Ухвала

від 05.05.2023 по справі 280/134/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/134/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Іванова С.М.,

перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі №280/134/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 07 квітня 2023 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему Електронний суд з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі №280/134/23.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі та докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року скаржник отримав 12 квітня 2023 року, що підтверджується відповідною довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».

21 квітня 2023 року скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, посилаючись при цьому на відсутність коштів для його сплати.

Розглянувши вищезазначене клопотання суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану на території України, введеного указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник у своєму клопотанні не зазначає обставин з посиланнями на докази того, що після припинення воєнного стану в Україні він матиме можливість сплатити судовий збір у цій справі, що виключає можливість такого відстрочення.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник не позбавлений був можливості подати клопотання щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі одночасно з подачею апеляційної скарги, натомість таке клопотання було подано під час вставленого судом строку для надання до суду документу про сплату судового збору, що фактично свідчить про намагання скаржником відтермінувати строк для такої сплати на період розгляду формально поданого ним клопотання та, що в свою чергу може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується 09.03.2023 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження через формально подане клопотання.

Також, суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що скаржником не усунуто недолік апеляційної скарги в частині надання до суду апеляційної інстанції доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої скаржником апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Суд апеляційної інстанції зауважує і на тому, що прийняття судом апеляційної скарги з таким недоліком дасть обґрунтовані сподівання скаржнику на звернення до суду з апеляційними скаргами в майбутньому без надання доказів надсилання таких документів листом з описом вкладення, що в свою чергу при масовому прийнятті таких апеляційних скарги призведе до дисбалансування виконання вимог процесуального законодавства як судом так і самим скаржником.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі Смірнова проти України зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не застосування судом встановлених законом наслідків не усунення скаржником такого недоліку апеляційної скарги як надання до суду апеляційної інстанції доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним через підсистему Електронний суд апеляційної скарги з доданими до неї документами, враховуючи те, що скаржнику ухвалою суду роз`яснено необхідність усунення такого недоліку та шляхи його усунення свідчить про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 11 квітня 2023 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №280/134/23.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі №280/134/23 - повернути.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддями 05 травня 2023 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов