Рішення

від 27.04.2023 по справі 926/5373/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/5373/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, 69, код ЄДРПОУ Чернівецької обласної прокуратури 02910120)

в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147)

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» (58018, м. Чернівці, вул. Чкалова, 13, код ЄДРПОУ 39264678)

про стягнення пайового внеску в сумі 2 840 706,24 грн

За участю представників сторін:

Прокурор: Кацап-Бацала Ю.М.

Від позивача: Кукуряк О.М.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, 69, код ЄДРПОУ Чернівецької обласної прокуратури 02910120) в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» (58018, м. Чернівці, вул. Чкалова, 13, код ЄДРПОУ 39264678) про стягнення пайового внеску в сумі 2 840 706, 24 грн з яких: 2 521 296,03 грн - основний борг, 243 771,33 грн - пеня, 75 638,88 грн - штраф.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що 02.06.2016 року між Чернівецькою міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» укладено договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 745, проте відповідач свого обов`язку щодо сплати пайового внеску не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2 521 296,03 грн. Крім цього, за неналежне виконання договірних зобов`язань відповідачу було нараховано пеню в сумі 243 771,33 грн та штраф в сумі 75 638,88 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2022 визначено суддю по справі - Ярошенко В.П.

Ухвалою суду від 03.01.2023 відкрито провадження у справі № 926/5373/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.01.2023.

Ухвалою суду від 23.01.2023 відкладено підготовче засідання на 07.02.2023.

Ухвалою суду від 07.02.2023 відкладено підготовче засідання на 20.02.2023.

Ухвалою суду від 20.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.03.2023.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відкладено підготовче засідання на 22.03.2023.

Ухвалою суду від 22.03.2023 відкладено підготовче засідання на 29.03.2023.

Ухвалою суду від 29.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 13.04.2023.

13.04.2023 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.04.2023.

26.04.2023 за вх. № 1779 до суду від прокурора надійшло клопотання про приєднання розрахунку пені, штрафу та заборгованості, що відповідає заявленій сумі в позовній заяві.

Дане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулись на адресу суду з відмітками пошти про вручення ухвал відповідачу у справі. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

02.06.2016 року між Чернівецькою міською радою, яка діє від імені та в інтересах територіальної громади м. Чернівців, в особі директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» укладено договір № 745 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців (далі - договір).

За договором про пайову участь замовник зобов`язується взяти участь у розвитку інфраструктури міста при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. В.Чкалова,13 (п. 1.1 договору).

Пайова участь замовника у розвитку інфраструктури м. Чернівців полягає у перерахуванні ним до бюджету розвитку міста коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).

Згідно із пунктом 2.2 договору, кошти пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців у розмірі 863 204,04 грн підлягають до сплати замовником відповідно до розрахунку, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатку 1 до договору (розрахунок величини пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури м. Чернівців) величина пайової участі у розвитку інфраструктури становить 863 204,04 грн.

У пункті 2.3. договору сторони погодили, що пайовий внесок сплачується замовником до 31.05.2018, але не пізніше прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, у грошовій формі, шляхом перерахування коштів.

Пунктом 4.1 договору про пайову участь визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зазначених в ньому зобов`язань.

Відповідно до пункту 4.2 договору сплата пайового внеску повинна бути здійснена в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Замовником до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради 12.12.2018 подано заяву щодо необхідності внесення змін до договору у зв`язку з коригуванням проектної документації згідно нових містобудівних умов від 10.05.2017 № 1423/17.

Сторонами 14.12.2018 укладено додатковий договір № 1 до вищевказаного договору, згідно із яким розмір пайового внеску збільшено до 3 484 500,07 грн (додаток 1 до договору).

Пункт 2.3 викладено у новій редакції та зазначено, що пайовий внесок сплачується замовником за графіком, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2), але не пізніше прийняття об`єкта в експлуатацію.

У подальшому сторонами укладено додатковий договір № 2 від 30.04.2020 до договору, згідно із яким змінено п. 2.3 договору та викладено його в такій редакції «Пайовий внесок сплачується Замовником до 31.10.2020 у грошовій безготівковій формі» та додатковий договір № 3 від 17.05.2021 до договору яким продовжено строк сплати пайового внеску до 30.11.2021.

17.03.2022 та 27.04.2022 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслав на адресу відповідача листи - претензії про необхідність сплати коштів пайового внеску у розмірі 2 521 296,03 грн згідно договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців № 745 від 02.06.2016.

