Ухвала

від 27.04.2023 по справі 761/7882/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/7882/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2521/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ПАТ «ТАГАНЧА» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року, -

за участю:

представника ПрАТ «ТАГАНЧА» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено арешт в рамках кримінального провадження №42022000000000985 на майно ПАТ «ТАГАНЧА»(ЄДРПОУ 33062540) - грошові кошти, які знаходяться на таких банківських рахунках:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528).

Зупинено видаткові операції по таким банківським рахункам ПАТ «ТАГАНЧА»(ЄДРПОУ 33062540):

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ПАТ «ТАГАНЧА» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану ухвалу. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ПАТ «ТАГАНЧА»(ЄДРПОУ 33062540) - грошові кошти, які знаходяться на таких банківських рахунках:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528).

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є протиправною, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а ухвала прийнята з істотними порушеннями вимог КПК України.

Апелянт вказує на те, що слідчий суддя не перевірив та не встановив наявності належних підстав для арешту банківських рахунків. У даному випадку відсутні усі можливі підстави для арешту майна Підприємства, з тих, що перелічені у ч. 2 ст. 170 КПК України.

Прокурором не надано доказів існування обґрунтованої підозри у вчиненні посадовими особами ПАТ «ТАГАНЧА» злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України.

Більше того, за результатами огляду змісту ухвали про арешт вбачається, що кримінальне провадження №42022000000000985 від 21.07.2022 р. розслідується не за фактами вчинення посадовими особами Підприємства кримінальних правопорушень, а стосується лише можливих дій посадових осіб третьої особи, яка є самостійним та незалежним суб`єктом господарювання - ТОВ «Подільська Торговельна Компанія». Стосується господарських операцій інших підприємств - ТОВ «Подільська Торговельна Компанія» та його постачальників (ФГ «Фаворит» та СФГ «ГЕЯ»). При цьому ПАТ «ТАГАНЧА» не мало жодних господарських відносин з приведеними фермерськими господарствами та не формувало за відповідними операціями податковий кредит, з огляду на відсутність відповідних операцій як таких.

ПАТ «ТАГАНЧА» не отримувало кошти від вказаних фермерських господарства, не отримувало бюджетне відшкодування за рахунок податкового кредиту, який би міг бути сформований за рахунок господарських операцій із вказаними підприємствами, а також не могло отримувати плату за зберігання продукції від цих постачальників в квоту ТОВ «Подільська Торговельна Компанія».

Керівництво ПАТ «ТАГАНЧА» в процесі своєї роботи не завдало збитків державі шляхом ухилення від сплати податків чи отриманням ПДВ, а детективи чи прокуратура у жодному процесуальному документі не вказують: як і в якому розмірі саме ПАТ «ТАГАНЧА» ухилилось від сплати податків, чим це підтверджується, а також про які суми можливого «незаконно» отриманого ПрАТ «ТАГАНЧА» ПДВ йде мова.

Клопотання про арешт банківських рахунків було безпідставно розглянуто слідчим суддею без повідомлення Підприємства.

Кримінальне провадження розслідується за фактами ухилення від сплати податків та завдання збитків Державі посадовими особами ТОВ «Подільська Торговельна Компанія». При цьому, в якості «вини» саме ПАТ «ТАГАНЧА» ставиться лише претензія в розрізі структури власності та спільного кінцевого бенефіціарного власника Підприємства.

У зв`язку з цим за ухвалою про арешт було накладено арешт не на окремі рахунки Підприємства, а загалом на усі наявні банківські рахунки, тим самим заблокувавши повністю господарську діяльність Підприємства, за відсутності яких-небудь підстав для цього. Ухвала винесена без урахування принципу розумності, співрозмірності обмеження права власності Підприємства та за відсутності належних доказів необхідності накладення арешту.

За аналогічних обставин слідчий суддя вже скасовував арешт Банківських рахунків з підстав його необґрунтованості та непричетності ПАТ «ТАГАНЧА» та його посадових осіб.

Також апелянт зазначає, що грошові кошти ПАТ «ТАГАНЧА» не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні №42022000000000985 від 21.07.2022 р., адже не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, навіть за їх визнанням такими зі сторони детективів БЕБ. Кошти в безготівковій формі на банківському рахунку не є індивідуалізованим матеріальним об`єктом, тож взагалі не можуть вважатися доказом.

Крім того апелянт вказує на те, що станом на сьогодні та протягом всього часу здійснення кримінального провадження кінцевим бенефіціарним власником Підприємства є громадянин держави-партнера України, а саме: громадянин Латвійської республіки пан ОСОБА_8 (індивідуальний номер АДРЕСА_1 ).В структурі власності його корпоративних прав відсутні будь-які юридичні чи фізичні особи, підконтрольні громадянами РФ чи Республіки Білорусь, як це намагаються подати детективи БЕБ та прокурор.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ПАТ «ТАГАНЧА» не було повідомлено про розгляд клопотання про арешт майна та не було направлено копію ухвали в порушення вимог п. 5 ч. 7 ст. 173 КПК України, декілька тижнів ПАТ «ТАГАНЧА» взагалі не знало про те, що грошові кошти арештовано відповідно до рішення суду. Відповідна інформація була повідомлена Підприємству тільки 24.03.2023 р. одним із обслуговуючих банків, який відмовив у проведенні видаткової операції з посиланням на ухвалу про арешт.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений завчасно. Однак від прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду, у зв`язку з терміновою необхідністю участі у невідкладних слідчих та процесуальних діях в рамках іншого кримінального провадження, сторона обвинувачення не може прибути в судове засідання на вказану дату та час.

З урахуванням думки представника ПАТ «ТАГАНЧА» - адвоката ОСОБА_6 , який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора, який належним чином був повідомлений про судове засідання, строків розгляду визначених ст. 422 КПК України, а також, що в кримінальному провадженні №42022000000000985 від 21.07.2022 відповідно до постанови від 26.07.2023 /т. 1 а.с. 19-20/ визначено групу прокурорів, відомостей про те, що всі прокурори зайняті уневідкладних слідчих та процесуальних діях в рамках іншого кримінального провадження клопотання про відкладення не містить, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ПАТ «ТАГАНЧА» - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ПАТ «ТАГАНЧА» - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без участі представника ПАТ «ТАГАНЧА» під час розгляду клопотання про арешт майна. Як зазначає апелянт, що копія оскаржуваної ухвали їм не направлялась, про її існування дізналися тільки 24.03.2023 р. від одного із обслуговуючих банків, який відмовив у проведенні видаткової операції з посиланням на ухвалу про арешт, іншої інформації матеріали справи не містять, а тому колегія суддів вважає, з урахуванням вище викладеного, за необхідне задовольнити вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000985 від 21.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до клопотання у ході досудового розслідування встановлено, що на території України здійснює протиправну діяльність організована група осіб, що контролює фінансово - господарську діяльність ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (колишня назва - ТОВ «АПК Співдружність Україна») (код ЄДРПОУ 37817784), ПАТ «ТАГАНЧА» (ЄДРПОУ 33062540) та ТОВ «УКРАГРОТЕРМІНАЛ» (ЄДРПОУ 44155030), які усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вказані особи привласнили бюджетні кошти шляхом неправомірного бюджетного відшкодування податку на додану вартість в особливо великих розмірах.

Проведеним оглядом структури власності ТОВ «Подільська торговельна компанія», ПАТ «Таганча» та ТОВ «Украгротермінал», встановлено, що станом на березень 2022 року засновником вказаних юридичних осіб являлось підприємство нерезидент, зареєстроване на території країни з пільговим оподаткуванням «Агрі лайн С.А.Р.Л.» (Люксембург), кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) зазначено ОСОБА_9 (Республіка Білорусь) та ОСОБА_10 (Республіка Білорусь), які здійснюють контроль та фактичне управління через підприємство нерезидента «Агрі лайн С.А.Р.Л.». Однак, з метою уникнення від націоналізації активів Україною внаслідок повномасштабної війни, розпочатої російською федерацією (далі - рф) за підтримки республіки білорусь проти України та українського народу, унеможливлення фінансових та правових наслідків у вигляді накладення санкцій та/або застосування заходів примусового вилучення прав власності, в квітні 2022 року громадяни білорусії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснили зміни структури власності ТОВ «Подільська торговельна компанія», ПАТ «Таганча» та ТОВ «Украгротермінал» шляхом продажу підконтрольного підприємства нерезидента «Агрі лайн С.А.Р.Л.» (Люксембург) в адресу ТОВ «Марко» (реєстраційний номер 40103524482), кінцевим бенефіціарним власником якого являється громадянин Латвійської республіки Дімдінс Роланс 25.03.1969 року народження.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» в період 2020-2022 років, шляхом реєстрації податкових накладних з придбання сільськогосподарської продукції від підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі: ФГ «ЗАХАРЧУКА О.А.» (код ЄДРПОУ 38943876), ФГ «ФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 31683732), СФГ «ГЕЯ» (код ЄДРПОУ 21307346), умисно ухилилися від сплати податку на прибуток на загальну суму 15 903 345 грн., податку на додану вартість на загальну суму 17 670 383 грн. Крім того, за рахунок вказаних безтоварних операцій, службовими особами ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» завищенню суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2 898 530,25 грн.

Вищевказані порушення зокрема підтверджуються аналітичним продуктом від 14.07.2022 №31 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності із реалізації товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ», складеним у порядку ст. 22 ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України», відповідно до висновків якого встановлено, що за період діяльності 2021-2022 років службові особи ТОВ «ПОДІЛЬСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» здійснили операції з придбання сільськогосподарської продукції від підприємств з ознаками фіктивності, чим ймовірне порушили п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями); п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 №860/4153; п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248; ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами та доповненнями, що призвело до ймовірного заниження податку на прибуток всього у сумі 15 903 345 гривень, крім того порушено п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПКУ, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами та доповненнями, що призвело до ймовірного заниження податку на додану вартість на загальну суму 17 670 383 гривень, вищевказані правопорушення призвели в тому числі до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2 898 530,25 гривень.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_9 (республіка білорусь) та ОСОБА_10 (республіка білорусь), як фактичні власники, мають можливість безпосередньо впливати на результати господарської діяльності ТОВ «Подільська торговельна компанія», ПАТ «Таганча» та ТОВ «Украгротермінал», та фактично здійснюють контроль над господарською діяльністю зазначених товариств, у тому числі щодо формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Подільська торговельна компанія» по операціям, з підприємствами з ознаками фіктивності.

13 вересня 2022 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.09.2022 проведено обшук у офісному приміщенні ТОВ «Подільська торговельна компанія» за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, будинок 7, в ході якого виявлено та вилучено первинні фінансово-господарські документи ТОВ «Подільська торговельна компанія» по взаємовідносинам з підприємствами з ознаками фіктивності ФГ «Фаворит» та СФГ «Гея», а також документацію з переробки давальницької сировини, та складського обліку.

Проведеним оглядом вилучених товарно-транспортних накладних встановлено, що СФГ «Гея» протягом лютого 2021 року здійснювало постачання сої в адресу ТОВ «Подільська торговельна компанія», пунктом навантаження зазначено: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Передільске.

З метою підтвердження/спростування фактів перевезення товарно-матеріальних цінностей, встановлено та допитано в якості свідків водіїв та власників автотранспортних засобів, які повідомили, що не здійснювали перевезення вантажів в адресу ТОВ «Подільська торговельна компанія» з території Луганської області, що посвідчує факт проведення безтоварних операцій.

17.02.2023 допитано в якості свідка директора та засновника СФГ«ГЕЯ» гр. ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що фактично не здійснювала фінансово - господарську діяльність СФГ«ГЕЯ», та перебуваючи у скрутному матеріальному становищі передала електронні ключі доступу до подачі податкової звітності та банківських розрахункових рахунків СФГ«ГЕЯ» третім особам за грошову винагороду.

