Рішення від 01.05.2023 по справі 500/4127/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4127/22

01 травня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Хоміцької С.О., представника позивача - Кавійчик В.П., представника відповідача - Осядач Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 16.11.2022 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тернопільської обласної прокуратури (далі - відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ №686к, керівника Тернопільської обласної прокуратури від 14 жовтня 2022 року;

зобов`язати Тернопільську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням і законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, обласної прокуратури або у разі неможливості, поновити на і іншій рівнозначній посаді в Тернопільській обласній прокуратурі;

стягнути з Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.08.2022 керівником Тернопільської обласної прокуратури попереджено позивачку про наступне звільнення, оскільки посаду яку воно обіймає, скорочено. Відповідачем видано наказ №686к від 14.10.2022 про звільнення за ініціативою суб`єкта призначення (пункт 4 частини першої статті 83, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу ») з 14 жовтня 2022 року.

Позивачка вважає, що виходячи з норм ч. 1 ст. 40, ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Також зазначає, що при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Отже, позивачка вважає, що її звільнення відбулось із порушенням норм трудового законодавства, оскільки при звільненні відповідачем не запропоновано їй було всі наявні вакантні посади та не перевірено наявність у працівників посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Ухвалою судді від 18.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 13.12.2022.

Відповідачем подано до суду 02.12.2022, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки на момент поновлення ОСОБА_1 29.08.2022 посада, яку вона обіймала до звільнення та на яку її поновлено на виконання рішення суду була скорочена, їй відповідно до вимог частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» вручено попередження про наступне звільнення в якому запропоновано з 01.09.2022 посаду головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Тернопільської обласної прокуратури тимчасово на період відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 (з 01.09.2022 по 21.07.2023). Враховуючи, що позивачка відмовилась від запропонованої посади її було звільнено на підставі п. 4 ч.1 ст. 83, п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Також зазначає, що були відсутні правові підстави проводити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників однорідних посад, про який зазначає позивачка, оскільки для проведення такого аналізу необхідним є скорочення не однієї, а двох і більше в одному підрозділі. Також не можливо було провести порівняння кваліфікації і продуктивності праці між позивачкою та головними спеціалістами інших підрозділів обласної прокуратури, оскільки їх посадові обов`язки відрізняються.

Від представника позивачки до суду 08.12.2022 надійшли додаткові обґрунтування позовних вимог, в яких зазначено, що на день виконання відповідачем рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді в Тернопільській обласній прокуратурі була наявна вільна рівнозначна посада головного спеціаліста Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури, яку не запропоновано позивачці. Також зазначає, що поновлення на роботі має бути реальним і зміна структури чи штатного розпису установи після звільнення працівника не позбавляє роботодавця можливості внесення до штатного розпису необхідних змін з метою виконання рішення суду про поновлення незаконно звільненого працівника.

Протокольною ухвалою суду від 13.12.2022 розгляд справи відкладено на 16.01.2023.

Від відповідача 29.12.2022 надійшов відзив на додаткові обґрунтування позовних вимог. Зокрема зазначено, що на момент поновлення позивачки на посаді в Тернопільській прокуратурі, гранична штатна чисельність обласної прокуратури була затверджена наказом Генерального прокурора України №45ш від 19.08.2020. Встановлення додаткових посад не входить до повноважень керівника Тернопільської обласної прокуратури.

Щодо можливості роботодавця запропонувати позивачці у період з 30.08.2022 по 14.10.2022 посади державної служби в окружних прокуратурах Тернопільської області, зазначено, що були відсутні правові підстави, оскільки керівник Тернопільської обласної прокуратури не вправі був пропонувати позивачці вакантних посади державної служби, які були наявні в окружних прокуратури Тернопільської області, адже це не належить до кола його повноважень.

Від Тернопільської обласної прокуратури 12.01.2023 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі №500/2277/22.

Ухвалою суду від 16.01.2023 клопотання про зупинення провадження у справі задоволено та провадження у справі №500/4127/22 зупинено до набрання законної сіли рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі №500/2277/22.

Ухвалою суду від 20.02.2023 поновлено провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 21.03.2023.

