Постанова

від 08.05.2023 по справі 440/8883/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Г.В. Костенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 р. Справа № 440/8883/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 по справі № 440/8883/22

за позовом Фермерського господарства "Чирва"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Чирва" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 №3594212/40151644 та від 27.06.2022 №6963538/40151644;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.02.2022 та податкову накладну №1 від 18.08.2021, що складені Фермерським господарством "Чирва" датою їх подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 року задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 29.12.2021 №3594212/40151644 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.08.2021.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 27.06.2022 №6963538/40151644 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.02.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.08.2021 та податкову накладну №1 від 18.02.2022 подану на реєстрацію Фермерським господарством "Чирва" датою їх подання.

Головне управління ДПС в Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо надання платником податків необхідного переліку первинних документів.

Відповідно до ч. 1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі положень ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 18.08.2021.

Відповідно до квитанції документ прийнято, реєстрація зупинена. Також в квитанції податковим органом зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК № 1 від 18.08.2021року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, 1003 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено до податкового органу повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо податкової накладної № 1 від 18.08.2021, а саме: договір поставки № 2945/2021 від 13.08.2021; звіт за формою 29-сг за 2021 рік з квитанцією про відправлення; звіт за формою № 4-сг за 2021 рік з квитанцією про відправлення; видаткова накладна № 18081 від 18.08.2021; договір про надання послуг з перевезення № 01081 від 01.08.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт від 18.08.2021; ТТН № 18 та № 19 від 18.08.2021; платіжне доручення від 01.09.2021; довіреність № 1831 від 18.08.2021.

29.12.2021 року рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 3594212/40151644 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.08.2021 з підстав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено про невідповідність у наданих копіях первинних документів, а саме відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (форма 29-сг) та звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форма 4-сг) відсутня інформація щодо обсягів посівних площ ячменю, тобто відсутнє походження реалізованої продукції.

За результатом адміністративного оскарження скаргу залишено без задоволення, а рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Також позивачем було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 18.02.2022.

Відповідно до квитанції документ прийнято, реєстрація зупинена. Також в квитанції податковим органом зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК № 1 від 18.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено до податкового органу повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо податкової накладної № 1 від 18.02.2022, а саме: договір поставки від 14.02.2022 14022203; звіт за формою 29-сг за 2021 рік з квитанцією про відправлення; звіт за формою № 4-сг за 2021 рік з квитанцією про відправлення; видаткова накладна № 18/02/1; договір про надання послуг з перевезення № 01081 від 01.08.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт від 18.02.2022; ТТН № 1 та № 2 від 18.02.2022; платіжне доручення № 30 від 23.02.2022; платіжне доручення №2878 від 22.02.2022.

27.06.2022 року рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 6963538/40151644відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.02.2022 з підстав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що в підтвердження господарської операції надано копію накладної №18/02/1 від 18.02.2022, яка складена з порушенням ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме в накладній не зазначено ПІБ посадової особи, яка одержала товар по зазначеній накладній.

За результатом адміністративного оскарження скаргу залишено без задоволення, а рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача від 29.12.2021 №3594212/40151644 та від 27.06.2022 №6963538/40151644, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної прийняті не на підставі та не в спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. "а" п.185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Відповідно до п.п. 201.16.1. п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з п.п. 3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг","Про електронні довірчі послуги"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановлено судовим розглядом, 13.08.2021 між ТОВ СП "НІБУЛОН" (покупець) та ФГ "Чирва" (постачальник) укладено договір поставки № 2945/2021, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва в асортименті, за ціною, якістю та на умовах узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару.

На підтвердження виконання умов договору було складено видаткову накладну № 18081 від 18.08.2021 про поставку ячменю у кількості 13,560 т., та пшениці 2 класу в кількості 23,440 т. на загальну суму 284128,30 грн., в тому числі ПДВ 34892,95 грн.

Доставка товару покупцеві здійснювалась згідно договору про надання послуг з перевезення № 01081 від 01.08.2021, що підтверджується ТТН № 18 та № 19 від 18.08.2021 та актом прийому-передачі виконаних робіт від 18.08.2021.

01.09.2022 покупцем перераховано на рахунок ФГ "Чирва" частину вартості товару в сумі 249235,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28243 від 01.09.2021.

По факту поставки товару 18.08.2021 року позивачем складено податкову накладну №1 від 18.08.2021 на суму 284128,30 грн., в тому числі ПДВ 34 892,95 грн.

14.02.2022 між ТОВ "ГІДРОСЕНД" (покупець) та ФГ "Чирва" (продавець) укладено договір поставки №14022203, за умовами якого позивач зобов`язувався передати у власність покупця сільськогосподарську культуру - насіння соняшника, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

На підтвердження виконання умов договору надано до суду видаткову накладну № 18/02/1 від 18.02.2022 про поставку соняшнику в кількості 17,651 т. та 18,153 т. на загальну суму 690599,78 грн. в тому числі ПДВ 84810,50 грн.

Доставка товару покупцеві здійснювалась згідно договору про надання послуг з перевезення № 01081 від 01.08.2021, що підтверджується ТТН № 1 та № 2 від 18.02.2022 та актом прийому-передачі виконаних робіт від 18.02.2022.

22.02.2022 року покупцем перераховано на рахунок ФГ "Чирва" частину вартості товару в сумі 605789,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2878 від 22.02.2022.

По факту поставки товару 18.02.2022 року позивачем складено податкову накладну №1 від 18.02.2022 року на суму 690599,78 грн., в тому числі ПДВ 84810,50 грн.

У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначена відповідність операції п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, у зв`язку із чим платнику податків запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній.

У виконання зазначеної вимоги позивачем надано повідомлення із поясненнями про здійснену господарську операцію та надані копії підтверджуючих документів про здійснення операції.

Однак, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків. При цьому, відповідачем не зазначено підстави їх не врахування та конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарської операції, та були надані контролюючому органу.

Колегія суддів зазначає, що ДПС у квитанції не конкретизовано, які саме документи позивач мав надати, а після отримання наданих позивачем документів, податковим органом не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Судова колегія вважає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Під час вирішення справи суд перевіряє відповідність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення,дії на відповідність критеріям, визначеним ст. 2 КАС України.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Посилання податкового органу у рішенні як на підставу відмови у реєстрації податкової накладної надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

Так, відповідач зазначає, що в підтвердження господарської операції позивачем надано копію накладної №18/02/1 від 18.02.2022, яка складена з порушенням ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме в накладній не зазначено ПІБ посадової особи, яка одержала товар по зазначеній накладній.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що по факту господарської операції з постачання товару ТОВ ГІДРОСЕНД було складено видаткову накладну № 18/021 від 18.02.2022 в 2 екземплярах, один з яких залишився у постачальника, інший у покупця. Тому позивачем надано на розгляд комісії копію екземпляру видаткової накладної №18/021 від 18.02.2022, який залишився у позивача як постачальника товару. Отже, до позову долучено копію екземпляру видаткової накладної №18/021 від 18.02.2022, яка знаходилася у покупця ТОВ ГІДРОСЕНД. В даному екземплярі вказано прізвище та посада директора ТОВ ГІДРОСЕНД, який отримав товар по видатковій накладній.

Щодо зазначення податковим органом про невідповідність у наданих копіях первинних документів, а саме відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (форма 29-сг) та звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форма 4-сг) відсутня інформація щодо обсягів посівних площ ячменю, тобто відсутнє походження реалізованої продукції, слід зазначити , що згідно уточнюючого звіту про посівні площі с/г культур під урожай 2021 року (форма 4-сг), поданий 12.08.2021, та згідно уточнюючого звіту про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році (форма 29-сг), поданого 05.01.2022, ФГ "Чирва" в 2021 році було посіяно ячмінь ярий на площі 4,91 га та зібрано урожаю в кількості 136 ц.

Крім того, колегія суддів зазначає, що такі питання фактично є предметом дослідження відповідних перевірок контролюючими органами платників податків з метою підтвердження реальності господарських операцій, здійснених ними, та виходять за межі процедури моніторингу податкової накладної та прийняття рішення про її реєстрацію чи відмову у реєстрації.

Отже, в даному випадку відповідачем обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Щодо доводів апелянта про безпідставне стягнення судом на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги в сумі 6000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 2-7ст. 134 КАС Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 9ст. 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Судовим розглядом встановлено, що 22.09.2022 між адвокатським бюро «Іллі Корольова» та позивачем укладено договір про надання правової допомоги щодо оскарження в Полтавському окружному адміністративному суді рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 29.12.2021 №3594212/40151644 та від 27.06.2022 №6963538/40151644, що включає складання всіх необхідних процесуальних документів та їх подання до суду, консультування, участь в судових засіданнях тощо.

Відповідно до п. 3.2 Гонорар за договором становить 10500,00 грн. Розрахунок гонорару адвоката наводиться в детальному описі робіт (наданих послуг), що є додатком до даного договору.

На підтвердження понесених витрат за договором позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги:

- ознайомлення з матеріалами скарг та первинних документів, складання позовної заяви, пошук нормативно-правових актів, аналіз судової практики 4500,00 грн (витрачений час - 3 години, вартість за 1 годину - 1500,00 грн) ;

- підготовка та роздрукування додатків до позовної заяви, оформлення їх відповідно до вимог КАС України та подання позову до суду 3000,00 грн (витрачений час - 2 години, вартість за 1 годину - 1500,00 грн);

- участь в судовому засіданні 1500,00 грн (витрачений час - 1 година, вартість за 1 годину - 1500,00 грн);

- відповідь на відзив 1500,00 грн (витрачений час - 1 година, вартість за 1 годину - 1500,00 грн);

Всього витрачено 7 годин, загальна вартість наданих послуг 10500,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі послуги як ознайомлення з матеріалами скарг та первинних документів, складання позовної заяви, пошук нормативно-правових актів, аналіз судової практики, підготовка та роздрукування додатків до позовної заяви, оформлення їх відповідно до вимог КАС України та подання позову до суду, підготовка та роздрукування додатків до позовної заяви, оформлення їх відповідно до вимог КАС України та подання позову до суду за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову, до якого входить аналіз та вивчення документів, з урахуванням яких вони складаються, тобто у даному випадку складання позовної заяви, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.

Щодо участі адвоката в судовому засіданні, колегія суддів зазначає, що справа розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), тому витрати в цій частині, зазначені в детальному описі, є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. є належним чином обґрунтованими, відповідають рівню складності справи, обсягу наданих послуг, витраченому часу, а отже підлягають стягненню на користь позивача.

Доводи відповідача про те, що заявлені позивачем витрати не є співмірними зі складністю справи, обсягом робіт та витраченим часом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апеляційна скарга не містять доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 по справі № 440/8883/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов