Ухвала

від 03.05.2023 по справі 214/137/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/329/23

ун. № 214/137/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,

представника відповідача Романюка І.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «БУДІВЕЛЬНА ІННОВАЦІЯ» в особі голови кооперативу Стеценка К.В. про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з обслуговуючого кооперативу «ЖБК «БУДІВЕЛЬНА ІННОВАЦІЯ» на його користь 600 040,98 грн, з яких: 304 700,00 грн в рахунок стягнення внесеного пайового внеску; 117 500,00 грн в рахунок стягнення штрафу за кожний повний календарний місяць прострочення за період з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2020 року; 126 992,61 грн в рахунок стягнення пені на прострочену суму зобов`язання; 37 047,75 грн в рахунок стягнення індексу інфляції; 13 800,62 грн в рахунок стягнення 3% річних.

Ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.01.2021 року справу передано для розгляду до Святошинського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 р. вищезазначена справа передана до провадження судді Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.03.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи поводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 46).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.03.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову (а.с. 47).

14.06.2021 року представник відповідача Кузьмік С.Т. подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву (а.с. 77-87).

02.07.2021 року представник позивача ОСОБА_2 подала через канцелярію суду відповідь на відзив (а.с. 109-112).

25.10.2021 року представник відповідача Романюк І.М.. подав через канцелярію суду заперечення на відповідь відзив (а.с. 135-137).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.12.2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с. 155).

В судовому засіданні представник відповідача Романюк І.М. просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача та його представника, які були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

Позивач та його представник повідомлялись про дату судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 200, 201, 213,114).

Представник позивача до відеоконференції в програмному забезпеченні «EasyCon» не підключилась з причин, незалежних від суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За встановленими у статтях 12, 13 ЦПК України принципами змагальності та диспозитивності, - особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно (частина перша статті 44 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», а також в рішенні у справі «Каракуця проти України» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає (від лат. Dispono - розпоряджатись) надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав). В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача за процесуальним змістом є його конклюдентною дією, в якій виявлена його воля на залишення позову без розгляду, що є правовим наслідком свідомого нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання, так і відповідача, який ставиться у ситуацію невизначеності від таких дій позивача.

У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: (…) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…).

З аналізу вищенаведених норм, враховуючи, що бойові дії в місті Києві та Київській області не відбуваються, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, позивач та його представник повторно в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення судових засідань не надіслали, своїм правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористались, суд приходить до висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення даного позову без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд враховує строки, визначені законом для розгляду справи, враховує дію принципів диспозитивності, змагальності у цивільному судочинстві і рівності прав та обов`язків сторін, враховує використання позивачем його процесуальних прав та ставлення до виконання процесуальних обов`язків, враховує вжиті судом заходи і що вони є достатніми для забезпечення прав позивача при умові добросовісного здійснення ним своїх прав та належного виконання процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10,13, 44, 131, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258, 259, 260 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «БУДІВЕЛЬНА ІННОВАЦІЯ» в особі голови кооперативу Стеценка К.В. про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Твердохліб Ю.О.