Від Тернопільської обласної прокуратури надійшов 20.03.2023 відзив (додатковий), в якому зазначено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі №500/2277/22 поновлено позивачку на посаді. Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 скасовано рішення суду в частини поновлення позивачки на посаді, наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури №142к від 14.03.2023 внесено зміні до наказу керівника Тернопільської обласної прокуратури №265к від 18.05.202

Вважає, що рішенням суду апеляційної інстанції підтверджено факт правомірного припинення Тернопільською обласною прокуратурою трудових відносин із позивачкою.

Протокольною ухвалою суду від 21.03.2023 розгляд справи відкладено на 12.04.2023 та встановлено процесуальний строк для позивача для подання відповіді на додатковий відзив відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 12.04.2023 відкладено розгляд справи на 10.05.2023 та продовжено процесуальний строк розгляду справи до 01.05.2023.

До суду від представника позивачки надійшло 01.05.2023 клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.05.2023 представник позивачки просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як випливає із матеріалів справи, що ОСОБА_1 , з 03.04.2012 працює в органах прокуратури. Обіймала посади секретаріату прокуратури області, спеціаліста 2 категорії секретаріату прокуратури області, спеціаліста відділу документального забезпечення обласної прокуратури.

Присягу державного службовця прийняла 03.04.2012.

Позивачка, з 03.04.2021 призначена за конкурсом на посаду головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, обласної прокуратури.

Наказом прокурора області від 21.06.2016 року присвоєно 9 ранг державного службовця.

Як встановлено судом, наказом керівника обласної прокуратури від 18.05.2022 №265к до головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури, державного службовця 9 рангу ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 3, 6, 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме порушення Присяги державного службовця, вияв неповаги до держави, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку та прогулу державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»).

В подальшому, наказом керівника обласної прокуратури від 24.05.2022 №270к внесено зміни до наказу від 18.05.2022 №265к та застосовано дисциплінарне стягнення з 24.05.2022.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 у справі №500/2277/22 позов ОСОБА_1 задоволено, а саме:

« 1. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури №265к від 18 травня 2022 року.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури №270к від 24 травня 2022 року.

3. Зобов`язати Тернопільську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Тернопільської обласної прокуратури з 25 травня 2022 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Тернопільської обласної прокуратури з 25 травня 2022 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в 21071,71 (двадцять одна тисяча сімдесят одна) грн 71 (сімдесят одна) коп. за відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.».

Тернопільським окружним адміністративним судом видано 26.08.2022 виконавчий лист в частини рішення до негайного виконання.

ОСОБА_1 26 серпня 2022 року було подано керівнику Тернопільської обласної прокуратури заяву та оригінал виконавчого листа №500/2277/22 від 26.08.2022 Тернопільського окружного адміністративного суду стосовно допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури з 25.05.2022 року.

Керівник Тернопільської обласної прокуратури, на підставі виконання рішення суду, видав наказ №607к від 29.08.2022, яким:

- скасував наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури від 18.05.2022 №265к про застосування з 20 травня 2022 року до головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури державного службовця 9 рангу ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1,3,6,12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме порушення Присяги державного службовця, вияв неповаги до держави, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку та прогулу державного службовця (у томі числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»);

- скасував наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури від 24.05.2022 №270к про застосування з 24 травня 2022 року до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 3, 6, 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме порушення Присяги державного службовця, вияв неповаги до держави, недотримання правил внутрішнього службового розпорядку та прогулу державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»);

- поновив державного службовця 9 рангу ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури з 25 травня 2022 року.

ОСОБА_1 30.08.2022 за вих. №07-223 вх22 повідомлено по наступне звільнення, оскільки відповідно до наказу Генерального прокурора від 10.06.2022 №19 ш, посаду головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно - розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Тернопільської обласної прокуратури, скорочено.

Також зазначено, що станом на 30.08.2022 в Тернопільській обласній прокуратурі відсутні вакантні посади державної служби та запропоновано позивачці з 01.09.2022 посаду головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Тернопільської обласної прокуратури тимчасово, на період відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 (з 01.09.2022 по 21.07.2023).

Наказом Тернопільської обласної прокуратури від 14.10.2022 №686к звільнено державного службовця 9 рангу ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Тернопільської обласної прокуратури за ініціативою суб`єкта призначення (пункт 4 частини першої статті 83, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу ») з 14 жовтня 2022 року.

Підстава звільнення: наказ Генерального прокурора від 10.06.2022 №19 ш, попередження про наступне звільнення.

Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивачка звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; іуправління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Частиною 2 ст. 1 Закону № 889 визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади (п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 889).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 889 правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Частиною 1 ст. 83 Закону № 889 визначено, що державна служба припиняється: у разі втрати права на державну службу або його обмеження (ст. 84); у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (ст. 85); за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (ст. 86); за ініціативою суб`єкта призначення (ст. 87); у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (ст. 88); у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із міною її істотних умов (ст. 43); у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (ст. 88-1).

Відповідно до до ч. 1 ст. 87 Закону № 889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу; встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Нормами ч. 3 ст. 87 Закону № 889 встановлено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі п. 1 та 1-1 ч. 1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Стосовно наявності правових та фактичних підстав для звільнення позивача відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII суд враховує таке.

Суд зазначає, що рішення судів про поновлення на роботі є обов`язковими та виконуються негайно з часу його оголошення (набрання законної сили), чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Зокрема, як встановлено судом, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду, відповідачем поновлено позивачку на посаді головного спеціаліста відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Тернопільської обласної прокуратури з 25 травня 2022 року, про що видано наказ.

Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року в адміністративній справі №500/2277/22 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати частково протиправним і скасувати наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури №265к від 18 травня 2022 року (із змінами внесеними наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури №270к від 24 травня 2022 року) в частині формулювань про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 3 і 6 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме, вияв неповаги до держави і недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури №142к від 14.03.2023 внесено зміни до наказу керівника Тернопільської обласної прокуратури №265к від 18.05.2022 (із внесеними змінами наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури №270к від 24.05.2022): в абзаци першому резолютивної частини виключено цифри 3 і 6 та слова «виявив неповаги до держави», «недотримання правил внутрішнього службового розпорядку».

Отже, суд зазначає, що трудові відносини між сторонами виникли на підставі виконання рішення суду, яке скасоване постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, а тому на даний час відпали обставини на підставі яких було поновлено позивачку, адже постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили та якого скасовано рішення суду першої інстанції.

Проте, враховуючи предмет спірних правовідносин, суд вважає за необхідне надати правову оцінку спірного наказу №686к, керівника Тернопільської обласної прокуратури від 14 жовтня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 .

Суд не надає правової оцінки твердженню представника позивачки про те, що ОСОБА_1 поновлено на посаді, яка була відсутня на той час у штатному розписі Тернопільської обласної прокуратури і жодних дій щодо внесення змін у штатний розпис або працевлаштування позивачки на рівнозначній посаді, передбаченому у новому штатному розписі, відповідачем не було зроблено, виходячи з наступного.

Суд наголошує на тому, що у межах цієї справи, суд позбавлений процесуальної можливості надати правову оцінку діям Тернопільської обласної прокуратури щодо належного виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду, на підставі якого було поновлено позивачку, оскільки, у випадку незгоди із виконанням вказаного рішення суду, вона мала право оскаржити наказ про поновлення, який було прийнято на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України.

Враховуючі наведене, суд не надає оцінки діяв відповідача щодо поновлення позивачки на посаді, а лише досліджує правомірність дій відповідача при її звільненні.

Суд при вирішенні даної справи повинен встановити дотримання процедури звільнення відповідачем позивачки на підставі спірного наказу.

В силу приписів частини третьої статті 87 Закону №889-VIII, одночасно з попередженням про звільнення позивачу необхідно було запропонувати іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, а звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII буде правомірним виключно за умови відсутності можливості запропонувати відповідні посади або у разі відмови від переведення на запропоновану посаду.

Судом встановлено, що після видання роботодавцем 29.08.2022 наказу № 607к про поновлення ОСОБА_1 , в обласну прокуратуру на роботу вона прибула 30.08.2022. Цього ж дня їй вручено попередження про наступне звільнення від 30.08.2022 № 07-223 вн-22.

Факт попередження позивачем не оспорюється.

Відтак, в Попередженні ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 30.08.2022 в Тернопільській обласній прокуратурі відсутні вакантні та тимчасово вакантні посади державної служби.

Оскільки, з 30.08.2022 посаду головного спеціаліста Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури вже займала ОСОБА_4 (відповідно на наказу № 605к від 29.08.2022), вказану посаду роботодавець не міг запропонувати ОСОБА_1 .

Разом з тим, в Попередженні керівником обласної прокуратури їй запропоновано з 01.09.2022 посаду головного спеціаліста відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Тернопільської обласної прокуратури тимчасово, на період відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2 (з 01.09.2022 по 21.07.2023).

Судом встановлено, що у період з 30.08.2022 по 14.10.2022 інших вакантних посад не було.

Щодо можливості роботодавця запропонувати ОСОБА_1 у період з 30.08.2022 по 14.10.2022 посади державної служби в окружних прокуратурах Тернопільської області, то варто зазначити, що для цього були відсутні правові підстави.

Згідно з частиною 8 статті 91 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) повноваження керівника державної служби в органах прокуратури здійснює керівник відповідного органу прокуратури.

Відповідно до статті 2 Закону керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.

Статтею 7 Закону України «Про прокуратуру» визначено систему прокуратури України, яку становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.

Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури.

Також, статтею 12 Закону України «Про прокуратуру», передбачено, що у системі прокуратури України дітериторіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури.

До повноважень керівника обласної та окружної прокуратур (ч. 2 ст. 11, ч.2 ст. 13 Закону України «Про прокуратури») належить видання наказів з питань, що належать до їх адміністративних повноважень. До таких наказів відносяться накази про призначення та звільнення державних службовців, робітників та працівників, які виконують функції з обслуговування.

Враховуючи викладене, керівником державної служби в Тернопільській обласній прокуратурі є керівник Тернопільської обласної прокуратури, а керівником державної служби в окружній прокуратурі Тернопільської області є відповідний керівник окружної прокуратури Тернопільської області.

Отже, керівник Тернопільської обласної прокуратури не вправі був пропонувати ОСОБА_1 вакантні посади державної служби, які були наявні в окружних прокуратурах Тернопільської області, оскільки це не належить до кола його повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

З приводу наявності в Тернопільській обласній прокуратурі в період з 30.08.2022 по 14.10.2022 нижчої посади державної служби (спеціаліста), то у вказаний період такі посади були відсутні.

Отже, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем приписів абзацу другого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII, відповідно до яких одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Отже, жодних прав позивача відповідачем не порушено, позивач самостійно відмовилася від запропонованої їй посади та прийняла рішення про неподання заяви про переведення, у зв`язку із чим відповідачем прийнято оскаржуваний наказ про звільнення.

Також, спірним моментом у даній справі є те, що відповідачем не проведено порівняльного аналізу продуктивності праці між працівниками і кваліфікації тих працівників, які залишились на роботи і тих, які підлягають звільненню, з приводу цього, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (п.1 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII).

Відповідно до ч.3 ст.87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Суд звертає увагу, що 02.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 №378-IX, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України та викладено його у новій редакції. Так, нормами зазначеного Закону змінено порядок скорочення державних службовців.

Зокрема, відповідно до ч.6 ст.49-2 Кодексу законів про працю України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Отже, законодавчими змінами встановлено нові правила звільнення працівників, що застосовуються в разі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу").

Про вказані вище зміни зазначено також в роз`ясненнях Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.2020 №86 р/з "Щодо процедури вивільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 Закону України "Про державну службу")", а саме, процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення наразі врегульована положеннями Закону.

Суд зазначає, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону України "Про державну службу" на час прийняття оскаржуваного наказу було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв`язку із скороченням чисельності державних службовців, то суд приходить висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми спеціального законодавства, а не загального.

На момент виникнення спірних правовідносин процедура звільнення державних службовців у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення була врегульована положеннями Закону №889-VІІІ, що виключає можливість застосування КЗпП України до спірних правовідносин. Така позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.11.2022 у справі №200/3012/21-а.

Підсумовуючи все вище викладене, виходячи із встановлених обставин у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що відповідачем у повній мірі дотримано порядок звільнення позивача з державної служби, визначений статтею 87 Закону № 889-VIII, а оспорюваний наказ є таким, що відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, підстави для задоволення таких позовних вимог у суду також відсутні.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу №686к керівника Тернопільської обласної прокуратури від 14 жовтня 2022 року. поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 травня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП );

відповідач:

- Тернопільська обласна прокуратура (місцезнаходження/місце проживання: вул. Листопадова,4,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 02910098);

Головуючий суддяОсташ А.В.