Рішення

від 04.05.2023 по справі 918/251/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/251/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Моріон Сервіс Плюс"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Сорочук Ольги Вікторівни

про стягнення заборгованості в розмірі 158 827, 02 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Моріон Сервіс Плюс" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сорочук Ольги Вікторівни про стягнення заборгованості в розмірі 158 827, 02 грн, що виникла в результаті неналежного виконання Договору №344/20с від 01.06.2020 про надання послуг з обслуговування ринку.

Ухвалою суду від 20.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.04.2023.

Ухвалою суду від 11.04.2023 розгляд справи по суті відкладено на 04.05.2023.

04.05.2023, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Додатково зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання 04.05.2023 сторони не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

При цьому, до суду від відповідача повернувся конверт з ухвалою суду від 20.03.2023 та від 11.04.2023 з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз`яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо), то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фізичної особи підприємця - підприємця Сорочук Ольги Вікторівни є: АДРЕСА_1 .

Крім того, сам лише факт неотримання стороною кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копію судового рішення (ухвали у даному випадку) за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку із відсутністю адресата за даною адресою, тобто неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (вказаної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі №5015/1763/12).

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи - підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, суд також враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач мала право та можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, а також про відкладення розгляду справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не подала до суду відзиву на позов, а відтак не скористалася наданими їй процесуальними правами, а неявка останньої не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору по суті, за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02 серпня 2016 року між Малим приватним підприємством "Моріон" та Приватним підприємством "Моріон Сервіс Плюс" (надалі - Позивач/Підприємство) було укладено Договір про співробітництво, згідно якого Підприємство зобов`язалося надавати послуги з обслуговування ринку "Моріон" (м. Рівне, вул. Шевченка), оператором якого є МПП "Моріон", а також укладати з орендарями торговельних місць на Ринку договори про надання послуг з обслуговування Ринку.

01 червня 2020 року між Приватним підприємством "Моріон Сервіс Плюс" (надалі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Сорочук Ольгою Вікторівною (надалі - замовник), було укладено Договір про надання послуг з обслуговування ринку № 344/20с від 01.06.2020 (надалі - Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги обслуговування ринку "Моріон", зокрема, торговельного місця № 344, а замовник зобов`язується приймати та оплатити вказані послуги в передбачені Договором строки та порядку.

До складу послуг обслуговування входить: підтримання адміністративного порядку на ринку; забезпечення виконання графіку роботи ринку; забезпечення охорони ринку; забезпечення своєчасного прибирання сміття та/або снігу (у зимовий період); утримання ринку із дотриманням санітарних правил утримання територій громадських місць (п. 1.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що за послуги обслуговування торговельного місця №344 замовник щомісяця сплачує виконавцю кошти в сумі 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн 00 коп.

В день підписання Договору замовник зобов`язаний сплатити виконавцю наперед плату за перший та останній повні календарні місяці надання послуг згідно пункту 5.1. У подальшому плата за послуги мала вноситись наперед, - до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. Плата за послуги сплачується незалежно від результатів провадження господарської діяльності замовником (абз. 2 п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору факт надання послуг Виконавцем підтверджується Актом приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг), який складається щомісячно.

За приписами п. 5.1. Договору, Договір набуває чинності з 01 червня 2020 року та діє до 31 липня 2021 року включно.

В подальшому, Додатковою угодою від 01 березня 2021 року до Договору № 344/20с про надання послуг з обслуговування ринку від 01 червня 2020 року, сторони домовились викласти п. 3.1. Договору в наступній редакції: "За обслуговування торговельного місця № 344 замовник щомісяця сплачує кошти в сумі: за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 в сумі 4 606,45 грн без ПДВ, з 01.04.2021 в сумі 8 400,00 грн без ПДВ.".

Додатковими угодами від 31.07.2021, від 19.10.2021, від 19.01.2022, від 15.04.2022, від 06.06.2022 та від 29.12.2022 до Договору № 344/20с про надання послуг з обслуговування ринку від 01 червня 2020 року, сторонами було погоджено продовження дії Договору до 31.01.2023 включно.

Крім того, Додатковою угодою від 01 березня 2022 року до Договору № 344/20с про надання послуг з обслуговування ринку від 01 червня 2020 року, сторони домовились викласти п. 3.1. Договору в наступній редакції: "За обслуговування торговельного місця № 344 замовник щомісяця сплачує кошти в сумі: за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 4 606,45 грн без ПДВ, з 01.04.2022 в сумі 8 400,00 грн без ПДВ.".

Суд враховує, що Договір та всі додаткові угоди підписані сторонами та скріплені відтиском печатки позивача, відомостей про їх недійсність матеріали справи не містять та сторонами не надано.

Як свідчать матеріали справи позивачем належним чином виконувались зобов`язання по Договору - послуги з обслуговування торговельного місця надавались у повному обсязі. Жодних претензій щодо якості та обсягів наданих послуг зі сторони відповідача матеріали справи не містять, а позивач зазначає, що їх не надходило.

Згідно із п. 2.2.1. Договору, замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату наданих послуг виконавцем незалежно від результатів провадження господарської діяльності.

При цьому, у порушення умов Договору відповідачем не виконані зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг на суму 117 775,50 грн, що були надані підприємством у повному обсязі та прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаними між сторонами Актами надання послуг за відповідні місяці, а також Актом звірки взаєморозрахунків за період 01.06.2020 - 08.08.2022, належним чином копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати, позивач надіслав відповідачу Вимогу № 04/22 від 03.08.2022 та №03 від 02.03.2023, в яким вказано про негайну сплату заборгованості за послуги обслуговування торгівельного місця № 344.

Проте, матеріали справи не містять відповіді відповідача на зазначені вище вимоги про сплату боргу позивача, також відповідачем не надано доказів сплати боргу, або інших доказів, які б вказували на безпідставність позову.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 599 ЦК України, що кореспондується із ст. 202 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо надання послуг в повному обсязі. Відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором, не оплатив отримані послуги, заборгованість останнього складає 117 775,50 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 117 775,50 грн доведеними та обґрунтованими.

Окрім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором, нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з 02.06.2020 по 10.03.2023 в розмірі 33 582,46 грн та три відсотка річних за період з 02.06.2020 по 10.03.2023 в розмірі 7 469,06 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за порушення умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% відсотків та інфляційних втрат, погоджується з ними повністю.

Відповідачем не надано жодного доказу на спростування заявленого боргу. Контррозрахунку нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідачем також не подано.

За вказаних обставин, суд задовольняє позов в частині стягнення інфляційних втрат за період з 02.06.2020 по 10.03.2023 в розмірі 33 582,46 грн та три відсотка річних за період з 02.06.2020 по 10.03.2023 в розмірі 7 469,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

У відповідності до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в повному обсязі в розмірі 117 775,50 грн основної суми боргу, 7 469,06 грн 3% річних та 33 582,46 грн інфляційних втрат.

Згідно статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сорочук Ольги Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Моріон Сервіс Плюс" (33028, м. Рівне, вул. Шевченка, буд. 7, код ЄДРПОУ 40383114) заборгованість за Договором про надання послуг з обслуговування ринку № 344/20с від 01.06.2020 в розмірі 158 827,02 (сто п`ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять сім грн 02 коп.) грн (з яких 117 775,50 (сто сімнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять грн 50 коп.) основної суми боргу, 7 469,06 (сім тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн 06 коп.) грн 3% річних та 33 582,46 (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят дві грн 46 коп.) грн інфляційних втрат) та судовий збір в розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08 травня 2023 року.

Суддя А.М. Горплюк