Постанова

від 25.04.2023 по справі 948/556/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 948/556/22 Номер провадження 22-ц/814/2580/23Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2022 року, ухвалене суддею Косик С.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» про стягнення коштів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Машівського районного суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Чиста криниця» про стягнення коштів, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки загальною площею 4, 2301 га, кадастровий номер 5323082200:00:003:0362, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кошманівської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області.

08.12.2015 між ним та відповідачем укладений договір оренди цієї земельної ділянки. Відповідно до умов якого орендна плата вноситься орендарем в розмірі 8313,53 грн, обчислення її розміру здійснюється з урахуванням індексів інфляції від 01.01.2014, строк виплатидо 31 березня та останній день вересня кожного року. Позивач звертався з позовом про стягнення орендної плати за 2019-2021 роки з ТОВ «Чиста криниця» станом на 31.01.2022 року та постановою Полтавського апеляційного суду від 30.06.2022 по справі № 948/88/22 визнано борг ТОВ «Чиста криниця» по орендній платі з врахуванням інфляції станом на 01.01.2022 в розмірі 62985,43 грн, пеня та 3% річних нараховані з врахуванням 31.01.2022. 20.07.2022 ТОВ «Чиста криниця» сплатила суму визнану судом станом на 31.01.2022 року.

Приймаючи до уваги те, що відповідач за 2019-2021 роки не виплатив втрати на інфляцію з 01.01.2022 по 19.07.2022 та пеню й 3% річних за цей же період, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 86 629,55 грн за порушення умов договору оренди землі від 08.12.2015, кадастровий номер 5323082200:00:003:0362, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кошманівської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області, яка складається станом на 20.07.2022 із суми витрат на інфляцію11 242,90 грн, пені74 511,76 грн, 3% річних874,89 грн, а також стягнути з відповідача на його користь усі судові витрати.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської обаласті від 24.11.2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» про стягнення коштів відмовлено.

З цим рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції самоусунувся від дослідження доказів та перевірки обставин справи, фактично не вирішивши спір по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу, подану представником відповідача, останній просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення. Вказує, що визначений позивачем розмір штрафних санкцій значно перевищує розмір збитків, тому може бути зменшений.

Крім цього позивачем подано заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першоїінстанції встановлено,що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4, 2301 га, кадастровий номер 5323082200:00:003:0362, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області.

08 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Чиста криниця» укладений Договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області, загальною площею 4, 2301 га.

Відповідно до пунктів 6-8 Договору оренди землі від 08.12.2015 року, укладеного між сторонами, договір укладається на 10 років, орендна плата вноситься орендарем з розрахунку на перше січня 2015 року у грошовій формі 8313,53 грн, її обчислення здійснюється з урахуванням індексів інфляції від першого січня 2014 року та вноситься до 31 березня, та останній день вересня кожного року.

Пунктом 12 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,7% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відмовляючи у задоволенні позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми індексу інфляції за порушення строку виплати орендної плати за період січень-липень 2022, пені та 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду постанови Полтавського апеляційного суду від 30.06.2022 по справі №948/88/22, в якій визначена сума заборгованості по орендій платі та документі на підтвердження сплати даної суми відповідачем.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, враховуючи наступне.

Згідно зістаттею 626 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1статті 627 ЦК Українивизначено, щосторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625Цивільного КодексуУкраїни встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 30.06.2022 року, яка сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили, встановлено та стягнуто з ТОВ «Чиста криниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі з врахуванням індексу інфляції за договором оренди від 08.12.2015 року, яка утворилась за період з 2019-2021 в розмірі 62985,43 грн, 3% річних 2119,73 грн та пеня 19462,33 грн.

Визначена судом апеляційної інстанції сума заборгованості 84570 грн, як зазначав позивач у позовній заяві, і вказана обставина не оспорювалась відповідачем ТОВ «Чиста криниця», перерахована позивачу ОСОБА_1 20.07.2022 року.

