Рішення

від 22.03.2023 по справі 761/16374/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16374/22

Провадження № 2/761/4728/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 березня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Вояж» про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Роял Вояж» про стягнення безпідставно набутих коштів, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 20900,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.01.2022 р. він перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 20900,00 грн. у якості попередньої оплати за туристичні послуги, після чого між ними мав укладатись договір про надання туристичних послуг. Оскільки після перерахування грошових коштів між ним та відповідачем подальша згода з приводу надання туристичних послуг досягнута не була, відповідний договір не укладався, позивач вважає, що вказані грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню, а тому звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою від 16.09.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява його представника, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідач, що належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання свого представника не направив, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 28.01.2022 р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 20900,00 грн. у якості попередньої оплати за туристичні послуги, що підтверджується заявою на договірне списання від 28.01.2022 р.

Представником позивача у досудовому порядку на адресу відповідача направлявся лист від 14.06.2022 р. з пропозицією повернути грошові кошти, оскільки після попередньої оплати відповідачем жодних туристичних послуг позивачу на надавалось, однак відповідачем до даного часу грошові кошти позивачу не повернуто.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що після перерахування грошових коштів між ним та відповідачем подальша згода з приводу надання туристичних послуг досягнута не була, відповідний договір не укладався, а тому вважає, що грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню.

Так, судом встановлено, що позивач, перерахувавши відповідачу грошові кошти в сумі 20900,00 грн. у якості попередньої оплати за туристичні послуги, жодних послуг в подальшому від відповідача не отримував, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Враховуючи, що відпали правові підстави для набуття відповідачем грошових коштів в сумі 20900,00 грн., сплачених позивачем у якості попередньої оплати за туристичні послуги, які у подальшому позивачу не надавались, жодних правочинів з даного приводу не укладалось, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Роял Вояж» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20900,00 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження факту надання і отримання професійної правничої допомоги, а також факту її оплати, позивачем подано до суду договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг та квитанцію, відповідно до яких загальний розмір отриманої професійної правничої допомоги складає 13500,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг, а тому, виходячи із засад розумності та справедливості, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише в сумі 5000,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн., а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26892,40 грн. (20900,00 грн. + 992,40 грн. + 5000,00 грн.)

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Вояж» про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Вояж» на користь ОСОБА_1 26892 (двадцять шість тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., з яких: 20900 (двадцять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп. - безпідставно набуті кошти; 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. - витрати по сплаті судового збору; 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: