Рішення

від 27.04.2023 по справі 924/82/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р. Справа № 924/82/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради смт Сатанів Хмельницького району Хмельницької області

до 1. Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с.Попівці Хмельницького району Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Дежгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький

про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок

Учасники процесу:

прокурор: Рибачук О.Г. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури, діє на підставі посвідчення № 059953 від 25.02.2021

позивач: не з`явився

відповідач 1: Лозюк С.Ф. - адвокат, діє на підставі довіреності № 1/д від 02.01.2023

відповідач 2: Сапьолкіна Н.В. - адвокат, діє на підставі ордера серія ВХ № 1041381 від 27.02.2023

третя особа: не з`явився

Рішення приймається 27.04.2023, оскільки в судовому засіданні 03.04.2023 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 04.02.2020 надійшла позовна заява першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест", у якій він просить (з урахуванням прийнятої судом з огляду на зміст ст. 46 ГПК України заяви про зміну предмету позову від 20.11.2020): скасувати державну реєстрацію права приватної власності ПП "Аграрна компанія 2004" на чотири земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004,6821283200:03:004:0018,6821283200:03:004:0019,821283200:03:004:0022 що розташовані на території Сатанівської селищної ради Хмельницької області; витребувати у ТОВ "Поділля Агро Інвест" на користь Сатанівської територіальної громади в особі Сатанівської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0014, 6821283200:03:004:0026, 6821283200:03:004:0025 в координатах, межах та конфігурації земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022, що розташовані на території Сатанівської селищної ради Хмельницької області та були зареєстровані ПП "Аграрна компанія 2004" на праві власності на підставі рішення Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 924/1081/17 від 06.06.2018. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що 20.06.2018 державним реєстратором зареєстровано право приватної власності ПП "Аграрна компанія 2004" на 4 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 5,52 га з наступними кадастровими номерами: 6821283200:03:004:0004; 6821283200:03:004:0018; 6821283200:03:004:0019; 6821283200:03:004:0022. Підставою реєстрації визначено постанову Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/1081/17 від 06.06.2018. Зазначає, що відповідно до інформації відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області встановлено, що шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004 площею 2 га та 6821283200:03:004:0019 площею 2 га утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:004:0014 площею 4 га, та 17.12.2018 право власності на новоутворену земельну ділянку зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест" на підставі договору купівлі-продажу №2131 від 17.12.2018. Шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0018 площею 0,48 га утворено земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0020 площею 0,3945 га, 6821283200:03:004:0017 площею 0,0855 га, та 17.12.2018 на підставі договорів купівлі-продажу №2141 та №2143 від 17.12.2018 право власності на вказані ділянки зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест", яке об`єднало дані ділянки в земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:004:0026 площею 0,48 га. Також встановлено, що шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0022 площею 1,04 га утворено земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0015 площею 0,1467 га та 6821283200:03:004:0016 площею 0,8933 га, та 17.12.2018 на підставі договорів купівлі-продажу №2135 та №2137 від 17.12.2018 право власності на новоутворені земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест", яке в подальшому об`єднало дані ділянки в земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:004:0025 площею 1,04 га. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України, прокурор вказує, що спірні земельні ділянки, на яких розташоване нерухоме майно, не підлягали розпаюванню, а відтак, залишилися у колективній власності "Колос". При цьому будь-яких рішень про передачу у приватну власність відповідачам спірних земельних ділянок не приймалось. З огляду на вказане, прокурор вважає, що ПП "Аграрна компанія 2004" без будь-яких правових підстав набуло права приватної власності на 4 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 5,52 гектарів. Зауважує, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 924/1081/17 від 06.06.2018, на підставі якої було зареєстровано право власності ПП "Аграрна компанія 2004" на вищевказані земельні ділянки, скасована постановою Верховного Суду від 20.09.2018 в даній справі (з передачею справи на новий розгляд). При цьому під час нового розгляду було закрито провадження у справі № 924/1081/17, у зв`язку із відмовою позивача від позову. Отже, ПП "Аграрна компанія 2004" не мало права реєструвати та відчужувати зазначені земельні ділянки. Тому рішення про реєстрацію права власності ПП "Аграрна компанія 2004" на 4 земельних ділянки загальною площею 5,52 га підлягають скасуванню, а спірні земельні ділянки витребуванню. Зазначає, що враховуючи, що на сьогодні Сатанівська селищна рада позбавлена права передавати земельні ділянки в оренду та отримувати відповідні надходження до місцевого бюджету, то позивачем визначено селищну раду. Крім того, вважає, що у разі не усунення цих порушень Сатанівська селищна рада втратить свою обґрунтовану можливість на реєстрацію права комунальної власності відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Оскільки позивач - Сатанівська селищна рада не вживала дій, спрямованих на захист інтересів територіальної громади, то перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області на підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

У поясненнях від 23.12.2020 прокурор додатково вказує, що виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного набуття права власності чи оренди земельної ділянки. Це право необхідно оформити у порядку, визначеному земельним законодавствам. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що спірні земельні ділянки, що знаходяться під нерухомим майном, передавались ПП "Аграрна компанія 2004" у приватну власність. Вказує, що оскільки на спірних земельних ділянках розташовані господарські будівлі (споруди) і їх використання для сільськогосподарських потреб є недоцільним, то дані ділянки не підлягали розпаюванню і згідно з ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Оскільки право власності на спірні земельні ділянки комунальної власності було отримано відповідачем 1 з порушенням вимог закону, тобто спірні земельні ділянки вибули від Сатанівської селищної ради поза її волею, тому наявні всі правові підстави для їх витребування від відповідача 2 в порядку ст. 388 ЦК України. При цьому вказаний висновок не суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Вважає, що не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача 2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, як і порушення принципу пропорційності.

ПП "Аграрна компанія 2004" у відзиві на позов вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Звертає увагу на випадки, в яких прокурор може представляти інтереси держави в суді. Вказує, що на час набуття права приватної власності ПП "Аграрна компанія 2004" на земельні ділянки, що є предметом спору у даній справі, останні перебували у колективній власності на підставі державного акту на право колективної власності на землю серія ХМ №0005, виданого 11.11.1995 КСП "Колос", яке 30.11.2006 припинило свою діяльність. Зазначає, що ПП "Аграрна компанія 2004" набуло право власності на нежитлові будівлі та споруди, які належали КСП "Колос", тому враховуючи приписи ст. 377 ЦК України та ст.120 Земельного кодексу України до відповідача 1, як до нового власника нерухомого майна, перейшло право на земельні ділянки, на яких розташоване це майно і, як підтвердження вказаного, ПП "Аграрна компанія 2004" звернулась із відповідним позовом до господарського суду щодо визнання права власності на земельні ділянки, справа № 924/1081/17. Як стверджує відповідач 1, ухвалою суду від 11.02.2019 прийнято відмову ПП "Аграрна компанія 2004" від позову у справі № 924/1081/17 і закрито провадження. При цьому прокуратура погодилась із позицією щодо закриття провадження. Посилаючись на п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, який набув чинності із 01.01.2019, відповідач 1 зазначає, що лише з вказаної дати визначена у даному пункті категорія земель колективної форми власності перейшла до комунальної власності. Однак в даному випадку державний акт на право колективної власності на землю ceрія ХМ №0005, виданий 11.11.1995 КСП "Колос", не було припинено, а отже є чинним. Тому відсутні законні підстави для представництва прокурором інтересів держави, зокрема в особі Сатанівської селищної ради Городоцького району, щодо земель, які належали до колективної власності на землю на підставі державного акту, який не втратив чинності, що свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Додатково у клопотаннях про залишення позовної заяви без розгляду відповідач 1 зазначає про відсутність підстав для підписання позовної заяви та звернення до суду саме першим заступником керівника Городоцької місцевої прокуратури та не доведеність необхідності делегування повноважень. З огляду на вказане вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати. Також вказує, що спірні земельні ділянки належать до колективної власності, яку слід розглядати як різновид приватної власності. Тому твердження прокурора, що спірні земельні ділянки вибули незаконно із державної форми власності, розпорядником яких виступало ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, є помилковим, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що прокурор не обґрунтував яким чином перехід із колективної форми власності КСП "Колос" у приватну власність ПП "Аграрна компанія 2004" у 2018 році могло привести до порушень або загрози порушень інтересів саме Сатанівської селищної ради. Вважає, що прокурор може представляти лише ті органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями органів виконавчої влади. В свою чергу, лише місцева рада може приймати рішення щодо надання повноважень прокуратурі на подання позовів в інтересах місцевої громади. Тому прокурор не мав повноважень на подання вказаного позову.

У поясненнях від 29.12.2021 відповідач 1 вказує, що прокурор зазначив у позові, що спірні землі перебували в колективній власності КСП "Колос", однак будь-яких доказів того, що дане КСП було діючим як на момент виникнення спірних правовідносин у 2018 році, так і на даний час не надав. Єдиним належним та допустимим доказом того, що КСП "Колос" як юридична особа було у 2018 році діючим, може слугувати витяг з ЄДРПОУ із зазначенням коду і назви підприємства, форми власності, відомостей про його керівника тощо, однак прокурор його не надав. Вказує, що КСП "Колос" на момент виникнення спірних правовідносин, у 2018 році, було ліквідовано у встановленому законом порядку. Враховуючи, що КСП "Колос", як юридична особа, припинило свою господарську діяльність і було виключене з ЄДРПОУ ще до 2018 року, прокурор не може бути позивачем у даній справі згідно вимог ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру". Також зазначає, що 11.11.1995 КСП "Колос" було видано державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ №0005, площею - 2 425,4 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі рішення Клинівської сільської Ради народних депутатів від 14.10.1993, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1. Паюванню підлягали не всі землі КСП, на які видавався державний акт, а лише відображені в ньому сільськогосподарські угіддя. Земельні ділянки, на яких були розташовані будівлі і споруди, які входили по структурі до майнових паїв, тих же членів КСП, що визначені у додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю, не були предметом розпаювання і залишились поза увагою законодавця. І лише в 2018 році на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 було врегульовано питання колективної власності на землю, який набув чинності 01.01.2019. Відповідач 1 вказує, що зважаючи на загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, ПП "Аграрна компанія 2004" у законний спосіб набуло право власності на будівлі і споруди шляхом викупу майнових сертифікатів колишнього КСП "Колос" у їх співвласників - фізичних осіб, які одночасно являлись і співвласниками земель колективної власності, із подальшим виділенням їх в натурі, а отже й правомірно набуло право власності на земельні ділянки, на яких розташовані дані будівлі і споруди. Враховуючи вищевикладене, відповідач 1 вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

ТОВ "Поділля Агро Інвест" у відзиві на позов вважає, що вимоги позову є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, та у зв`язку з тим, що позивачем не доведено факту порушення його прав. Вказує, що станом на момент набуття чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (01.01.2019) власником спірних ділянок було не колективне сільськогосподарське підприємство, сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарське акціонерне товариство, а саме ТОВ "Поділля Агро Інвест" як добросовісний набувач як об`єктів нерухомості, так і земельних ділянок під ними. Зазначає, що прокурором не надано суду доказів перебування спірних ділянок в колективній власності будь-якого колективного сільськогосподарського підприємства діючого на момент подання позову або припиненого. Посилаючись на положення ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідач 2 зауважує, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. При цьому, додані до позову запити Городоцької місцевої прокуратури №1374 вих-19 від 29.03.2019, №1375 вих-19 від 29.03.2019, №32-91-171 вих-19 від 25.09.2019, в яких вказується на виявленні порушення, повідомлення Городоцької місцевої прокуратури №32-814 вих-20 від 30.01.2020 щодо пред`явлення до суду позову від імені Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області підписано першим заступником прокурора Р. Олійник. Проте Законом України "Про прокуратуру" не передбачено можливості керівника окружної прокуратури делегувати повноваження щодо представництва окружної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених ч.3 ст. 11 цього Закону. Тому вищевказані листи підписані не уповноваженою особою - адже представництво прокуратури здійснюється керівником, а не заступниками. Також відповідач 2 вважає, що порушено принцип дотримання розумного строку, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання Сатанівською селищною радою листа № 32-814вих-20 від 30.01.2020, в якому прокурор повідомляв про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді. Тому не відомо чи Сатанівській селищній раді було відомо про подання позову. Крім того, позов датований 31.01.2020, тому в даному випадку компетентний орган (селищна рада) було позбавлено можливості вчинити будь-які дії - подати позов, чи заперечити проти подання позову тощо. З огляду на викладене, посилання на бездіяльність Сатанівської селищної ради є передчасним, а прокурор фактично став альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінив компетентний орган, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду. Додатково відповідач 2 зауважує, що лист Сатанівської селищної ради від 09.07.2019 №711/02-25/2019 про відмову вживати заходи представницького характеру щодо повернення чотирьох земельних ділянок загальною площею 5,25 га у власність Сатанівської громади не може слугувати належним доказом бездіяльності ради, адже предметом позову прокурора є не повернення земельних ділянок у власність Сатанівської громади, а скасування державної реєстрації права приватної власності ПП "Аграрна компанія 2004" на земельні ділянки та витребування у ТОВ "Поділля Агро Інвест" земельних ділянок на користь держави в особі Сатанівської селищної ради. Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 у відзиві просить позов залишити без розгляду.

У поясненнях від 27.10.2020 та від 25.11.2020 відповідач 2 додатково вказує, що прокурором в позовній заяві не доведено, що спірні земельні ділянки мають належати державі Україна на праві державної власності, а також не доведено, що спірні земельні ділянки мають належати до комунальної форми власності, адже прокурором не доведено доказами перебування спірних ділянок в колективній власності будь-якого колективного сільськогосподарського підприємства діючого на момент подання позову або припиненого. З огляду на вказане, відповідач 2 відзначив, що факт порушення інтересів держави Україна в особі Сатанівської селищної ради залишається не доведеним. Зазначає, що прокурором не доведено факт, що Сатанівська селищна рада є власником спірних земельних ділянок, а лише є посилання на справу №924/1018/17, як на підставу реєстрації права власності за ПП "Аграрна компанія 2004". Під час нового розгляду вказаної справи Господарським судом Хмельницької області не досліджено всі зібрані у справі докази, не встановлено умови та обсяги прав попередніх власників спірних земельних ділянок та можливість переходу права на зазначені земельні ділянки на підставі ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки ухвалою від 11.02.2019 позов залишено без розгляду. Тому вважає позов прокурора передчасним, адже він не містить правового обґрунтування та не ґрунтується на належних доказах.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі №924/82/20 позов було задоволено. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на 4 земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022, що розташовані на території Сатанівської селищної ради Хмельницької області. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" на користь Сатанівської територіальної громади в особі Сатанівської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0014, 6821283200:03:004:0026, 6821283200:03:004:0025 в координатах, межах та конфігурації земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022, що розташовані на території Сатанівської селищної ради Хмельницької області та були зареєстровані Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" на праві власності на підставі судового рішення Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 924/1081/17 від 06.06.2018.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі №924/82/20 в частині скасування державної реєстрації права приватної власності Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на 4 земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022, що розташовані на території Сатанівської селищної ради Хмельницької області. Прийнято у цій частині нове рішення про відмову у позові, у зв`язку із чим викладено резолютивну частину в такій редакції: "Позов задовольнити частково. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" на користь Сатанівської територіальної громади в особі Сатанівської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0014, 6821283200:03:004:0026, 6821283200:03:004:0025 в координатах, межах та конфігурації земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022, що розташовані на території Сатанівської селищної ради Хмельницької області та були зареєстровані Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" на праві власності на підставі судового рішення Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/1081/17 від 06.06.2018р."

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №924/82/20 вирішено постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2020 у справі № 924/82/20 скасувати. Справу № 924/82/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Передаючи справу №924/82/20 на новий розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 30.11.2022, зокрема вказав, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор послався на пункт 21 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України. Однак вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій у постановлених судових рішеннях не вказали, яке право (щодо належних на праві власності спірних земельних ділянок) або інтерес (щодо права на набуття спірних земельних ділянок у належного власника відповідно до пункту 21 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України) порушено внаслідок оформлення права власності на 4 спірні земельні ділянки за судовим рішенням, яке у подальшому було скасовано. Також суд касаційної інстанції зазначив, що розглянувши спір щодо витребування земельних ділянок, суди попередніх інстанцій не застосували положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Першого протоколу до цієї Конвенції та практики Європейського суду з прав людини. Судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі не досліджувалось питання відповідності заходу втручання держави у право власності ТОВ "Поділля Агро Інвест" критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Відповідно до розпорядження в. о. керівника апарату суду №3/23 від 05.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/82/20.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 справу №924/82/20 передано на розгляд судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 10.01.2023 справу № 924/82/20 прийнято до свого провадження суддею Субботіною Л.О. та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 06 лютого 2023 року.

В підготовчому засіданні 06.02.2023 суд зобов`язав Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надіслати відповідачам копію пояснень від 30.01.2023 по справі № 924/82/20 та відклав підготовче засідання у справі №924/82/20 на 11:00 год. 27 лютого 2023 року, про що постановлено ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 27.02.2023 відмовлено у задоволені клопотання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про зупинення провадження у справі від 09.02.2023, поновлено прокурору встановлений законом строк для подання доказів, долучених до клопотання від 20.02.2023, та прийнято їх до розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі №924/82/20 на 14:30 год. 13 березня 2023 року.

Відповідно до ухвали від 13.03.2023 суд поновив ПП "Аграрна компанія 2004" встановлений законом строк для подання доказів та долучив їх до матеріалів справи. Також в підготовчому засіданні 13.03.2023 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14:30 год. 03 квітня 2023 року.

В судовому засідання 03.04.2023 суд оголосив перерву до 14.30 год. 27 квітня 2023 року, про що постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні 27.04.2023 підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні. У додаткових поясненнях від 27.01.2023 вказує, що ПП "Аграрна компанія 2004" неправомірно набуло право власності на 4 земельні ділянки загальною площею 5,52 га, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України. Зазначає, що на сьогодні Сатанівська селищна рада позбавлена права розпорядження такими земельними ділянками та отримання відповідних надходжень до місцевого бюджету. Крім того, у разі неусунення цих порушень Сатанівська селищна рада втратить свою обґрунтовану можливість на реєстрацію права комунальної власності на спірні земельні ділянки у разі прийняття суб`єктами права колективної власності рішення про їх передачу територіальній громаді або у разі неподання відповідного протоколу розподілу земель до селищної ради в строк до 01.01.2025 (ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"). Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора в право власності відповідача, зазначає, що звернення прокурора з вказаним позовом є законним з огляду на приписи ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Таке звернення беззаперечно переслідує суспільний, публічний інтерес, оскільки спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні соціально значимого питання законності використання та отримання у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке здійснено з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження територіальної громади земельних ділянок, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення права власності на земельні ділянки, забезпечення рівності можливостей використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні відповідачами спірних земельних ділянок. Вважає, що втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову відповідає принципу пропорційності та з огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.

Також у поясненнях від 20.02.2023 прокурор, посилаючись на п. 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, вказує, що є відомим факт (не оспорюється відповідачами), що спірні земельні ділянки належали КСП "Колос" на підставі державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 0005 від 11.11.1995. Разом з тим, КСП "Колос" неодноразово реорганізовувалось, останній раз в ПП "Колос", яке припинено 30.11.2006, внаслідок чого спірні земельні ділянки перейшли в комунальну власність Сатанівської селищної ради, що підтверджується самим відповідачем у листі на адресу Сатанівської селищної ради № 146 від 22.04.2019. Прокурор вважає, що з 01.01.2019 у Сатанівської селищної ради з`явилися права на спірні земельні ділянки як на такі, що залишились у колективній власності і не підлягали паюванню. Відтак, саме на позивача як орган місцевого самоврядування покладено обов`язок здійснювати розпорядження спірними земельними ділянками, а реєстрація речового права за відповідачем без дотримання зазначеного порядку позбавляла Сатанівську селищну раду законного права здійснити розпорядження такими земельними ділянками. За таких обставин прокурором вірно визначено Сатанівську селищну раду позивачем у даній справі.

Третя особа в судове засідання 27.04.2023 не з`явилась, у клопотанні від 14.03.2023 просила розглядати справу без участі представника. У поясненнях від 30.01.2023 вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Вказує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України, спірні земельні ділянки, на яких розташоване нерухоме майно, не підлягали розпаюванню та залишилися у колективній власності КСП "Колос". При цьому уповноваженими органами будь-які рішення про передачу у приватну власність відповідачам спірних земельних ділянок не приймалось. Отже, ПП "Аграрна компанія 2004" без будь-яких правових підстав набуло право приватної власності на 4 земельні ділянки, тому власник на підставі ст. 388 ЦК України має право витребувати ці земельні ділянки з незаконного володіння.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 27.04.2023 заперечував щодо позову з підстав, що викладені у відзиві на позов та поясненнях.

Представник відповідача 2 проти позову заперечувала. У поясненнях від 27.02.2023 вказує, що ТОВ "Поділля Агро Інвест" є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, а прокурор звернувся із віндикаційним позовом про витребування цих ділянок у добросовісного набувача. Проте прокурором не доведено факт, що Сатанівська селищна рада є власником спірних земельних ділянок, а лише є посилання на справу № 924/1081/17 як на підставу реєстрації права власності за ПП "Аграрна компанія 2004". Водночас, у справі № 924/1081/17 не встановлено факту перебування спірних земельних ділянок будь-коли у колективній власності КСП "Колос" та не встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах будь-якого державного акта на право колективної власності на землю. Звертає увагу, що станом на 01.01.2019 спірні земельні ділянки перебували не у колективній власності, а у власності ТОВ "Поділля Агро Інвест". Отже, в матеріалах справи немає та прокурором не доведено підстав для набуття права власності на спірні земельні ділянки за Сатанівською селищною радою.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1081/17 від 05.02.2018 було відмовлено у позові ПП "Аграрна компанія 2004" до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області за участю прокуратури Хмельницької області про визнання права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), на яких розташовані господарські будівлі та споруди приватної власності ПП "Аграрна компанія 2004", загальною площею 5,6447 га, а саме: земельна ділянка площею 2.0000 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0019, на якій розташовано приміщення сторожки за адресою: вул. Козацька, 50-А, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область; земельна ділянка площею 2.0000 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0004, на якій розташовано приміщення майстерні, за адресою: вул.Козацька, 38-А, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область; земельна ділянка площею 0.4800 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0018, на якій розташовано приміщення корівника за адресою: вул. Козацька, 50-Б, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область; земельна ділянка площею 0.1247га, кадастровий номер: 6821283200:01:014:1023, на якій розташовано приміщення вагової за адресою: вул. Козацька, 43, с.Клинове, Городоцький район, Хмельницька область; земельна ділянка площею 1.0400 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0022, на якій розташовано приміщення комплекс - зернотік, за адресою: вул.Козацька, 50, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 924/1081/17 рішення частково скасовано, резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Визнати за ПП "Аграрна компанія 2004" право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на яких розташовані будівлі та споруди, а саме: на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0019, на якій розташовано приміщення сторожки, за адресою: вул. Козацька, 50-А, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область; на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0004, на якій розташовано приміщення майстерні, за адресою: вул. Козацька, 38-А, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область; на земельну ділянку площею 0,4800 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0018, на якій розташовано приміщення корівника, за адресою: вул. Козацька, 50-Б,с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область; на земельну ділянку площею 1,0400 га, кадастровий номер: 6821283200:03:004:0022, на якій розташовано приміщення-комплекс зернотік за адресою: вул. Козацька, 50, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область. У задоволенні позову до ГУ Держгеокадастру про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1247 га, кадастровий номер: 6821283200:01:014:1023, на якій розташовано приміщення вагової, за адресою: вул.Козацька, 43, с. Клинове, Городоцький район, Хмельницька область - відмовити."

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2018 у справі № 924/1081/17, касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2018 у справі № 924/1081/17 скасовано; справу №924/1081/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. У даній постанові Верховний Суд встановив, що звертаючись із вимогами про визнання права власності на спірні земельні ділянки, позивач зазначав, що ПП "Аграрна компанія 2004" було набуто право власності на нежитлові будівлі та споруди, які належали КСП "Колос", тому враховуючи приписи статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до нього, як нового власника вищезазначеного нерухомого майна, перейшло право на земельні ділянки, на яких розташовано це майно. Статтею 20 Закону України "Про власність" (чинного на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю від 11.11.1995) визначено, що суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Оскільки майнові сертифікати визначають лише відсоток кожного члена у всьому майні належному КСП "Колос" (ідеальну долю), судам належало встановити правові підстави виникнення у позивача права власності на нерухоме майно (реальну долю), що знаходиться на спірних земельних ділянках (рішення загальних зборів, акт приймання-передачі, тощо) та чи було саме у власників майнових сертифікатів (фізичних осіб), які в подальшому придбало ПП "Аграрна компанія 2004", право колективної власності на всю площу земельних ділянок, що знаходяться під нерухомим майном позивача. Проте судами попередніх інстанцій умови та обсяги прав попередніх власників зазначених земельних ділянок, а відтак і можливість переходу права на земельні ділянки на підставі статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до позивача не встановлювалися та не можуть бути встановлені судом касаційної інстанції враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені в статті 300 ГПК України.

Під час нового розгляду справи № 924/1081/17 Господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу від 11.02.2019, відповідно до якої прийнято відмову ПП "Аграрна компанія 2004" від позову та закрито провадження у справі № 924/1081/17.

Вищенаведені обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 924/1081/17, наявними у відкритому доступі - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду № 924/1081/17 від 06.06.2018, відповідно до інформаційних довідок № 198354009 та № 198353925 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 20.06.2018 за ПП "Аграрна компанія 2004" зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004 площею 2 га та 6821283200:03:004:0019 площею 2 га. В подальшому 06.09.2018 вказані земельні ділянки були об`єднанні в земельну ділянку 6821283200:03:004:0014 площею 4 га, право власності на яку 17.12.2018 зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест" на підставі договору купівлі-продажу №2131 від 17.12.2018 (інформаційна довідка № 198278046 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Згідно з інформаційною довідкою № 198353802 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 20.06.2018 за ПП "Аграрна компанія 2004" зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:004:0018 площею 0,48 га на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду № 924/1081/17 від 06.06.2018.

В результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0018 проведено державну реєстрацію 06.09.2018 земельних ділянок з кадастровим номером 6821283200:03:004:0017 площею 0,0855 га та з кадастровим номером 6821283200:03:004:0020 площею 0,3945 га, що належали ПП "Аграрна компанія 2004". В подальшому на підставі договорів купівлі-продажу №2141 та № 2143 від 17.12.2018 право власності 17.12.2018 на вказані земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест", яке їх об`єднало та 08.08.2019 проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0026 площею 0,48 га (інформаційні довідки № 198353579, № 198353661, №198277763 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Також згідно з інформаційною довідкою № 198353185 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 20.06.2018 за ПП "Аграрна компанія 2004" зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6821283200:03:004:0022 площею 1,04 га на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду № 924/1081/17 від 06.06.2018.

В результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0022 проведено державну реєстрацію 06.09.2018 земельних ділянок з кадастровим номером 6821283200:03:004:0015 площею 0,1467 га та з кадастровим номером 6821283200:03:004:0016 площею 0,8933 га, що належали ПП "Аграрна компанія 2004". В подальшому на підставі договорів купівлі-продажу №2135 та № 2137 від 17.12.2018 право власності 17.12.2018 на вказані земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест", яке їх об`єднало та 09.08.2019 проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0025 площею 1,04 га (інформаційні довідки № 198353318, № 198353408, №198277916 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Матеріали справи містять договори купівлі-продажу від 17.12.2018, укладені між ПП "Аграрна компанія 2004" та ТОВ "Поділля Агро Інвест" та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.12.2018, згідно з якими ТОВ "Поділля Агро Інвест" придбало у ПП "Аграрна компанія 2004" та зареєструвало право власності на наступні об`єкти нерухомого майна:

- комплекс зернотік, загальною площею 2990,9 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул.Козацька, 50, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1467 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0015 та на земельній ділянці площею 0,8933 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0016;

- приміщення майстерні загальною площею 1179,1 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул.Козацька, 38А, що знаходиться на земельній ділянці площею 4,0 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0014;

- приміщення сторожки загальною площею 27,0 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул.Козацька, 50А, що знаходиться на земельній ділянці площею 4,0 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0014;

- приміщення корівника (комплекс №1) загальною площею 1256,2 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул.Козацька, 50Б, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0855 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0017 та на земельній ділянці площею 0,3945 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0020;

- земельну ділянку загальною площею 0,8933 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0016;

- земельну ділянку загальною площею 0,1467 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0015;

- земельну ділянку загальною площею 0,3945 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0020;

- земельну ділянку загальною площею 0,0855 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0017;

- земельну ділянку загальною площею 4,0 га кадастровий номер 6821283200:03:004:0014.

В ході вивчення питання правомірності набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення перший заступник керівника місцевої прокуратури звертався до голови Сатанівської об`єднаної територіальної громади з листом № 1374вих-19 від 29.03.2019, в якому повідомляв, що прокуратурою було встановлено, що ПП "Аграрна компанія 2004" на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 924/1081/17 (скасованої постановою Верховного Суду від 20.09.2018) зареєстровано право власності на чотири земельні ділянки загальною площею 5,52 га, що розташовані на території Клинівської селищної ради Городоцького району. Тому прокурор пропонував самостійно вжити відповідних заходів представницького характеру щодо повернення вказаних земельних ділянок в комунальну власність.

У відповідь на вищевказане звернення Сатанівська селищна рада листом № 711/02-25/2019 від 09.07.2019 повідомила, що остання направляла листа на адресу ПП "Аграрна компанія 2004" з проханням скасувати реєстрацію права власності, посилаючись при цьому на Закон України від 01.01.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил користування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні". У відповідь ПП "Аграрна компанія 2004" у листі № 146 від 22.04.2019 повідомило, що на час введення в дію даного Закону чотири земельні ділянки загальною площею 5,52 га вже були у їх приватній власності. З огляду на викладене, рада повідомила прокурора, що не буде вживати заходи представницького характеру щодо повернення чотирьох земельних ділянок загальною площею 5,52 га з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022 у власність Сатанівської громади та вважає, що Городоцька місцева прокуратура за наявності підстав вправі самостійно вжити заходів представницького характеру.

До вказаної відповіді долучено лист Сатанівської селищної ради № 409/02-25/2019 від 12.04.2019, адресований директору ПП "Аграрна компанія 2004", та лист ПП "Аграрна компанія 2004" № 146 від 22.04.2019, адресований Сатанівському селищному голові.

Також 29.03.2019 перший заступник керівника місцевої прокуратури звертався до начальника відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі з листом № 1375вих-19, в якому просив надати інформацію щодо земельних ділянок.

Листом № 10-22-0,22-67/106-19 від 03.04.2019 Відділ у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надав прокурору копії запитуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, зокрема № 22-18881-СГ, № 22-18879-СГ, № 22-18883-СГ, № 22-18877-СГ від 22.07.2016 про надання дозволу ПП "Аграрна компанія 2004" на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населених пунктів Клинівської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (6821283200:03:004), орієнтовною площею 2 га кожна.

В подальшому у листі № 32-91-171вих-19 від 25.09.2019 перший заступник керівника місцевої прокуратури просив начальника відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі надати інформацію щодо утворення (поділу та/або об`єднання) земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022, загальною площею 5,52 га.

У листі № 10-22-0.22-203/106-19 від 01.10.2019 відділ у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:004:0025 площею 1,04 га утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0015 площею 0,1467 га та 6821283200:03:004:0016 площею 0,8933 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:004:0026 площею 0,48 га утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0017 площею 0,3945 га та 6821283200:03:004:0020 площею 0,0855 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:004:0014 площею 4,0000 га утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004 площею 2,0000 га та 6821283200:03:004:0019 площею 2,000 га.

Матеріали справи містять виготовлені ПП "Хмельницькгеопроект" технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок ПП "Аграрна компанія 2004" з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0022 площею 1,04 га, 6821283200:03:004:0018 площею 0,48 га та щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004 та 6821283200:03:004:0019 загальна площа 4 га. У складі вказаних технічних документацій містяться, зокрема документи, на підставі яких ПП "Аграрна компанія 2004" набула у власність розташовані на спірних земельних ділянках об`єкти нерухомого майна, а саме: витяги з протоколу № 3 загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Колос" від 27.07.2015, на яких розглядалось питання щодо виділу в натурі власникам майнових паїв, в тому числі ПП "Аграрна компанія 2004", будівель та споруд; акти прийому-передачі будівель і споруд із невід`ємними частинами від 27.07.2015; свідоцтва про право власності від 26.09.2015 та витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2015 на комплекс зернотік, загальною площею 2990,9 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул.Козацька, 50; на майстерню площею 1179,1 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул.Козацька, 38А; на корівник (комплекс №1) площею 1256,2 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул.Козацька, 50Б.

Також матеріали справи містять виготовлені ПП "Хмельницькгеопроект" технічні документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок ТОВ "Поділля Агро Інвест" з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0020 та 6821283200:03:004:0017 загальна площа 0,48 га, 6821283200:03:004:0015 та 6821283200:03:004:0016 загальна площа 1,04 га.

Оскільки Сатанівська селищна рада у листі № 711/02-25/2019 від 09.07.2019 повідомила, що не буде вживати заходи представницького характеру щодо повернення спірних земельних ділянок, то у листі № 32-814вих-20 від 30.01.2020, адресованому голові Сатанівської об`єднаної територіальної громади, перший заступник керівника місцевої прокуратури повідомив про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.

На виконання вказівок Верховного Суду, судом досліджувались обставини реорганізації та припинення КСП "Колос", про що в матеріалах справи містяться наступні докази:

- довідка архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації №16/07-22 від 07.02.2023 "Щодо реорганізації колгоспу "Колос", в якій вказано, що у протоколі загальних зборів Колгоспу "Колос" с.Клинове Городоцького району Хмельницької області № 1 від 22.02.1992 значиться запис про ліквідацію колгоспу та створення Колективного сільськогосподарського підприємства "Колос". У протоколі зборів уповноважених членів КСП "Колос" №2 від 15.07.1997 значиться запис про реформування КСП та створення Спілки селян власників "Клинівське". У протоколі установчих зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Клинівське" № 2 від 30.03.2000 значиться запис про заснування сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю на базі приватного майна громадян та затвердження назви товариства "Клинівське". У протоколі зборів засновників СТОВ "Клинівське" № 4 від 20.12.2000 значиться запис про реформування СТОВ "Клинівське" та створення Приватного підприємства "Колос" с.Клинове. У наказі ПП "Колос" № 79 від 29.12.2005 значиться запис про припинення діяльності підприємства;

- витяг з протоколу загальних зборів членів Колгоспу "Колос" № 1 від 22.02.1992, на яких було прийнято рішення, зокрема ліквідувати колгосп "Колос" і на базі бувшого колгоспу створити Колективне сільськогосподарське підприємство "Колос";

- витяг з протоколу зборів уповноважених членів КСП "Колос" № 2 від 15.07.1997, на яких розглядалось питання про реформування КСП та створення нового об`єднання і його назву. Прийнято рішення ліквідувати сільськогосподарське підприємство (КСП) і на підставі поданих заяв пайовиків створити спілку селян власників і дати назву їй "Клинівська";

- протокол загальних зборів власників паїв СС "Клинівська" № 2 від 30.03.2000, на яких розглядались питання щодо затвердження розміру пайового фонду, списку претендентів на майновий пай, визначення черговості полів для виділення земельних паїв в натурі, реформування господарства. На зборах прийнято рішення, зокрема реформувати спілку селян у товариство з обмеженою відповідальністю, затверджено розподільчий баланс та акт приймання-передачі боргових зобов`язань;

- витяг з протоколу установчих зборів засновників СТОВ "Клинівське" № 1 від 30.03.2000, на яких було прийнято рішення, зокрема заснувати (створити) сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю на базі приватного майна громадян України, затвердити назву товариства "Клинівське";

- витяг з протоколу зборів засновників СТОВ "Клинівське" № 4 від 20.12.2000, на яких розглядалось питання щодо реформування СТОВ "Клинівське" і було прийнято рішення про створення приватного підприємства з назвою "Колос";

- витяг з Статуту ПП "Колос", у п. 1.3 якого вказано, що ПП "Колос" створене на базі СТОВ "Клинівське" і є його правонаступником;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким 22.02.2001 була проведена державна реєстрація Приватного підприємства "Колос", а 30.11.2006 - державна реєстрація припинення вказаної юридичної особи.

Також матеріали справи містять Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ 0005 від 11.11.1995, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству "Колос" с.Клинове Городоцького району Хмельницької області, згідно з яким передано у колективну власність 2425,4 гектарів землі в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт видано на підставі рішення Клинівської сільської ради народних депутатів від 14.10.1993. Додатком №1 до державного акта оформлено список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.

Відповідно до листа ПП "Хмельницькгеопроект" № 136 від 23.05.2017, яким проводились роботи по визначенню місця розташування в тому числі спірних земельних ділянок в межах земель, визначених державним актом на право колективної власності на землю серія ХМ №0005, виданого КСП "Колос", земельні ділянки частково перебувають на землях колективної власності:

- ділянка № 1 з кадастровим номером 6821283200:03:004:0019, площею 2,0 га знаходиться на землях колективної власності площею 1,54 га;

- ділянка № 2 з кадастровим номером 6821283200:03:004:0004, площею 2,0 га знаходиться на землях колективної власності площею 1,08 га;

- ділянка № 3 з кадастровим номером 6821283200:03:004:0018, площею 0,48 га повністю знаходиться на землях колективної власності;

- ділянка № 4 з кадастровим номером 6821283200:03:004:0023, площею 0,1247 га не розміщена на землях колективної власності;

- ділянка № 5 з кадастровим номером 6821283200:03:004:0022, площею 1,04 га знаходиться на землях колективної власності площею 0,92 га.

Відповідач 1 на підтвердження своїх доводів надав лист Держземагенства України від 13.10.2014, який містить роз`яснення земельного законодавства. У листі зазначено, якщо земельні ділянки, що перебували у власності ліквідованих сільськогосподарських підприємств, не були повернуті до земель державної чи комунальної власності і право власності на них підтверджується державним актом на право колективної власності на землю, розпорядження вищевказаними землями не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, визначеного ст. 122 ЗК України, а землі залишаються у колективній власності.

Також надано листи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №19-22-0.3-8995/2-17 від 12.10.2017 та №19-22-0.3-9738/2-17 від 16.11.2017, в яких повідомлено ПП "Аграрна компанія 2004" про те, що земельні ділянки колективної власності під господарськими будівлями та спорудами паюванню не підлягали і залишилися в колективній власності. Співвласниками земельних ділянок господарських дворів і інших нерозпайованих земель являлись і на даний час є всі члени КСП та їх правонаступники. Будь-яких рішень щодо передачі даних ділянок в державну власність не приймалось. Тому Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було відмовлено позивачу у задоволенні клопотань щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підтвердження вартості спірних земельних ділянок прокурор подав лист ПП "Поділляінвентарбюро" № 20 від 28.03.2019, згідно з яким орієнтована середня ринкова вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення по Городоцькому району Хмельницької області становить 6,0-6,5 грн за 1 кв.м.; витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформовані 06.04.2023, згідно з якими нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок становить: з кадастровим номером 6821283200:03:004:0014 - 141205,92 грн, 6821283200:03:004:0026 - 16944,74 грн, 6821283200:03:004:0025 - 36713,68 грн.

Крім того, матеріали справи містять інформаційні довідки №№ 309507104, 309507310 та 309507427 від 12.09.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до яких на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 924/82/20 від 10.02.2022 проведено державну реєстрації 19.08.2022 права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0014, 6821283200:03:004:0026, 6821283200:03:004:0025 за Сатанівською селищною радою.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників процесу, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

При цьому оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії").

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" із вимогами про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, оскільки Сатанівська селищна рада не вживала заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Суд враховує, що відповідно до ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

За правилами ст.ст. 4, 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Вчинення юридичними особами дій щодо набуття у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні.

Отже, правовідносини, пов`язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 16 та ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 № 2498-VIII, який набрав чинності з 01.01.2019, доповнено розділі X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 21 наступного змісту: "Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

В ході судового розгляду суд встановив, що спірні земельні ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0025 площею 1,04 га (утворена за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0022 після її поділу на ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0015 та 6821283200:03:004:0016 та шляхом об`єднання останніх), з кадастровим номером 6821283200:03:004:0026 площею 0,48 га (утворена за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0018 після її поділу на ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0020 та 6821283200:03:004:0017 та шляхом об`єднання останніх), з кадастровим номером 6821283200:03:004:0014 площею 4,0000 га (утворена шляхом об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004 та 6821283200:03:004:0019) в більшій своїй частині знаходяться в межах Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ 0005 від 11.11.1995, та належали на праві колективної власності Колективному сільськогосподарському підприємству "Колос", що підтверджується листом ПП "Хмельницькгеопроект" № 136 від 23.05.2017, листами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №19-22-0.3-8995/2-17 від 12.10.2017 та №19-22-0.3-9738/2-17 від 16.11.2017.

З аналізу наявних в матеріалах справи довідки архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації №16/07-22 від 07.02.2023 "Щодо реорганізації колгоспу "Колос", витягу з протоколу зборів уповноважених членів КСП "Колос" № 2 від 15.07.1997, протоколу загальних зборів власників паїв СС "Клинівська" № 2 від 30.03.2000, витягу з протоколу установчих зборів засновників СТОВ "Клинівське" № 1 від 30.03.2000, витягу з протоколу зборів засновників СТОВ "Клинівське" № 4 від 20.12.2000, витягу з Статуту ПП "Колос" вбачається, що КСП "Колос" було реорганізовано в Спілку селян "Клинівська", яку в подальшому реформовано в СТОВ "Клинівське" із передачею останньому майна, що не підлягало паюванню, а правонаступником СТОВ "Клинівське" було ПП "Колос".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.11.2006 проведена державна реєстрація припинення Приватного підприємства "Колос".

З огляду на викладені обставини та зважаючи на п. 21 розділі X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з 01 січня 2019 року спірні земельні ділянки, які перебували в межах Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ 0005 від 11.11.1995, вважаються власністю Сатанівської територіальної громади.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Отже, спірні земельні ділянки (в тому числі і в частині, що не перебувала в межах державного акту) є комунальною власністю Сатанівської територіальної громади, правомочності власника щодо яких здійснює Сатанівська селищна рада.

Враховуючи вказане, перший заступник керівника місцевої прокуратури звертався до голови Сатанівської об`єднаної територіальної громади з листом № 1374вих-19 від 29.03.2019, в якому повідомляв, що прокуратурою було встановлено, що ПП "Аграрна компанія 2004" на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 924/1081/17 (скасованої постановою Верховного Суду від 20.09.2018) зареєстровано право власності на чотири земельні ділянки загальною площею 5,52 га, що розташовані на території Клинівської селищної ради Городоцького району. Тому прокурор пропонував самостійно вжити відповідних заходів представницького характеру щодо повернення вказаних земельних ділянок в комунальну власність.

У відповідь на вищевказане звернення Сатанівська селищна рада листом № 711/02-25/2019 від 09.07.2019 повідомила, зокрема, що не буде вживати заходи представницького характеру щодо повернення чотирьох земельних ділянок загальною площею 5,52 га з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022 у власність Сатанівської громади та вважає, що Городоцька місцева прокуратура за наявності підстав вправі самостійно вжити заходів представницького характеру.

З огляду на викладене, листом № 32-814вих-20 від 30.01.2020р., адресованим голові Сатанівської об`єднаної територіальної громади, перший заступник керівника місцевої прокуратури повідомив про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.

Доводи відповідача 1 з приводу того, що вищевказані листи не можуть вважатись належним доказом повідомлення позивача про здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі ради, оскільки листи адресовані голові Сатанівської об`єднаної територіальної громади, суд до уваги не приймає, так як за змістом ч.ч. 1, 3 ст. 12, п. 14 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" головною посадовою особою територіальної громади відповідного селища є селищний голова, який представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Суд враховує, що Сатанівська селищна рада після отримання листа першого заступника керівника місцевої прокуратури № 1374вих-19 від 29.03.2019, в якому повідомлялось про порушення законодавства під час набуття спірних земельних ділянок у приватну власність, не заявила про наміри самостійно вжити необхідних заходів для захисту інтересів держави, а навпаки повідомила, що не буде вживати заходи представницького характеру щодо повернення вказаних ділянок.

Отже, матеріали справи свідчать, що листування прокурора з Сатанівською селищною радою з приводу спірних земельних ділянок тривало із березня 2019 року, однак селищною радою протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, орган місцевого самоврядування самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Також позивач не оскаржив наявність підстав для представництва, як це визначено у ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Сатанівської селищної ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Доводи відповідача 2 щодо порушення прокурором принципу дотримання розумного строку та щодо відсутності доказів бездіяльності селищної ради спростовуються вищевказаними обставинами.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради.

Також представники відповідачів просили залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст.226 ГПК України, в зв`язку з підписанням позовної заяви першим заступником керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області без надання документів, які б підтверджували повноваження на підписання позовної заяви.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурором органу прокуратури є в тому числі керівник обласної прокуратури; перший заступник та заступник керівника обласної прокуратури; керівник та заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник та заступник керівника окружної прокуратури; керівник та заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У п. 6.1 наказу Генерального прокурора України № 186 від 21.09.2018 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", який був чинним на момент підписання та подання позовної заяви у даній справі, визначено, що позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.

Отже, право на звернення до суду із позовом в інтересах держави, в тому числі і підписання позовної заяви, має також і перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області незалежно від наявності (відсутності) керівника прокуратури.

Зважаючи на вищевикладене, у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права (інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як встановлено судом вище, спірні земельні ділянки є комунальною власністю Сатанівської територіальної громади, яка реалізує це право через Сатанівську селищну раду.

Згідно з приписами ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту вказаних норм убачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем - має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Суд встановив, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 924/1081/17 було визнано за ПП "Аграрна компанія 2004" право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018 та 6821283200:03:004:0022.

На підставі зазначеної постанови суду апеляційної інстанції 20.06.2018 за ПП "Аграрна компанія 2004" було зареєстровано право власності на вищевказані земельні ділянки, що підтверджується інформаційними довідками № 198354009, № 198353925, № 198353802 та № 198353185 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2018 у справі № 924/1081/17 було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2018 у справі № 924/1081/17, а справу № 924/1081/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Під час нового розгляду справи № 924/1081/17 Господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу від 11.02.2019, відповідно до якої прийнято відмову ПП "Аграрна компанія 2004" від позову та закрито провадження у справі № 924/1081/17.

За таких обставин постанова Рівненського апеляційного господарського суду № 924/1081/17 від 06.06.2018 не може вважатись законною підставою для набуття ПП "Аграрна компанія 2004" права приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018 та 6821283200:03:004:0022.

Будь-яких інших рішень уповноважених органів щодо набуття права приватної власності відповідачем 1 на спірні земельні ділянки матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018 та 6821283200:03:004:0022 були зареєстровані за ПП "Аграрна компанія 2004" за відсутності на це законних підстав, а ділянки перейшли у приватну власність відповідача 1 поза волею їх власника.

Установлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача, який як встановлено судом вище є власником спірних земельних ділянок, виникли правові підстави для їх витребування в порядку статті 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.11.2018 у справі №444/1786/15, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.

Як вбачається із змісту долучених до матеріалів справи інформаційних довідок № 198278046, №198353579, № 198353661, №198277763, №198353318, № 198353408, №198277916 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, договорів купівлі-продажу від 17.12.2018, укладених між ПП "Аграрна компанія 2004" та ТОВ "Поділля Агро Інвест", витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.12.2018, земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004 площею 2 га та 6821283200:03:004:0019 площею 2 га були об`єднанні 06.09.2018 в земельну ділянку 6821283200:03:004:0014 площею 4 га, право власності на яку 17.12.2018 зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест" на підставі договору купівлі-продажу №2131 від 17.12.2018. В результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0018 проведено державну реєстрацію 06.09.2018 земельних ділянок з кадастровим номером 6821283200:03:004:0017 площею 0,0855 га та з кадастровим номером 6821283200:03:004:0020 площею 0,3945 га. В подальшому на підставі договорів купівлі-продажу №2141 та № 2143 від 17.12.2018 право власності 17.12.2018 на вказані земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест", яке їх об`єднало та 08.08.2019 проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0026 площею 0,48 га. В результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0022 проведено державну реєстрацію 06.09.2018 земельних ділянок з кадастровим номером 6821283200:03:004:0015 площею 0,1467 га та з кадастровим номером 6821283200:03:004:0016 площею 0,8933 га. В подальшому на підставі договорів купівлі-продажу №2135 та № 2137 від 17.12.2018 право власності 17.12.2018 на вказані земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Поділля Агро Інвест", яке їх об`єднало та 09.08.2019 проведена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6821283200:03:004:0025 площею 1,04 га.

Таким чином, на даний час земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004 площею 2 га та 6821283200:03:004:0019 площею 2 га знаходяться у складі земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0014 площею 4 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:004:0018 площею 0,48 га знаходиться у складі земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0026 площею 0,48 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6821283200:03:004:0022 площею 1,04 га знаходиться у складі земельної ділянки з кадастровим номером 6821283200:03:004:0025 площею 1,04 га. Власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0014, 6821283200:03:004:0026, 6821283200:03:004:0025 є ТОВ "Поділля Агро Інвест". Вказане підтверджується вищезазначеними доказами, а також листом відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області № 10-22-0.22-203/106-19 від 01.10.2019

Отже, кінцевим володільцем спірних земельних ділянок є ТОВ "Поділля Агро Інвест", яке вважає себе їх власником.

Зважаючи на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022 перейшли у приватну власність поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судом вище, то суд дійшов висновку, що існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача 2 на підставі ст. 388 ЦК України.

При цьому з огляду на незаконність набуття права власності відповідачами на спірні земельні ділянки, безпідставними є доводи відповідачів, що станом на 01.01.2019 спірні ділянки уже перебували у приватній власності, тому не могли перейти в комунальну власність на підставі п. 21 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Також суд зазначає, що встановлені у даній справі обставини підтверджують, що спосіб, в який спірні земельні ділянки перейшли у власність відповідача 2 свідчать про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність земельних ділянок з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого їх повернення (об`єднання, поділ земельних ділянок з метою присвоєння нового кадастрового номера).

Тому в даному випадку з огляду на положення ст.ст. 387 та 388 ЦК України власник вправі витребувати земельну ділянку, яка була об`єднана з іншими ділянками, а формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 по справі № 367/2022/15-ц та від 10.12.2021 у справі № 924/454/20).

Доводи відповідача 1 з приводу того, що враховуючи набуття ПП "Аграрна компанія 2004" права власності на нежитлові будівлі і споруди, до останнього, як нового власника нерухомого майна, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, ч. 1 ст. 377 ЦК України перейшло право на земельні ділянки, на яких розташоване таке майно, тому ПП "Аграрна компанія 2004" законно набуло права власності на земельні ділянки, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Спірні земельні ділянки відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ 0005 від 11.11.1995 належали на праві колективної власності Колективному сільськогосподарському підприємству "Колос".

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а)сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б)несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Спірні земельні ділянки є землями під господарськими будівлями і дворами, тобто належать до земель сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя).

Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ №720/95) було передбачено, що паюванню підлягають лише сільськогосподарські угіддя.

За таких обставин спірні земельні ділянки не підлягали розпаюванню та залишались у колективній власності.

В подальшому, як було встановлено судом, в зв`язку з реформуванням КСП "Колос" в Спілку селян "Клинівська", яку реформовано в СТОВ "Клинівське", а СТОВ "Клинівське" в ПП "Колос", а також зважаючи на ліквідацію останнього, спірні земельні ділянки перейшли у комунальну власність на підставі п.21 "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідач 1 набув права власності на будівлі і споруди на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 26.09.2015, в зв`язку із викупом майнових сертифікатів колишнього КСП "Колос" у їх співвласників - фізичних осіб із подальшим виділенням їх в натурі, що підтверджується витягами з протоколу № 3 загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Колос" від 27.07.2015, актами прийому-передачі будівель і споруд із невід`ємними частинами від 27.07.2015 та не заперечується сторонами у справі. При цьому будь-яких угод стосовно земельних ділянок, на яких розташовані такі будівлі та споруди, не укладалось, а спірні земельні ділянки не перебували у власності вказаних фізичних осіб.

Посилання відповідачів на те, що фізичні особи, в яких ПП "Аграрна компанія 2004" викупила майнові сертифікати, є співвласниками земель колективної власності спростовуються приписами ст. 7, ч.1 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", згідно з якими земля належить на праві колективної власності юридичній особі, а члени КСП є суб`єктами права лише в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства. При цьому, як було встановлено судом, спірні земельні ділянки не підлягали паюванню між членами КСП.

Суд враховує, що за приписами ч.ч.1, 2 ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на викладене суд не заперечує, що ТОВ "Поділля Агро Інвест" має право на земельні ділянки, на яких розміщені належні останньому на праві власності будівлі та споруди. Однак з огляду на вищевстановлені судом обставини, таке право відповідач 2 повинен реалізувати у визначений законодавством порядок та спосіб.

Щодо дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою суд зазначає наступне.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України; близькі за змістом приписи викладені у ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства") положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

Згідно з сталою практикою ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами ст. 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Перехід у приватну власність земель державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність дій осіб (якщо така буде встановлена), на підставі яких земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Суд зазначає, що у даній справі "суспільним", "публічним" інтересом звернення прокурора з вимогою про витребування спірних земельних ділянок з володіння відповідача 2 у цій справі є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - набуття у власність земельних ділянок із комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. "Суспільний", "публічний" інтерес полягає у відновленні правового порядку, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в комунальну власність земель, що незаконно вибули з такої власності.

Також витребування спірних земельних ділянок із володіння відповідача 2 відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми ст. 388 ЦК України, у зв`язку з порушенням чинного законодавства при набутті відповідачами у власність спірних земельних ділянок, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів в актуальному стані є публічними та загальнодоступними.

В питаннях оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії").

ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22 лютого 1994 року, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 5 липня 2001 року, "Аркурі та інші проти Італії" від 5 липня 2001 року, "Ріела та інші проти Італії" від 4 вересня 2001 року, "ОСОБА_48 проти Російської Федерації" від 6 листопада 2008 року).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Суд зазначає, що відповідачі могли законно набути права приватної власності на спірну земельну ділянку у разі дотримання вимог ст.ст. 116, 122 Земельного кодексу України. Натомість відповідачі набули такого права за відсутності будь-яких законних підстав, оскільки судове рішення (постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 924/1081/17), на підставі якого відповідач 1 набув право власності на спірні земельні ділянки, було скасовано. При цьому враховується, що на момент укладення договорів купівлі-продажу від 17.12.2018 між ПП "Аграрна компанія 2004" та ТОВ "Поділля Агро Інвест", постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 у справі №924/1081/17 уже була скасована на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2018.

Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що право власності на спірні земельні ділянки набуто з порушенням вимог законодавства. Вказані обставини, а також подальші дії щодо об`єднання та поділу земельних ділянок, до складу яких увійшли і спірні земельні ділянки, ставлять під обґрунтований сумнів добросовісність відповідачів під час набуття даної ділянки у власність (користування).

Таким чином, установлені судом під час розгляду справи обставини й факти з огляду на зміст "суспільного", "публічного" інтересу у вимогах прокурора не дають підстав для висновку про порушення принципу "пропорційності".

Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства") одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Суд зазначає, що зважаючи на особливості принципів диспозитивності та змагальності у господарському процесі України, у цій справі неможливо вирішити питання щодо належної компенсації кінцевим набувачам з огляду на те, що останні розпорядилися їхніми процесуальними правами, не заявили відповідні зустрічні позови, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання та самостійно збирати докази для встановлення розміру означеної компенсації. Велика Палата Верховного Суду у постанові № від 29.05.2019 по справі №367/2022/15-ц звертала увагу на те, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Крім того, кінцеві набувачі, із власності та володіння яких витребовуються земельні ділянки, також не позбавлені можливості відновити їхні права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред`явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків.

З огляду на вищевикладене, результат розгляду позову першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу. При цьому враховується, що прокурором не заперечується та не оспорюється законність права власності відповідача 2 на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірних земельних ділянках. Тому витребування спірних ділянок з незаконного володіння кінцевого набувача не перешкоджає відповідачу 2 звернутись до Сатанівської селищної ради із відповідною заявою для належного оформлення права власності чи користування даними ділянками.

Усі інші доводи відповідачів спростовуються вищевикладеними обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо витребування земельних ділянок у відповідача 2.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, то суд зазначає, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі №916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача 2 нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем 2, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачами.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за наслідком розгляду позовних вимог в частині витребування земельних ділянок покладаються на відповідача 2, в зв`язку із їх задоволенням, а в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки - на прокурора, в зв`язку з відмовою у позові в цій частині. При цьому враховано, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача 1 з приводу того, що прокурор неправильно визначив розмір судового збору за вимогами про витребування земельних ділянок, оскільки останні не підтверджені будь-якими доказами. Так, згідно з листом ПП "Поділляінвентарбюро" № 20 від 28.03.2019 орієнтовна середня ринкова вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення по Городоцькому району Хмельницької області становила 6,0-6,5 грн за 1кв.м. Як зазначає прокурор, саме на підставі вказаного листа було визначено, що вартість спірних земельних ділянок, загальною площею 5,52 га, становить: 55200 кв.м. (5,52 га)* 6 грн = 331200,00грн, а судовий збір, що був сплачений за вимогою майнового характеру - 4968,00 грн.

Наявні в матеріалах справи витяги з із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформовані 06.04.2023, тому не можуть вважатись належними доказами на підтвердження вартості спірних земельних ділянок на час звернення до суду (04.02.2020).

Крім того, враховується, що судами апеляційної та касаційної інстанції під час залишення апеляційних та касаційних скарг без руху у даній справі, розмір судового збору, що підлягав до сплати за майнову вимогу, визначався також виходячи із розміру судового збору, що сплачувався при поданні позову - 4968,00 грн (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021, ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.04.2022).

Також суд вважає безпідставними доводи прокурора, що судові витрати за позовними вимогами про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки слід покладати на позивача, а не прокуратуру, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21, у разі звернення із позовом в інтересах держави прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, ст.ст.232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області до 1. Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с.Попівці Хмельницького району Хмельницької області, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Дежгеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Гвардійське, вул. Молодіжна, буд. 1, код 40176035) на користь Сатанівської територіальної громади в особі Сатанівської селищної ради (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Сатанів, вул. Бузкова, буд. 135Ж, код 04406118) земельні ділянки з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0014, 6821283200:03:004:0026, 6821283200:03:004:0025 в координатах, межах та конфігурації земельних ділянок з кадастровими номерами 6821283200:03:004:0004, 6821283200:03:004:0018, 6821283200:03:004:0019, 6821283200:03:004:0022, що розташовані на території Сатанівської селищної ради Хмельницької області та були зареєстровані Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" на праві власності на підставі судового рішення Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/1081/17 від 06.06.2018.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Гвардійське, вул. Молодіжна, буд. 1, код 40176035) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 4968,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) на користь Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Попівці, вул. Шкільна, буд. 34 А, код 33007579) 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агро Інвест" (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Гвардійське, вул. Молодіжна, буд. 1, код 40176035) 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 08.05.2023.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено в 7 примірниках:

1 - до справи,

2 - позивачу на електронну адресу: satanivgromada@ukr.net

3- представнику відповідача 1 адвокату Лозюку С.Ф. на ел. адресу: Loziuk.S@vitagro.com.ua,

4- представнику відповідача 2 адвокату Сапьолкіній Н.В. на ел. адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

5 - третій особі на електронну адресу: khmelnytskyi@land.gov.ua та khm_yurzem@land.gov.ua,

6 - Волочиській окружній прокуратурі на електронну адресу: vol_oprok@khmel.gp.gov.ua,

7 - Хмельницькій обласній прокуратурі на електронну адресу: secretariat@khmel.gp.gov.ua.