17.03.2022 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслав на адресу відповідача лист-претензію № 24/01-08/3-07/558 про необхідність сплати заборгованості за договором про участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців в сумі 2 709 253,46 грн (2 521 296,03 грн пайовий внесок, 113 700,08 грн - пеня та 75 638,88 грн - штраф).

27.04.2022 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повторно надіслав на адресу відповідача лист-претензію № 24/01-08/3-07/701 про необхідність сплати заборгованості за договором про участь у розвитку інфраструктури м. Чернівців в сумі 2 709 253,46 грн (2 521 296,03 грн пайовий внесок, 113 700,08 грн - пеня та 75 638,88 грн - штраф).

Відповідь на вищезазначені претензії Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради не отримав.

Листами від 05.04.2022 та 11.07.2022 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив Чернівецьку окружну прокуратуру про наяву заборгованість у Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 745 від 02.06.2016.

Листом № 52-3859ВИХ-22 від 02.05.2022 Чернівецька окружна прокуратура звернулась до Чернівецького міського голови з проханням надати інформацію про вжиті заходами Чернівецькою міською радою та її виконавчими органами, щодо стягнення заборгованості з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13».

Листом від 11.07.2022 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача.

Листом № 52-9130ВИХ-22 від 11.10.2022 Чернівецька окружна прокуратура повідомила Чернівецького міського голову про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, а тому прокуратурою буде подано позовну заяву в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» про стягнення заборгованості в сумі 2 521 296,03 грн.

Відповідач свої зобов`язання по сплаті пайового внеску за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Чернівці № 745 від 02.06.2016 виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2 521 296,03 грн. Крім того, за неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем було нараховано пеню в сумі 243 771,33 грн та штраф в сумі 75 638,88 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, як здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» сільські, селищні, сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування визначено рухоме і нерухоме майно, доходи місцеві бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є доходи кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави яка згідно зі ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно вимогами ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 18-1 того ж закону орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів (ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України, надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають зокрема кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 4 ст. 71 Бюджетного кодексу України бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевою бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості і збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У постанові Верховного суду від 08.02.2019 (справа № 915/20/18) зазначено, що «інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевою самоврядування, яке не носить, загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способом, який відноситься до їх відання. Органи місцевою самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи».

Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ч. 10 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвідку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеною пункту.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пунктом 2.3 договору про пайову участь сторони погодили, що пайовий внесок сплачується замовником до 31.05.2018, але не пізніше прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, у грошовій формі, шляхом перерахування коштів.

Відповідач був зобов`язаний сплатити розмір пайового внеску на розвиток інфраструктури міста до місцевого бюджету м. Чернівців у строк до 31.05.2018 року в сумі 3 484 500,07 грн.

У статті 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Аналогічно приписами статті 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідач свої зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, матеріали справи на день розгляду спору не містять доказів погашення заборгованості за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста № 745 від 02.06.2016 по сплаті пайового внеску в сумі 2 521 296,03 грн, а відтак вимога про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 2 521 296,03 грн є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

За змістом частини шостої статей 231 та 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а їх нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що у разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску, замовник сплачує Міській раді пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Позивач у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань нарахував пеню за період з 01.12.2021 по 31.05.2022 в розмірі 243 771,33 грн.

Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.

У разі прострочення замовником термінів сплати пайового внеску понад 30 днів, останній сплачує Міській раді штраф у розмірі 3% від суми несплаченого внеску (п. 3.3 договору).

Водночас сплата неустойки не звільняє замовника від виконання зобов`язань за цим договором в натурі (п. 3.4 договору).

Позивач у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань нарахував штраф в розмірі 75 638,88 грн.

Розрахунок штрафу судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно та підлягає задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача по справі.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» (58018, м. Чернівці, вул. Чкалова, 13, код ЄДРПОУ 39264678) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1; код 36068147; р/р у форматі IBAN-UA148999980314111921000024405 в ДКСУ м. Київ код платежу 24170000) заборгованість в сумі 2 840 706,24 грн з яких: 2 521 296,03 грн - основна заборгованість, 243 771,33 грн - пеня, 75 638,88 грн - штраф).

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чкалова-13» (58018, м. Чернівці, вул. Чкалова, 13, код ЄДРПОУ 39264678) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21-А; код 02910120; р/р у форматі IBAN UA378201720343110001000004946 в ДКСУ м Київ, МФО 820172) 42 610,59 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 08.05.2023.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду наофіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.