Крім того, в період 2021 року службовими особами ТОВ «Подільська торговельна компанія» до податкової звітності підприємства внесено відомості, щодо витрат підприємства у розмірі 53 672 393,66 грн., які сформовано за рахунок нібито вилученого та арештованого в рамках кримінального провадження №120211300000000077 насіння соняшнику, на території Луганської області, смт. Троїцьке, вул. Чкалова, буд. 16, яке на праві власності належало ТОВ «Подільська торговельна компанія» та було передане на зберігання ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37461422).

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру судових рішень, ухвала про накладення арешту на майно від 14 червня 2021 року у справі № 428/5395/21 була оскаржена службовими особами ТОВ «Агро-промислова компанія Співдружність Україна» в апеляційному порядку. В подальшому слідчими суддями Луганського апеляційного суду було розглянуто вказану апеляційну скаргу, вивчено обґрунтованість наведених обставин, в результаті розгляду 05 липня 2021 року відмовлено в накладеного арешту на майно, в тому числі, і на насіння соняшника. Крім того, вказаним судовим рішенням визначено, що апелянт не довів, що арештоване майно є його власністю і що він має право вимоги щодо зняття арешту із зазначеного в ухвалі слідчого судді майна.

За результатом проведених слідчих дій встановлено, що службові особи ПАТ «ТАГАНЧА» для здійснення злочинної діяльності використовують такі рахунки:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528).

06.03.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у рамках кримінального провадження № 42022000000000985 від 21.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, згідно з яким просив накласти арешт на майно ПАТ «ТАГАНЧА» (ЄДРПОУ 33062540) - грошові кошти, які знаходяться на таких банківських рахунках:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528).

Крім того, прокурор просив зупинити видаткові операції по наступним банківським рахункам ПАТ «ТАГАНЧА»(ЄДРПОУ 33062540):

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкриті у АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005);

- № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкриті у АТ «ОЩАДБАНК» (МФО 300465);

- № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «ОТП БАНК»(МФО 300528), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

На обґрунтування вимог даного клопотання з урахуванням вище зазначеного сторона обвинувачення також послалась на те, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ «ТАГАНЧА», відкритих у вказаних банківських установах можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами причетними до вчинення правопорушення, оскільки набуті шляхом реалізації схеми ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів.

На підставі викладеного постановою детектива Бюро економічної безпеки України від 21.02.2023 майно, що є предметом клопотання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту на майно відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів, а також для подальшого розгляду питання щодо можливої конфіскації в дохід держави.

Іншим способом, ніж накласти арешт на розрахункові банківські рахунки ПАТ «ТАГАНЧА», неможливо досягти завдань кримінального провадження. Незастосування даного виду заходу забезпечення суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів.

10.03.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено.

Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42022000000000985 від 21.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, слідчий суддя виходив з того, що в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що до кримінально-протиправної діяльності, яка досліджується в рамках даного провадження, об`єктивно може бути причетним ПАТ «ТАГАНЧА» (ЄДРПОУ 33062540), який має відкриті рахунки у ряді банківських установ.

Постановою детектива Бюро економічної безпеки України майно, що є предметом клопотання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42022000000000985.

З урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, а також того, що наведене майно (кошти) цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження та в подальшому розгляду питання щодо можливої конфіскації в дохід держави, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на вказане майно (кошти), із зупиненням видаткових операцій за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянтів обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, а саме на кошти, які знаходяться на вище вказаних банківських рахунках ПАТ «ТАГАНЧА» з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження №42022000000000985 від 21.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права ПАТ «ТАГАНЧА» з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні на даний час з урахуванням обставин кримінального провадження №42022000000000985 від 21.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України є всі підстави вважати, що зазначені вище грошові кошти на розрахункових рахунках відповідають ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження, а тому слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянтів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Слідчим суддею встановлено, що вказане майно, а саме грошові кошти на рахунках вказаних товариств за матеріалами клопотання прокурора можуть мати безпосереднє відношення до обставин кримінального провадження №42022000000000985 від 21.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ПАТ «ТАГАНЧА» - адвоката ОСОБА_6 ,- без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ПАТ «ТАГАНЧА» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ПАТ «ТАГАНЧА» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4