Рішення

від 01.05.2023 по справі 916/38/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/38/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/38/23

за позовом Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 26; код ЄДРПОУ 02125473)

до відповідача: Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Пугачова І К» (65125, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 40; код ЄДРПОУ 32700675)

про стягнення 5 180,92 грн;

представники сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Пугачова І К», в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 5 180,92 грн заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки товару № 300 від 23.12.2021 (далі - Договір), предметом якого є поставка Університету протягом 2022 року періодичних видань в обсягу, визначеному специфікацією.

Вказує, що на виконання умов Договору перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 60 965,95 грн, а відповідач, у свою чергу, впродовж 2022 року поставляв періодичні видання нерегулярно та станом на день звернення до суду останнім не було поставлено видань на загальну суму 36 158,08 грн, у зв`язку з чим позивач втратив інтерес до їх отримання від відповідача та просить стягнути відповідну суму грошових коштів за невиконану частину зобов`язання.

До початку першого судового засідання представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 3841/23 від 07.02.2023), в якій він повідомив, що 12.01.2023 Університетом було отримано періодичні видання від відповідача на суму 29 654,44 грн, а також останнім перераховано позивачу 2 482,75 грн, у зв`язку з чим сума невиконаного зобов`язання зменшується до 4 020,89 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на ст. 231 ГК України, просить також стягнути з відповідача 355,85 грн пені за прострочення виконання зобов`язання та 804,18 грн штрафу, що складає 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів.

Ухвалою від 09.01.2023 позовну заяву (вх. № 33/23 від 04.01.2023) Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/38/23, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.02.2023, запропоновано сторонами подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

25.01.2023 за вх. № 2526/23 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надавши наступні аргументи:

- відповідачем лише 03.01.2023 року на електрону поштову скриньку було отримано претензію від позивача №2181/20 від 27.12.2022, в якій вказана заборгованість по зобов`язанням згідно Договору №300 від 23.12.2021 року, предметом якого є поставка періодичних видань;

- претензією вимагалося виконати зобов`язання щодо поставки періодичних видань протягом 7 днів з моменту отримання цієї претензії;

- відповідач розглянув претензію та надав позивачу відповідь № 05/4 від 05.01.2023 року, де зазначив, чому Договір не міг бути закінчений саме 31.12.2022;

- порушення зобов`язання сталося не з вини відповідача у зв`язку із введенням в України воєнного стану та форс-мажорними обставинами;

- у відповіді на претензію надано пояснення, що відповідач є лише посередником між редакціями, які виготовляють періодичні видання, та позивачем, як замовником періодичних видань. Деякі редакції, які верстають та друкують періодичні видання із Специфікації до Договору, не мали змоги надати періодичні видання до 31.12.2022, у зв`язку з тим, що вони знаходились на території активних бойових дій, та робітники були вимушені евакуюватися. Але згодом вони змогли перенести свої офіси до інших місць, або відновили роботу дистанційно, та зможуть надати оплачені та замовлені періодичні видання, але із затримкою, так як мають місце ще й постійні перебої електроенергії;

- відповідач не відмовлявся та не відмовляється від виконання своїх обов`язків по Договору, а навпаки протягом дії військового стану намагався виконувати свої обов`язки, що підтверджує доставочна картка;

- відповідач протягом січня 2023 року провів усні переговори з позивачем, якому довантажив періодичні видання на суму 29 654,44 грн. Також очікує протягом січня-лютого ще одинадцять найменувань, які були замовлені згідно графіків виходу заявлених ще в 2021 році на 2022 рік періодичних видань на суму 4 020,89 грн, та зробив повернення грошей в розмірі 2 482,75 грн за періодичні видання, які припинили вихід.

07.02.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без його участі.

07.02.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи видаткової накладної № 71 від 31.01.2023 на суму 670,30 грн.

Протокольною ухвалою від 08.02.2023 судом було задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 3841/23 від 07.02.2023) в порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, а також на стадії дослідження доказів оголошено перерву в засіданні до 20.02.2023.

10.02.2023 до суду надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів справи видаткової накладної № 71 від 31.01.2023, службової записки т.в.о. директора бібліотеки, які свідчать про поставку відповідачем періодичних видань на суму 670,30 грн. У заяві представник просив розглядати справу без його участі та підтвердив надходження від відповідача видань на вказану суму.

17.02.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а також клопотання про залучення документів до матеріалів справи (а.с. 69-86).

Протокольною ухвалою від 20.02.2023 судове засідання відкладено на 13.03.2023.

10.03.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а також клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, а саме: видаткової накладної № 77 від 10.03.2023 на суму 191,10 грн та листа від ФОП Мосієнко М.В.

Протокольною ухвалою від 13.03.2023 судове засідання відкладено на 21.03.2023. Крім того, ухвалою від 13.03.2023, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України, суд також запропонував позивачу надати пояснення щодо видаткових накладних № 72 від 15.02.2023 на суму 225,33 грн та № 77 від 10.03.2023 на суму 191,10 грн, які відповідач просив долучити до матеріалів справи.

20.03.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, а також клопотання про долучення до матеріалів справи видаткової накладної № 79 від 20.03.2023 на суму 44,10 грн, яка свідчить про додаткову поставку періодичних видань.

Протокольною ухвалою від 21.03.2023 відкладено судове засідання на 28.03.2023.

24.03.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, а також клопотання про долучення до матеріалів справи видаткової накладної № 81 від 24.03.2023 на суму 315,00 грн, яка свідчить про додаткову поставку періодичних видань.

27.03.2023 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі, в якій він також підтвердив, що станом на 27.03.2023 ним отримано від відповідача продукцію на суму 191,00 грн згідно видаткової накладної № 77 від 10.03.2023, на суму 44,10 грн згідно накладної № 79 від 20.03.2023 та на суму 315,00 грн згідно накладної № 81 від 24.03.2023.

Судове засідання, призначене на 28.03.2023, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному.

Ухвалою від 03.04.2023 повідомлено сторін про те, що розгляд справи відбудеться 01.05.2023.

01.05.2023 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій він повідомив, що додатково отримав від відповідача продукцію на суму 315,00 грн згідно видаткової накладної № 84 від 21.04.2023.

01.05.2023 складено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.12.2021 між Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (одержувач) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма Пугачова І К» (постачальник) було укладено Договір поставки товару № 300, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність одержувача: Газети, періодичні спеціалізовані та інші періодичні видання і журнали передплата на 2022 рік (далі - Товар), у відповідності до єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 (CPV 2008) - ДК 021:2015:22210000-5 Газети, а саме: газети, періодичні спеціалізовані та інші періодичні видання і журнали передплата на 2022 рік у Специфікації (Додаток № 1), яка додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною, а одержувач - прийняти і оплатити Товар.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 10.1. Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та діє до « 31» грудня 2022 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. п. 10.2., 10.3. Договору).

Додатком № 1 до Договору є Специфікація (а.с. 10-11), в якій сторони передбачили назву, кількість та ціну Товару, який відповідач зобов`язувався поставити у 2022 році.

Ціна Договору становить 60 965,95 грн (п. 3.1. Договору). Таку ж ціну зазначено і в Специфікації.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що оплата замовлень замовником здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця або готівкою на умовах 100 % протягом передоплати згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

28.12.2021 позивач перерахував відповідачу 60 965,95 грн попередньої оплати за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 1775 від 28.12.2021 (а.с. 12).

Згідно з п. 5.1. Договору постачальник зобов`язується поставити (передати) Товар протягом 2022 року, з моменту підписання даного Договору.

Товар вважається поставленим одержувачу, з моменту підписання одержувачем видаткової накладної… (п. 5.5. Договору).

Надаючи оцінку наведеним у заявах по суті справи доводам сторін, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пункт 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 682 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 683 ЦК України якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов`язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов`язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено умовами укладеного між сторонами Договору, відповідач зобов`язувався упродовж 2022 року здійснювати поставку зазначеного у специфікації Товару позивачу на загальну суму 60 965,95 грн.

Між тим, поставка товару на суму 36 158,08 грн була здійснена з простроченням встановленого Договором строку.

Так, 12.01.2023 відповідач поставив позивачу періодичні видання на суму 29 654,44 грн, а також 23.01.2023 перерахував останньому 2 482,75 грн за ненадруковані видання, що було враховано судом при задоволенні заяви представника позивача про зменшення позовних вимог.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 4 020,89 грн заборгованості за невиконане зобов`язання з поставки періодичних видань, а також 355,85 грн пені та 804,18 грн штрафу, нарахованих позивачем в порядку ст. 231 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі її розгляду відповідач здійснював додаткові поставки передбачених Договором періодичних видань, які Університетом були прийняті, що підтверджено самим позивачем.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося сторонами, що відповідач, після зменшення позивачем позовних вимог у даній справі, з січня по квітень 2023 року здійснював додаткові поставки періодичних видань позивачу на загальну суму 2 260,05 грн, які останнім були прийняті без зауважень, а саме: за видатковою накладною № 71 від 31.01.2023 на суму 670,30 грн; за видатковою накладною № 72 від 01.03.2023 на суму 218,03 грн; за видатковою накладною № 73 від 01.01.2023 на суму 506,52 грн; за видатковою накладною № 77 від 15.03.2023 на суму 191,10 грн; за видатковою накладною № 79 від 23.03.2023 на суму 44,10 грн; за видатковою накладною № 81 від 24.03.2023 на суму 315,00 грн; за видатковою накладною № 84 від 21.04.2023 на суму 315,00 грн;

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю в частині стягнення з відповідача 2 260,05 грн грошових коштів, зобов`язання за якими були виконані відповідачем з січня по квітень 2023 року.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем договірних зобов`язань на суму 1 760,84 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 ГК України).

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що постачальник за даним Договором несе відповідальність:

7.2.1. За порушення умов зобов`язання щодо якості Товару, передбаченого умовами Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості неякісної Товару, згідно зі статтею 231 Господарського кодексу України;

7.2.2. За несвоєчасну поставку Товару, передбачену умовами Договору, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, із якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості, згідно зі статтею 231 Господарського кодексу України.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 7.4. Договору).

Посилаючись на ст. 231 ГК України, позивач нарахував відповідачу 355,85 грн пені за прострочення виконання зобов`язання та 804,18 грн штрафу, що складає 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів.

Враховуючи порушення відповідачем строку виконання зобов`язання, а також поставку Товару з недотриманням передбачених Договором та Специфікацією вимог щодо його комплектності, суд зазначає, що позивач мав право нараховувати відповідачу пеню та 20% штрафу.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок пені та штрафу, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини суд зазначає наступне.

Згідно з п. п. 8.1., 8.2. Договору у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які виникли після укладення цього Договору, на які Сторони не можуть вплинути і які повністю чи частково перешкоджають виконанню Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, Сторони повністю чи частково звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором, при цьому строк виконання Стороною, яка зазнала впливу таких обставин, подовжується на строк дії цих обставин. Обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) та надзвичайними обставинами можуть бути: стихійні лиха, техногенні аварії, військові дії та громадські безпорядки, прийняття органами державної влади та місцевого самоврядування актів, які будуть перешкоджати Сторонам належним чином виконувати свої зобов`язання за цим Договором, революції, радіаційне, хімічне забруднення тощо.

Сторона може посилатися на дію обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) тільки у випадку, якщо вона належним чином повідомила про їх настання іншу Сторону протягом 24 годин з моменту настання таких обставин. Кожна із Сторін цього Договору зобов`язана надати документальне підтвердження про виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), видане Торгово-Промисловою Палатою України, або її регіональним відділенням на місцях (п. п. 8.3.,8.4. Договору).

Відповідно до п. 8.5. Договору у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 10 днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У разі попередньої оплати, Продавець повертає Замовнику кошти в продовж трьох днів з дня розірвання цього Договору

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 та від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Відповідно до ст. 14 та ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. ТПП та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Проте, відповідачем, крім посилань на загальний лист ТПП від 28.02.2022 № 2021/02.0-7.1, не було надано жодних доказів, які б засвідчили факт настання у нього форс-мажорних обставин безпосередньо у спірних правовідносинах.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 98, 101, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 916/38/23 за позовом Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 26; код ЄДРПОУ 02125473) до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Пугачова І К» (65125, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 40; код ЄДРПОУ 32700675) про стягнення 5 180,92 грн - закрити в частині стягнення з відповідача 2 260,05 грн заборгованості.

2. Позов Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 26; код ЄДРПОУ 02125473) до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Пугачова І К» (65125, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 40; код ЄДРПОУ 32700675) про стягнення 2 920,87 грн - задовольнити.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма Пугачова І К» (65125, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 40; код ЄДРПОУ 32700675) на користь Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 26; код ЄДРПОУ 02125473) 1 760,84 грн заборгованості, 355,85 грн пені, 804,18 грн штрафу, 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 01 травня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 05 травня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков