 грн. Суду не подано доказів оплати відповідачем вищевказаної заборгованості, строк оплати якої настав відповідно до ст. 530, 762 ЦК України, п. 3.6, п. 5.3 договору оренди, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Отже, відповідачем порушено приписи законодавства ст. 530, 762 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов п. 3.6, 5.3 договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення 1 098 151, 67 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

4.2. Щодо вимоги про стягнення штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

У зв`язку з тим, що заборгованість відповідача становить більше трьох місяців, позивачем нараховано відповідачу штраф в розмірі 32 944, 55 грн. (1 098 151, 67 грн. х 3 %).

Розрахунок штрафу здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Отже, нарахування штрафу в сумі 32 944, 55 грн. є обґрунтованим та підставним.

Позовна вимога в частині стягнення штрафу є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

4.3. Щодо вимоги про розірвання договору оренди та повернення майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760 ЦК України).

Конституційний Суд України виходить з того, що співвідношення між нормами Кодексу і законів, які регулюють особливості найму (оренди) окремих видів майна, полягає в тому, що норми цих законів тією чи іншою мірою встановлюють правовий механізм реалізації відповідної норми Кодексу або передбачають додаткові умови її реалізації, або виключають застосування норм Кодексу, якщо це прямо передбачено ними чи випливає з їхнього змісту (абзац четвертий мотивувальної частини рішення від 10 грудня 2009 року у справі N 1-46/2009).

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер. Відповідно до частини першої статті 19 цього ж Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (постанова КГС ВС від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).

В постанові КГС ВС від 21.12.2022 у справі № 925/421/21 Верховний Суд зазначив, що аналогічні частині третій статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII підстави розірвання договору оренди викладені також у статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що набрав чинності з 01.02.2020.

Така обставина як погашення заборгованості лише після відкриття провадження у цій справі, а також систематична несплата орендної плати у визначені строки, є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди комунального майна (постанова КГС ВС від 11.12.2019 у справі № 917/28/19, від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).

Не можна стверджувати, що лише нездійснення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд свідчить про істотне порушення договору оренди та може бути підставою для його дострокового розірвання в судовому порядку. У статті 782 ЦК України визначені правові підстави для здійснення односторонньої відмови від договору оренди. Разом з тим, таке право не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір відповідно до статті 651 ЦК України, зокрема, у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору (істотність порушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку і не можна ототожнювати з правом на відмову), а також не є перешкодою для звернення наймодавця до суду з позовом, якщо предметом договору є комунальне (державне) майно, з підстав, визначених частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (постанова КГС ВС від 11.12.2019 у справі № 917/28/19; від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду із вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. У розумінні наведених положень істотне порушення наймачем такої умови договору найму майна як своєчасне внесення орендної плати є достатньою підставою для дострокового розірвання договору найму та повернення наймодавцеві речі із найму (постанови КГС ВС від 22.12.2021 у справі № 924/120/21; від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).

Підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов`язань, передбачених статтями 782, 783 ЦК України, або договором оренди (постанови КГС ВС від 16.06.2020 у справі № 904/983/18; від 21.12.2022 у справі № 925/421/21).

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

В порядку ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Підставою розірвання договору прокуратурою зазначено факт несплати орендної плати відповідачем, а також пошкодження об`єкта оренди (невиконання умов договору в частині сплати орендних платежів та умов щодо збереження орендованого майна).

Як встановлено судом вище, відповідачем порушено приписи законодавства ст. 530, 762 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов п. 3.6, 5.3 договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1 098 151, 67 грн. за період користування майном з серпня 2019 по лютий 2022 (31 місяць), доказів погашення якої суду не подано.

Водночас факт пошкодження майна прокуратура підтверджує фотографіями зі статті, яка опублікована на вебсайті 0512.ua під назвою "Что еще делать в этой разрухе?, - здание бывшего ДК "Портовиков" находится в аварийном состоянии, - ФОТО (дата 8 лютого без зазначення року, автор статті не зазначений).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 8.1, п. 8.2, п. 8.3 договору, суд дійшов висновку, що подані суду в якості доказів пошкодження (знищення) майна фотографії з мережі Інтернет не є належними та допустимими доказами у справі на підтвердження факту пошкодження об`єкта оренди, оскільки вказані докази не дозволяють суду встановити факт здійснення контролю орендодавцем зі складанням відповідного акту обстеження за виконанням відповідачем умов договору та використанням об`єкта оренди (п. 8.1-8.3), факт пошкодження об`єкта оренди порівняно зі станом, в якому об`єкт був переданий в користування (технічний стан об`єкта на момент передачі об`єкта в оренду), ступінь пошкодження об`єкта (істотність) тощо. Отже, в цій частині підстав позову, виходячи саме з поданих у дану справу доказів, позовні вимоги не доведені.

Враховуючи, що несплата орендної плати є достатньою та самостійною підставою для розірвання договору, суд дійшов висновку про розірвання договору оренди саме з підстав невнесення орендарем орендної плати.

Отже, обставини щодо невиконання відповідачем умов договору оренди в частині обов`язку зі сплати орендної плати протягом більше двох років підряд свідчать про систематичне невиконання умов договору, що завдає істотної шкоди бюджету та є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди державного майна відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України та його повернення власнику відповідно до ст. 785 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 5.9, 10.9 договору.

Таким чином, вимоги прокуратури про розірвання договору оренди державного нерухомого майна та про зобов`язання відповідача повернути державне нерухоме майно підлягають задоволенню з підстав, зазначених вище.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 21 958, 44 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати Миколаївській обласній прокуратурі з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ", АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 40001979) на користь позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722):

- 1 098 151, 67 грн. (один мільйон дев`яносто вісім тисяч сто п`ятдесят одна грн. 67 коп.) - заборгованості з орендної плати;

- 32 944, 55 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок чотири грн. 55 коп.) - штрафу.

3. Розірвати договір оренди державного майна № РОФ-1590 від 01.08.2017, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ».

4. Зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ", АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 40001979) повернути позивачу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722) передане згідно договору оренди № РОФ-1590 від 01.08.2017 державне нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 2 935, 1 кв. м. та нежитлові приміщення сховища площею 102, 7 кв. м., розташоване за адресою: вул. Заводська, 11, м. Миколаїв.

5. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНТЕГРАЛ", АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 40001979) на користь Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, р/р 35215058000340):

- 21 958, 44 грн. (двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім грн. 44 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати позивачу та прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.05.2023

Суддя Е.М. Олейняш