Рішення

від 08.05.2023 по справі 200/747/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2023 року Справа№200/747/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Нільсена Архітектора, буд.56, офіс 7, код в ЄДРПОУ 44051012) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код в ЄДРПОУ: 44070187, зареєстроване місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38192 від 21.06.2022;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскаржуване рішення прийнято протиправно та безпідставно, за відсутності викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, яка стала підставою для висновків про відповідність підприємства п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, не ідентифіковані конкретні ризикові операції та/або податкові накладні, в яких такі операції були б зафіксовані. В свою чергу наведена в оскаржуваному рішенні підстава для його прийняття, за доводами позивача, не передбачена нормами чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

31.03.2023 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін; заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення правомірне, та таке, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні. З огляду на вказане просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.04.2023 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі.

03.05.2023 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду допущено заміну відповідача Головне управління ДПС у Донецькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35, код ЄДРПОУ ВП 43143039).

За правилами ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області; є, зокрема платником податку на додану вартість (далі ПДВ). Основним видом економічної діяльності позивача є: код КВЕД 24.44 - виробництво міді.

Наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 № 243-о з 24.02.2022 року запроваджено простій в роботі деяких територіальних органів ДПС, зокрема в роботі Головного управління ДПС у Донецькій області.

Наказом Державної податкової служби України від 28.03.2022 року №173 Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС (з внесеними до нього змінами, в тому числі й наказом від 19.05.2022 року №237) закріплено виконання відповідних повноважень, передбачених положеннями про головні управління ДПС в областях, затвердженими наказом № 643, у роботі яких встановлено простій відповідно до наказу ДПС від 24.02.2022 року № 243-о (головні управління ДПС у Донецькій та Луганській областях, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі), а також головні управління ДПС у Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях, - за відповідними територіальними органами ДПС.

Так, пп. 2.1 п. 2 цього Наказу закріплено виконання повноважень: повноважень, визначених підпунктами 8 (забезпечення ведення обліку податків і зборів, платежів) - у частині відкриття інтегрованих карток по єдиному податку суб`єктам господарювання, які обирають спрощену систему з особливостями оподаткування; ідентифікації нез`ясованих платежів із відповідним рознесенням до інтегрованих карток, повернення помилково сплачених платежів у рахунок погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та виконання інших процедур ведення обліку платежів та єдиного внеску, визначених нормативно-правовими актами, 9 (здійснення адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску), в частині організації роботи та здійснення контролю за реєстрацією платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування), 23 (виконання роботи, пов`язаної зі здійсненням ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, зберігання пального та контроль за таким виробництвом, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним; здійснення ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального), 25 (здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією пального, підакцизних товарів, контролю за їх цільовим використанням та забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері), 38 (проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів податкового контролю, у частині організації роботи територіальних органів ДПС щодо здійснення моніторингу фінансово-господарських операцій платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) пункту 4 положень, - за територіальними органами ДПС згідно з додатком 1. Зокрема, на час простою Головного управління ДПС у Донецькій області виконання таких його повноважень закріплено за Головним управлінням ДПС у Львовській області.

21.06.2022 року комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення №38192 про відповідність позивача як платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття рішення зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В графі Податкова інформація зазначено, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Вказане рішення прийнято на засіданні комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яке оформлене протоколом від 21.06.2022 року №99.

У наданому витягу з протоколу відображено, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТОВ «ПЕТРА РОССА» (44051012): стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності - виробництво міді, платник ПДВ з 01.02.2021 року, встановлено взаємодію з ризиковими СГД, відсутність походження реалізованого товару, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165.

У протоколі відображено прийняття комісією рішення про відповідність ТОВ «ПЕТРА РОССА» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням відповідача, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020, затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;

комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку;

таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктами 6 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Отже, Порядок №1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, які враховуються судом.

Як зазначалось, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, підставами для встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -«.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За вимогами Порядку № 1165 Комісія у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що платник податків може надати інформацію та копії документів необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, законодавством не встановлено обов`язок платника податків при розгляді цього питання надати копії документів разом з інформацією. Вищезазначений перелік документів не є обов`язковим, а передбачає можливість їх надання.

Суд зазначає, що Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Матеріали справи свідчать, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку яким встановлена відповідність позивача, як платника податку п. 8 критеріям ризиковості платника податків, не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

Також, не розшифровано, яка саме податкова інформація стала підставою для визначення вказаного критерію. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

У рядку «Податкова інформація» зазначено лише «Наявна, податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування».

При цьому, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

З витягу з протоколу засідання комісії, на якому прийнято спірне рішення, вбачається, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТОВ «ПЕТРА РОССА» (44051012): стан платника«0» - платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності - виробництво міді, платник ПДВ з 01.02.2021 року, встановлено взаємодію з ризиковими СГД, відсутність походження реалізованого товару, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165.

Як відповідачем у відзиву на позовну заяву зазначено, що за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТзОВ «ПЕТРА РОССА» здійснювало придбання ТМЦ у ризикового суб`єкта господарювання, а саме:

- ТзОВ «КУПЕР СД» (ЄДРПОУ 43851592) газ вуглеводневий скраплений на суму 997 714 грн., про що надано копію податкової накладної від 24.06.2021 №118 та рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 07.12.2021 №121990;

- ТзОВ «НВП «МЕТАЛУРГІЙНИЙ РЕСАЙКЛІНГ» (ЄДРПОУ 31842642) брухт мідь на суму 15 305 144,40 грн., про що надано копію податкової накладної від 07.06.2021 №10706 рішення про відповідність платика ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 05.04.2021 №4227.

Крім цього, за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання відсутнє придбання ТзОВ «ПЕТРА РОССА» анодів мідних на суму 1 669 374,5 тис. грн.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вже зазначалось, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Суд звертає увагу, що відповідач не зазначає жодних поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що містили податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Отже, неможливо встановити яка саме податкова інформація зазначена в яких саме поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, визначає ризиковість здійснення господарської операції. Відповідачем не конкретизовано операції щодо яких наявний сумнів в їх реальності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішення про відповідність ТзОВ «НВП «МЕТАЛУРГІЙНИЙ РЕСАЙКЛІНГ» критеріям ризиковості платника податку від 05.04.2021 №4227 було скасовано у судовому порядку рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №200/5906/21, яке набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022, про що міститься інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Комісія, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, суд зазначає, що висновки Комісії ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались Комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС Податковий блок без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Суд зазначає, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що відповідач не надав належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20, вказав, що саме лише посилання контролюючого органу на те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині 2 статті 2 КАС України.

Таким чином, судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості, що обумовлює задоволення позовних вимог.

При цьому, при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Тобто, податковим органом не встановлено конкретних фактичних обставин, що впливають на визначення ризиків; змісту та характеру ймовірних порушень; а також приписів податкового законодавства, ризик порушення яких існує в досліджуваній господарській операції позивача.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Отже, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

При цьому суд враховує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі.

Отже, оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня. Окрім того, прийняття такого рішення суб`єктом владних повноважень впливає на ділову та господарську репутацію позивача, адже контрагенти позивача будучи обізнаними про віднесення позивача до переліку ризикованих платників уникатимуть господарських правовідносин з таким платником, що значно може відобразитися на фінансово економічному стані платника.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі № 340/474/20.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №620/4227/20 від 15 березня 2023 року.

Оскільки податковим органом не конкретизовано яка саме інформація стала підставою для віднесення його до ризикових, позивач був позбавлений можливості надати пояснення та документи по конкретним господарським операціям для виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38192 від 21.06.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до часини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у у Львівській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Нільсена Архітектора, буд.56, офіс 7, код в ЄДРПОУ 44051012) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35, код ЄДРПОУ ВП 43143039) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38192 від 21.06.2022.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРА РОССА» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Повне судове рішення складено 08.05.2023.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька