Ухвала

від 27.04.2023 по справі 915/502/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про продовження строку підготовчого провадження та

відкладення підготовчого засідання

27 квітня 2023 року Справа № 915/502/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Савки К.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Дубровний М.О.

від відповідача: Панченко С.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" (56653, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Себине, вул. Гетьманцева, 1, ідентифікаційний код 38721318, представник - адвокат Дубровний М.О., 54058, м. Миколаїв, вул. Озерна, 17Б, кв. 7, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфінкс В" (54048, м. Миколаїв, вул. Прирічна, 15, ідентифікаційний код 37697892, представник - адвокат Панченко С.В., адреса ел. пошти: marinelex@gmail.com)

про: встановлення земельного сервітуту

У С Т А Н О В И В:

08.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 03.11.2022 (вх. №5148/22) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфінкс В" про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" (ідентифікаційний код 38721318) земельного сервітуту площею 0,1119 га, периметром 464,82 м., строком на 49 років з платою за користування земельного сервітуту у розмірі 1813,08 грн. на рік на право проїзду автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки з автомобільної дороги Р-06 регіонального значення Миколаїв-Ульяновка через існуючу автомобільну дорогу з асфальтобетонним покриттям, яка проходить по чотирьом сусіднім земельним ділянкам з кадастровими номерами № 4824884800:02:000:0054, № 4824884800:02:000:0152, 4824884800:02:001:0648 та № 4824884800:02:001:0742, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сфінкс В" (ідентифікаційний код 37697892), до земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4824884800:02:000:0183 та нерухомого майна комплексу будівель та споруд за адресою вул. Гетьманцева, 1, с. Себине, Новоодеського району, Миколаївської області, у тому числі до споруди складу літ. "Е-1", що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Фанчі-Інвест" (ідентифікаційний код 38721318).

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами; встановлено позивачу строк у 5 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду копії договору оренди об`єкта нерухомості № 19-09/2015 від 16.09.2015 належної якості (додаток до висновку експерта № 198/22 від 11.02.2022 за результатами проведення земельно-технічного та будівельно-технічного дослідження); зазначено, що у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України); визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

21.12.2022 від позивача до суду на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2022 надійшов супровідний лист № б/н від 18.11.2022 (вх. № 5612/22), до якого додано копію договору оренди нерухомості № 19-09/2015 від 16.09.2022 та копію акту приймання-передачі до договору оренди нерухомості № 19-09/2015 від 16.09.2022.

09.01.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі "Електронний суд" 09.01.2023, в якому товариство просить відмовити в задоволенні позову; здійснювати розгляд справи з повідомленням учасників справи та викликом представників у судові засідання; судові витрати покласти на позивача.

Крім того, відповідач у відзиві просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки ухвалу суду від 14.11.2022 про відкриття провадження у справі не отримував, а про існування даної господарської справи дізнався випадково 08.01.2023.

10.01.2023 відповідачем направлено до суду клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 10.01.2023, в якому просить долучити до матеріалів справи докази направлення відзиву на позов позивачу та відповідь представника позивача про отримання відзиву.

16.01.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 13.01.2023 (вх. № 491/23), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, зазначеними у відзиві.

Ухвалою суду від 26.01.2023 здійснено перехід до розгляду справи № 915/502/22 за правилами загального позовного провадження; розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження); підготовче засідання призначено на 23.02.2023 об 11:30.

22.02.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про повернення позовної заяви № б/н від 22.02.2023 (вх. № 2111/23), в якому товариство просить повернути позивачу позовну заяву на підставі ст. 43 ГПК України та судові витрати покласти на позивача.

Підготовче засідання 23.02.2023 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

30.03.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про повернення позовної заяви № 30/03-1 від 30.03.2023 (вх. № 3959/23), в яких товариство просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача щодо повернення позовної заяви та покладення на позивача судових витрат.

Ухвалою суду від 04.04.2023 призначено підготовче засідання на 27.04.2023 о 13:40.

27.04.2023 в підготовче засідання з`явилися повноважні представники сторін, яких суд заслухав.

Представник відповідача підтримав подане клопотання про повернення позовної заяви та просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про повернення позовної заяви позивачу.

Розглянувши клопотання відповідача про повернення позовної заяви, господарський суд дійшов наступного висновку.

Вказане клопотання відповідача мотивоване тим, що дана позовна заява має бути повернена позивачу на підставі ст. 43 ГПК України, оскільки її подання є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.

Так, відповідач стверджує, що позовна заява вчетверте подається позивачем з тим самим предметом та з тих самих підстав до Господарського суду Миколаївської області та Господарського суду Одеської області, але щоразу за заявою позивача позов було залишено судом без розгляду, що свідчить про зловживання позивачем своїм правом на подання позову до господарського суду та намаганням здійснити маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями.

В поданих до суду позивачем запереченнях на клопотання про повернення позовної заяви, останній заперечує проти задоволення клопотання відповідача та зазначає наступне.

Так, протягом тривалого звернення позивача до відповідача, останній навмисно та цілеспрямовано вживав заходів щодо позбавлення позивача можливості із зверненням до суду за захистом свого порушеного права. Ці заходи полягали у свідомому небажанні отримувати поштову кореспонденцію, яка направлялась шістьма листами за трьома відомими адресами та в якій містилися проект договору на встановлення земельного сервітуту, відповідні пропозиції щодо позасудового вирішення питань, які стали предметом позову. Саме це і стало підставою для особистого вручення керівнику відповідача пропозиції щодо укладання договору земельного сервітуту та проекту самого договору.

Також позивач зазначає, що відповідачем постійно та навмисно зривався переговорний процес щодо досягнення домовленостей саме задля відтягнення та унеможливлення звернення позивача до суду, що яскраво свідчить про небажання відповідача у позасудовий спосіб досягти домовленостей. Наведені вище обставини дають підстави для висновку, що спроба представника відповідача відобразити в клопотанні уявну маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями є необґрунтованою та безпідставною вигадкою, яка немає нічого спільного із аргументами, наведеними позивачем у відповідному позові.

Розглянувши клопотання відповідача про повернення позовної заяви, суд зазначає наступне.

Однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен мас право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до ч. 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Згідно з ч. 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, до яких, зокрема, віднесено подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Згідно з ч. 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом) справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У даному випадку суд вважає, що звернення позивача до Господарського суду Миколаївської області з позовом до відповідача про встановлення земельного сервітуту не є зловживанням своїми процесуальними правами, а є реалізацією позивачем права на судовий захист у обраний ним спосіб.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Виходячи з конструкції ч. 1 ст. 6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2)справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

У 1975 році, під час вирішення справи "Golder проти Сполученого Королівства" (№4451/70, рішення від 21 лютого 1975 року) ЄСПЛ вперше дійшов висновку, що сама конструкція статті 6 Конвенції була б безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні за наслідками розгляду цієї справи ЄСПЛ закріпив правило про те, що частина перша статті 6 Конвенції містить у собі невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Водночас відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Також у рішеннях Європейського суду з прав людини "Саф`яннікова проти України" (2007 рік), "Сілін проти України" (2006 рік), суд наголошував на тому, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви.

Крім того, у підготовчому засіданні представник відповідача заявив про намір надати суду клопотання про призначення судової експертизи, у зв`язку з чим усно клопотав про відкладення підготовчого засідання.

Вказаний намір було прийнято судом.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до змісту ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, з метою вирішення всіх питань, передбачених ст. 177, 182 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду.

Таким чином, за результатами проведеного засідання, для належної підготовки справи для розгляду по суті, враховуючи наявність процесуального строку для проведення підготовчого провадження у даній справі, з метою надання учасникам справи процесуального часу для можливості реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків, у випадку наявності відповідних намірів, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання з повідомленням учасників справи про дату, час і місце проведення наступного судового засідання.

Керуючись ст. 43, 177, 181-185, 202, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сфінкс В" у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви № б/н від 22.02.2023.

2. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

3. Відкласти підготовче засідання на 25 травня 2023 року о 13:00.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

На вебсторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Повний текст ухвали складено 02.05.2023.

Суддя В.С. Адаховська