Приймаючи до уваги те, що відповідач в повному обсязі виплатив заборгованість по орендій платі лише 20.07.2022 року, вимоги позивача щодо стягнення за період з січня по липень 2022 втрат на інфляцію, пені та 3% річних є правомірними та узгоджуються з положеннями ст. 625 ЦК України.

Згідно наданого позивачем розрахунку втрати на інфляцію за несвоєчасну виплату з січня полипень 2022 року складають: (індекс інфляції за січеньчервень 117,4%, за 19 діб липня: 0,7% *19/31=0,45%): 62985,43 грн * 117,4% * 100,45% - 62985,43 грн = 11242,90 грн; 2) пеня за період з 01.02. по 19.07.2022 (за 169 діб): 62985,43 грн * 0,7% * 169 діб = 74511,76 грн; 3) 3% річних за період з 01.02. по 19.07.2022 (за 169 діб): 62985,43 грн * 3% * 169/365 (діб) = 874,89 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним розрахунком, проте при визначенні розміру 3% та пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги те, що розмір неустойки, яку просить стягнути позивач за 6 місяців складає 75389,66 грн, що значно перевищує розмір заборгованості з орендної плати, яка утворилась за період з 2019-2021, а також те, що вказаний розмір заборгованості з орендної плати до прийняття Полтавськом апеляційним судом постанови від 30.06.2022 був спірним і погашений відповідачем ТОВ «Чиста криниця» одразу, після ухвалення судом рішення, що свідчить про відсутність наміру затримати розрахунок, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки до 20 000 грн.

При цьому колегія суддів також враховує, що протягом 2019 -2021, орендна плата позивачу ОСОБА_1 сплачувалась, проте між сторонами виник спір щодо нарахування та сплати суми орендної плати з урахування індексу інфляції.

За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2022 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «Чиста криниця» про стягнення коштів задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача втрати на інфляцію в розмірі 11242,90 грн, неустойку 20000 грн, а всього 31242,90 грн. В іншій частині позову відмовити.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову ОСОБА_1 сплатив 992,40 грн. судового збору.

Крім цього у суді першої інстанції позивачу ОСОБА_1 надавалася правнича допомога адвокатом Калафута Д.В. відповідно до ордеру серії ВІ № 1100189 та договору про надання правової допомоги від 29.06.2022 р., яким сторони погодили усі істотні умови зокрема щодо обсягу послуг, порядку їх надання, розмір та порядок виплати гонорару. Згідно акту прийому-передачі надання правової допомоги від 17.08.2022 р. адвокат Калафута Д.В. надала, а ОСОБА_1 прийняв правову допомогу на суму 10000,00 грн., які сплачені позивачем відповідно квитанції до прибуткового касового ордера №5/08-22 від 17.08.2022 (а.с. 15-20).

Крім цього позивач поніс витрати зі сплати судового збору у сумі 1488,60 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та за надання адвокатом Калафута Д.В. правничої допомоги у сумі 6000,00 грн., що підтверджено актом прийому-передачі від 23.12.2022 р. та квитанцією до прибуткового касового ордера №10/12-22 від 23.12.2022 р.

Приймаючи до уваги те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду та ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (на 36,06%), з відповідача ТОВ «Чиста криниця» на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, у сумі 894,05 грн. (357,26 грн. за подачу позову та 536,79 грн. за подання апеляційної скарги), а також в рахунок відшкодування витрат за надану правничу допомогу у сумі 5769,60 грн. (3606,00 грн. за надання правничої допомоги у суді першої інстанції та 2163,60 грн. в апеляційному суді).

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. п. 3, 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2022 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» на користь ОСОБА_1 втрати на інфляцію в розмірі 11242,90 грн, неустойку 20000,00 грн, а всього 31242,90 грн. (тридцять одна тисяча двісті сорок дві гривні дев`яносто копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста криниця» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 894,05 грн. (вісімсот дев`яносто чотири гривні п`ять копійок) та у відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 5769,60грн.(п`ятьтисяч сімсотшістдесят дев`ятьгривень шістдесяткопійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук