707/1143/22
2/707/38/23
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
03 травня 2023 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.
за участю секретаря Щербак-Стерниш Д.П.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Плаза О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про усунення перешкод державі в особі територіальної громади у користуванні та розпорядженні земельними ділянками водного фонду, шляхом зобовязання у їх поверненні на користь держави в особі територіальної громади,-
в с т а н о в и в:
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому, з врахуванням заяви про зміну предмета спору, просить суд:
- усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 від 25.07.2022 № 47420497 на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту;
- усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 у її поверненні на користь держави в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради;
- усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 від 25.07.2022 № 47420643 на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту;
- усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 у її поверненні на користь держави в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради .
Аргументація позивача.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 31.07.2009 № 272 затверджено акт обстеження земельних ділянок від 21.07.2009, розташованих в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 13,3632 га.
Зазначеним розпорядженням від 31.07.2009 № 272 переведено обстежувані ділянки із земель загального користування, зайнятих чагарниками, до земель запасу із визначенням виду угідь - «пасовища», а п. З земельні ділянки віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення.
У подальшому, розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 21.09.2009 № 323 затверджено проект відведення земельних ділянок та передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02.09.2015 у справі № 2-ц/793/1067/15 задоволено позовну заяву прокурора Черкаського району до ОСОБА_4 , Черкаської районної державної адміністрації, третя особа Реєстраційна служба Черкаського РУЮ про визнання розпоряджень незаконними, визнання державного акту на право власності недійсним, скасування реєстрації, а розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 31.07.2009 № 272 - визнано незаконним та скасовано.
Як наслідок, розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 21.09.2009 № 323, яке видано на підставі розпорядження від 31.07.2009 № 272 та яким затверджено проект із землеустрою, прийнято з порушенням законодавчих вимог щодо неможливості перебування земель, зайнятих річками та прибережними захисними смугами, під пасовищами у приватній власності.
З огляду на вказане, 17.03.2016 заступником керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаського районного суду було подано позовну заяву в тому числі до ОСОБА_3 , Черкаської РДА, третя особа: відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції про визнання розпорядження незаконним, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації.
Заочним рішенням Черкаського районного суду від 08.02.2017 у справі № 707/590/16-ц позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в тому числі до ОСОБА_3 , Черкаської РДА - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» від 21.09.2009 № 323 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га, розташованої в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 528883 від 06.10.2009 виданий ОСОБА_3 та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту.
Вказане рішення суду набрало законної сили 21.02.2017 та сторонами не оскаржувалось.
У той же час встановлено, що від ОСОБА_3 речове право на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 25.08.2010 № 3392.
На посвідчення переходу відповідного речового права від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на підставі рішення № 28986283 від 29.03.2016 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності № 13914975 від 28.03.2016
Враховуючи те, що розпорядження Черкаської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» від 21.09.2009 № 323, яким відведено у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку визнано незаконним та скасовано, добросовісність набуття ОСОБА_2 речових прав на неї ставиться під обґрунтований сумнів, а тому за необхідне є скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на незаконно передану земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нею шляхом повернення.
Черкаський районний суд розглядаючи справу № 707/590/16-ц дійшов висновку, що спірна земельна ділянки відноситься до земель водного фонду та розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, а тому належним способом захисту є пред`явлення негаторного позову.
У той же час, після відкриття Черкаським районним судом провадження у даній справі, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га на земельні ділянки площею 1,4427 га та площею 0,4825 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Будищенської сільської ради (за межами населеного пункту), виготовленої ФОП ОСОБА_6 21.07.2022 на підставі договору від 11.07.2022 № 19, державним реєстратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудіновою-Богдановою К.О. здійснено поділ вказаного об`єкту нерухомого майна на земельні ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га та за кадастровим номером 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га.
Як наслідок, на підставі рішення державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудінової-Богданової К.О. від 26.07.2022 № 64289060 за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га зареєстроване право власності від 25.07.2022 №47420497.
Також, на підставі рішення державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудінової-Богданової К.О. від 26.07.2022 № 64289256 за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га зареєстроване право власності від 25.07.2022 №47420643.
Отже належним способом захисту порушеного права державної власності, з урахуванням дій ОСОБА_2 щодо поділу первинної земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га є усунення перешкод державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельними ділянками водного фонду за кадастровими номерами 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га та 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га, розташовані в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 у їх поверненні на користь держави в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради.
Заперечення відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 в своєму відзиві просила відмовити в позові з наступних підстав.
Під час укладання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки правовстановлюючі документи в продавця ОСОБА_3 були чинними. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області про визнання недійсним державного акту та скасування розпорядження про надання земельної ділянки ОСОБА_7 було прийняте лише в 2017 році. З позовною заявою прокурор звернувся лише в 2022 році, а за таких обставин, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності.Крім того, відповідач заперечує, що спірна земельна ділянка містить в своєму складі землі водного фонду.
Пояснення сторін в судових засіданнях.
В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову.
Представник відповідача адвокат Мовчан О.В. проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.
21.06.2022 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
10.08.2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли відзив на позовну заяву та заява про застосувння строків позовної давності, які були долучені судом до матеріалів справи.
16.09.2022 року від позивача надійшли додаткові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.
28.10.2022 року ухвалою суду змінено порядок розгляду справи та вирішено перейти до розгляду справи в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.
15.11.2022 року від позивача надійшла заява про зміну предмета спору, яка була долучена судом до матеріалів справи.
28.11.2022 року ухвалою суду задоволено заяву позивача від 25.11.2022 року про забезпечення позову.
09.01.2023 року судом закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 31.07.2009 № 272 затверджено акт обстеження земельних ділянок від 21.07.2009, розташованих в адміністративних межах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 13,3632 га.
Зазначеним розпорядженням від 31.07.2009 № 272 переведено обстежувані ділянки із земель загального користування, зайнятих чагарниками, до земель запасу із визначенням виду угідь - «пасовища», а п. З земельні ділянки віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 21.09.2009 № 323 затверджено проект відведення земельних ділянок та передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02.09.2015 у справі № 2-ц/793/1067/15 задоволено позовну заяву прокурора Черкаського району до ОСОБА_4 , Черкаської районної державної адміністрації, третя особа Реєстраційна служба Черкаського РУЮ про визнання розпоряджень незаконними, визнання державного акту на право власності недійсним, скасування реєстрації, а розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 31.07.2009 № 272, визнано незаконним та скасовано.
Заочним рішенням Черкаського районного суду від 08.02.2017 у справі № 707/590/16-ц визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» від 21.09.2009 № 323 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га, розташованої в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 528883 від 06.10.2009 виданий ОСОБА_3 та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту.
Вказане рішення суду набрало законної сили 21.02.2017 та сторонами не оскаржувалось.
Від ОСОБА_3 речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 перейшло до ОСОБА_2 .
На посвідчення переходу відповідного речового права від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на підставі рішення № 28986283 від 29.03.2016 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності № 13914975 від 28.03.2016.
Після надходження даного позову до суду, спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га була поділена на земельні ділянки площею 1,4427 га та площею 0,4825 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Будищенської сільської ради (за межами населеного пункту), виготовленої ФОП ОСОБА_6 21.07.2022 на підставі договору від 11.07.2022 № 19, державним реєстратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудіновою-Богдановою К.О. здійснено поділ вказаного об`єкту нерухомого майна на земельні ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га та за кадастровим номером 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га.
Як наслідок, на підставі рішення державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудінової-Богданової К.О. від 26.07.2022 № 64289060 за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га зареєстроване право власності від 25.07.2022 №47420497.
Також, на підставі рішення державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудінової-Богданової К.О. від 26.07.2022 № 64289256 за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га зареєстроване право власності від 25.07.2022 №47420643.
Норми права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Частиною 5 статті 60 «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Частинами 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За приписами ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.
Згідно ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 02.09.2015 у справі № 2-ц/793/1067/15, розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 31.07.2009 № 272, яким спірну земельну ділянку було віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення, визнано незаконним та скасовано.
Заочним рішенням Черкаського районного суду від 08.02.2017 у справі № 707/590/16-ц визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» від 21.09.2009 № 323 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 площею 1,9252 га, розташованої в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 528883 від 06.10.2009 виданий ОСОБА_3 та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту.
Так, звертаючись у даній справі до суду в інтересах держави в особі Будищанської сільської ради, предметом негаторного позову прокурор обрав вимоги про усунення перешкод державі в особі громади с.Будище в особі Будищенської сільської ради шляхом скасування державної реєстрації та зобов`язання відповідача повернути таку земельну ділянки в державну власність в особі територіальної громади, яка є власником та володільцем такої земельної ділянки, як земель водного фонду.
Підставами ж відповідно заявлених вимог прокурором, визначено обставини набуття відповідачем права власності на землі водного фонду згідно розпоряджень голови Черкаської районної державної адміністрації від 31.07.2009 № 272 та Черкаської районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» від 21.09.2009 № 323, що визнані незаконними та скасовані рішеннями апеляційного суду Черкаської області від 02.09.2015 у справі № 2-ц/793/1067/15 та Черкаського районного суду від 08.02.2017 у справі № 707/590/16-ц .
Згідно із частиною другою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Зазначені факти не потребують додаткового доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: (а) обставина встановлена судовим рішення; (б) судове рішення набрало законної сили; (в) у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір і які, зокрема, зазначені у резолютивній частині рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Відтак, оскільки розпорядження Черкаської РДА, зокрема, щодо надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, суперечили чинним нормам законодавства та порушували цивільні права держави, вони були визнані незаконними та скасовані
Суд зазначає, що рішенням Черкаського районного суду від 08.02.2017 у справі № 707/590/16-ц є встановленою обставина перебування у складі земельної ділянки за кадастровим номером 7124981500:01:001:1092 земель водного фонду.
Частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
За змістом статті 1 ВК України водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).
Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
Відповідно до пункту ґ частини четвертої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 59 ЗК України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.
Тобто цією статтею установлено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.
За змістом положень ЗК України землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
Надання у приватну власність земельних ділянок, які належать до водного фонду, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 ЗК України.
Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, болотами, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання та використання, й виділення земель водного фонду у власність громадян для ведення особистого селянського господарства, не передбачено.
Крім того, суд зазначає, що зазначений водний об`єкт був розташований на спірній земельній ділянці на момент її придбання у власність ОСОБА_2 .
У силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, й набуття приватної власності на такі ділянки є неможливим.
До подібних висновків щодо земель водного фонду поза межами населеного пункту дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 676/1795/20, провадження № 61-21233св21.
ОСОБА_2 належних доказів на спростування перебування в складі спірної земельної ділянки земель водного фонду не надала, клопотань про призначення відповідної експертизи не заявляла.
Отже, доводи зазначені у відзиві, щодо недоведеності віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а тому відхиляються судом.
Що стосується посилання відповідача, у своєму відзиві, на те, що під час купівлі нею у попереднього власника спірної земельної ділянки його правовстановлюючі документи скасовані не були та застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду: від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18).
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, допоки існують правовідносини та правопорушення.
Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду: від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 71).
Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.
Такі висновки щодо належного способу захисту порушеного права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17-ц (провадження № 14-317цс19).
Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
Даний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56), від 1 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17 (пункт 7.36), від 1 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 200), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 73).
Отже, незважаючи на те, що відповідач у справі ОСОБА_2 поділила первинну земельну ділянку на дві, вона має юридичний обов`язок повернути територіальній громаді с. Будище в особі Будищенської сільської ради всі спірні земельні ділянки.
Що стосується вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову».
Відтак, позовні вимоги про усунення перешкод державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд вважає, що позов прокурора підлягає до часткового задоволення.
Судові витрати.
Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень статті 141 ЦПК .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов - задовольнити частково.
Усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим 7124981500:01:001:2624 площею 0,4825 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 у її поверненні на користь держави в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради .
Усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим 7124981500:01:001:2625 площею 1,4427 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, за межами населеного пункту шляхом зобов`язання ОСОБА_2 у її поверненні на користь держави в особі територіальної громади с. Будище в особі Будищенської сільської ради .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати які складаються з судового збору у сумі 6202,50грн.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 05.05.2023 року.
Суддя: Є. П. Тептюк
Суд | Черкаський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2023 |
Оприлюднено | 10.05.2023 |
Номер документу | 110708452 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Черкаський районний суд Черкаської області
Тептюк Є. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні