Ухвала

від 05.05.2023 по справі 916/1199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"05" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1199/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву Приватного підприємства "Авангард-Лекс" про відвід судді Смелянець Г.Є. у справі

за позовом: Приватного підприємства "Авангард-Лекс"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ревуцької Флоріанни Лазарівни

про визнання договору недійсним

в с т а н о в и в:

Позивач Приватне підприємство "Авангард-Лекс" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Ревуцької Флоріанни Лазарівни, в якому просить суд визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України під час укладення договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2020 з ПП "Авангард-Лекс", що є підставою для звернення до суду за судовим захистом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 позовну заяву Приватного підприємства "Авангард-Лекс" (вх.№1246/23 від 23.03.2023) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом: зазначення ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. та надання до суду відповідних документів про оплату.

18.04.2023 до суду надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.04.2023 розглянуто заяву Приватного підприємства "Авангард-Лекс" про продовження строку на усунення недоліків за вх.№12474/23 від 18.04.2023 без повідомлення учасників справи; відмовлено Приватному підприємству "Авангард-Лекс" у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків за вх.№12474/23 від 18.04.2023 у справі №916/1199/23.

03.05.2023 до суду від Приватного підприємства "Авангард-Лекс" надійшла заява про відвід судді Смелянець Г.Є.

За результатами розгляду заяви Приватного підприємства "Авангард-Лекс" про відвід судді, ухвалою від 04.05.2023 постановлено вирішення питання про відвід судді Смелянець Г.Є. за заявою Приватного підприємства "Авангард-Лекс" за вх.№2-601/23 від 03.05.2023 провести без повідомлення учасників справи; визнано заявлений Приватним підприємством "Авангард-Лекс" відвід судді Смелянець Г.Є. від розгляду справи №916/1199/23 необґрунтованим; вирішення питання про відвід судді Смелянець Г.Є. від розгляду справи №916/1199/23 передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви Приватного підприємства "Авангард-Лекс" визначено суддю Господарського суду Одеської області Сулімовську М.Б.

Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов наступних висновків.

Так обґрунтовуючи заяву позивач Приватне підприємство "Авангард-Лекс" зазначає, що суддею Смелянець Г.Є. без належного правового обґрунтування відмовлено позивачу у наданні додаткового строку на усунення недоліків позовної заяви, що є порушенням доступу до правосуддя; не враховано обставину, що керівництво позивача проходить військову службу у складі Сил оборони України під час повномасштабної збройної агресії росії проти України та не витребувані докази посилання позивача на правові підстави для надання додаткового строку на усунення недоліків позовної заяви; належним чином не надіслано позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви у справі №916/1199/23 без руху, оскільки позивачем дану ухвалу не отримано.

Так право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.8 ст.39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Відповідно до ч.11 ст.39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до частин 1-4 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36, 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

На думку заявника, зазначені у заяві про відвід обставини викликають сумнів у неупередженості судді Смелянець Г.Є.

Отже, зі змісту поданої заяви про відвід судді вбачається, що вона мотивована незгодою сторони-заявника з процесуальними діями та рішенням суду.

Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як вбачається з поданої заяви про відвід, заявником не наведено та не обґрунтовано наявності підстав, визначених частинами першою, другою та третьою статті 35, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.п.8, 9 ч.3 ст.2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Разом з тим, частиною 4 ст. 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, законодавством України передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням), а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу судді. В той же час, підстави відводу, на які посилається позивач, фактично, є незгодою останнього з ухваленими судом процесуальними рішеннями у цій справі, що в силу ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу, відповідно, наведені позивачем мотиви не свідчать про упередженість судді при розгляді цієї справи.

Між цим, звертаючись до практики Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що у рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meћnariж v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Занд проти Австрії", зазначає, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)", звертає увагу, що вирішення питання стосовно правомірності судового рішення суду першої інстанції відноситься виключно до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції. Відтак, в разі незгоди з ухваленим рішенням за результатами розгляду справи сторони мають право скористатись передбаченим діючим господарським процесуальним законодавством порядком апеляційного оскарження.

За наведених обставин, розглянувши заяву Приватного підприємства "Авангард-Лекс" про відвід судді Смелянець Г.Є., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального законодавства, підставою для відводу судді.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 35, 36, 38, 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Авангард-Лекс" про відвід судді Смелянець Г.Є. від розгляду справи №916/1199/23 відмовити.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 05.05.2023 та не підлягає оскарженню.